Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №180/2762/25 — Марганецький міський суд Дніпропетровської області

180/2762/25

3/180/79/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 р. м. Марганець

Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., секретар - Павлович Н.С., за участю особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, пенсіонерку, проживаючу за адресою:

АДРЕСА_1 ,-

за ст.173 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

18.11.2025 року о 08.00 год. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи біля буд. №19 по вул. Кедрова в м. Марганець сипала сіль на обличчя гр. ОСОБА_2 , штовхала її, зламала парасольку, яка належить гр. ОСОБА_2 , спричинивши матеріальну шкоду на суму 500 гривень, чим вчинила дрібне хуліганство про, що працівниками поліції було складено протокол за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП України.

В судовому засіданні особі, щодо якої складено адміністративний протокол - ОСОБА_1 роз`яснені її права та обов`язки, передбачені ст. ст. 268, 271 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України.

Потерпілій ОСОБА_2 роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст. ст. 269, 271 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнала та пояснила, що того дня вона потерпілу взагалі не бачила, сіль в обличчя не сипала не штовхалася та парасольку не ламала. Потерпіла веде аморальний спосіб життя, змовилася з іншими сусідами та хоче, щоб вона виплачувала їй кошти, а сусід ОСОБА_3 хоче заволодіти її домоволодінням.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що дійсно 18 листопада 2025 року вона вийшла на вулицю, щоб сходити до магазину. ОСОБА_1 підбігла до неї, сипнула в обличчя чимось білим, напевно сіллю та почала штовхатися, потім вихопила з рук парасольку та зламала її. Вона написала заяву до поліції, щоб Мєлєхіну трішки приструнили, оскільки вона постійно конфліктує з сусідами та чимось посипає у них під воротами. Мєлєхіна часто провокує конфлікти, за останній місяць приблизно чотири рази.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що до поліції надійшла заява від потерпілої, яка ним була опрацьована. Він являється дільничним, опитав потерпілу та сусідів, за результатами опрацювання було складено адміністративний протокол. До поліції на ОСОБА_5 постійно надходять скарги від сусідів.

Вислухавши в судовому засіданні особу, щодо якої складено адміністративний протокол, потерпілу, свідка, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція статті 173 КУпАП передбачає нормативне правило наступного змісту: "Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян".

Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.

Санкція статті 173 КУпАП передбачає накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВАД №868588 від 23.12.2025 року, заявою ОСОБА_2 ; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також поясненнями потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 , наданими ними у судовому засіданні.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП, невизнання вини ОСОБА_1 , суд розцінює як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративної відповідальності так, як вина її підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

Згідно ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 – у судовому засіданні не встановлено.

Обставинами, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 – у судовому засіданні не встановлено.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про те, яке стягнення слід призначити ОСОБА_1 за вчинене нею правопорушення, враховую, що вона вперше притягується до адміністративної відповідальності, є людиною похилого віку, всі обставини справи в їх сукупності, вважаю, що до неї слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, що буде необхідним для її виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.

Підстави для застосування іншого, більш м`якого або суворого стягнення, відсутні.

Згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу України (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Таким чином, для розрахунку розміру штрафу по призначеному покаранню суд за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян приймає суму в розмірі 17 гривень.

Такої ж позиції дотримався Верховний Суд України під час винесення постанови від 01 жовтня 2015 року по справі №5-154кс15, що перебувала на розгляді судової палати у кримінальних справах цього суду.

Відповідно до ч 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 23-24, 33-35, ст. 40-1, ст. 173, ч.1 ст.284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 , винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок.

Штраф повинен бути сплачений згідно зі ст.307 КУпАП протягом 15 днів від дня вручення (отримання) постанови за справою про адміністративне правопорушення в установу банку.

Копія платіжного документу подається до суду.

Своєчасно несплачений штраф буде примусово стягнутий із заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП в разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП, витрати на облік зазначеного правопорушення. Розмір витрат визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя: О. С. Янжула