Вирок від 15 лютого 2026 р. у справі №389/2958/25 — Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області

16.02.2026

ЄУН 389/2958/25

Провадження №1-кп/389/107/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року Знам`янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025120000000276 від 01 травня 2025 року стосовно

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Знам`янка Кіровоградської області, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, має на утриманні неповнолітню доньку, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.345 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 скоїв погрозу вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, за наступних обставин.

Наказом Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області за №9 о/с від 14.01.2021 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області. Таким чином, в силу займаної посади та відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу.

Так, 22.04.2025 близько 21 год. 00 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, інспектор сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 (посвідчення КГП №010950), спільно з поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області сержантом поліції ОСОБА_7 (посвідчення КГП №015447), перебували на добовому чергуванні, відповідно до графіку чергування особовим складом відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, затвердженого 18.04.2025 начальником відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області у складі автопатруля «Лавка-2» на службовому автомобілі «Toyota Prius», н.з. НОМЕР_1 .

При цьому останні були одягнені в поліцейський однострій з розміщеними на ньому знаками розрізнення поліцейського та здійснювали патрулювання вул.Соборна у м.Знам`янка Кіровоградської області, таким чином, виконуючи свої функціональні обов`язки.

В цей час, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перебуваючи в службовому автомобілі «Toyota Prius», н.з. НОМЕР_1 , під час руху по вул.Соборна у м.Знам`янка Кіровоградської області, виявили автомобіль «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по вищевказаній вулиці в темну пору доби без ввімкнених світлових пристроїв.

З метою припинення та подальшого документування порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прийняли рішення про зупинку вказаного транспортного засобу на підставі пункту 1 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», з метою чого, за допомогою проблискових маячків, спеціального сигналу та гучномовного пристрою подали сигнал про зупинку. На виконання вищевказаних вимог, автомобіль «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_2 зупинився біля домоволодіння №9 по вул.Соборна у м.Знам`янка Кіровоградської області.

В подальшому ОСОБА_7 підійшов до автомобіля, в якому за кермом знаходилась ОСОБА_8 , а на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_4 та на виконання вимог ч.3 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» представився, пояснив зазначену причину зупинки та висловив вимогу пред`явити документи для встановлення особи. В ході спілкування з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння водія. У зв`язку з наявною підозрою про перебування ОСОБА_8 у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_7 запропонував останній пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, на що ОСОБА_8 погодилась. Після проходження ОСОБА_8 огляду на стан сп`яніння та встановлення його результату, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 про складання відносно неї матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 та ч.2 ст.122 КУпАП.

В цей час, у ОСОБА_4 , який продовжував перебувати на передньому пасажирському сидінні транспортного засобу «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_2 виник умисел на погрозу вбивством працівнику правоохоронному органу.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 вийшов з вказаного транспортного засобу та підійшов до ОСОБА_6 , який перебував поряд з транспортним засобом «Volkswagen Touareg», д.н.з. НОМЕР_2 .

Так, ОСОБА_4 близько 21 год. 13 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи біля домоволодіння №9 по вул.Соборна у м.Знам`янка Кіровоградської області, реалізуючи свій злочинний умисел, достовірно знаючи, що перед ним перебуває працівник правоохоронного органу у форменому однострої з розміщеними на ньому знаками розрізнення поліцейського, який виконує свої службові обов`язки, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх суспільно-небезпечні наслідки, на ґрунті зневажливого ставлення до авторитету правоохоронних органів, діючи з прямим умислом, висловив поліцейському ОСОБА_6 ряд погроз вбивством, у яких, відповідно до висновку експерта, наявні мовні ознаки, які вказують на погрозу вбивством, що полягали у намірі позбавити ОСОБА_6 життя особисто ОСОБА_4 та опосередковано, шляхом залучення до цього сторонніх осіб за матеріальну винагороду, що викликало у ОСОБА_6 відчуття страху за власне життя і здоров`я, а також реальні підстави побоюватися здійснення погрози вбивством.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.345 КК України.

До такого висновку суд дійшов виходячи із наступного.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.345 КК України визнав повністю та надав суду показання, якими повністю підтвердив усі фактичні обставини справи, зокрема, час, місце вчинення кримінального правопорушення, згідно з якими: 22.04.2025 близько о 21.13 год. по вул.Соборна у м.Знам`янка Кіровоградської області працівники поліції зупинили автомобіль, яким керувала його дружина, а він перебував на пасажирському сидінні, та під час її спілкування з поліцейським, він дійсно словесно через негативні емоції висловив погрозу вбивством працівнику поліції ОСОБА_6 , проте втілювати у життя це не бажав. У скоєному щиро розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні від 28.11.2025 р. зазначив, що міру покарання для обвинуваченого залишає на розсуд суду.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та кваліфікацію своїх дій, крім того, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє, усвідомлює зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, суд вважає можливим, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечують учасники судового розгляду.

Учасникам процесу роз`яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведеною, а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.345 КК України за ознаками погрози вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує викладене вище, а також ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, мотив та мету вчиненого злочину, його щире розкаяння у скоєному, відсутність тяжких наслідків злочину, а також особисті характеризуючи дані про особу: те, що він раніше не судимий, розлучений, має на утриманні неповнолітню доньку, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, висновок досудової доповіді, відповідно до якої, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе, із покладанням обов`язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК країни та виконанням заходів, передбачених пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки».

Обставинами, відповідно до вимог ст.66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

Так, враховуючи вищевикладене, суд, призначаючи покарання ОСОБА_4 , виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність обставини, яка пом`якшує та відсутність обтяжуючих його покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, його відношення до вчиненого, посткримінальну поведінку, щире каяття, позицію сторони обвинувачення про неможливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбуття покарання, та позицію потерпілого, яким претензій до обвинуваченого ні морального, ні матеріального характеру не заявлено, щодо міри покарання поклався на розсуд суду, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.345 КК України, у виді обмеження волі.

Разом з тим, щодо наявності підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 положень, передбачених ст.75 КК України, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з ст.75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст.403, 405, 407, 408, 429 КК, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене ч.3 ст.127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Під час вирішення питання про можливість виправлення обвинуваченого без відбування реального покарання та звільнення його від відбування покарання з випробуванням беруться до уваги тяжкість злочину, особа винного та інші обставини справи.

За таких обставин, беручи до уваги позицію Верховного Суду України, зазначену у постанові від 26.09.2024, а також з огляду на право судової дискреції (повноваження суду, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості судового рішення тощо), суд переконаний, що з урахуванням ступеня тяжкості скоєного, яке є нетяжким злочином, даних про особу обвинуваченого, який визнав пред`явлене обвинувачення у повному обсязі, погодився на розгляд кримінального провадження в порядку ст.349 КПК України, щиро розкаявся та шкодує про скоєне, даних про особу, те, що він раніше не судимий, думку потерпілого, яким будь-яких претензій до нього не заявлено, залишено питання про призначення покарання на розсуд суду, а також, враховуючи ступінь суспільної небезпеки особи ОСОБА_4 , який хоча і має місце, однак, з огляду на негативне ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину, його щире каяття, не є критичним, беззаперечно не свідчить про неможливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без реального відбування покарання та наявна можливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 інституту звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що у даному випадку ґрунтується на тому, що звільнення від відбування покарання з випробуванням є важливою складовою прогресивної системи покарання, яка дає змогу, дотримуючись мети покарання, водночас поліпшувати правове становище засудженого не зменшуючи при цьому обсяг та характер виховного впливу на нього.

Підстави до застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання не встановлені.

До того ж слід відзначити, що покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в інший передбачений законом спосіб. Покарання повинно визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин.

Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

У підсумку дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання обвинуваченому ОСОБА_4 перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю, обставинами скоєного та особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Згідно з п.1 ч.4 ст.374 КПК України суд при ухваленні вироку, серед іншого, приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Ухвалою Знам`янського міськрайонного суду від 25.11.2025 ОСОБА_4 був продовжений строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у період часу з 22:00 до 06:00 год., з покладенням обов`язків строком до 25.01.2026, проте на час судового розгляду він закінчився, інших клопотань про обрання чи продовження запобіжного заходу обвинуваченому до суду не надходило, а тому з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до обвинуваченого.

За правилами ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що арештоване майно не підлягає конфіскації за цим вироком, тому суд вважає за можливе, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м.Кропивницького від 03.07.2025 арешт, скасувати.

Згідно з ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню за проведення судової портретної та лінгвістичної семантико-текстуальної експертиз у загальному розмірі складають 27633,40 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню відсутній.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 124, 174, 349, 367, 368, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.345 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі звільнити з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 на період іспитового строку, наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки».

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової портретної експертизи №СЕ-19/112-25/6654-ФП від 15.05.2025 у розмірі 5348,40 грн., за проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи №СЕ-19/102-25/12534-ЛД від 12.06.2025 у розмірі 22285,00 грн., у всього у розмірі 27633 (двадцять сім тисяч шістсот тридцять три) грн. 40 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м.Кропивницького від 03.07.2025 на мобільний телефон марки «Iphone», imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 з сім-карткою НОМЕР_5 .

Речові докази:

- мобільний телефон марки «Iphone», imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 з сім-карткою НОМЕР_5 , переданий на зберігання в кімнату зберігання речових доказів Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, - повернути ОСОБА_4 , як йому належний;

- копію посадової інструкції інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 29.11.2024 на 3 аркушах; копію посадової інструкції поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 29.11.2024 на 4 аркушах; копію графіку чергувань особовим складом відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області на 2 аркушах; копію журналу реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області на 2 аркушах; копію видачі й приймання озброєння та спеціальних засобів відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області на 3 аркушах; копію журналу видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області на 4 аркушах; копію книги нарядів відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області на 2 аркушах; копію журналу виїзду та повернення транспортних засобів відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області на 4 аркушах; копію журналу обліку інструктажів водіїв відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області на 3 аркушах; два оптичні диски DVD-R «Hp», на яких містяться файли з назвами: 2025_0422_210538_0000000 _000000_ 0023.mp4, 2025_0422_ 211539_ 0000000_000000_0024.mp4, - 2025_0422_2125539 _0000000_ 000000_0025.mp4, факт керування.mp4, 2025_0422_213539_0000000_ 000000_ 0026.mp4, 2025_0422_214539_0000000 _000000 _0027.mp4, 2025_0422_ 215539_ 0000000_000000_0028.mp4, 2025_0422_220540_ 0000000_ 000000 _0029.mp4, - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_1