Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №347/134/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/134/26

Провадження № 2/347/387/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі :

Головуючої – судді : Крилюк М.І.,

Секретаря : Лазорик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд із позовом до відповідачки про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 02.08.2003 року вони зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Великорожинської сільської Ради Косівського району Івано-Франківської області, актовий запис 6. За час їх спільного проживання із відповідачкою в шлюбі, в них народилася дочка, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Причиною розірвання шлюбу стало те, що між ними останнім часом стали часто виникати сварки та непорозуміння з приводу різних поглядів на життя, що призвело до втрати почуттів та формального існування шлюбу. На даний час вони фактично спільно не проживають та не підтримують подружніх відносин.

А тому, вважає, що сім”я розпалась, надії на примирення немає. Просить шлюб розірвати.

Позивач, в судове засідання не з`явився, за вимогами позовної заяви просить справу слухати без його участі, позовні вимоги підтримує в частині розірвання шлюбу та просить їх задоволити, що стосується вимог в частині залишення неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на проживання із ним – просить в цій частині вимог залишити без розгляду.

Відповідачка, в судове засідання не з`явилася, подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, проти розірвання шлюбу не заперечує.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Із оглянутих матеріалів справи вбачається, що 02 серпня 2003 року сторони зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Великорожинської сільської Ради Косівського району Івано-Франківської області, актовий запис 6 , підтвердження чого є свідоцтво про одруження а.с.16

За час їх спільного проживання сторін в шлюбі, в них народилася дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження а.с.8

Як встановлено в судовому засіданні, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, через різні погляди на сімейне життя.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачкою.

Приймаючи до уваги заяву позивача, суд вважає, що причини, що спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.

Згідно ст. 112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що сім`я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя а тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.

Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідачкою не заявлено клопотань про відновлення їй дошлюбного прізвища а відтак суд вважає за доцільне залишити їй існуюче прізвище « ОСОБА_4 ».

Позивачем заявлено клопотання про залишення без розгляду його позовної вимоги в частині визначення судом місця проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що свідчить про відсутність між сторонами з цього приводу спору.

На підставі наведеного, ст. ст. 51, 56, 109 – 112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України , суд , -

В и р і ш и в :

Позов задоволити .

Шлюб зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 02.08.2003 року у виконавчому комітеті Великорожинської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області, актовий запис 6 – розрівати.

Відповідачці в справі при реєстрації розірвання шлюбу залишити існуюче прізвище ОСОБА_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя: М.І. Крилюк