Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №213/3339/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 213/3339/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року (суддя Калугіна Наталія Євгенівна) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов`язаних; зобов`язати посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до реєстру «Оберіг» стосовно виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що він був виключений з військового обліку, а тому з реєстру «Оберіг» стосовно ОСОБА_1 мають бути виключені і відомості щодо перебування його на військовому обліку.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до відомостей військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 03.12.1990, позивача 18.06.1999 було знято з військового обліку (а.с. 14-15).

Представник ОСОБА_1 09.05.2025 звернувся до відповідача з адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію щодо статусу ОСОБА_1 , щодо виключення його з військового обліку та внесення відповідних відомостей до реєстру «Оберіг» (а.с. 17-19).

ІНФОРМАЦІЯ_3 26.05.2025 надано відповідь за № 4/3819, в якій зазначено, що ОСОБА_1 підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних як особа, яка прибула після відбування покарання з установ виконання покарань та на теперішній час не підлягає ані зняттю, ані виключенню з військового обліку військовозобов`язаного. Також вказано, що ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» прямо визначено взяття на військовий облік осіб, які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, тобто даною статтею не передбачено не взяття на військовий облік осіб, які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, які були до цього виключені з військового обліку або зняті (а.с. 21-22).

Вважаючи протиправними дії відповідача стосовно поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов`язаних, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов висновку, що законодавство не передбачає збереження стану (статусу) виключення з військового обліку для осіб, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Водночас такі особи підлягають взяттю на військовий облік, зокрема військовий облік військовозобов`язаних, на загальних підставах, передбачених частиною 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», якщо відсутні передбачені діючою редакцією частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» підстави для виключення з військового обліку.

Надаючи оцінку правильності висновків суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що не є оспорюваною та обставина, що відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» в редакції, чинній до 17.05.2024 включно, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Разом з цим Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX, частину 6 статті 37 викладено у такій редакції:

«Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку».

Таким чином, така категорія осіб, як ті, що були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів, з 18.05.2024 (дата набрання чинності Закону № 3633-IX) не є такою, що підлягає виключенню з військового обліку.

Одночасно частиною 1 статті 37 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, зокрема, які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.

Відтак відповідач, поставивши у 2024 році ОСОБА_1 на військовий облік, діяв на підставі та в межах наданих законом повноважень.

Доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року в адміністративній справі № 213/3339/25 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 12 лютого 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 12 лютого 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров