Вирок від 12 лютого 2026 р. у справі №523/25148/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/25148/25

Провадження №1-кп/523/1044/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4

обвинуваченого (підсудного) – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду (у тому числі в режимі відеоконференції) кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025163490000609 від 25.09.2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на посаді бойового медика взводу 8 парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні молодший сержант, зареєстрованого і до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого судимості в силу ст.ст.5, 89 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.1 ст.263, ч.2 ст.309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді бойового медика 8 парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні молодший сержант, в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військових обов`язок і військову службу», ст.ст.9, 11, 16, 58, 59, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов`язків військової служби 20.11.2022 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується на території Дніпропетровської області (більш точне місце дислокації не розголошується у зв`язку із введенням на території України воєнного стану) та ухилявся від проходження військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з обов`язками військової служби, до 29.10.2025, поки не прибув до відділення поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, що розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Чорноморського Козацтва 31, де зізнався у скоєному кримінальному правопорушенні.

Крім того, підсудний ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на означеній вище посаді, в порушення вимог постанови Верховної Ради України №2471-ХП від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженою постановою Кабінету Міністерств України №576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України №662 від 21.08.1998, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, маючи намір на придбання та зберігання бойових припасів, при невстановлених обставинах і місці, однак не пізніше 13.09.2025, незаконно придбав шляхом знахідки 27 військових проміжних патронів калібру 5,45?39мм, які переніс до місця проживання своєї знайомої ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , після чого почав їх зберігати до моменту вилучення працівниками поліції в ході проведення обшуку, який відбувся 13.09.2025 в період часу 11:44-12:44 годин.

До того ж, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на вищенаведеній посаді, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, перебуваючи на території Дюківського парку по вул.Розкидайлівська 56 в м.Одесі, в порушення вимог ст.7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, який забороняє на території України діяльність, пов`язану з психотропними речовинами, які внесені до списку №2 Переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження переліку наркотичних, психотропних речовин і прекурсорів», не маючи спеціального дозволу, незаконно придбав шляхом знахідки психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яка знаходилась на внутрішніх поверхнях чотирьох скляних колб від лампочок з цоколями та у полімерному пакетику із застібкою, а також психотропну речовину - 4-MMC (4-метилметкатинон), яка знаходилась у двох полімерних пакетиках із застібкою.

Після чого, підсудний ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що у знайдених предметах знаходиться психотропна речовина, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, почав незаконно зберігати при собі дану речовину, з метою подальшого особистого вживання, без мети збуту.

Надалі, 13.09.2025 року в період часу 11:44-12:44 годин, співробітниками відділення поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області було проведено обшук в квартирі АДРЕСА_3 , в ході якого було вилучено скляну колбу від лампочки з цоколем, на внутрішній поверхні якої наявне нашарування речовини темно-коричневого кольору, яке містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісним вмістом 0,010г; скляну колбу від лампочки з цоколем, на внутрішній поверхні якої наявне нашарування речовини темно-коричневого кольору, яке містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісним вмістом 0,003г; скляну колбу від лампочки з цоколем, на внутрішній поверхні якої наявне нашарування речовини темно-коричневого кольору, яке містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин- 1-іл-пентан-1-он), кількісним вмістом 0,029г; скляну колбу від лампочки з цоколем, на якій присутня полімерна кришка, в яку вставлена полімерна трубка, на внутрішній поверхні якої наявне нашарування речовини темно-коричневого кольору, яке містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісним вмістом 0,004г; полімерний пакетик із застібкою, в якому знаходилась кристалічна речовина світло-коричневого кольору масою 1,228г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісним вмістом 0,947г; два полімерних пакетики із застібкою, в яких знаходилась кристалічна речовина сіро-коричневого кольору загальною масою 4,103г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон), кількісним вмістом 2,818г, що складає великий розмір, згідно Таблиці №2 наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих, особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за №513/4733, які підсудний ОСОБА_5 незаконно придбав та незаконно зберігав у наведеному вище місці для особистого вживання, без мети збуту, до моменту їх вилучення працівниками поліції.

Підсудний ОСОБА_5 повністю визнав свою провину в межах висунутого обвинувачення у кримінальному провадженні та будучи допитаним в судовому засіданні, пояснив суду про час, місце, спосіб та мотиви скоєного ним при вказаних вище обставинах самовільному залишенні військової частини тривалістю понад три доби, вчиненого в умовах воєнного стану, а також у носінні, зберіганні, придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу та у незаконному придбанні й зберіганні психотропної речовини без мети збуту у великих розмірах, не оспорюючи при цьому докази, які містяться у матеріалах досудового розслідування та фактичні обставини скоєних кримінальних правопорушень.

Так, підсудний ОСОБА_5 під час допиту в суді показав, що дійсно за викладеними в обвинувальному акті обставинами він в умовах воєнного стану та будучи військовослужбовцем, самовільно залишив військову частину та протягом майже трьох років не виконував обов`язки військової служби, оскільки його батько був важкохворим і потребував сторонньої допомоги. Вчинення ж ним інкримінованих діянь за ст.ст.263, 309 КК пояснює тим, що означені в обвинувальному акті речі і предмети він придбав шляхом знахідки в Дюковському парку м.Одеси. Незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою особистого вживання і без мети збуту він не заперечує, а придбання, носіння і зберігання бойових припасів пояснює наміром в подальшому здати їх до органів поліції, але не може пояснити причини, по якій не зробив цього раніше. Висновки експертиз, місце, час і обставини вилучення у нього психотропної речовини і бойових припасів, їх класифікація (характеристика), кількість і вага, ним не оспорюються У скоєному кається, має намір повернутися на військову службу.

Згідно з ч.3 ст.349 КПК України, суд за результатами попереднього обговорення з учасниками судового провадження змісту цієї норми закону та наслідків її застосування, визнав недоцільним за клопотанням прокурора дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, з`ясувавши, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих положень закону, а також роз`яснивши їм про відсутність права оскарження фактичних обставин кримінального провадження в апеляційному порядку, суд упевнився в добровільності та істинності їх позиції.

Разом із тим, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, фактичні обставини яких ним та ніким із учасників процесу не оспорюються, повністю підтверджується наявними у матеріалах досудового розслідування доказами, дослідження яких, окрім допиту підсудного, не здійснювалось у повному обсязі, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Приймаючи до уваги наведені обставини та отримавши покази підсудного ОСОБА_5 , судом встановлено, що вказаний підсудний, будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, самовільно в умовах воєнного стану залишив військову частину тривалістю понад три доби; носів, зберігав, придбав бойові припаси без передбаченого законом дозволу; незаконно придбав й зберігав психотропні речовини без мети збуту у великих розмірах, а відтак дії вказаного підсудного вірно кваліфіковані стороною обвинувачення за ч.5 ст.407, ч.1 ст.263, ч.2 ст.309 КК України, відповідно.

Так, з огляду на ч.1 ст.263 КК України, кримінальна відповідальність за цією нормою закону настає за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, що карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Кримінальна ж відповідальність за ч.2 ст.309 КК України настає за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, що карається штрафом від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

З огляду ж на ч.5 ст.407 КК України, кримінальна відповідальність за цією нормою закону передбачена за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез`явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, що караються позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.65, ч.2 ст.50 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Частина 1 ст.33 означеного Кодексу регламентує, що сукупністю кримінальних правопорушень визнається вчинення особою двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини цього Кодексу, за жодне з яких її не було засуджено.

При сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань (ч.1 ст.70 КК України).

Внаслідок означених вимог закону, при призначенні покарання підсудному ОСОБА_5 , суд приймає до уваги характер, обставини, наслідки і суспільну небезпечність вчинених ним діянь, їх системність і кількісний склад (3 факти злочинів), їх тривалість (епізод ч.4 ст.407 КК тривав майже три роки) та те, що скоєне ним в силу ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких і тяжких кримінальних правопорушень (злочинів), відповідно, які мали місце в умовах воєнного стану і збройної агресії рф проти України, а також судом ураховується характеризуючі вказаного підсудного дані, його вік і стан здоров`я.

Так, з матеріалів судового провадження вбачається, що підсудний ОСОБА_5 свою провину в обсязі висунутого обвинувачення у кримінальному провадженні визнав повністю, надавши суду зізнавальні покази; не має судимості в силу ст.ст.5, 89 КК України, але раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного кримінального правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів; є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , але 20.11.2022 в районі виконання бойового завдання самовільно залишив військову частину та ухилявся від обов`язків військової служби протягом майже трьох років - до 29.10.2025; на диспансерному обліку КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я ООР» не перебуває; забезпечений місцем проживання в м.Одесі, де характеризується посередньо; неодноразово притягався до адміністративної відповідальності, зокрема й за ст.44 КУпАП (з характеристики дільничного офіцера поліції); одружений і має двох дітей 2014 і 2021 років народження, на утримання яких сплачує аліменти (зі слів).

Комплексність наведених обставин свідчить про стійку схильність підсудного ОСОБА_5 до кримінально-протиправної поведінки, про нехтування ним правил законослухняної поведінки в суспільстві, про його небажання робити належні висновки з попереднього притягнення до кримінальної відповідальності та вставати на шлях виправлення, а також про ухилення підсудного від виконання обов`язків військової служби протягом тривалого часу в період дії воєнного стану, про його небажання виконувати конституційний обов`язок із захисту Вітчизни, що за своєю сукупністю обумовлює доцільність виправлення вказаного підсудного тільки в умовах тимчасової ізоляції від суспільства.

Разом із тим та згідно з обвинувальним актом у розглядуваному кримінальному провадженні, органом досудового розслідування та прокурором в суді, у якості обставин, що пом`якшують покарання підсудного ОСОБА_5 , визначено щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Як слідує з п.4 ч.1 ст.91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а згідно зі ст.92 цього ж Кодексу, обов`язок доказування перелічених обставин покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, – на потерпілого.

Проте, з наведеною вище позицією сторони обвинувачення суд погодитися не може, оскільки згідно з правовими висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (постанови від 22.03.2018 року у справі №759/7784/15-к, від 09.10.2018 року у справі №51-275км17), щире каяття особи передбачає, окрім визнання фактів вчинення злочинів, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у скоєному, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, у бажані виправити наслідки вчиненого.

Активне ж сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Тому, беззаперечно, воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним (постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12.09.2019 року у справі №674/1608/17, від 07.04.2021 року у справі №263/15605/17).

Попри те, відомості, які б доводили факт щирого каяття підсудного ОСОБА_5 та його активного сприяння у розкритті злочину, мали знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження та надані до суду під час судового розгляду, але відповідних доказів на підтвердження наведених обставин, протягом розгляду кримінального провадження сторонами процесу до суду не надано і матеріали судової справи таких даних не містять.

Втім, слід зауважити, що як вбачається з наданих до суду матеріалів кримінального провадження та показів допитаного в суді підсудного ОСОБА_5 , припинення його протиправних діянь правоохоронним органом відбулося не у зв`язку з осудом підсудним своєї поведінки чи з`явленням до поліції із зізнанням або намаганням виправити виниклу ситуацію іншим чином (зокрема шляхом самостійної чи добровільної видачі правоохоронному органу боєприпасів та психотропних речовин, або поверненням на військову службу встановленим законом порядку), а внаслідок вжитих правоохоронним органом відповідних оперативно-розшукових (слідчих) заходів (обшуку житла) з фактичного викриття підсудного у вчиненні інкримінованих діянь, адже зізнання останнього у самовільному залишенні військової частини здійснено ним 29.10.2025, тобто майже через півтора місяця після початку досудового розслідування, проведення обшуку, вилучення боєприпасів і психотропних речовин (13.09.2025) та першого повідомлення про підозру в розглядуваному кримінальному провадженні (30.09.2025 – п.16 розділу І реєстру матеріалів досудового розслідування).

Отже, зважаючи на визнання підсудним ОСОБА_5 своєї вини у розглядуваному кримінальному провадженні та надання ним зізнавальних показів, суд за приписами ст.ст.66, 67 КК України, до обставин, що пом`якшують покарання вказаного підсудного, відносить визнання ним своєї провини в обсязі висунутого обвинувачення, а обставин, що обтяжують покарання підсудного, як визначено у обвинувальному акті та з чим також погоджується й суд, не встановлено.

На підставі сукупності викладеного, дотримуючись принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, при визначенні виду та міри покарання у даному кримінальному провадженні, беручи до уваги досліджені під час судового розгляду обставини, характер, спосіб вчинення і суспільну небезпечність доведеного обвинувачення, характеризуючі дані про особу підсудного ОСОБА_5 , наявність пом`якшуючих і відсутність обтяжуючих покарання обставин, комплексність яких обумовлюють неможливість його виправлення в умовах суспільства, суд у контексті ст.ст.50, 65 КК України доходить висновку про доцільність призначення зазначеному підсудному покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.263, ч.2 ст.309 та ч.5 ст.407 цього Кодексу, відповідно, з одночасним призначенням остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, яке належить відбувати реально у кримінально-виконавчій установі.

За змістом ст.63 КК України, покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Крім того, в силу вимог ст.72 КК України та ураховуючи термін попереднього ув`язнення підсудного ОСОБА_5 у розглядуваному кримінальному провадженні з часу обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 04.11.2025 року, суд вважає, що означений термін підлягає зарахуванню до строку призначеного за цим вироком покарання вказаному підсудному за правилами, передбаченими у наведеній нормі закону.

Питання щодо арешту майна та долі речових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує в порядку ст.ст.174, 100 КПК України, відповідно, а щодо процесуальних витрат, - в силу вимог ст.ст.124, 126 цього ж Кодексу.

Керуючись ст.ст.100, 124, 126, 174, ч.3 ст.349, ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.309, ч.5 ст.407 КК України, призначивши покарання:

-за ч.1 ст.263 КК - у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

-за ч.2 ст.309 КК – у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

-за ч.5 ст.407 КК – у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Відповідно до ст.70 КК України, при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_5 визначити у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Згідно зі ст.ст.72, 63 КК України, строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши у строк відбування остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень покарання повністю, термін його попереднього ув`язнення у кримінальному провадженні в період з 04.11.2025 по день набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

В порядку ст.174 КПК України арешт на майно, накладений за ухвалою слідчого судді від 19.09.2025 на: скляну лампочку з нашаруванням речовини темно-коричневого кольору, яку поміщено до полімерного пакету НПУ №NPU52942622; скляну лампочку з нашаруванням речовини темно-коричневого кольору, яку поміщено до полімерного пакету НПУ №NPU52942623; скляну лампочку з нашаруванням речовини темно-коричневого кольору, яку поміщено до полімерного пакету НПУ PSP2107939; скляну лампочку з пластиковою кришкою та трубкою з нашаруванням речовини темно-коричневого кольору, яку поміщено до полімерного пакету НПУ №NPU52942621; полімерний зіп-пакет з кристалічною речовиною коричневого кольору, який поміщено до полімерного пакету НПУ №NPU5294264; 2 полімерних зіп-пакети з кристалічною речовиною коричневого кольору, які поміщено до полімерного пакету НПУ №NPU5070427; 27 металевих предметів, зовні схожих на набої калібру 5,45, які поміщено до полімерного пакету НПУ №NPU5237681, після набрання вироком законної сили, - скасувати.

На підставі ст.100 КПК України, речові докази у кримінальному провадженні:

- 21 патрон, які є 5,45мм військовими проміжними патронами (5,45*39) боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї, виготовлені промисловим способом, які згідно висновку експерта №СЕ-19/116-25/22565-БЛ від 15.08.2025 придатні для стрільби та знаходяться в камері зберігання речових доказів ВнП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області (квитанція ID 3025267396547782 від 24.09.2025), - передати на потреби Збройних Сил України, а 6 гільз, які у зв`язку з ненаданням до суду документів щодо їх передачі на зберігання перебувають в розпорядженні слідчого вказаного відділення поліції ОСОБА_7 (постанова від 22.09.2025),- знищити;

- скляну колбу від лампочки з нашаруванням речовини темно-коричневого кольору, яке містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісним вмістом 0,010г, що поміщено до пакету експертної служби МВС №6759917; скляну колбу від лампочки з цоколем, на внутрішній поверхні якої наявне нашарування речовини темно-коричневого кольору, яке містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісним вмістом 0,003г, що поміщено до пакету експертної служби МВС №6759918; скляну колбу від лампочки з цоколем, на внутрішній поверхні якої наявне нашарування речовини темно-коричневого кольору, яке містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP (1-феніл-2-піролідин- 1-іл-пентан-1-он), кількісним вмістом 0,029г, що поміщено до пакету експертної служби МВС №6759919; скляну колбу від лампочки з цоколем, на якій присутня полімерна кришка, в яку вставлена полімерна трубка, на внутрішній поверхні якої наявне нашарування речовини темно-коричневого кольору, яке містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісним вмістом 0,004г, що поміщено до пакету експертної служби МВС №6759919, які знаходяться в камері зберігання речових доказів ВнП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області (квитанція ID 3025267492966648, 3025267474162476, 3025267472638794, 3025267471015068 від 24.09.2025, відповідно), - знищити;

- полімерний пакетик із застібкою, в якому знаходилась кристалічна речовина світло-коричневого кольору масою 1,228г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісним вмістом 0,947г; два полімерних пакетики із застібкою, в яких знаходилась кристалічна речовина сіро-коричневого кольору загальною масою 4,103г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон), кількісним вмістом 2,818г, які знаходяться в камері зберігання речових доказів ВнП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області (квитанція ID 3025267436539653, 3025267442920570 від 24.09.2025, відповідно), - знищити.

В силу ст.ст.124, 126 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні, за проведення експертних досліджень, в сумі 16045,20 гривень (7131,20+7131,20+1782,80), - стягнути із засудженого ОСОБА_5 , на користь держави.

Копії вироку вручити під розписку прокуророві та ОСОБА_5 , надати для відома іншим заінтересованим особам, а також направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» та до ВнП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області для виконання, в межах їх відповідних повноважень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Пересипський районний суд міста Одеси до Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення, а для особи, яка утримується під вартою, - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1