Суд: Болградський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення вимог фінансового контролю
Дата: 05 лютого 2026 р.
Справа: №497/2232/25
Суддя: Раца В. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.02.2026
Справа № 497/2232/25
Провадження № 3/497/4/26
06.02.2026 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді – Раца В.А.,
за участю секретаря судового засідання – Божевої І.Д.,
прокурора – Булгара В.П.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,
захисника – Дімова Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Болград, матеріал, який надійшов від Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Оріхівка Болградського району Одеської області, який є депутатом VІІІ скликання Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України (книжка) НОМЕР_1 , виданий 14.08.2001 року Болградським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 172-6 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В :
Згідно протоколу №752/2025 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією від 26.08.2025 року, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, який повинен бути обізнаним щодо обов`язку, способу, та терміну подачі щорічної декларації, за відсутності поважних причин, в порушення частини першої ст. 45 Закону та п.2-7 Прикінцевих положень Закону, подав щорічну декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік лише 01.04.2024 року о 14 годині 52 хвилин, а повинен був подати 31.03.2024 року, що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Протокол про адміністративне правопорушення складено за ч.1 ст.172-6 КУпАП.
06.02.2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Дімов Д.П., який підтвердив свої повноваження електронним ордером серії ВН №1583856 від 29 вересня 2025 року, надав в судове засідання клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Представник зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 51-2 ЗУ «Про запобігання корупції» Державні органи, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов`язані перевіряти факт подання суб`єктами декларування, які в них працюють та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку. Саме Кубейська сільська рада як орган місцевого самоврядування є первинно уповноваженим законом суб`єктом, на який покладено обов`язок виявлення факту неподання або несвоєчасного подання декларації. З урахуванням того, що граничний строк подання щорічної декларації за 2023 рік спливав 31.03.2024 року, а декларація ОСОБА_1 була фактично подана 01.04.2024 року, факт її несвоєчасного подання був об`єктивно відомий та підлягав встановленню, саме з 01.04.2024 року. Відповідно до протоколу датою вчинення правопорушення є 01.04.2024 року, а датою виявлення є 26.08.2025 року, тобто дата складання відповідно протоколу. З цім представник не погоджується та зазначає, що датою виявлення є дата направлення запиту до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області – 01.07.2025 року, тобто на цю дату у правоохоронного органу вже були відомості про можливе вчинення відповідного правопорушення та початок активних дій з його перевірки. Отже відповідний строк закінчився 01.01.2026 року, тому ОСОБА_1 не може бути притягнений до адміністративної відповідальності. Також зазначає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії, що унеможливлює здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, підтримав клопотання свого захисника Дімова Д.П. про закриття провадження по справі через закінчення строку притягнення до відповідальності.
Прокурор Булгар В.П. підтримав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Зазначив, що строк притягнення особи до адміністративної відповідальності не сплив, оскільки він починається з дати складення протоколу.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши думку прокурора та заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з п.7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Зі змісту ст. 38 КУпАП вбачається, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-5, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Суд наголошує, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.
З матеріалів справи вбачається, що Управлінням стратегічних розслідувань в Одеській області, ще 01.07.2025 року було складено лист за вих.№75558-2025 року, щодо отримання від Кубейської сільської ради Болградського району інформації та копії документів, але самого листа до матеріалів справи долучено не було.
На адвокатський запит захисника ОСОБА_1 . Кубейська сільська рада надала копію листа за вих.№75558-2025 від 01.07.2025 року, зі змісту якого встановлено, що управління вже здійснює збір доказів, зазначених в ч.1 ст. 251 КУпАП, щодо можливого факту наявності ознак вчинення адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП депутатами Кубейської сільської ради, в тому числі вказаний ОСОБА_1 .
Окрім цього судом встановлено, що відповідні відомості були надані Кубейською сільською радою 03.07.2025 року.
В матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_1 , які прийняв оперуповноважений ОСОБА_2 , але жодної дати цей документ не містить, у правому куті вказаний тільки рік – 2025, тобто не можливо встановити, коли саме були відібрані пояснення у ОСОБА_1 , а саме з цієї дати починає плинути строк складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол №752/2025 про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією був складений старшим оперуповноваженим в ОВС 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Одеській області Ревуном Д.В. лише 26 серпня 2025 року, при цьому число та місяць вказані письмово, в той час як сам протоколом надрукований.
Згідно з вимогами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, а також з урахуванням вимог п.7 ст.247, ст. 38 КУпАП та роз`яснень ВССУ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією», для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.
Відповідно до роз`яснення, наданого Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної ради України від 11 вересня 2018 року за вих. 04/18/10-1584, протокол про адміністративне правопорушення складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення (ст. 254 КУпАП), при цьому моментом виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, слід вважати момент, коли особа, уповноважена на складання протоколу, здобула можливість за участі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, здійснити дії, визначені ч.ч.2-4 ст. 256 КУпАП.
Як слідує з матеріалів справи датою вчинення адміністративного правопорушення слід вважати день подання ОСОБА_1 декларації, а саме 01 квітня 2024 року, а ось моментом виявлення правопорушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженою особою або органом державної влади. При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією.
Факт виявлення порушення є окремою подією, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, який фіксує факт, час та місце вчинення правопорушення. Однак, не можна ототожнювати дату складання протоколу та дату виявлення правопорушення, оскільки виявлення і фіксування правопорушення є різними юридичними фактами.
Крім того норми КУпАП не містять визначення поняття «день виявлення адміністративного правопорушення», не встановлюють критеріїв чи ознак, за якими має визначатися цей момент. Питання про віднесення конкретної дати або події до моменту виявлення правопорушення вирішується з урахуванням фактичних обставин справи та змісту дій уповноважених осіб, проте не може ґрунтуватися на довільному тлумаченні чи роз`ясненнях органів виконавчої влади, оскільки такі роз`яснення у формі листів мають виключно інформаційно-довідковий характер і не можуть вважатися джерелом права чи підставою для обмеження прав, свобод або притягнення особи до юридичної відповідальності. Такі документи не є нормативно-правовими актами у розумінні законодавства України, не встановлюють загальнообов`язкових правил поведінки, тому не можуть визнаватися належними і допустимими доказами при встановленні юридичних обставин під час застосування судом норм процесуального права, зокрема щодо визначення моменту виявлення адміністративного правопорушення, оскільки не мають правового значення для тлумачення чи конкретизації положень КУпАП.
Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам«Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
26 серпня 2025 року старшим оперуповноваженим в ОВС 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Одеській області Ревуном Д.В. було складено адміністративний протокол пов`язаний з корупцією №752/2025 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП та 03 вересня 2025 року адміністративний матеріал надійшов до суду для розгляду. Після надходження до суду справа неодноразово відкладалася, в тому числі за клопотаннями захисника для отримання певної інфомації.
З листа №75588-2025 від 01.07.2025 року про надання інформації та копії документів, вбачається про виявлення певних порушень з боку депутатів Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області та про можливе вчинення корупційного правопорушення, в тому числі у листі вказаний депутат ОСОБА_1 , вбачається, що саме 01.07.2025 року встановлений факт несвоєчасного подання суб`єктом декларування декларації.
Враховуючи вказане, строк накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення визначеного санкцією ч.1 ст. 172-6 КУпАП закінчився 01.01.2026 року, у зв`язку із спливом шестимісячного строку визначеного ст.38 КУпАП.
Так, строк розгляду справ про адміністративні правопорушення та підстави його зупинення у справах про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією встановлений ст. 277 КУпАП. Натомість статтею 38 КУпАП встановлені строки накладення адміністративного стягнення.
Отже, строк розгляду справ про адміністративні правопорушення не є тотожним зі строком притягнення до адміністративної відповідальності, зупинення якого КУпАП не передбачено.
Строк накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення - це певний період часу, протягом якого дія чи подія мають юридичне значення. Цей строк не поновлюється і не продовжується і є гарантією того, що будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення мають бути припинені.
Відповідно до роз`яснень викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією» №13 для своєчасного, всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи судам необхідно звертати увагу на роз`яснення в кожній справі таких питань, зокрема чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 38 КУпАП законодавством не деталізується, який орган повинен виявляти правопорушення, збирати докази та складати протокол. Дана норма встановлює лише строк в межах якого уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції здійснюють свої повноваження щодо вчиненого правопорушення.
Таким чином, на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю у зв`язку із закінченням передбаченого ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 38, п. 7 ст. 247, 283 КУпАП суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.
Суддя В.А.Раца
Оригінал: reyestr.court.gov.ua