Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №420/11646/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/11646/24

Перша інстанція: суддя Хом`якова В.В.,

повний текст судового рішення

складено 07.05.2025, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.,

суддів: Шляхтицького О.І., Лук`янчук О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №420/11646/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.08.2023 №7447450-2403-2102-UA65020050000086746

У С Т А Н О В И В:

15.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 15.08.2023 №7447450-2403-2102-UA65020050000086746 щодо визначення суми орендної плати з фізичних осіб за 2023 рік в розмірі 79517 грн. 86 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що в 2023 році він не є платником земельного податку за земельну діяльну площею 25,3550 га. (кадастровий номер 6520655100:03:035:0002), розташованої на території Великоолександрівської селищної ради Бериславського району Херсонської області.

Відповідач із позовними вимогами не погоджувався з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву зазначаючи, що в користуванні на умовах оренди ОСОБА_1 знаходиться земельна ділянка площею 25,3550 га. (кадастровий номер 6520655100:03:035:0002), розташована на території Великоолександрівської селищної ради Бериславського району Херсонської області, за яку позивач має сплатити орендну плату.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №420/11646/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги окружний адміністративний суд вказав на те, що з дати реєстрації 07.02.2022 права власності третіх осіб на земельну ділянку, яка раніш перебувала в оренді позивача, дана земельна ділянка площею 25,3550 га була поділена та припинила перебувати у комунальній власності територіальної громади. Відповідно Великоолександрівська селищна рада припинила бути орендодавцем земельної ділянки і втратила право на отримання орендної плати. Отже, об`єкт оренди земельна ділянка комунальної власності площею 25,3550 га припинив існувати (шляхом її поділу та передачу у приватну власність), а власник і в свою чергу орендар змінився на громадян України, а відтак орендна плата за земельні ділянки приватної власності контролюючим органом нараховуватись не повинна.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, з посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржуване рішення та ухвали нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі вказує, що в ОСОБА_1 в користуванні на умовах оренди знаходиться земельна ділянка площею 25,3550 га. (кадастровий номер 6520655100:03:035:0002), розташована на території Великоолександрівської селищної ради Бериславського району Херсонської області, за яку позивач має сплатити орендну плату.

В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, судом апеляційної інстанції установлено наступні обставини.

Зокрема, колегією суддів з`ясовано, що 15.08.2023 Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.08.2023 №7447450-2403-2102-UA65020050000086746 щодо визначення ОСОБА_1 суми орендної плати з фізичних осіб за 2023 рік в розмірі 79517 грн. 86 коп.

Не погодившись із прийнятим суб`єктом владних повноважень індивідуальним актом позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Здійснюючи апеляційний перегляд даної справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктами 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу). Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Податковим кодексом України визначено обов`язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХII Податкового кодексу України.

Підпунктами 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно із підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Таким чином обов`язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Згідно із статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як визначено статтею 126 Земельного кодексу України, право власності та користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Тобто, у розумінні вказаних положень платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Відповідно з моменту набуття права власності на земельну ділянку (з дати державної реєстрації такого права), обов`язок зі сплати податку покладається на особу, яка набула право власності.

Як убачається з наявних у матеріалах справи документів, між ОСОБА_1 (Орендар) та Великоолександрівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 25,3550 га, в тому числі пасовища – 25,3550 га (кадастровий номер 6520955100:03:035:0002), розташованої на території Великоолександрівської селищної ради Бериславського району Херсонської області.

Такий правочин 08.12.2015 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

У подальшому, у зв`язку із зміною розпорядника даної категорії земель між Великоолександрівською селищною радою та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду від 13.08.2021, якою внесено зміни, зокрема, щодо Орендодавця, нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати.

Колегією суддів установлено, що 24.12.2021 Великоолександрівською селищною радою прийнято рішення №3888, №3889, №3890, №3891, №3892, №3893, №3894, №3895, №3896, №3897, №3898, №3899 та №3900 стосовно надання громадянам (учасникам бойових дій), а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, шляхом поділу раніше сформованої ділянки з кадастровим номером 6520955100:03:035:0002.

У подальшому, відповідними рішеннями Великоолександрівської селищної ради від 04.02.2022 №4046, №4053, №4047, №4048, №4057, №4058, №4055, №4049, №4054, №4052, №4051, №4056, №450 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та надано земельні ділянки у власність.

Згідно наявних у матеріалах справи Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 07.02.2022 право власності на земельні ділянки було зареєстровано за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

Отже, згідно фактичних обставин справи власниками розподіленої земельної ділянки кадастровим номером 6520955100:03:035:0002, яка перебувала в оренді у позивача, після проведення державної реєстрації права власності, стали треті особи, а право користування такою земельною ділянкою ОСОБА_1 припинено.

Жодних доказів на підтвердження того, що протягом 2023 року ОСОБА_1 користувався земельною ділянкою площею 25,355га. з кадастровим номером 6520955100:03:035:0002 (про що зазначено в оскаржуваному індивідуальному акті суб`єкта владних повноважень) матеріали справи не містять, а відтак є безпідставним припущення контролюючого стосовно наявності в позивача обов`язку із сплати орендної плати за вказану земельну ділянку.

При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання скаржника на те, що розподілені третім особам земельні ділянки продано ОСОБА_1 та останній продовжує користуватись ними без сплати орендної плати, адже на підтвердження такої обставини суб`єктом владним повноважень до матеріалів справи не додано будь-яких доказів.

Апеляційний адміністративний суд відмічає, що доданий податковим органом до матеріалів справи протокол земельних торгів від 22.12.2026 №79/12/16 стосується зовсім іншої земельної ділянки та подій, які мали місце до поділу і передачі у власність третім особам земельної ділянки площею 25,355га. з кадастровим номером 6520955100:03:035:0002.

Також, колегія суддів зазначає про безпідставність посилання контролюючого на те, що в нього не було відомостей щодо поділу земельної ділянки на частини та оформлення на них права власності третіми особами, оскільки за приписами статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто, перевіривши дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно податковий орган пересвідчився б, що земельну ділянку площею 25,355га. з кадастровим номером 6520955100:03:035:0002 поділено на частини, присвоєно власні кадастрові номери та передано у власність третім особам.

Установлені у межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №420/11646/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.08.2023 №7447450-2403-2102-UA65020050000086746 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді О.І. Шляхтицький О.В. Лук`янчук