Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Дата: 01 лютого 2026 р.
Справа: №208/9639/25
Суддя: Подкопаєва І. А.
справа № 208/9639/25
провадження № 2/208/2465/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2026 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд міста Кам`янського у складі судді Подкопаєвої І.А.,
за участю:
- секретаря судового засідання – Кривонос Т.І.,
- представника позивача – адвоката Пономарьова А.А.,
- представника відповідача – Голосної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду міста Кам`янського в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим через представника – адвоката Пономарьова Анатолія Анатолійовича, до Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня № 9» про захист прав споживачів, -
В С Т А Н О В И В:
До Заводського районного суду міста Кам`янського звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради Дніпропетровської області "Міська лікарня № 9" про захист прав споживачів.
Позовна заява мотивована тим, що 11.09.2024 року ОСОБА_1 з огляду на систематичний дискомфорт в області шлунку та з метою комплексного обстеження звернувся до КНП КМР «Міська лікарня № 9», де пройшов ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини. За висновком УЗД виявлено утворення в кишківнику та рекомендовано пройти дообстеження у формі КТ з контрастом органів черевної порожнини. За результатом проведеного КТ встановлено «КТ признаки tr хвоста поджелудочной железы. Mts в парааортальные и л/узлы ворот селезенки» (мовою оригіналу документу). На підставі результатів дослідження встановлений діагноз: рак хвоста підшлункової залози з метастазами в селезінці.
Оскільки відповідачем було діагностовано позивачу смертельне захворювання із швидким розвиненням та строком настання летального наслідку, позивач звернувся за проведенням консультації до лікарні ізраїльської онкології в Україні «Лісод» та ДУ ННЦХТ ім. Шалімова (м. Київ), де пройшов додаткові обстеження. В результаті проведених досліджень встановлений відповідачем діагноз не підтвердився.
Позивач вважає, що надана відповідачем як суб`єктом господарювання медичної практики у сфері охорони здоров`я платна медична послуга містила істотні недоліки, в результаті чого йому завдані матеріальні збитки у сумі 91 931,86 гривень (вартість додаткового обстеження) та моральна шкода у сумі 100 000 гривень, які він просить стягнути в судовому порядку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2025 головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А..
Ухвалою від 24.07.2025 позовна заява прийнята до розгляду, провадження в даній справі відкрито, вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Учасникам справи наданий строк для подання заяв по суті справи.
В підготовче засідання, призначене на 19.08.2025 року, позивач та відповідач не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили.
Представник позивача – адвокат Пономарьов А.А. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 19.08.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті, встановив загальний порядок дослідження доказів.
19.09.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні, призначеному на 24.10.2025, представник позивача проти приєднання відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не заперечував, суд ухвалою, внесеною до протоколу судового засіданні від 24.10.2025, відзив прийняв до розгляду та приєднав його до матеріалів справи.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що з його боку відсутня протиправна поведінка, оскільки висновок КТ не є встановленням діагнозу, не встановлює наявності конкретного захворювання, а є лише описом змін, виявлених у процесі візуалізації. Лікар діяв відповідно до протоколу Міністерства охорони здоров`я «Підшлункова залоза. Злоякісні новоутворення», відповідно до якого при виявленні підозрілих утворень рекомендується МРТ, консультація онколога, біопсія для верифікації.
Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення учасників справи, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, які склалися між сторонами.
ОСОБА_1 звернувся до Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня № 9» зі скаргами на зниження ваги, біль в животі.
11.09.2024 року лікарем ультразвукового дослідження КНП КМР «Міська лікарня № 9» ОСОБА_2 проведено ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, в результаті якого встановлено ехо-збільшення розмірів лівої частки печінки, дифузних змін паренхими печінки, підшлункової залози, хронічного холециститу, явищ застою в жовчному міхурі, запалення утворення кишечника – рекомендовано дообстеження (а.с. 9).
Вартість медичних послуг у КНП КМР «Міська лікарня № 9» у період з 07.10.2024 року по 15.10.2024 рік та станом на 13.06.2025 рік складає: КТ ОЧП (органів черевної порожнини) – 2280,00 грн, що підтверджується листом від 26.06.2025 року № 1-06/1655 (а.с. 45).
02.10.2024 року під час візиту до терапевта встановлено, що на ультразвуковому дослідженні встановлено утворення кишківника, новоутворення черевної порожними під питанням, призначено лікування, встановлено необхідність проведення КТ з контрастом, ліпідограмми, явка на консультацію з результатами обстеження, що підтверджується записом у медичній картці від 02.10.2024 (а.с. 104, 105).
07.10.2024 року лікарем – рентгенологом КНП КМР «Міська лікарня № 9» ОСОБА_3 проведено МСКТ органів черевної порожнини з в/в посиленням «юнипак-350», під час якого встановлено (мовою оригіналу), що «п/железа обычно расположена, имеет размеры 15-11-20 мм, наружные контуры железы нечеткие, неровные, структура неоднородная за счет наличия в области хвоста железы гетероденсивного очага с нечеткими контурами, размерами 33 х 25 мм. В окружающей образование клетчатке прослеживается группа гиперденсивных очагов, размерами от 2 до 15 мм, активно копящих контраст. При в/в усилении образование и очаги умеренно и неравномерно копят контраст. В области головки железы отмечается кальцинат, размерами 15 х 11 мм. Панкреатический проток расширен до 3 мм. Заключение: КТ признаки tr хвоста поджелудочной железы. Mts в парааортальные и л/узлы ворот селезенки. Хр. холецистит» (а.с. 11).
09.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Медікс-рей Інтернешнл Груп», лікарні ізраїльської онкології LISOD, де лікар – онколог ОСОБА_4 надав консультативний висновок спеціаліста, відповідно до якого код за МКХ-10: Z12.9 – спеціальне скринінгове обстеження з метою виявлення новоутворення, неуточненого. Діагноз: неоплазія хвоста підшлункової залози, при верифікації сТ2N1M0. Рекомендації: надати диск проведеної КТ, аналіз крові на маркери СЕА, СА19-9 (надати результати), консультація ендоскопіста з приводу можливості виконання ендоУЗД + FNB утвору хвоста підшлункової залози. КТ органів грудної порожнини з контрастуванням. Подальша тактика буде визначена за результатами обстеження (а.с. 14).
Вартість консультації онколога становила 3980,00 гривень, що підтверджується Рахунком – фактурою № БЛ-0026876 від 08.10.2024 (а.с. 12), платіжною інструкцією від 08.10.2024 (а.с. 13).
14.10.2024 року лікарем – рентгенологом КНП КМР «Міська лікарня № 9» ОСОБА_5 проведено МСКТ органів грудної клітини з в/в посиленням «юнипак-350», під час якого встановлено (мовою оригіналу), що «Заключение: патологии со стороны легких не выявлено» (а.с. 17).
Вартість медичних послуг у КНП КМР «Міська лікарня № 9» у період з 07.10.2024 року по 15.10.2024 рік та станом на 13.06.2025 рік складає: КТ ОГК (органів грудної клітини) – 2280,00 грн, що підтверджується листом від 26.06.2025 року № 1-06/1655 (а.с. 45).
23.10.2024 року в лікарні ізраїльської онкології LISOD проведено ендоскопічне втручання, протокол: в ділянці хвоста підшлункової залози візуалізується гіпохенне дещо гетерогенне утворення розмірами щонайменше 18 х 25 мм. Ехоструктура утворення неоднорідна. Межі нерівні. Вірсунгова протока в різних відділах розширена до 3-5 мм. Вздовж неї в паренхімі простягаються гапоехогенні ділянки. Виконана тонкоголкова аспіраційна біопсія утворення (2 пункції EUS FNB). Отримано матеріал для гістологічного дослідження. Заключення: неоплазія хвоста підшлункової залози, розширення вірсунгової протоки, що підтверджується ендоультрасонографією панкреатодуоденальної зони (а.с. 20).
Висновком міждисциплінарного онкологічного консиліуму лікарні ізраїльської онкології LISOD від 04.11.2024 встановлений діагноз: радіологічні ознаки утвору хвоста підшлункової залози. Диференційний ряд складають пухлина та запальний процес. Маркери СЕА, СА 19-9 в межах референтних значень. Стан після EUS – контрольованої біопсії утвору, гістологічно – без ознак злоякісного процесу. Рекомендовано: консультація хірурга профільного центру гепато – міліарної хірургії (ННЦХТ ім.. Шалімова) з приводу необхідного дообстеження та можливого оперативного втручання, після гістологічного дослідження операційного матеріалу буде прийнято рішення щодо подальшої тактики (а.с. 22).
Вартість досліджень та консультацій становить 64 015,00 гривень, що підтверджується рахунком – фактурою № БЛ – 0027177 від 10.10.2024 (а.с. 18), платіжною інструкцією від 11.10.2024 (а.с. 19).
Витрати на проведення лабораторних досліджень у ТОВ «Сінево Схід» становлять 4127,00 гривень, що підтверджується результатами досліджень від 09.10.2024 (а.с. 15), квитанцією № 6М5Н-КМ5М-94КЕ-0А21 від 08.10.2024 (а.с. 16), результатами досліджень від 24.10.2024 (а.с. 24, квитанцією № РЕ60-9914-НСК1-651М від 24.10.2024 (а.с. 23) результатами досліджень від 19.11.2024 (а.с. 32 - 34), квитанцією № 8Е42-3Н1А-ХТ12-ХВ6М від 18.11.2024 (а.с. 31).
10.11.2024 року лікарем ОСОБА_6 проведена комплексна МРТ: органи черевної порожнини (печінка, селезінка, підшлункова залоза) + нирки та наднирники до та з введенням контрастного засобу + жовчовивідні протоки (безконтрастна холангіопанкреатологія). Висновок: МР-картина змін на рівні хвоста підшлункової залози, враховуючи дані анамнеза, локалізацію, МР-характеристики та наявність рідинного вмісту в просвіті сальникової сумки (ймовірно, peripancreatic fluid collection), більше відповідає наслідкам гострого панкреатиту (не виключено, з елементами панкреонекрозу) на фоні хронічних запальних змін паренхіми підшлункової залози. МР-ознаки мезентеріальної лімфаденопатії (більше на користь реактивної), сланж – синдрому жовчного міхура. Патологічних змін з боку ЖВП наразі не виявлено. Патологічних об`ємних утворень досліджуваних органів за очеревинного простору на момент обстеження не виявлено. Рекомендовано: клініко-томографічне співставлення, консультація хірурга. Висновок не є діагнозом. Результати дослідження потребують подальшого співставлення з даними інших клінічних та інструментальних обстежень для встановлення діагнозу (а.с. 26). Вартість дослідження – 8600,00 гривень, що підтверджується квитанцією № 0Р67-АСВС-7Р95-К6Т5 від 10.11.2024 (а.с. 25).
27.11.2024 року під час візиту до терапевта встановлено, що пацієнт консультований онкологом м. Київ, діагноз: хр. панкреатит, новоутворення підшлункової залози під питанням, що підтверджується записом у медичній картці від 27.11.2024 (а.с. 104, 105).
Висновком консиліуму від 06.12.2024 до протоколу № PKEX 0128 від 04.12.2024 КТ 3-х відділів: ОГК + ОЧП + ОМТ з контрастуванням встановлено, що КТ – картина більш ймовірно відповідає підгострому панкреатиту з панкреонекрозом в ділянці хвоста на тлі вірсунголітіазу, з формуванням інтра- та перипанкреатичних псевдокіст; мінімальному реактивному лівобічному плевриту; субателектазу в S10 лівої легені. Зміни в правій грудній залозі необхідно диференціювати між післяопераційними, запальними та неопластичними змінами.
В порівнянні з наданими попередніми КТ-обстеженнями розміри хвоста підшлункової залози зменшилися, рідинна ділянка в хвості залози більш чітко диференціюється, інфільтративні зміни перипанкреатичної клітковини менш виражені, відмічається формування перипанкреатичних рідинних осумкувань, звуження селезінкової вени; в ділянці правої грудної залози збільшення інфільтративних змін жирової клітковини, поява п/о дефекту шкіри та підшкірних включень газу, помірне (реактивне) збільшення аксилярних лімфовузлів в динаміці (загальні розміри лімфовузлів в межах норми). Рекомендовано: консультація хірурга, куруючого лікаря, КТ-контроль. Висновок не є діагнозом. Результати дослідження потребують подальшого співставлення з даними інших клінічних та інструментальних обстежень для встановлення діагнозу (а.с. 36).
Вартість дослідження – 4400,00 гривень, що підтверджується квитанцією № 421Е-91Е6-9Т80-1К89 від 04.12.2024 (а.с. 35).
27.12.2024 року ДУ «Національний науковий центр хірургії та трансплантології ім.. О.О. Шалімова» встановлений діагноз: обмежений панкреонекроз хвоста ПШЗ з формуванням інтра- та перипанкреатичних псевдокіст. Вірсунголітіаз, що підтверджується консультативним висновком від 27.12.2024 року (а.с. 41).
Витрати ОСОБА_1 на проїзд за маршрутом м. Кам`янське – м. Київ та в зворотньому напрямку становить 2249,86 гривень, що підтверджується посадочними документами на залізничний транспорт АТ «Укрзалізниця» (а.с. 28, 30, 38, 40) та платіжними інструкціями про їх оплату (а.с. 27, 29, 37, 39).
Загальна вартість витрат на медичні обстеження та проїзд становить 91 931,86 гривень.
Аналіз фактичних обставин справи свідчить, що між сторонами виник спір щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної неналежним наданням медичних послуг, а тому до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми матеріального права, зокрема статті 22 - 23, 1166 - 1167 ЦК України та Закон України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди (частини перша, друга статті 16 ЦК України).
Поняття збитків та підстави відшкодування майнової шкоди визначені статтями 22, 1166 ЦК України.
Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частини друга, третя статті 22 ЦК України).
Під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням порушеного права, тобто що без здійснення таких витрат неможливим є відновлення такого порушеного права особи.
Статтею 1166 ЦК передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).
Частиною другою статті 1166 ЦК України встановлена презумпція вини заподіювача шкоди, а саме особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.
Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).
Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом, тобто виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
При цьому, у деліктних правовідносинах обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою покладається на Позивача. Натомість Відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22.07.2019 року у справі № 909/374/18, від 26.09.2018 у справі № 0909/4190/12.
Питання відшкодування моральної шкоди визначені у статті 23 ЦК України. Так, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина друга статті 23 ЦК України).
Як роз`яснено в пункті 3 роз`яснень Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 2005 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (далі – постанова Пленуму Верховного Суду України № 4).
Відповідно до правового висновку Великої Плати Верховного Суду, висловленого у постанові від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.
Такий правовий висновок міститься у постанові ОП КЦС у складі ВС від 05.12.2022 в справі № 214/7462/20.
Відповідно до частин третьої – п`ятої статті 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин першої, третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 81 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша, друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами першою, другою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як зазначалось вище, у деліктних правовідносинах обов`язок довести наявність матеріальної шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою покладається на Позивача. Натомість Відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. У справах про відшкодування моральної шкоди позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; відповідач доводить відсутність протиправності та вини.
Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами протиправність поведінки відповідача та заподіяння такою поведінкою шкоди позивачу, з огляду на таке.
Так, на обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що матеріальна та моральна шкода були заподіяні йому в результаті надання відповідачем неякісної медичної послуги – проведення діагностики КТ з контрастом та встановлення невірного діагнозу - рак хвоста підшлункової залози з метастазами в селезінці, що зумовило з боку позивача необхідність проведення додаткових платних медичних обстежень та викликало у нього моральні страждання.
Суд критично оцінює доводи позивача, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Так, відповідно до медичної документація позивача, ОСОБА_1 звернувся до Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня № 9» зі скаргами на зниження ваги, біль в животі. В результаті проведеного ультразвукового дослідження органів черевної порожнини встановлено запалення утворення кишечника – рекомендовано дообстеження. В результаті проведення МСКТ органів черевної порожнини з в/в посиленням «юнипак-350» встановлено (мовою оригіналу): КТ признаки tr хвоста поджелудочной железы. Mts в парааортальные и л/узлы ворот селезенки. Хр. холецистит».
Зазначений результат досліджень знайшов своє підтвердження і під час додаткових обстежень у лікарні ізраїльської онкології LISOD в результаті ендоскопічного втручання, Висновком міждисциплінарного онкологічного консиліуму лікарні ізраїльської онкології LISOD від 04.11.2024 (встановлений діагноз: радіологічні ознаки утвору хвоста підшлункової залози. Диференційний ряд складають пухлина та запальний процес), результатами комплексної МРТ від 10.11.2024, Висновком консиліуму ДУ «Національний науковий центр хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова» від 06.12.2024 до протоколу № PKEX 0128 від 04.12.2024.
В медичній картці позивача відсутній запис про встановлення діагнозу - рак хвоста підшлункової залози з метастазами в селезінці, більше того у записах констатовано, що в результаті проведених ультразвукового дослідження та КТ з контрастом новоутворення черевної порожнини під питанням, для встановлення діагнозу необхідне проведення додаткових обстежень та консультація онколога і хірурга.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт протиправної поведінки відповідача щодо нього, відповідач протиправність своєї поведінки та наявність вини спростував, відтак позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволенню не підлягають.
Керуючись статями 3, 5, 12, 13, 141, 263 -265, 268, 272 - 273 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня № 9» про захист прав споживачів – відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415/
Рішення суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення суду складений 12 лютого 2026 року.
Суддя І.А. Подкопаєва
Оригінал: reyestr.court.gov.ua