Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №202/8622/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/8622/25

Провадження № 2/202/951/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 лютого 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді – Бєсєди Г.В.

за участю секретаря – Міщенко М.С.

представника позивача – Мєдвєдєва В.В.

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 – адвокат Мєдвєдєв В. звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві посилався на те, що ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль Дашіа Сандеро, державний номерний знак НОМЕР_1 . 17 травня 2025 року у місті Києві близько 08 години 40 хвилин позивач їхав по місту Київ, на авто Дашіа Сандеро, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , та на з`їзді з мосту Патона на ОСОБА_4 , сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме транспортний засіб отримав механічні пошкодження задньої частини кузова внаслідок наїзду автомобіля Ауді, державний номерний знак НОМЕР_3 .

Наїзд здійснив ОСОБА_2 , який свою винну у ДТП визнав, просив не викликати поліцію та зобов`язався оплатити необхідний ремонт автомобіля позивача. ОСОБА_2 , надав свої особисті данні із застосунку Дія, як доказ його добросовісності. Оскільки постраждалих від ДТП не було позивач вирішив не викликати поліцію. В подальшому позивач кілька разів звертався до ОСОБА_2 із вимогою відремонтувати авто та відшкодувати завдану шкоду, але ОСОБА_2 не виконує своїх зобов`язань та шкоду в добровільному порядку не відшкодовує.

Зазначав, що згідно висновку експерта розмір матеріальної шкоди завданої з вини ОСОБА_2 становить 53 966, 94 грн. Позивач звертався до страхової компанії, однак йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Наголошував, що позивач доклав значних та тривалих зусиль для відновлення своїх порушених прав, а тому просив суд стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 53 966,94 грн, витрати на проведення експертизи в сумі 5 000 грн., моральну шкоду в сумі 10 000 грн та стягнути з ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди в сумі 215 грн.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Мєдвєдєв В.В. та Ільченко А.П. позов підтримали та просили задовольнити, не заперечував щодо розгляду справи в заочному порядку.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судові засідання не з`являлися, повідомлялися про час та місце розгляду справи, відзив на позов не надали, у зв`язку з чим судом проведено заочний розгляд справи, яка вирішується на підставі наявних доказів.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 08.10.2025 накладено арешт на грошові кошти в межах суми 68 966 грн. 94 коп., які належать ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та знаходяться на відкритих рахунках у Акціонерному товаристві "Універсал банк" та/або акціонерному товаристві "Перший Український міжнародний банк".

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

17.05.2025 близько 08 год. 40 хв. у м. Київ на з`їзді з мосту Патона на ОСОБА_4 , відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки DACIA SANDERO, реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля AUDI, реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження задньої частини кузова з матеріальним збитками.

Даний факт ДТП зафіксовано на фото з місця події з пошкодженнями транспортного засобу позивача, фото особистих даних ОСОБА_2 із за стосунку Дія, яке зроблено на місці події ДТП, відео та фото з камер спостереження, які надані на запит адвоката Департаментом патрульної поліції, перепискою між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із застосунку телеграм.

Згідно висновку експерта № 178/25 за результатами проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля DACIA SANDERO, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталась 17.05.2025 року, станом на дату ДТП становить 53 966, 94 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1187 ЦК України передбачені підстави і порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Частиною першої цієї статті встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Частиною другої статті встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Спір про відшкодування шкоди, завданої при цьому самим джерелом підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.

Частиною 1 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 2 статті 1166 ЦК України визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 10.12.2018 у справі №902/320/17 виснував, що на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях немає вини у заподіянні шкоди.

Судом, дослідивши надані представником позивача докази, заслухались пояснення представника позивача, встановлено, що дана подія про яку зазначає позивач дійсно мала місце.

Відповідачем не спростовано презумпцію завданої шкоди.

Тобто, в даному випадку вина відповідача презюмується, оскільки останнім не надано доказів відсутності його вини в діях, які призвели до виникнення ДТП та відповідно, заподіяння шкоди. Така позиція викладена і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.06.2022 у справі №373/546/21.

Щодо відшкодування матеріального збитку.

Згідно пункту першого частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно висновку експерта № 178/25 за результатами проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля DACIA SANDERO, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження внаслідок ДТП, яка сталась 17.05.2025 року, станом на дату ДТП становить 53 966, 94 грн.

Враховую зазначені обставини до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає сума відшкодування заподіяної шкоди внаслідок ДТП в сумі 53 966, 94 гривень.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до частини першою статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінюється самим потерпілим та визначається у позовній заяві.

Водночас моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Суд, враховуючи, що внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_2 , які призвели до вимушених змін у життєвих стосунках, зусилля, які необхідні для відновлення попереднього стану, глибину фізичних і душевних страждань вважає, що відшкодування моральної шкоди необхідно визначити у розмірі 5 000 грн. на користь ОСОБА_1 .Вказана сума відповідає вимогам розумності і справедливості, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_3 .

Моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності протиправної поведінки, шкоди, причинного зв`язку та вини. Позивачем не доведено наявність вини ОСОБА_3 та причинно-наслідкового зв`язку між його діями та заподіяною шкодою.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст.141 ЦПК України відповідно до якої з відповідача підлягають стягненню на користь позивачів, пропорційно до задоволених вимог, сплачений ним при зверненні до суду судовий збір та витрати на проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду в сумі 53 966, 94 гривень та моральну шкоду в сумі 5 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ) відшкодування вартості експертизи в сумі 4 593, 50 грн. та судовий збір в сумі 1 112, 72 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.В. Бєсєда