Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №922/3520/25 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року м. Харків Справа № 922/3520/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Естейт" (вх.2626Х/1-43) на рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2025 (суддя Хотенець П.В. повний текст складено 26.11.2025) у справі №922/3520/25

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Естейт", м. Харків

про стягнення 9553,14 грн

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківобленерго", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Естейт", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 9553,14 грн, з яких: 1611,35 грн 3% річних на послуги з розподілу електричної енергії, 7941,79 грн інфляційні втрати на послуги з розподілу електричної енергії. Просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору. Також просить розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.11.2025 у справі №922/3520/25 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Естейт" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" заборгованість в сумі 9553,14 грн, з яких: 1611,35 грн 3% річних на послуги з розподілу електричної енергії, 7941,79 грн інфляційні втрати на послуги з розподілу електричної енергії, а також судового збору в сумі 2422,40 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігма Естейт" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду 09.12.2025 через систему “Електронний суд” з апеляційною скаргою, в якій просить суд:

1. Прийняти апеляційну скаргу ТОВ “СІГМА ЕСТЕЙТ” до розгляду.

2. Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2025 у справі № 922/3520/25.

3. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову АТ “Харківобленерго” до ТОВ “СІГМА ЕСТЕЙТ” про стягнення 9 553,14 грн (3 % річних та інфляційні втрати) – відмовити повністю.

4. Стягнути з позивача АТ “Харківобленерго” на користь відповідача ТОВ “СІГМА ЕСТЕЙТ” понесені ним судові витрати, зокрема, сплачену суму судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції:

- не дослідив належним чином докази, не надав оцінки доводам відповідача,

- не мотивував відхилення аргументів відзиву, заперечень і додаткових пояснень, не встановив і не довів факту прострочення виконання грошового зобов`язання, що є обов`язковою передумовою застосування ст. 625 ЦК України, та неправильно застосував норми матеріального права (ст. 530, 612, 625 ЦК України, ПРРЕЕ, умови договору).

- безпідставно, всупереч правовій позиції Верховного Суду, поклав неналежні внутрішні реєстри/списки, подані АТ «Харківобленерго», в основу висновку про направлення й отримання рахунків,

- не перевірив розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, що робить неможливим висновок про дійсний розмір заявлених до стягнення сум.

Системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 10.12.2025 для розгляду справи №922/3520/25 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Естейт" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2025 у справі №922/3520/25. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3520/25. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Естейт" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2025 у справі №922/3520/25 ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача.

22.12.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/3520/25.

25.12.2025 від Акціонерного товариства "Харківобленерго" надійшов відзив (вх.№14847), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2025 у справі №922/3520/25 без змін. Зазначає, що позивачем до матеріалів позовної заяви були додані розрахунки заборгованості 3% річних та інфляційних втрат за період липень-грудень 2024, січень-травень 2025, станом на 01.06.2025, з визначенням дати виставлення рахунку, строку оплати, суми заборгованості та періоду прострочення платежу по кожному рахунку, що спростовує твердження Апелянта «про узагальнену суму заборгованості без розгорнутого розрахунку».

З матеріалів справи вбачається, що сторони належним чином повідомленні про відкриття апеляційного провадження та розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від учасників справи до суду не надходило. Клопотань від учасників справи про розгляд апеляційної скарги з їх повідомленням (викликом) до суду не надійшло.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

При дослідженні матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлені такі обставини справи.

Згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 16 листопада 2018 року № 1446 Акціонерне товариство "Харківобленерго" (позивач) є оператором системи розподілу (ОСР) та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території м. Харкова та Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, та не є постачальником електричної енергії.

Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між ОСР, електропостачальниками та споживачами (разом - Учасники роздрібного ринку), є зокрема, Закон України "Про ринок електричної енергії", Кодекс систем розподілу (КСР), затверджений Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджені Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312 (Постанова № 312), в яких визначені права, обов`язки та відповідальність сторін.

Доступ до системи розподілу та послуги з розподілу надаються ОСР з 01 січня 2019 року усім споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР на території його діяльності на підставі публічного договору приєднання - договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається між Товариством та споживачем, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, за формою (типовою формою) договору, що є додатком № 3 до ПРРЕЕ та розміщена на офіційному сайті АТ "Харківобленерго": www.oblenergo.kharkov.ua.

Договір споживача з розподілу вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання та/або сплати за рахунком, який надсилається одночасно з договором споживача про розподіл та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (пункт 4 Постанови 312, підпункти 1.2.15, 2.1.6 ПРРЕЕ).

Відповідно до абзацу 3 пункту 5 Постанови 312 з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ОСР надає послуги комерційного обліку споживачам.

Згідно пункту 1.2 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів, що відповідає положенням статей 633, 634 Цивільного кодексу України.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є основним документом та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Зокрема, укладення договору означає, що між розподільчою організацією та споживачем досягнуто згоди з усіх його умов.

Відповідно до пункту 2.1.5. ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє, якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного енергопостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує споживач.

Згідно пункту 2.1.5. ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє, якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного енергопостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує споживач.

Відповідно до пункту 1.1 типового договору сторонами погоджено, що цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (споживач) як послуги Оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

Згідно пункту 2.1 типового договору Оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних Оператора системи.

Відповідно до пункту 2.2 типового договору відомості про засіб (засоби) вимірювання обсягу електричної енергії, що використовується на об`єкті (об`єктах) споживача, зазначаються разом із енергетичними ідентифікаційними кодами (ЕІС кодами) в додатку 3 до цього договору.

Згідно пункту2.3 типового договору споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього договору та інші послуги Оператора системи згідно з додатком 4 "Порядок розрахунків".

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.4 типового договору облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311 (Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт*год.). За підсумками розрахункового місяця постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником споживача. Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються Оператором системи розподілу в особистому кабінеті споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача. За необхідності для споживача (його постачальника) забезпечувати визначення обсягу електричної енергії частіше ніж один раз на місяць споживач (його постачальник) має укласти із Оператором системи розподілу або іншим акредитованим постачальником послуг комерційного обліку окремий платний договір, у якому визначити порядок формування даних комерційного обліку про обсяг електричної енергії за розрахунковий місяць та передачу цих даних до Адміністратора комерційного обліку (за необхідності). Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати постачальнику послуг комерційного обліку (Оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв`язку.

Згідно пунктів 5.1-5.5 типового договору ціною цього договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача, зазначена в Паспорті точки (точок) розподілу за об`єктом споживача. Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим договором здійснюється на поточний рахунок оператора. Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків". Споживач оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник. Оператор системи в особовому рахунку споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих споживачу послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до пункту 11.1 типового договору цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно підпункту 5.1.1 глави V ПРРЕЕ та пункту 7.1 типового договору Оператор системи має право на отримання своєчасної оплати на надання послуги з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.

Оплата послуг, наданих оператором системи, здійснюється за тарифами (цінами), які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи (ціни) на послуги оператора системи оприлюднюються операторами систем у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до пунктів 1, 2 додатка №4 "Порядок розрахунків" до типового договору, розрахунковим періодом є календарний місяць та встановлюється з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Згідно пункту 6 додатка № 4 "Порядок розрахунків" до типового договору, остаточний розрахунок суми коштів, яку має оплатити споживач за послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий період, визначається виходячи з фактичного обсягу розподіленої електричної енергії на діючий тариф (ціну) з розподілу у розрахунковому періоді.

Відповідно до пунктів 7, 8 додатка № 4 "Порядок розрахунків" до типового договору рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії надаються споживачу Оператором системи розподілу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду у відповідних структурних підрозділах Оператора системи розподілу. В разі неотримання споживачем рахунків Оператор системи розподілу направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення. Рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем.

Згідно пункту 8 додатка № 4 "Порядок розрахунків" до типового договору у разі порушення споживачем строків оплати перетікання реактивної електричної енергії, передбачених пунктом 7 даного порядку, оператор системи проводить нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування та 3% річних, від суми боргу за кожний день прострочки, у тому числі за день оплати. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документів окремим рядком та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем

Відповідно до пункту 14 додатка № 4 "Порядок розрахунків" до типового договору у разі збирання даних за допомогою АС Оператора системи, зчитування показів лічильників здійснюються на останній день розрахункового періоду на 23.59 годину.

Акціонерне товариство "Харківобленерго" є Оператором системи розподілу, який відповідно до постанови НКРЕКП від 16 листопада 2018 року № 1446 та положень пункту 13 розділу ХVII Закону з 01 січня 2019 року здійснює діяльність з розподілу електричної енергії на території Харківської області.

Згідно Закону та ПРРЕЕ учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

З матеріалів справи вбачається, що між Акціонерним товариством "Харківобленерго" (позивачем) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Естейт" (відповідачем, споживачем) укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання з додатками, що діє на умовах договору про постачання електричної енергії №624/321.33 від 24 жовтня 2019 року за особовим рахунком № 0321.33 розміщеного на сайті Оператора системи розподілу Акціонерного товариства "Харківобленерго".

На виконання умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №624/321.33 від 24 жовтня 2019 року споживачу надавались послуги з розподілу електричної енергії за період січень 2023 року - квітень 2023 року, червень 2023 року що підтверджується Актом фіксації фактичних показів лічильників електричної енергії (точки обліку АСКОЕ), Актами про обсяги розподіленої електричної енергії та Актами приймання-передачі про надання послуг з розподілу електричної енергії.

За результатами розрахункового періоду та на підставі узгоджених документів, Оператором системи розподілу надані споживачу рахунки на оплату послуг з розподілу електричної енергії за вказаний період, які були отримані споживачем разом з Актами прийому - передачі або направлені засобами поштового зв`язку.

Фактична сума боргу Відповідача у сумі 58 395,25 грн. за розподілену електричну енергію (за період 01/2023-04/2023, 06/2023) підтверджена та стягнута на користь АТ Харківобленерго Рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2025 та Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2025 по справі №922/3121/24.

Внаслідок прострочення строків оплати вартості послуги з розподілу електричної енергії позивач нарахував відповідачу на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних на послугу з розподілу електричної енергії за 01/2023-04/2023, 06/2023 у сумі 1 611,35 грн. та інфляційні за послугу з розподілу електричної енергії за 01/2023-04/2023, 06/2023 у сумі 7941,79 грн.

Таким чином заборгованість за надані послуги з розподілу електричної енергії станом на 01 червня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма Естейт" перед позивачем складає суму у розмірі 9553,14 грн, яка складається з: 1611,35 грн 3% річних нарахованих за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії за період січня 2023 року - квітень 2023 року, червень 2023 року; 7941,79 грн інфляційних нарахованих за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії за період січня 2023 року - квітень 2023 року, червень 2023 року.

У зв`язку з несплатою вказаної заборгованості, позивач звернувся з відповідним позовом до господарського суду.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач відповідач вказує на відсутність доказів належного направлення рахунків, неналежність поданих доказів, не можливість встановлення початку прострочення та що посилання на іншу справу є недоречним.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.

Згідно ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Статтею 4 Закону України “Про ринок електричної енергії” учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (частина 1 статті 63 вказаної Закону).

Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Верховний Суд неодноразово наголошував про те, що за змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц,постанови Верховного суду від 04 жовтня 2019 року у справах № 915/880/18, від 26 вересня 2019 року у справі № 912/48/19, від 18 вересня 2019 року у справі № 908/1379/170.

Отже, суд вважає, що вимагати сплату суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 квітня 2020 року у справі №910/4590/19 (провадження № 12-189гс19), аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 Цивільного кодексу України, зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови), а поєднання цих вимог в одній справі не є обов`язковим.

До позовної заяви позивачем, в якості доказів, були надані Рахунки на оплату послуги з розподілу електричної енергії за період 01/2023-04/2023, 06-2023 по споживачу ТОВ «Сігма Естейт» за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії від 24.10.2019 № 321.33 з доказами їх направлення споживачу

Відповідно до згрупованих поштових відправлень АТ «Укрпошта», позивачем — 17.02.2023 було направлено відповідачеві рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії за січень 2023 на суму 15 940,61 грн. зі строком оплати до 24.02.2023.

Відповідно до згрупованих поштових відправлень АТ «Укрпошта», позивачем — 20.03.2023 було направлено відповідачеві рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії за лютий 2023 на суму 31 750,06 грн. зі строком оплати до 27.03.2023.

05.04.2023 позивачем було виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії за березень 2023 на суму 22 264,39 грн. зі строком оплати до 12.04.2023, який був підписаний уповноваженим представником споживача без зауважень.

Відповідно до згрупованих поштових відправлень АТ «Укрпошта», позивачем — 18.05.2023 було направлено відповідачеві рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії за квітень 2023 на суму 17 736,59 грн. зі строком оплати до 25.05.2023.

04.07.2023 позивачем було виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії за червень 2023 на суму 12 889,72 грн. зі строком оплати до 11.07.2023, який був підписаний уповноваженим представником споживача без зауважень.

Тобто, Рахунки на оплату послуги з розподілу електричної енергії, за січень-лютий квітень 2023 були направленні споживачу - ТОВ «Сігма Естейт» згрупованими поштовими відправленнями рекомендованих листів за складеними списками в електронному вигляді та за формою, визначеною оператором поштового зв`язку. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини відповідає даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Кількість поштових відправлень одного виду та категорії (згрупованих за способом пересилання), що включаються до одного списку, та кількість таких списків визначаються оператором поштового зв`язку відповідно до п.п. 66, 67, 68, 73 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 (далі Правила №270 у редакції на 20.01.2023).

Колегія суддів звертає увагу, що рішенням Господарського суду Харківської області від 19.03.2025 у справі №922/3121/24 судом встановлено, що на виконання умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 624/321.33, АТ “Харківобленерго” надавались ТОВ “СІГМА ЕСТЕЙТ”, зокрема, наступні послуги: 1) у січні 2023 позивачем було надано відповідачеві послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 12 639 кВт*год на суму 15 940,61 грн, що підтверджується актом фіксації фактичних показів лічильників електричної енергії (точки обліку АСКОЕ), актом про обсяги розподіленої електричної енергії та актом приймання передачі послуг з розподілу електричної енергії за січень 2023. Відповідно до згрупованих поштових відправлень АТ Укрпошта, позивачем - 17.02.2023 було направлено відповідачеві рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії за січень 2023 на суму 15 940, 61 грн, зі строком оплати до 24.02.2023; 2) у лютому 2023 позивачем було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 25 174 кВт*год на суму 31 750, 06 грн, що підтверджується актом фіксації фактичних показів лічильників електричної енергії (точки обліку АСКОЕ), актом про обсяги розподіленої електричної енергії та актом приймання передачі послуг з розподілу електричної енергії за лютий 2023. Відповідно до згрупованих поштових відправлень АТ Укрпошта, позивачем 20.03.2023 було направлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії за лютий 2023 на суму 31 750,06грн, строком оплати до 27.03.2023; 3) у березні 2023 позивачем було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 17 653 кВт*год на суму 22 264,39 грн, що підтверджується актом фіксації фактичних показів лічильників електричної енергії (точки обліку АСКОЕ), актом про обсяги розподіленої електричної енергії та актом приймання передачі послуг з розподілу електричної енергії за березень 2023. 05.04.2023 позивачем було виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії за березень 2023 на суму 22 264,39 грн, строком оплати до 12.04.2023, який був підписаний уповноваженим представником споживача без зауважень; 4) у квітні 2023 позивачем було надано споживачу послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 14 063 кВт*год на суму 17 736, 59 грн, що підтверджується актом фіксації фактичних показів лічильників електричної енергії (точки обліку АСКОЕ), актом про обсяги розподіленої електричної енергії та актом приймання передачі послуг з розподілу електричної енергії за квітень 2023. Відповідно до згрупованих поштових відправлень АТ Укрпошта, позивачем - 18.05.2023 було направлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії за квітень 2023 на суму 17 736, 59 грн, зі строком оплати до 25.05.2023; 5) у червні 2023 позивачем було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 8 239 кВт*год на суму 12 889,72 грн, що підтверджується актом фіксації фактичних показів лічильників електричної енергії (точки обліку АСКОЕ), актом про обсяги розподіленої електричної енергії та актом приймання передачі послуг з розподілу електричної енергії за червень 2023 року. 04.07.2023 позивачем було виставлено рахунок на оплату послуги з розподілу електричної енергії за червень 2023 на суму 12 889, 72 грн, зі строком оплати до 11.07.2023, який був підписаний уповноваженим представником споживача без зауважень.

З огляду на викладене, колегія суддів констатує, що рішенням Господарського суду Харківської області від 19.03.2025 у справі № 922/3121/24 встановлено факт направлення АТ “Харківобленерго” рахунків на оплату послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до пункту 4 статті 75 ГПК України , обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Харківської області від 19.03.2025 по справі № 922/3121/24 мають преюдиціальне значення та не доказуються при розгляді іншої справи. Відтак, доводи Апелянта про відсутність належних доказів направлення та отримання рахунків є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

Відносно твердження Апелянта щодо невідповідності розрахунку інфляційних втрат і 3 % річних вимогам закону.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем сума основного боргу за послуги з розподілу електричної енергії в розмірі 58 395,25 грн. була сплачена 04.09.2025 за Рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2025 (копії платіжних інструкцій № 73, № 74 від 04.09.2025 додавалися до позовної заяви).

Відповідно до статті 610 ЦК України , порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Суми, які кредитор може стягнути з боржника відповідно до статті 625 ЦК України носять компенсаторний характер, а право на їх стягнення з`являється у кредитора після прострочення боржника, тобто у разі неправомірного користування боржником грошовими коштами кредитора.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц зробила висновок, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Тобто суми заборгованості 3 % річних та індексу інфляції нараховано 07/2024 12/2024, 01/2025-05/2025 за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії в розмірі 58 395,25 грн., тобто до фактичної сплати відповідачем даної заборгованості.

Також позивачем до матеріалів позовної заяви були додані розрахунки заборгованості 3% річних та інфляційних втрат за період липень-грудень 2024, січень-травень 2025, станом на 01.06.2025, з визначенням дати виставлення рахунку, строку оплати, суми заборгованості та періоду прострочення платежу по кожному рахунку, що спростовує твердження Апелянта «про узагальнену суму заборгованості без розгорнутого розрахунку».

Колегія суддів перевірила розрахунок позивача та зазначає, що він є арифметично вірним.

З урахуванням викладеного в сукупності, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог, а як наслідок про задоволення позову в повному обсязі.

Твердження апелянта про порушення судом вимог процесуального законодавства, а саме відсутність оцінки доводів відповідача не підтверджується матеріалами справи, оскільки судом створені всі умови для здійснення сторонами своїх процесуальних прав та надано оцінку обставинам справи з урахуванням наданих до матеріалів справи доказів та пояснень.

Доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2025 у справі №922/3520/25 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Естейт" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2025 у справі №922/3520/25 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко