Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №496/6910/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/423/26

Номер справи місцевого суду: 496/6910/24

Головуючий у першій інстанції Трушина О. І.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., розглянувши клопотання адвоката Горобівського Івана Григоровича про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою адвоката Горобівського Івана Григоровича про поновлення, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 18 листопада 2024 року по адміністративній справ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ч.5 ст 126 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 18 листопада 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.130, ч.5 ст 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 грн , з позбавленням права керування транспортними засобами на строком 5 років. Стягнуто з ОСОБА_1 , судові витрати на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок.

06 січня 2026 року адвокат Горобівський І.Г. звернувся з апеляційною на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 18 листопада 2024 року, в якій апелянт просив оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити. Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні 18.11.2024 року, також вважали, що останнього не було повідомлено належним чином про судове засідання, внаслідок чого останній був позбавлений права захист та надання пояснень в судовому засіданні, крім того зазначали, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем з 10 вересня 2024 року, а лише 27 грудня 2025 року останній дізнався від свого адвоката Горобівського І.Г. про наявність оскаржуваної постанови , а тому вважали, що строк на оскарження повинен обраховуватись саме з 27.12.2025 року .

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

У своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 27 від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14.10.2003). При визначеності наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особу вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції 18 листопада 2024 року.

Крім того, ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, про дату судового засідання розгляду даної справи про адміністративне правопорушення про, що в протоколах про адміністративні правопорушення серії АБА № 113189 від 16.10.2024 року та серії АБА № 113188 від 16.10.2024 року , останнього під його власний підпис ознайомлено, що судове засіданні відбудеться 18.11.2024 року о 10:00 год у Біляївському районному суді.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постанови Біляївського районного суду Одеської області від 18 листопада 2024 року до реєстру надіслано судом: 11.12.2024, зареєстровано: 11.12.2024 та забезпечено надання загального доступу: 12.12.2024.

Звертаючись до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області від 18 листопада 2024 року (через 1 рік), скаржником будь-яких обставин неможливості звернення з апеляційною скаргою в передбачений законом строк, які були б об`єктивно непереборними в цей період, та не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами не наведено та відповідних доказів не надано.

Стосовно наданої разом з апеляційною скаргою довідкою, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 10.09.2024 року та по теперішній час, не є таким доказом, що може беззаперечно свідчити про безперервне виконання останнім бойових задач та неможливість цікавитись про рух розгляду справи, так як на час вчинення адміністративного правопорушення останній вже був призваний на службу.

За таких обставин ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання відносно нього складені протоколи про адміністративні правопорушення серії АБА № 113189 від 16.10.2024 року та серії АБА № 113188 від 16.10.2024 року, мав об`єктивну можливість залучити адвоката для захисту своїх прав або особисто інтересуватись про стан відомих йому адміністративних проваджень відносно нього та приймати участь у їх розгляді.

Разом з тим, неучасть ОСОБА_1 під час винесення оскаржуваної постанови, також не є беззаперечними (поважними) підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна самостійно цікавитись рухом справи, реалізовувати свої права, гарантовані конституцією України та КУпАП.

Тобто, дослідженні матеріали та обставини справи дають апеляційному суду підстави вважати, що скаржник був обізнаний про складення щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, а тому повинен був проявити зацікавленість результатом розгляду даного протоколу в розумний строк.

З цих підстав, слід зазначити, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 рішення ЄСПЛ) від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, слід зазначити, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

Разом з тим, ставлячи питання про поновлення строку, апелянт не вказує про існування в нього об`єктивно обумовлених труднощів чи перешкод, що унеможливили або значно ускладнили апелянту своєчасно цікавитись про стан розгляду справи за відомимими йому протоколами про адміністративні правопорушення, що складені відносно нього, та відповідно своєчасно оскаржити судове рішення від 18.11.2024 року.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що з дати ухвалення оскаржуваної постанови минув значний проміжок часу (один рік), крім того апелянт був обізнаний про складання протоколів відносно нього (а.с.1, 13), про розгляд справи відносно нього сповіщався належним чином, про що свідчить власноручний підпис в протоколах про адміністративні правопорушення (а.с.1,13), отже апеляційний суд вважає, що апелянтом не обґрунтовано належним чином поважних і виключних причин пропуску строку на оскарження постанови судді Біляївського районного суду Одеської області від 18 листопада 2024 року, а тому в поновленні строку на оскарження зазначеної постанови стороні слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 294 КУпАП слід повернути апелянту.

Інших доказів, які свідчать про існування поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та які могли бути підставою для його поновлення, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає роз`яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження та з наданням належних доказів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Апеляційний суд наголошує, що положеннями ст. 294 КУпАП прямо визначено, що строк на апеляційне оскарження рахується з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволені клопотання адвоката Горобівського Івана Григоровича про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою адвоката Горобівського Івана Григоровича про поновлення, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 18 листопада 2024 року по адміністративній справ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ч.5 ст 126 КУпАП, що не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження та з наданням належних доказів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 повернути особі, яка її подала, разом з доданими до неї матеріалами.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький