Вирок від 15 лютого 2026 р. у справі №176/549/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/549/26

провадження №1-кп/176/275/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Жовті Води кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Жовті Води, Дніпропетровська область, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, дітей не має, звільнений з військової служби, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026046220000003 від 15.01.2026 року,

з участю учасників судового провадження: прокурора Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

На початку квітня 2024 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , діючи в порушення вимог «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортним засобом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340, вирішив придбати завідомо підроблене посвідчення водія на своє ім`я, тобто документ, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Так, ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою отримання такого посвідчення, з використанням мобільного додатку «ТікТок» підшукав оголошення від невстановленої в ході досудового розслідування особи про продаж посвідчень водія, з якою почав спілкування та домовився про виготовлення завідомо підробленого посвідчення водія на його ім`я, за грошову винагороду.

Надалі, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на отримання посвідчення водія, з метою його подальшого використання, діючи умисно, в порушення вищевказаного Положення, ОСОБА_3 приблизно на початку квітня 2024 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в невстановленому в ході досудового розслідування місці, під час спілкування через мережу «Інтернет» з невстановленою в ході досудового розслідування особою, надіслав свою фотографію, особисті дані та повідомив, що потрібно посвідчення водія з категоріями А,В,С для внесення відповідної інформації під час виготовлення підробленого посвідчення водія.

В свою чергу, невстановлена в ході досудового розслідування особа, отримавши від ОСОБА_3 зазначене замовлення, використовуючи надану ним інформацію (особисті дані та фотокартку), перебуваючи в невстановленому в ході досудового розслідування місці, в невстановлений спосіб та час, виготовила завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 19.04.2024 у ТСЦ 8041 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке надіслала засобами поштового зв`язку ОСОБА_3 на відділення ТОВ «Нова Пошта» №1, що розміщено за адресою: Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Жовті Води, вул. Заводська, 1/14. В свою чергу, ОСОБА_3 в квітні 2024 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, отримав зазначене відправлення та оплатив раніше обумовлену суму грошових коштів.

Згідно висновку судової технічної експертизи документів №СЕ-19/104-26/1932- ДЦ від 22.01.2026, бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 , на ім`я « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане 19.04.2024 ТСЦ 8041, не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку - бланкам посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України, та виготовлені на підприємстві ПК «Україна».

Ознак внесення змін (підчищення, дописки, травлення, виправлення тощо) до первинного змісту посвідчення водія серії НОМЕР_1 не виявлено.

Своїми умисними незаконними діями ОСОБА_3 , перебуваючи у попередній змові з невстановленою в ході досудового розслідування особою, здійснили підробку вищевказаного посвідчення водія, яке надає спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами, з метою його подальшого використання.

Крім того, ОСОБА_3 , маючи кримінально-протиправний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документу, 15.01.2026 приблизно о 17 год. 30 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, керуючи автомобілем марки «Subaru» моделі «Legacy» з номерним знаком « НОМЕР_2 », рухався по вул. Козаковій в м. Жовті Води Кам`янського району, Дніпропетровської області.

В цей же час, на ділянці траси по вул. Козаковій в м. Жовті Води, Кам`янського району, Дніпропетровської області, вищевказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_3 зупинили працівники сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №5 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 та старший сержант поліції ОСОБА_7 .

В ході бесіди з працівниками поліції, в той же час та в тому ж місці, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 19.04.2024 у ТСЦ 8041 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримане ним всупереч вимогам «Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 та є підробленим, надав його вищевказаним працівникам поліції на підтвердження прав законності керування ним транспортним засобом, чим використав завідомо підроблений документ.

Згідно висновку судової технічної експертизи документів №СЕ-19/104-26/1932- ДД від 22.01.2026, бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 , на ім`я « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане 19.04.2024 ТСЦ 8041, не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку - бланкам посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України, та виготовлені на підприємстві ПК «Україна».

Ознак внесення змін (підчищення, дописки, травлення, виправлення тощо) до первинного змісту посвідчення водія серії НОМЕР_1 не виявлено.

09 лютого 2026 року між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_4 , якій на підставі ст. ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до зазначеної угоди, ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України за тих обставин, які викладені в угоді про визнання винуватості. Зобов`язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі обвинувачення під час судового провадження. При цьому, сторони домовились про призначення ОСОБА_3 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, у виді одного року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості від 09.02.2026 року і призначити обвинуваченому узгоджене покарання.

Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні просить затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому повністю і беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України в обсязі підозри та обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та строку покарання. Зазначив, що наслідки укладення та затвердження угоди роз`яснені та зрозумілі. Окрім цього, зрозумілі наслідки невиконання угоди про визнання винуватості. Зазначив, що угода укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Відмовився від справедливого судового розгляду кримінального провадження. Зазначив, що повністю розуміє наслідки обмеження апеляційного та касаційного оскарження вироку суду ухваленого на підставі угоди про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого адвокат в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим та прокурором.

Суд вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши угоду про визнання винуватості, матеріали судового провадження, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до ч.5 ст.469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_3 повністю і беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст.12 КК України, є нетяжким злочином та кримінальним проступком.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 в повній мірі розуміє положення ст.ст. 394, 424, 473, 474,476 КПК України, ст.389-1 КК України.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Суд, з`ясував у обвинуваченого та переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.1 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Обставинами, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого, не встановлено.

Враховуючи викладене, те, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати:

- за ч. 3 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і яке надає права, з метою використання його підроблювачем за попередньою змовою групою осіб;

- за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Обвинуваченому слід призначити узгоджений сторонами угоди про визнання винуватості вид та строк покарання.

Сторони угоди /прокурор та обвинувачений/ домовились про призначення обвинуваченому узгодженого покарання:

-за ч. 3 ст. 358 КК України - у виді обмеження волі строком 1 рік;

-за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді обмеження волі строком 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, тривалість якого має визначити суд, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Сторони узгодили долю речових доказів. Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта згідно №СЕ-19/104-26/1932-ДД від 22.01.2026 року, які складають 3565,60 гривень, у даному кримінальному провадженні, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373, 374-376, 468-470, 472-475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 09 лютого 2026 року у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України, яка укладена між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358 КК України, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання:

-за ч. 3 ст. 358 КК України - у виді обмеження волі строком 1 рік;

-за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупність кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді обмеження волі строком 1 /один/ рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 /один/ рік.

Відповідно до вимог п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України, на ОСОБА_3 покласти наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази у кримінальному провадженні: - предмет у вигляді посвідчення водія НОМЕР_1 , вилучений в ході огляду предмету від 15.01.2026 року та запакований до спецпакету НПУ ЕХР0220547, та після проведення судово-технічної експертизи документу поміщений до спецпакету МВС експертної служби №6700414, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження; - DVD-R диск з відеозаписом, який зберігається при матеріалах кримінального проваддження - залишити збергати в матералах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати в сумі 3565,60 грн.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої ст.389 1 КК України.

Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя