Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №297/3270/25 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Суд: Берегівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 15 лютого 2026 р.

Справа: №297/3270/25

Суддя: ГАЛ Л. Л.

Справа № 297/3270/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Геревич Т.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання,

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мензак Ю.Ю., звернулася із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, а саме на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 6000 гривень щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову і до закінчення навчання.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття, наразі навчається у Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці II i є студенткою денної форми навчання рівня «бакалавр» по спеціальності «Філологія. Перекладач з англійської та угорської мов», а також студенткою денної форми навчання Дебреценського університету по спеціальності «Управління у сфері правосуддя» рівня «бакалаврат».

Крім того, навчання у Дебреценському університеті є платним, коштує 200000 угорських форинтів на півріччя, тобто 33333,33 форинтів на місяць. Враховуючи курс НБУ, 12,5208 грн. за 100 форинтів це становить станом на 23.09.2025 року суму в 4173,6 грн. на місяць.

За таких обставин, вона потребує батьківської підтримки та матеріальної допомоги.

Донька проживає наразі з матір`ю ОСОБА_1 , яка їй надає всю підтримку, а разом з тим, батько ОСОБА_2 жодної допомоги доньці не надає. І так як відповідач добровільно аліменти не надає, однак є повнолітньою працездатною здоровою особою, працює за кордоном, він спроможний надавати аліменти на утримання повнолітньої доньки, а тому слід їх з нього стягнути у судовому порядку.

Раніше аліменти стягувались за рішеннями суду з відповідача на користь позивачки на утримання доньки, яка на той час була неповнолітньою, у сумі по 300 грн. щомісячно (з 2011 року), по 2500 грн. щомісячно (з 2021 року) та 3250 грн. щомісячно (з 2024 року).

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Попович О.О. подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що 24 лютого 2011 року Берегівським районним судом було винесено рішення про розірвання шлюбу між сторонами та стягнення аліментів в користь позивачки, тобто ОСОБА_1 ..

Відповідач ніколи не заперечував і не заперечує щодо підтримки доньки у її навчанні, однак позивачка жодного разу не йшла на контакт з відповідачем, щоб домовитися про форму участі в даному питанні.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що після того як їхня спільна донька досягла повноліття вона продовжує навчання і відповідач не надає дитині ніякої допомоги, однак це не відповідає дійсності. Після закінчення донькою школи відповідача навіть не сповістили про те, що вона пішла вчитися далі. Життєва ситуація відповідача змусила працювати за кордоном і вже протягом декількох років він до України не приїздив. Позивачка виклала батька, тобто відповідача, у очах дитини з негативної сторони і рекомендувала їй не спілкуватися з батьком. Все це вибудувало певну «стіну» між батьком та донькою.

Не дивлячись на дані обставини, відповідач все ж таки мав зустріч з донькою в м. Будапешт, де не без відмов з її боку все ж таки дав доньці гроші. Після розірвання шлюбу відповідач справно платив аліменти, не дивлячись на те, що і самому досить важко було жити через проблеми з роботою.

На цей час позивачка має вже іншу сім`ю, відповідач також проживає в шлюбі з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де чекають на народження спільної дитини.

Постійного місця роботи відповідач не має, працює по найму, зокрема у випадкових роботодавців на тимчасовій основі.

Позивачка вказує, що у відповідача є робота і йому не складе труднощів сплачувати аліменти і надалі, однак він через об`єктивні причини не має можливості сплачувати таку суму аліментів, яку просить позивачка, а спроможний сплачувати аліменти в сумі 3000 грн. щомісяця до закінчення навчання.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Встановлено, що у сторін є повнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачкою (а. с. 4, 14).

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 21.05.2024 року збільшено розмір стягнених аліментів встановлених рішенням Берегівського районного суду від 17 листопада 2021 року та з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3250 гривень щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили (а. с. 6-7).

Повнолітня донька сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , навчається у Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці II на денній формі навчання рівня «бакалавр» спеціальності «Філологія. Перекладач з англійської та угорської мов», а також у Дебреценському університеті на денній формі навчання спеціальності «Управління у сфері правосуддя» рівня «бакалаврат» (а. с. 11-13).

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Суд враховує, що відповідач не має постійного місця роботи, працює по найму на тимчасовій основі, очікує народження дитини у новому шлюбі, що свідчить про наявність у нього інших сімейних обов?язків.

Разом з тим, позивачкою не надано доказів реального рівня доходів відповідача. Водночас відповідач є працездатною особою, доказів неможливості працевлаштування або тяжкого стану здоров`я суду не надано, а тому суд вважає, що він має реальну можливість надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці.

Суд враховує також, що повнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не має власного постійного доходу та навчається за денною формою, що обмежує можливість самостійного заробітку.

На підставі викладеного суд вважає обґрунтованим визначити участь відповідача у розмірі 3000 грн. щомісячно, що є розумним та співмірним із витратами на навчання та яку відповідач спроможний сплачувати.

Отже, суд вважає, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка навчається, у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 гривень щомісячно, починаючи з 26 вересня 2025 року до досягнення нею двадцяти трьох років.

При цьому, стягнення коштів у відповідності до ч. 2 ст. 199 СК України слід припинити у разі припинення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , навчання.

Судові витрати, а саме судовий збір по справі відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 265, 267, 268, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст. 182, 199, 200 СК України, п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3,

рішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 (три тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 26 вересня 2025 року, до досягнення нею двадцяти трьох років.

Стягнення коштів припинити у разі припинення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , навчання.

Рішення про стягнення аліментів у межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Лайош ГАЛ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua