Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №392/2121/25 — Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/2121/25

Провадження № 2/392/496/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судового засідання Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мала Виска за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути із ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з часу звернення в суд з даним позовом і до досягнення ним повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що судовим наказом Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14.05.2018 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 930 гривень на кожну дитину, починаючи з 27.04.2018 року і до досягнення дітьми повноліття. Донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 досягла повноліття, у зв`язку з чим позивач вимушена звернутися до суду з позовом про зміну способу та розміру аліментів, встановивши їх на утримання лише сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Аліменти, що стягуються на утримання сина у твердій грошовій сумі в розмірі 930 гривень, становлять величину меншу, ніж визначено СК України, оскільки мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімумум для дитини відповідного віку, тобто у 2025 році аліменти на одну дитину від 6 до 18 років становлять 1598 гривень.

Ухвалою судді від 04.11.2025 року дану справу прийнято до свого провадження, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) в судове засідання учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання призначені на 16.12.2025, 03.02.2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у належним чином, про що свідчить, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відзив на позов, зустрічний позов, будь-які клопотання, заяви чи докази, від відповідача не надходили, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні та на надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову з причини ухилення від участі в судовому засіданні, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч.1 ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, не суперечать законодавству, яке регулює сімейні правовідносини та є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого Виконавчим комітетом Великовисківської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, серії НОМЕР_1 про що складено відповідний актовий запис № 14 від 22.06.2009 року.

Батьками дитини в свідоцтві про народження зазначені: в графі батько " ОСОБА_2 " та в графі мати " ОСОБА_5 " (а.с.11).

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали шлюб 14.11.2017 року, який зареєстровано Маловисківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, про що складено відповідний актовий запис №91 та видано свідоцтво серії НОМЕР_2 від 14.11.2017 року. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_7 ».

Згідно довідки Маловисківської міської ради №239 від 01.10.2025 року – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 разом із: донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.12).

Судовим наказом Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 травня 2018 року у справі №392/551/18 (провадження 2-н/392/47/18) із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 930 гривень на кожну дитину, починаючи з 27.04.2018 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 13).

29.05.2018 року постановою старшого державного виконавця Маловисківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Лойтри М.В. відкрито виконавче провадження №56492334 за судовим наказом №392/551/18 про стягнення аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 930 гривень на кожну дитину, починаючи з 27.04.2018 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.14).

Вирішуючи даний позов, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Тим самим, відзначається, що у зв`язку із покращенням матеріального становища платника аліментів, або погіршенням матеріального становища чи погіршенням стану здоров`я отримувача аліментів, останній може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів, та, відповідно, погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження, стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки) (постанова Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року по справі №6-143цс13).

Крім того, згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.

Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Так, відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму на 2018 рік» та Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» - прожитковий мінімум на дитину відповідного віку з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів до часу подання позову до суду і на дату ухвалення рішення суттєво зріс.

Згідно роз`яснень, які містяться у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Із наведеного слідує, що аліменти у зміненому розмірі підлягають стягненню з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, при цьому припинення фактичних шлюбних відносин між батьками та проживання окремо від дитини, - не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від виконання обов`язків щодо дитини до досягнення ними повноліття, приймаючи також до уваги, що дитина ОСОБА_3 , проживає із матір`ю (позивачем), що підтверджується довідкою про місце проживання, беручи до уваги, що донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 досягла повноліття, з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини позивач не зверталася, враховуючи, що відповідач є особою працездатного віку, під час розгляду справи судом не встановлено наявності у платника аліментів на утриманні інших малолітніх (неповнолітніх) осіб, непрацездатних осіб, виконавчих листів, за якими б проводилися стягнення, інших аліментних зобов`язань.

Позивач у позові зазначала про те, що сума аліментів, яку сплачує відповідач не вистачає на утримання дітини та просить змінити їх розмір на передбачений законом, а саме на 1/4 частини всіх видів доходу (заробітку), щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Суд враховує, що з часу винесення судового наказу Маловисківським районним судом Кіровоградської області від 14.05.2018 року про стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини у розмірі 930 грн прожитковий мінімум на дитини відповідного віку неодноразово змінювався, та у зв`язку із ростом та розвитком дитини збільшилися витрати на його утримання. При цьому, відповідачем вказані факти не спростовано, доказів протилежного суду не надано, та судом не встановлено.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, враховуючи, що законодавчо визначений розмір аліментів, які стягуються з платника аліментів на одну дитину становить 1/4 частину заробітку (доходу), а тому, суд вважає, що позовні вимоги позивача про зміну способу та розміру аліментів з відповідача на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, та є такими, що підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Окремо судом відзначається, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Щодо вимоги позивача про стягнення аліментів з часу звернення в суд з даним позовом, суд зазначає таке.

За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зміна способу та розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у зв`язку з чим з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп., за ставками судового збору на час пред`явлення позивачем позову, враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за звернення до суду з позовною вимогою про зміну способу стягнення аліментів.

Керуючись ст. ст. 180 - 182, 192 СК України, ст.ст. 141, 235, 258, 259, 263 - 265 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягнення аліментів - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, стягуваних на підставі судового наказу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14.05.2018 року у справі №392/551/18.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення повноліття.

Судовий наказ Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 травня 2018 року про стягнення аліментів, що стягуються із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 930 гривень на кожну дитину, починаючи з 27.04.2018 року і до досягнення дитиною повноліття, - відкликати.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

-відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова