Вирок від 12 лютого 2026 р. у справі №308/12571/24 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12571/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

представників потерпілого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071030001111 від 19.05.2024, за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берегово Закарпатської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, тимчасово непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 263, ч. 1 ст. 286-1, ч.2 ст. 289 Кримінального кодексу України, –

в с т а н о в и в :

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , близько 07 години 51 хвилини 19 травня 2024 року, перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, знаходячись за адресою м. Ужгород, вул. Миколи Амосова (Грибоєдова), 2 біля кафе «Чарка», діючи умисно, відкрито, з корисливих спонукань, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, проник до припаркованого автомобіля марки «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 , належного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сівши на водійське сидіння.

Виявивши факт проникнення до автомобіля, потерпілий ОСОБА_5 , підбіг до автомобіля «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 та спробував припинити спробу незаконного заволодіння вказаним автомобілем, однак ОСОБА_7 , продовжуючи свої неправомірні дії, перебуваючи на водійському місці, з метою заволодіння даним транспортним засобом, дверима вдарив потерпілого ОСОБА_5 , різко відкривши та закривши їх, після чого ключем запалювання запустив двигун автомобіля та почав рух, чим спричинив ОСОБА_5 матеріального збитку за заволодіння транспортним засобом «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 на суму 152 228 гривень 00 копійок.

Крім цього, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 , керуючи технічно-справним транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, яким попередньо незаконно заволодів, а саме автомобілем «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 в місті Ужгород, продовжуючи рух автомобіля в момент, коли ОСОБА_5 знаходився тулубом у салоні автомобіля через спущене до низу вікно на водійських дверях, а кінцівки його ніг були на зовні до землі, однак, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинний був і міг їх передбачити, тобто діючи зі злочинною недбалістю, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не забезпечив безпеку дорожнього руху, розпочав рух та не впорався з керуванням автомобіля, в результаті чого допустив виїзд за межі проїзної частини вул. Миколи Амосова (Грибоєдова) в м. Ужгород та подальше зіткнення з бетонним бордюром та ґрунтовим насипом колишньої автобусної зупинки, внаслідок чого ОСОБА_5 випав на землю та заднім лівим колесом вищевказаного автомобіля під керуванням ОСОБА_7 було скоєно наїзд на ліву ногу ОСОБА_5 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: «саден в тім`яній ділянці головного мозку, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, зовнішньої поверхні лівого колінного суглобу, закритий перлом 7, 8, 9 ребер зліва, закритого перелому 3-ї плюснової кістки лівої стопи». Вищевказані тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення та механізму тертя (садна), можливе виникнення переломів ребер при ударі дверкою автомобіля, перелом 3-ї плюсневої кістки при переїзді колесом легкового автомобіля. Дані тілесні ушкодження по давності виникнення вкладаються в час ДТП, яка мала місце 19.05.2024.

Тілесні ушкодження у виді саден, які мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як 6 днів, і за цією ознакою згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Тілесні ушкодження у виді перелому 7, 8, 9 ребер зліва та перелом 3-ї плюснової кістки лівої стопи, які потягли за собою розлад здоров`я на строк більше 21 дня і по цій ознаці згідно п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості

У такий спосіб, ОСОБА_7 , порушив вимоги Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі – ПДР України), а саме п. 10.1 ПДР України, а під час руху згідно технічних вимог п. 2.3.б) та 12.1 чинних Правил дорожнього руху України з посиланням на термін «безпечна швидкість», які є в п. 1.10. ПДР України, технічний зміст яких полягає в наступному: п. 2.3 ПДР України - «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 10.1 ПДР України - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створити перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п. 12.1 ПДР України - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»; п. 1.10 безпечна швидкість - «швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах».

З технічної точки зору, при встановлених в ході досудового розслідування вихідних даних, у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, стали дії водія автомобіля «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 – ОСОБА_7 , який не виконав вимоги п. 2.3 б), 10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України з посиланням на термін «безпечна швидкість», які є в п. 1.10. ПДР України, недотримання яких, у своїй сукупності, знаходиться у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, ОСОБА_7 у невстановлену дату, час (але не пізніше 19.05.2024) та місце, у невстановленим досудовим розслідуванням спосіб, незаконно придбав ніж з чорною рукояткою, який за своїм зовнішнім виглядом має ознаки холодної зброї та залишив його при собі з метою подальшого носіння.

Усвідомлюючи протиправність своїх дій та можливість настання негативних наслідків, розуміючи, що придбаний ним ніж являється холодною зброєю, маючи умисел на незаконне поводження із даною зброєю, ОСОБА_7 добровільно не здав ніж до правоохоронних органів та почав носити його при собі без передбаченого законом дозволу, всупереч вимогам, визначеним п. 21 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями металевими снарядами смертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 та Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.2012 до моменту його вилучення близько 11:00 години 19.05.2024 по вул. Миколи Амосова (Грибоєдова) в м. Ужгород працівниками поліції.

Відповідно до висновку експерта, наданий на дослідження предмет ззовні схожий на ніж, який вилучений в ході огляду місця події від 19.05.2024 відноситься до категорії холодної зброї, а саме вказаний ніж, є клинковою холодною зброєю колюче-ріжучої дії. Виготовлений досліджуваний ніж промисловим способом.

В ході судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_7 свою вину визнав частково. Зазначив, що всіх обставин не пам`ятає, але дійсно, перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння заволодів транспортним засобом «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_5 , та здійснив ДТП. Потерпілий намагався його зупинити. Щодо наявності в нього холодної зброї заперечував, зазначив, що дійсно при собі мав ніж, але то був мисливський, туристичний ніж, який не є холодною зброєю.

Захисник в судових дебатах зазначив, що дії обвинуваченого ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 289 КК України, а не за ч.2 ст. 289 КК України, оскільки потерпілий сам наразив себе на небезпеку, замість того, щоб викликати поліцію, намагався зупинити автомобіль, що очевидно вже було небезпечним. Крім того, звернув увагу на довідку від 28.06.2024 відповідно до якої обвинувачений має попередній діагноз у виді психічних і поведінкових розладів, викликаних одночасним вживанням декількох речовин -згубне вживання. Зазначив, що ОСОБА_7 звертався до лікарів стосовно свого стану, що може бути пом`якшуючою обставиною.

Окрім часткового невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 , його винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджується наступними доказами.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.05.2024, в якому ОСОБА_5 зазначив, що близько 08 год. 00 хв. 19.05.2024 невстановлена особа діючи умисно, відкрито з корисливим мотивів, знаходячись за адресою: м.Ужзгород, вул. М.Амосова, 2 незаконно заволодів автомобілем «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 .

Протоколом огляду місця події від 19.05.2024, відповідно до якого огляд проводився за адресою: м.Ужгород, вул. Миколи Амосова (Грибоєдова). На відстані 20 метрів від пішохідного переходу через вул. Грибоєдова в напрямку руху до ЦМКЛ м. Ужгород, на узбіччі, на насипові для фундаменту автобусної зупинки знаходиться автомобіль «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 . Автомобіль розташовується на відстані 50 см. Від паркану домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 . Передні колеса автомобіля знаходяться на тротуарі, з-під моторного відсіку на тротуарі витікає мастило. Задні колеса автомобіля розміщені на насипові фундаменту автобусної зупинки. Заднє праве колесо розміщується на відстані 150 см від бордюру. Три бордюрні камені на момент огляду вивернуті із землі та на них відмічаються поверхневі динамічні сліди ковзання та сліди нашарування чорного кольору. На грунті насипу, на якому знаходиться автомобіль визначаються сліди шин та фарби сріблястого кольору. Позаду автомобіля, поверх бордюрного каменю знаходиться уламок бамперу сріблястого кольору, на проїзній частині вул.. М.Амосова на відстані 1,5 м. від тротуару на поверхні покриття проїзної частини відмічаються подряпина розміром 0,9 метра. Автомобіль «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 на момент огляду мав пошкодження у вигляді деформації та відсутності деталей переднього бампера, решітки радіатора, копота, моторного відсіку. Номерний знак, який встановлений на передньому бампері на момент огляду хнаходиться біля переднього правого колеса, має ознаки деформації. Під моторним відсіком автомобіля відмічається розлив плями мастила. На момент огляду автомобіля відкрита передня ліва водійська дверка, скло в дверці спущено. На відстані 0,20 м. від переднього лівого колеса знаходиться предмет зовні схожий на ніж, чорного кольору, з написом «Columbia». В салоні автомобіля виявлено кепку чорного кольору, яка знаходилась на сидінні пасажира автомобіля. Зроблено змиви.

Огляд автомобіля проведено на підставі заяви власника ОСОБА_5 .

До протоколу огляду від 19.05.2024 долучено ілюстративну таблицю, яка узгоджується зі змістом протоколу огляду місця події від 19.05.2024.

Протоколом огляду відеозапису від 16.07.2024 та переглянутим в судовому засіданні відеозаписом та фотографій, предметом відео є відкрита ділянка місцевості за адресою: м.Ужгород, вул.. М.Амосова (Грибоєдова), 2 біля кафе «Чарка» зображено як на проїзній частині рухається автомобіль сірого кольору. На позначці запису 00:31 автомобіль сірого кольору зупиняється на узбіччі та з нього виходить потерпілий ОСОБА_5 . На позначці запису 00:55 в автомобіль сірого кольору сідає за водійське сидіння ОСОБА_7 , а поруч знаходиться ОСОБА_5 та починається рух автомобіля. На позначці запису 01:00 автомобіль сірого кольору перетинає смугу руху та допускає зіткнення на швидкості в бетонну огорожу та деревд, при цьому зі сторони водійського вікна висить потерпілий ОСОБА_5 , який в результаті зіткнення падає на землю. На позначці запису 01:11 до автомобіля сірого кольору підбігають перехожі.

На другому відеозапису предметом відео є відкрита ділянка місцевості за адресою: м.Ужгород, вул.. М.Амосова (Грибоєдова), 2 біля кафе «Чарка». На проїзній частині рухається автомобіль сірого кольору, перетинає смугу руху та допускає зіткнення на швидкості в бетону огорожу та дерево при цьому зі сторони водійського вікна висить потерпілій ОСОБА_5 , який в результаті зіткнення падає на землю.

На фотографіях відображено затримання обвинуваченого ОСОБА_7 біля автомобіля потерпілого ОСОБА_5 .

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.05.2024, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_7 як особу, яка 19.05.2024 близько 08 годині ранку за адресою М.Ужгород, вул.. М.Амосова незаконно заволоділа належним йому автомобілем.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.05.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_7 як особу, яку бачила за кермом автомобіля «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 близько 08 годині ранку 19.05.2024.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.05.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_7 як особу, яка близько 08 годині ранку 19.05.2024, за адресою М.Ужгород, вул.. М.Амосова, незаконно заволоділа автомобілем ОСОБА_11 .

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.05.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_7 як особу, яка 19.05.2024 заволодів транспортним засобом «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 та в подальшому скоїла ДТП.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.05.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_7 як особу, яка 19.05.2024 заволоділа транспортним засобом «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 та скоїла на ньому ДТП.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.05.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_14 впізнав ОСОБА_7 як особу, яка 19.05.2024 заволоділа транспортним засобом «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 та скоїла на ньому ДТП.

Висновком експерта №188 від 24.05.2024 потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якого на момент судово-медичного обстеженя гр. ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у виді: саден в тімяній ділянці голови зліва, на задній поверхні правого ліктьового суглобу, зовнішньої поверхні лівого колінного суглобу. Згідно наданої медичної карти стаціонарного хворого №5497/1092 з хірургічного відділення №1 КНП «УМЦКЛ», де знаходився на лікуванні з 19.05.24 по 24.05.24, в нього встановлені тілесні ушкодження у виді: закритих переломів 7,8,9 ребер зліва, закритого перелому 3-ї плюснової кістки лівої стопи, що підтверджується даними рентгенографії від 19.05.2024. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів по ударному механізму спричинення, та механізму тертя (садна), можливо виникнення перелому ребер при ударі дверкою автомобіля, перелому 3-ї плюснової кістки при переїзді колесом автомобіля. По давності виникнення вищевказані тілесні ушкодження вкладаються в час події, яка мала місце 19.05.2024. Тілесні ушкодження у виді саден, мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як 6 днів, і за цією ознакою згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Тілесні ушкодження у виді перелому 7, 8, 9 ребер зліва та перелом 3-ї плюснової кістки лівої стопи, які потягли за собою розлад здоров`я на строк більше 21 дня і по цій ознаці згідно п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості

Висновком експерта №СЕ-19/107-24/6177-ІТ, відповідно до якого на момент експертного огляду та, відповідно, і на момент ДТП система рульового керування та робоча гальмова система досліджуваного автомобіля «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 знаходились у працездатному стані та могли виконувати функції, передбачені конструкцією. Яких-небудь несправностей систем, які б могли виникнути безпосередньо перед ДТП, виявлено не було.

Висновком експерта №СЕ-19/107-24/6176-ІТ від 16.06.2024, відповідно до якого у даній дорожній ситуації, для забезпечення безпеки дорожнього руху, водій автомобіля «Мітсубіші Лансер», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 повинен був керуватись технічними вимогами . 2.3.б) та 12.1 чинних Правил дорожнього руху України з посиланням на термін «безпечна швидкість», які є в п. 1.10. ПДР України. Технічна можливість уникнути настання даної пригоди, для водія автомобіля «Мітсубіші Лансер», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 полягає у виконанні ним технічних вимог п. 2.3.б), 10.1 та 12.1 ПДР України з посиланням на термін «безпечна швидкість». З технічної точки зору, згідно наданих вихідних даних, у діях водія автомобіля «Мітсубіші Лансер», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 убачається невідповідність технічним вимогам п. 2.3.б), 10.1 та 12.1 ПДР України з посиланням на термін «безпечна швидкість», недотримання яких, у своїй сукупності, знаходиться у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Висновком експерта №СЕ-19/107-24/6174-АВ, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 , з врахуванням ознак зносу, станом цін на 19.05.2024 становить 152 228,00 грн. Вартість відновленого ремонту автомобіля «Mitsubishi Lancer», сірого кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , станом цін на 19.05.2024 становить 205 876,40 грн. Вартість матеріального збитку завдана власнику автомобілю «Mitsubishi Lancer», сірого кольору, 2005 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , станом на 19.05.2024 становить 152 228,00 грн.

Висновком експерта №СЕ-19/107-24/5839-ХЗ, відповідно до якого ніж вилучений в ході огляду місця події від 19.05.2024, наданий на дослідження є клинковою холодною зброєю колюче-ріжучої дії.

Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.05.2024, яким встановлено, що ОСОБА_7 перебуває у стані наркотичного (амфетамін, метамфетамін) сп`яніння.

Крім того, під час затримання ОСОБА_7 19.05.2024 об 11 год. 10 хв. було виявлено згорток з купюри номіналом 20 гривень з серійним номером АК1668033, в середині якого знаходилась речовина білого кольору, яка відповідно до висновку експерта №СЕ-19/107-24/6140-НЗПРАП від 10.06.2024 є психотропної речовиною, обіг якої обмежено – метамфетамін, маса становить 0,0330г. Постановою від 12.06.2024 закрито кримінальне провадження за ознаками ч.1 ст. 309 КК України на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, оскільки наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44 КУпАП.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 зазначив, що в неділю 19.05.2024 року близько 08 год. під`їхав до кафе «Чарка» за адресою: м.Ужгород, вул. М.Амосова (Грибоєдова), 2, ключі від машини залишив в салоні машині між сидіннями. Взяв каву. Потім його спитали, хто знаходиться в автомобілі. Потерпілий підійшов до автомобіля, було відкрите вікно, сказав щоб обвинувачений виходив, але останній взяв ключі, завів автомобіль. Потерпілий намагався забрати ключі, але обвинувачений його відштовхував, потім поїхав. Потерпілий весь цей час знаходився у вікні автомобіля. Потім відбулося зіткнення і потерпілий впав, після чого потрапив під заднє колесо автомобіля. Обвинувачений намагався увімкнути задню передачу, але в цей час підбігли люди, витягнули ключі з автомобіля та обвинуваченого. Внаслідок даних подій отримав тілесні ушкодження у виді перелому ребер та ноги.

Твердження захисту про те, що потерпілий мав розуміти щодо небезпечності своїх дій при намагання зупинити обвинуваченого, не викликав працівників поліції, а самостійно намагався зупинити дії обвинуваченого, чим самостійно наразив себе на небезпеку є неспроможними. Поведінка потерпілого щодо спроби попередити незаконне заволодіння транспортним засобом не впливають на кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.2 ст. 289 КК України. Суд звертає увагу, що як випливає з показів потерпілого та досліджених матеріалів справи, потерпілий підійшов до автомобіля до того, як ОСОБА_7 почав на ньому рух, і ОСОБА_7 саме з метою заволодіння транспортного засобу намагався відштовхнути потерпілого і не давав забрати ключі, почав рух, коли потерпілий був у вікні, що свідчить наявність насильства по відношенню до потерпілого. Крім того, дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.2.ст. 289 КК України також, з тих підстав, що предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, вартість якого становить від ста до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що підтверджується висновком експерта.

Відтак, підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 з ч.2 ст. 289 КК України на ч.1 ст. 289 КК України не має.

Звернення через місяць після події до лікаря не впливає на встановлені обставини судом.

Щодо твердження обвинуваченого, що в нього не було холодної зброї, а був лише мисливський ніж, який на його думку не є холодною зброєю, то зазначене спростовується відповідним висновком експерта.

За наведених обставин, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 289 КК України, а саме а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого та предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, вартість якого становить від ста до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 1 ст. 286-1 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження; за ч. 2 ст. 263 КК України, а саме носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до ст. 12 КК України, злочини передбачені ч.1 ст. 286-1, ч.2 ст. 263, КК України є нетяжкими злочинами, а злочин передбачений ч.2 ст. 289 КК України є тяжким злочином.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд враховує особу обвинуваченого, зокрема його вік та стан здоров`я, те що до кримінальної відповідальності не притягався, а також ступінь тяжкості і характер вчиненого, обставини за яких вчинене кримінальне правопорушення, зокрема те що, зазначені злочини відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким та тяжкими злочинами, те що такі дії були вчинені в стані наркотичного сп`яніння, небезпечним для оточуючих способом, з завданням шкоди здоров`ю потерпілому та значних матеріальних збитків, які не були відшкодовані потерпілому ані під час досудового розслідування, ані під час судового розгляду, суд не вбачає в діях та поведінці потерпілого щирого каяття. Таким чином в ході судового розгляду не встановлено обставин, що пом`якшують покарання, разом з тим суд вважає, що обставиною, що обтяжує покарання за ч.2 ст. 263, ч.2 ст. 289 КК України є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів. А тому суд вважає доцільним призначити обвинуваченому покарання в межах санкцій ч.2 ст. 263, ч. 1 ст. 286-1, ч 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на певний строк із застосуванням додаткових покарань у виді конфіскації майна обвинуваченого.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.05.2024 відносно обвинуваченого ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням розміру застави в розмірі 121 120 грн. 28.05.2024 ОСОБА_7 було внесено суму визначеної застави.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.08.2025 звернуто заставу в дохід держави, відносно обвинуваченого ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, в подальшому було продовжено ухвалами Ужгородського міськрайонного суду від 26.09.2025, 19.11.2025, 14.01.2026 до 13.03.2026 включно.

Підстав для зміни запобіжного заходу в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до ч.2 ст. 72 Кримінального кодексу України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

В ході судового розгляду потерпілим ОСОБА_5 заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_7 матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_7 йому завдано матеріальної шкоди в розмірі 205 876,40 грн., що підтверджується відповідним висновком експерта наданим на досудовому слідстві. Моральна шкода виникла наслідок отримання тілесних ушкоджень середньої тяжкості, внаслідок чого потерпілий не міг вести звичайний спосіб життя, у нього з`явилися страхи, він втрати сон, мав постійний стрес, відчував себе пригніченим. Вимушений був перебувати на довготривалому стаціонарному та амбулаторному лікуванні, втрачати час та докладати додаткових зусиль. Моральну шкоду оцінює в 200 000 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_7 позовні вимоги визнав в повному обсязі.

При вирішенні цивільного позову суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Згідно ст.128КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Відповідно до ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Встановлені судом обставини переконливо свідчать про те, що в результаті неправомірний дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_15 заподіяна матеріальних збитків в розмірі 205 876,40 грн., що підтверджується висновком експерта №СЕ-19/107-24/6174-АВ.

Порядок та правові підстави відшкодування моральної шкоди визначаються ст. 23 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.95 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Таким чином, будь-який факт протиправної поведінки щодо особи має наслідком отримання даною особою моральної шкоди, оскільки вона впевнена, що її права захищаються законом і є непорушними (ст. 21 Конституції України).

Тому обов`язок відшкодування моральної шкоди виникає із самого факту протиправної поведінки щодо потерпілого і надання додаткових доказів не потребує.

Як зазначено в цивільному позові, окрім фізичної шкоди, потерпілому завдано і нематеріальних втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які спричинили негативні зміни у його житті, зокрема лікування.

Відповідно до ст. 21 Конституції України, усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Виходячи із зазначених норм Конституції України та Цивільного кодексу України, суд вважає, що потерпілий (цивільний позивач) має право на відшкодування моральної шкоди, завданої йому злочинними діями обвинуваченого (цивільного відповідача).

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, що обвинувачений визнає позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням досліджених матеріалів справи, суд приходить до висновку, що цивільний позов підлягає до задоволення.

Розподіл процесуальних витрат у кримінальному проваджені, що підтверджуються довідкою про витрати на проведення експертизи, вирішено відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, шляхом стягнення вартості проведеної експертизи із обвинуваченого.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349,369, 370, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 263, ч.1 ст. 286-2, ч.2 ст. 289 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:

за ч.2 ст. 263 КК України – у виді позбавлення волі строком на два роки;

за ч.2 ст. 286-1 КК України – у виді позбавлення волі строком на два роки, з позбавлення права керування транспортними засобами на строк п`ять років;

за ч.2 ст. 289 КК України – у виді позбавлення волі строком на шість років з конфіскацією майна;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_7 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі строком на шість років, з конфіскацією майна, з позбавлення права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 з дня затримання – з 06.08.2025.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_7 термін перебування під вартою з 21.05.2024 по 28.05.2024 та з 06.08.2025 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_7 до набрання цим вироком законної сили - залишити без змін.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 - задовольнити, стягнути на його користь з ОСОБА_7 на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 205 876 (двісті п`ять тисяч вісімсот сімдесят шість) гривень 40 копійок та на відшкодування моральної шкоди в розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень, а всього стягнути 405 876 (чотириста п`ять тисяч вісімсот сімдесят шість) гривень 40 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.06.2024 у справі №308/8802/24, провадження№1-кс/308/3217/24, накладений в ході огляду місця події 19.05.2024 року за адресою м. Ужгород, вул. вул. Миколи Амосова, 2, а саме: автомобіль сірого кольору, марки «Мітсубіші Лансер», д.н.з. НОМЕР_1 ; предмет ззовні схожий на ніж, чорного кольору, який поміщено до паперового конверту НПУ СУ; кепка чорного кольору, яку поміщено до паперового конверту НПУ СУ.

Речові докази:

-Автомобіль сірого кольору, марки «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 , кепку чорного кольору, мобільний телефон «Айфон» – повернути власникам.

-Ніж, чорного кольору, який поміщено до паперового конверту НПУ СУ - знищити

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи СЕ-19/107-24/5839-ХЗ від 19.06.2024 в сумі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцать) гривень 56 коп.; за проведення експертизи СЕ-19/107-24/6174-АВ від 18.06.2024 в сумі 3407 (три тисячі чотириста сім) гривень 76 коп.; за проведення експертизи СЕ-19/107-24/6177-ІТ від 18.06.2024 в сумі 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одна) гривня 84 коп.; за проведення експертизи СЕ-19/107-24/6176-ІТ від 18.06.2024 в сумі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцать) гривень 56 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому прокурору, потерпілій.

Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після його винесення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1