Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №160/1527/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/1527/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року (суддя Маковська Олена Володимирівна) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.01.2025, згідно з яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії по інвалідності та зарахуванні до страхового стажу позивача періодів його роботи з 01.07.1982 по 28.10.1983 та з 20.02.1986 по 12.03.1998 трактористом в колгоспі імені Кірова Петропавлівського району Дніпропетровської області, який 15.02.1996 перейменовано в Колективне сільськогосподарське підприємство імені Кірова Петропавлівського району Дніпропетровської області, згідно з записами № 1, 2, 3, 4, 5 в трудовій книжці колгоспника; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії по інвалідності ОСОБА_1 та зарахувати до страхового стажу позивача періодів його роботи з 01.07.1982 по 28.10.1983 та з 20.02.1986 по 12.03.1998 трактористом в колгоспі імені Кірова Петропавлівського району Дніпропетровської області, який 15.02.1996 перейменовано в Колективне сільськогосподарське підприємство імені Кірова Петропавлівського району Дніпропетровської області, згідно з записами № 1, 2, 3, 4, 5 трудовій книжці колгоспника позивача серії НОМЕР_1 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.01.2025 № 047350007299 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.07.1982 по 21.10.1983 та з 20.02.1986 по 12.03.1998 та здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до заяви від 08.01.2025. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Висновки суду ґрунтуються на тому, що трудова книжка позивача містить інформацію щодо встановленого та виконаного мінімуму трудоднів. Безпідставними визнано посилання відповідача на акт перевірки від 01.08.2024, оскільки перевірці підлягала архівна довідка про заробітну плату позивача, в той час як позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок стажу та, відповідно, зарахування спірних періодів до страхового стажу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що судом першої інстанції помилково не взято до уваги, що за результатом розгляду наданих позивачем до заяви документів стосовно перерахунку пенсії - зміна страхового стажу, набутого до 01.01.2004 згідно з Законом № 1058, з`ясовано, що актом перевірки від 01.08.2024 № 0400-011005-1/16359 встановлено невідповідність особистих даних первинним документам – в книгах обліку з оплати праці з 1982 по 1983 та з 1986 по 1998, оскільки зазначено « ОСОБА_2 , ОСОБА_3 », що не відповідає « ОСОБА_1 ».

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області проведено перевірку архівної довідки про заробітну плату від 11.07.2024 № Д-81, виданої трудовим архівом виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 за період роботи в колгоспі «Кірова» з липня 1982 року по березень 1998 року, за наслідком чого 01.08.2024 складено акт № 0400-011005-1/16359 (а.с. 21-22).

Згідно з висновками акту перевірки № 0400-011005-1/16359 за результатами перевірки архівної довідки про заробітну плату від 11.07.2024 № Д-81 розбіжностей з даними первинних документів не встановлено.

ОСОБА_1 08.01.2025 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії – зміна страхового стажу, набутого до 01.01.2004, яка відповідно до принципу екстериторіальності передана на розгляд до ГУ ПФУ в Донецькій області.

Рішенням від 14.01.2025 № 047350007299 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.

В рішенні зазначено, що за результатами розгляду наданих до заяви документів з`ясовано, що актом перевірки № 0400-011005-1/16359 від 01.08.2024 встановлено невідповідність особистих даних первинним документам – зазначено « ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ». Здійснити перерахунок пенсії не має підстав (а.с. 9).

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Статтею 62 цього ж Закону встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, пунктом 1 якого передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку № 637 передбачає, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що основним документам, на підставі якого органи ПФУ перевіряють наявність трудового стажу особи, є трудова книжка.

З трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 вбачається: запис № 1 01.07.1982 - прийнятий в члени колгоспу ім. Кірова, запис № 2 - 29.10.1983-30.01.1986 служба в армії (військовий квиток № НОМЕР_2 ); запис № 3 - 20.02.1986 робота в колгоспі трактористом; запис № 5 - 12.03.1998 звільнений з членів колгоспу (а.с. 60-69).

У розділі «трудова участь в громадському господарстві» трудова книжка колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 містить відомості про виконання позивачем нормативів мінімуму у трудовому господарстві.

Так, запис № 1 - 1982 рік прийнятий колгоспом річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 45, виконаний позивачем річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 45; запис № 2 - 1983 рік прийнятий колгоспом річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 176, виконаний позивачем річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 176; запис № 5 - 1986 рік прийнятий колгоспом річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 225, виконаний позивачем річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 225; запис № 6 - 1987 рік прийнятий колгоспом річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 270, виконаний позивачем річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 274; запис № 7 - 1988 рік прийнятий колгоспом річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 270, виконаний позивачем річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 327; запис № 8 - 1989 рік прийнятий колгоспом річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 270, виконаний позивачем річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 292; запис № 9 - 1990 рік прийнятий колгоспом річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 270, виконаний позивачем річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 296; запис № 10 - 1991 рік прийнятий колгоспом річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 270, виконаний позивачем річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 296; запис № 11 - 1992 рік прийнятий колгоспом річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 270, виконаний позивачем річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 284; запис № 12 - 1993 рік прийнятий колгоспом річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 270, виконаний позивачем річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 286; запис № 13 - 1994 рік прийнятий колгоспом річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 270, виконаний позивачем річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 283; запис № 14 - 1995 рік прийнятий колгоспом річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 270, виконаний позивачем річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 283; запис № 15 - 1996 рік прийнятий колгоспом річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 270, виконаний позивачем річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 284; запис № 16 - 1997 рік прийнятий колгоспом річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 270, виконаний позивачем річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 288; запис № 17 - 1998 рік прийнятий колгоспом річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 270, виконаний позивачем річний трудовий мінімум участі у господарській діяльності – 102 (а.с. 64-65).

Враховуючи те, що записи трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 містять відомості про виконання позивачем нормативів мінімуму трудової участі в громадському господарстві та спірний період роботи з 01.07.1982 по 21.10.1983 та з 20.02.1986 по 12.03.1998 міститься в записах трудової книжки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14.01.2025 № 047350007299 та необхідності зобов`язання відповідача зарахувати зазначений період роботи до страхового стажу позивача.

При цьому колегія суддів вважає безпідставними посилання пенсійного органу в апеляційній скарзі на те, що актом перевірки від 01.08.2024 № 0400-011005-1/16359 встановлено невідповідність особистих даних первинним документам – в книгах обліку з оплати праці з 1982 по 1983 та з 1986 по 1998, оскільки зазначено « ОСОБА_2 , ОСОБА_3 », що не відповідає « ОСОБА_1 », адже спірний період роботи позивача підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка є основним документом, на підставі якого органи ПФУ перевіряють наявність трудового стажу особи. Більш того, така невідповідність встановлена щодо нарахування заробітної плати, тобто невідповідність записів про ПІБ особи у бухгалтерських документів, що не пов`язано з інформацією про період роботи позивача відповідно до відомостей трудової книжки.

Отже доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року в адміністративній справі № 160/1527/25 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 12 лютого 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 12 лютого 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова