Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №345/6588/25 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/6588/25

Провадження № 2-а/345/3/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Юрчака Л.Б., при секретарі Пилипів Н.П., розглянувши в приміщенні суду м. Калуш у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

18.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просить скасувати постанову № 932 зареєстровану за № 1/1/6571 від 04.06.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 25 500,00 грн. за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги мотивує тим, що 04.06.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 виніс постанову № 932 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 201-1 КУпАП та наклав штраф у розмірі 1500 НМДГ (25 500,00 грн.) за нібито неявку за повісткою № 551 на 17.03.2025 року. З вказаною постановою категорично не згоден, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне. У постанові зазначено, що йому було направлено поштовим зв`язком повістку № 551 (дата відправлення повістки не вказана) про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 17.03.2025 року. На вказану дату ОСОБА_1 не прибув, чим вчинив адміністративне правопорушення , передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зазначив, що повістку він не отримував і не розписувався за її вручення. Також зазначив, що з моменту надсилання йому повістки з вимогою з`явитися до ТЦК та СП на 17.03.2025 року та складання постанови від 04.06.2025 року, яку йому надіслали, пройшов термін притягнення особи до адміністративної відповідальності. Відсутність підтвердження вручення повістки означає, що неявка можлива лише за умови реального повідомлення. У зв`язку цим вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.12.2025 року відкрито провадження у даній справі, її розгляд вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

15.12.2025 р. на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_4 . 29.05.2025 р. уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 на ОСОБА_1 було складено протокол за вих. № 9/6314 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. 29.05.2025 р. в ІНФОРМАЦІЯ_4 виявлено та встановлено, що гр. ОСОБА_1 , будучи належно оповіщеним відповідно до вимог пп. 2 п. 41 Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024, не прибув за повісткою № 551 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 17.03.2025 року для уточнення даних. Про поважні причини неприбуття, в порядку передбаченому абз. 7 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», гр. ОСОБА_1 не повідомляв, порушивши вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто був повідомлений повісткою про необхідність прибуття та ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак не прибув без поважних причин. 04.06.2025 р. ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковником ОСОБА_2 розглянувши матеріали справ про адміністративне правопорушення на основі протоколу та перевірки даних через реєстр АІТС «Оберіг», винесено постанову № 937, згідно якої установлено, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме проігнорував виконання обов`язку, покладеного на нього згідно правових норм, не з`явився по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 , порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу, правопорушення вчинене в особливий період (воєнний стан). Щодо твердження позивача про відсутність повторності про притягнення до адміністративної відповідальності, то вказаний факт спростовується постановою у справі про адміністративне правопорушення від 17.03.2025. Доказом вручення повістки № 551 щодо явки на 17.03.2025 є розписка про вручення повістки № 551. А тому вважає, що у вказані строки ОСОБА_1 не з`явився по повістці № 551 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а постановляючи оскаржувану постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 діяв правомірно та у межах повноважень, у спосіб, що визначені Конституцією та законодавством України, а оскаржувана постанова є обґрунтована, тобто прийнята з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав із наведених в адміністративному позові підстав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак у поясненнях по справі просив розгляд справи здійснювати у його відсутності.

Суд, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов до таких висновків.

Відповідно до копії розписки повістку № 551 на ім`я ОСОБА_1 про виклик для уточнення даних на 17.03.2025 р. о 17:00 год. ОСОБА_3 одержав, про що свідчить його підпис на повісті.

З копії протоколу № 932 від 29.05.2025 року вбачається, що 29.05.2025 р. громадянин ОСОБА_1 прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_2 . При перевірці облікових даних було виявлено, що громадянин ОСОБА_1 перебуває в розшуку як особа, що порушує правила військового обліку. В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що гр. ОСОБА_1 було направлено поштовим зв`язком повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 17.03.2025 року. На вказану дату ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, чим порушив абз. 2 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Після роз`яснення йому змісту ст. 63 Конституції України, прав та обов`язків, передбачених ст. 268 КУпАП, підписав складений щодо нього протокол про адміністративне правопорушення від 29.05.2025 року № 932, не вказавши, що не отримував повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Одночасно ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11:00 год. 04 червня 2025 року. Вказані обставини підтверджуються зокрема у своїй сукупності змістом відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, достовірність внесених відомостей у протоколі засвідчена підписом ОСОБА_1 .

З копії постанови № 932 від 04 червня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, вбачається, що під час опрацювання матеріалів справи та протоколу за вих. № 9/6314 складеним в ІНФОРМАЦІЯ_4 , про адміністративне правопорушення, шляхом перевірки даних через реєстр АІСТ «Оберіг», встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи оповіщеним повісткою № 551, яку отримав під особисту розписку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 17.03.2025 року не з`явився. Про поважні причини неприбуття, в порядку передбаченому абз. 7 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», гр. ОСОБА_1 не повідомляв, порушивши вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив не в умовах особливого періоду, вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-3 КУпАП.

Вирішуючи зазначений публічно-правовий спір між сторонами суд зазначає.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 7, 245 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст. 210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення (ч. 2 ст. 283 КУпАП).

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі №513/899/16-а.

Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Відповідно до Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і до теперішнього часу.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з абз. 4 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3633-ІХ від 11 квітня 2024 року під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу свого проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Цей порядок визначає у тому числі: порядок оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил України, інших військових формувань; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних зміну військово-облікові документи; порядок надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення тощо.

У період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України (ч. 6 ст. 22 зазначеного в попередньому абзаці цього рішення Закону).

В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 затверджено «Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі Порядок № 560).

Чинною на дату надіслання повістки ОСОБА_1 про явку військовозобов`язаного для уточнення даних редакцією Порядку № 560 (п. 6) прямо вказано, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:

оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації тощо.

З оголошенням мобілізації військовозобов`язані, резервісти СБУ зобов`язані з`явитися за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку ; за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документ та з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби (п.20-21,27 Порядку № 560).

Відповідно до п. 22 Порядку № 560 Резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ. Резервісти та військовозобов`язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних. У разі не уточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання. (абз. 1-3 п.34 Порядку № 560).

Аналіз вищенаведених положень законодавства України про мобілізаційну підготовку і мобілізацію підтверджує, що на усіх громадян України чоловічої та жіночої статі, які перебували на військовому обліку станом на 18 травня 2024 року, покладено обов`язок у межах 60 днів, тобто до 16 липня 2024 року включно, уточнити в передбачений законом однин із альтернативних способів визначені законом свої персональні дані. Оповіщення військовозобов`язаних про явку до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядається як невід`ємна частина призову громадян на військову службу під час мобілізації.

Підписана ОСОБА_1 розписка № 551 про виклик для уточнення даних на 17ю03.2025 р. о 17:00 год. не викликає в суду будь-яких сумнів щодо законності таких дій відповідача та їх відповідності законодавству України.

В рішенні суд повинен надати мотивовану оцінку аргументам позивача і в частині нібито порушених, на його думку, відповідачем законодавчих положень при застосуванні ст. 210-1, а також Примітки до ст. 210 КУпАП.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 9 травня 2024 року № 3696-IX (далі Закон № 3696), який також набрав чинності з 18 травня 2024 року, викладено у новій редакції статті 210 та 210-1 КУпАП.

Цим Законом № 3696 статтю 210 КУпАП (разом зі ст. 210-1 цього Кодексу) викладено у новій редакції із додаванням примітки такого змісту: положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Також доповнено ч. 4 ст. 258 КУпАП новою частиною, передбачивши, що протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику".

Отже, необхідним є також з`ясування, чи належить відповідач у цій справі до держателя ЄДРПВР та наявність у нього можливостей в самостійному отриманні персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів з інших інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів (у тому числі публічних), баз (банків) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи влади, у спосіб електронної інформаційної взаємодії.

На переконання суду, зазначення у законі словосполучення про «не застосування» відповідних положень статей КУпАП вказує, що за наявності відповідних можливостей у держателя ЄДРПВР відсутня навіть подія адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 або 210-1 КУпАП. До такого висновку суд дійшов виходячи із того, що відповідно до п. 1 ст. 247 цього Кодексу відсутність події та складу адміністративного правопорушення не дозволяє розпочинати провадження у справі про таке правопорушення, а розпочате підлягає закриттю.

При цьому, за змістом закону уповноважений суб`єкт владних повноважень не повинен застосовувати зазначені статті Кодексу винятково у контексті ймовірного вчинення правопорушення, пов`язаного з відсутністю персональних даних окремих категорій громадян (наприклад, військовозобов`язаних чи резервістів).

Таке «законодавче» не застосування стосується повною мірою статей 210 та 210-1 КУпАП відповідно, а не лише їхніх санкцій.

Правові та організаційні засади створення, функціонування ЄДРПВР, відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць регулюються нормами Закону України «Про державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі в тексті Закон № 1951).

Держателем ЄДРПВР є винятково Міністерство оборони України, яке водночас витупає й адміністратором цього реєстру. Органами адміністрування реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України . Держатель надає органам адміністрування та ведення реєстру лише доступ до бази даних реєстру (ч. 1, 2, 5, 6 ст. 5 відповідного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 6, ст. 13 Закону № 1951 до ЄДРПВР вносяться персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Персональні дані зазначених осіб включають ПІБ, місце і дату їхнього народження, місця проживання та перебування, номери засобів зв`язку та електронної пошти; освіти, сімейного стану, місця роботи тощо; для формування бази даних реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії держателю реєстру персональні відомості про усіх громадян України віком від 18 до 60 років. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Законодавством України не визначено обов`язок територіального центру комплектування та соціальної підтримки вказувати у повістці про виклик військовозобов`язаного чіткий перелік персональних відомостей, які необхідно уточнити.

Суд вважає закономірним незастосування примітки до ст. 210 КУпАП щодо вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки при розгляді даної справи не застосовувалась примітка у статті 210 КУпАП про те, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, оскільки примітка до статті 210 КУпАП не може бути застосовано в даному випадку, чинне законодавство зобов`язувало саме військовозобов`язаного вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов`язаний свої персональні дані, але обов`язок такого уточнення покладається на військовозобов`язаного

Отже, факт неявки без поважних причин військовозобов`язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у особливий період для уточнення персональних даних визнається самостійним порушенням правил військового обліку, які є складовою мобілізаційної підготовки держави, що правильно кваліфіковано як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо спливу строків притягнення до адміністративної відповідальності згідно зі ст. 38 КУпАП, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 38 КУпАП дійсно передбачається, що за загальним правилом адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

Разом із цим, ця ж ч. 1 ст. 38 КУпАП вказує, на виключення з загального правила: крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Так, ч. 7 ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Нормами КУпАП та профільного законодавства у сфері оборони та мобілізації не встановлено, у які строки уповноважена особа ТЦК має виявити адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Таким чином, суд вважає, що датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу № 932 від 29.05.2025 року. Після виявлення правопорушення 29.05.2025 року оскаржувана постанова була винесена 04.06.2025 року, а отже у даному спорі не спливли три місяця з моменту його виявлення.

Також, ч. 7 ст. 38 КУпАП встановлює граничний термін притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП не пізніше одного року з дня його вчинення. Отже, на момент складання постанови 04.06.2025 року не сплив один рік, а тому строки, встановлені ст. 38 КУпАП для накладання адміністративного стягнення, не спливли.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.2,6-9,72-77,241-246,286 КАС України,-

ВИРІШИВ:

Постанову № 932 зареєстровану за № 1/1/6571 від 04.06.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 25 500,00 грн. за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Розподіл судових витрат у справі не здійснювати.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний тест судового рішення складено та підписано суддею 02.02.2026 р.

Суддя: