Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №523/834/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/834/26

Номер провадження 3/523/756/26

ПОСТАНОВА

"11" лютого 2026 р. Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Бузовський В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 09.01.2026 р. о 19:30 год., знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше був підданий адміністративному стягненню за ч.3 ст.173-2 КУпАП, вчинив повторно протягом року відносно батька, гр. ОСОБА_1 , домашнє насильство психологічного характеру, а саме: погрожував, ображав, принижував честь і гідність, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілому, тим самим вчинив повторно протягом року правопорушення, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.173-2 КУпАП.

На розгляд справи ОСОБА_1 не з`явився, повідомлений належним чином, суд вживав заходи щодо повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази, про причини неявки суд не повідомив, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався, що розцінюється як спроба особи ухилитися від відповідальності за вчинене правопорушення. Також, інформація щодо розгляду судової справи оприлюднена на сайті Судової влади України.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП не є обов`язковою.

Відповідальність за вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї, встановлена ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, встановлена ч.3 ст.173-2 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до висновку, що ОСОБА_1 , який підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, винний у вчиненні адміністративного правопорушення, що підтверджується: протоколом про притягнення особи до адміністративної відповідальності серії ВАД№763060 (а.с.1), рапортом про прийняття заяви (а.с.2) протоколом про прийняття заяви від 09.01.2026 року (а.с.3), письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (а.с.4-6), формою оцінки ризиків домашнього насильства (а.с.7-8), копією заборонного припису від 09.01.2026 року (а.с.9), копією постанови від 03.09.2025 року по справі №523/16478/25.

При накладені стягнення за адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини.

Згідно ст. 33, 34, 35 КУпАП, при накладанні стягнення враховується характер правопорушення, особу винного, ступінь його вини, майновий стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які відповідно до ст.34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушника ОСОБА_1 судом не встановлено.

В свою чергу, при прийнятті остаточного судового рішення, суддею враховуються положення ст.23 КУпАП, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Згідно наявної в матеріалах справи копії пенсійного №3069309534 від 09.04.2025 року (а.с.10), ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги дані обставини, суддя вважає за необхідно звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Керуючись ст. 23, 27, 33, 40-1, 173-2, 221, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

За вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає – 1020 грн 00 коп.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений до Державного бюджету не пізніше як через десять днів з дня вручення копії постанови.

У разі несплати штрафу в установлений строк, відповідно до ст. 308 КУпАП постанова надсилається для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, і стягується в подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.

Суддя: