Постанова від 12 лютого 2026 р. у справі №460/12060/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 460/12060/25 пров. № А/857/33340/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 460/12060/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,-

суддя в 1-й інстанції – Максимчук О.О.,

час ухвалення рішення – 22.07.2025 року,

місце ухвалення рішення – м. Рівне

дата складання повного тексту рішення – 22.07.2025 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) через свого представника/адвоката (далі - представник позивача) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач-2), у якому позивач з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 16.07.2025 шляхом доповнення наявних позовних вимог просить суд:

1) визнати дії військовослужбовців Рівненського обласного об`єднаного мобілізаційного центру (вчинення насильницького зникнення, нанесення тілесних ушкоджень, позбавлення волі, вчинення тортур, катування, перешкоджання в отриманні та наданні професійної правничої допомоги, перешкоджання правомірній діяльності адвоката, перешкоджання в допуску медичних працівників та поліцейських, здійснення доставлення позивача до Рівненського обласного об`єднаного мобілізаційного центру та утримання позивача на території Рівненського обласного об`єднаного мобілізаційного центру) протиправними;

2) визнати дії відповідача-2 (вчинення насильницького зникнення, позбавлення волі, вчинення тортур, катування, перешкоджання в отриманні та наданні професійної правничої допомоги, перешкоджання правомірній діяльності адвоката, здійснення доставлення позивача до Рівненського обласного об`єднаного мобілізаційного центру та ІНФОРМАЦІЯ_2 , утримання позивача на території ІНФОРМАЦІЯ_2 , перешкоджання в допуску медичних працівників, а також відбирання речей у позивача (мобільних телефонів та зарядного пристрою), псування його майна) протиправними;

3) визнати дії військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 (проведення медичного огляду без сформованого направлення на медичний огляд позивача, проведення медичного огляду без участі позивача, формування картки обстеження та медичного огляду відносно позивача від 16.01.2025 року за №436/6, винесення постанови ВЛК (довідки) від 16.01.2025 року за №436/6, ненаданні позивачу копії довідки ВЛК від 16.01.2025 року за №436/6) протиправними;

4) визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт у вигляді постанови (довідки) позаштатної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16 січня 2025 року №436/6 про придатність позивача до військової служби;

5) встановити відсутність у Рівненського обласного об`єднаного мобілізаційного центру компетенції (повноважень) вчиняти насильницьке зникнення, позбавляти волі, вчиняти тортури, катування, перешкоджати в отриманні та наданні професійної правничої допомоги, перешкоджати правомірній діяльності адвоката, перешкоджати в допуску медичних працівників та поліцейських, здійснювати доставлення та утримання громадян (в тому числі військовозобов`язаних) на території Рівненського обласного об`єднаного мобілізаційного центру, а також відбирати будь-які речі у громадян та псувати їх майно;

6) встановити відсутність у відповідача-2 компетенції (повноважень) вчиняти насильницьке зникнення, позбавляти волі, вчиняти тортури, катування, перешкоджати в отриманні та наданні професійної правничої допомоги, перешкоджати правомірній діяльності адвоката, перешкоджати в допуску медичних працівників та поліцейських, здійснювати доставлення та утримання громадян (в тому числі військовозобов`язаних) на території ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також відбирати будь-які речі у громадян та псувати їх майно;

7) визнати протиправними дії відповідача-2 у вигляді внесення позивача в поіменні списки військовозобов`язаних та зобов`язати відповідача-2 вчинити дію у вигляді виключення позивача з поіменних списків військовозобов`язаних.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій і додані до неї документи - повернуто позивачу.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, та невстановлення всіх обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове про скасування ухвали про повернення позову та повернення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що справа підлягає рощгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Частинами 1 та 6 статті 21 КАС України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Положенням цієї процесуальної норми кореспондують правила частини 1 статті 172 КАС України, згідно з якими в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Водночас у цій статті, в частинах четвертій, п`ятій та шостій, встановлено заборону на об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких закон передбачає особливості порядку їх розгляду. Зокрема, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено законом (частина четверта цієї статті), а також щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (частина п`ята цієї статті).

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.

Суд першоі? інстанціі? діи?шов до висновку в своі?и? ухвалі: Предметом цієі? позовноі? заяви є об`єднані вимоги, які мають самостіи?ні предмети та обсяги доказування, що також супроводжуються різними доказами. Зокрема, заявлені позивачем вимоги щодо: визнання діи? віи?ськово-лікарськоі? комісіі? при ІНФОРМАЦІЯ_4 (проведення медичного огляду без сформованого направлення на медичнии?? огляд ОСОБА_1 , проведення медичного огляду без участі ОСОБА_1 , формування картки обстеження та медичного огляду відносно ОСОБА_1 від 16.01.2025 року за No436/6, винесення постанови ВЛК (довідки) від 16.01.2025 року за No436/6, ненаданні ОСОБА_1 копіі? довідки ВЛК від 16.01.2025 року за No436/6) протиправними; визнання протиправним та скасування індивідуального акта у вигляді постанови (довідки) позаштатноі? віи?ськово-лікарськоі? комісіі? при Сарненському раи?онному територіальному центрі комплектування та соціальноі? підтримки від 16 січня 2025 року No436/6 про придатність ОСОБА_1 до віи?ськовоі? служби; зобов`язання відповідача-2 вчинити дію у вигляді виключення позивача з поіменних списків віи?ськовозобов`язаних, - підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства..

Колегія суддів зазначає, що суд вправі з власноі? ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог у самостіи?не провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Проте таке роз`єднання можливе лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, якии? роз`єднав позовні вимоги. Аналогічна позиція викладена в постанові Великоі? Палати Верховного Суду від 30.09.2020 року по справі No 420/3956/20 та ухвалі Верховного Суду від 05 березня 2021 року по справі No9901/55/21 та відповідно до частини 5 ст. 242 КАС Украі?ни, підлягає врахуванню судом.

За правилами п.1 ч.1 ст.170 КАС Украі?ни, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративніи? справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС Украі?ни суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовноі? заяви постановляє ухвалу про залишення позовноі? заяви без руху, чого судом першої інстанції зроблено не було, а передчасно прийнято ухвалу про повернення позовної заяви.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що частина вимог підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства, а не адміністративного, а тому, лише саме в ціи? частині вимог суд мав відмовити у відкритті провадження.

Судовии? захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. і саме держава бере на себе такии? обов`язок відповідно до частини другоі?? статті 55 Конституціі? Украі?ни. Право на судовии? захист передбачає і конкретні гарантіі? ефективного поновлення в правах шляхом здіи?снення правосуддя. Відсутність такоі? можливості обмежує це право. А за змістом частини другоі? статті 64 Конституціі? Украі?ни право на судовии? захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичаи?ного стану (рішення Конституціи?ного Суду Украі?ни від 7 травня 2002 року No 8-рп/2002).

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо відсутності підстав поверення позовної зяви з усіма заявленими вимогами позивачем а тому судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 236, 243, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 460/12060/25 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А. Р. Курилець

судді С. М. Кузьмич

О. І. Мікула

Повне судове рішення виготовлено 13 лютого 2026 року.