Вирок від 08 лютого 2026 р. у справі №752/2694/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/2694/26

Провадження по справі № 1-кп/752/1721/26

В И Р О К

іменем України

"09" лютого 2026 р. Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12024105010000689, дані про яке 12.06.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із загальною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого вироком Святошинського районного суду міста Києва від 09.06.2025 за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік, покарання за яким не відбув,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,

встановив:

ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, у невстановлений дізнанням місці та час (але не пізніше 12.06.2024) у невстановленому досудовим розслідуванням місці знайшов блістер, у якому знаходилося 10 таблеток, які містили у своєму складі метадон (фенадон), масою 0,220 г, тим самим наркотичний засіб, обіг якого обмежено та став незаконно зберігати його при собі з метою власного вживання без мети збуту, до 12.06.2024, коли о 01 год 15 хв за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 109, він був у нього вилучений працівниками поліції.

Таким чином, суд визнає винуватим ОСОБА_3 у незаконному придбанні і зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

Під час дізнання обвинувачений, у присутності захисника ОСОБА_4 , склав письмову заяву, відповідно до якої беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України. Не оспорював встановлені під час дізнання обставини. Йому були роз`яснені наслідки неможливості оскаржити встановлені обставини в апеляційному порядку та отримана згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Прокурор разом з обвинувальним актом подав до суду клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст. 382 КПК України за згодою учасників судового провадження, дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, визнано судом недоцільним. При цьому дані розписок, наявних у доданих до суду матеріалах, надають суду можливість прийти до висновку, що обвинувачений правильно та без сумнівів розуміє зміст обставин.

При обранні покарання ОСОБА_3 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відповідно до ч.2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком; дані про його особу, згідно яких обвинувачений перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом у КНП ОСОБА_3 «КМНКЛ «Соціотерапія» з діагнозом: «Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання кількох лікарських засобів та інших психоактивних речовин. Синдром залежності», замісну терапію не отримує; на обліку лікаря -психіатра не перебуває, офіційно непрацевлаштований, має незняту та непогашену судимість за вчинення кримінального проступку, у сфері незаконного обігу наркотиків, який вчинив 17.12.2024, та покарання за який не відбув.

Обставин, що пом`якшують та/або обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Ураховуючи вищевикладене, відсутність як пом`якшуючих, так і обтяжуючих покарання обставин, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, передбачених ст. 59-1 КК України, у межах санкції ч.1 ст. 309 КК України, яке суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Підстав для призначення більш м`якого покарання суд не вбачає, оскільки останній не працює, що унеможливлює призначення покарання у виді виправних робіт, та не надано доказів щодо інших джерел доходу для сплати штрафу. Також суд не вбачає підстав для призначення більш тяжкого покарання у виді обмеження волі.

Крім цього, судом встановлено, що дане кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_3 до постановлення вироку Святошинським районним судом м. Києва від 09.06.2025, яким він засуджений до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік, та яке станом на день постановлення даного вироку, він не відбув.

Так, положеннями ст.70 КК визначені підстави, порядок та межі призначення покарання за сукупністю злочинів. Відповідно до приписів ч.4 ст.70 КК якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання визначається за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. У такому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в

За таких обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що з метою досягнення мети виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначити відповідно до правил, передбачених ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 09.06.2025 до покарання, призначеного за даним вироком.

Судові витрати на залучення експерта підлягають стягненню в обвинуваченого. Запобіжний захід відносно нього не обирався. Питання про речові докази підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 370, ч.2 ст. 373, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки 1 (один) місяць.

На підставі ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступі обов`язки протягом пробаційного нагляду: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

На підставі ч.4 ст.70 КК України до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду міста Києва від 09.06.2025, та призначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді пробаційного нагляду строком на 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ - метадон, масою 0,220 г, який передано на зберігання до камери речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 001895) - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 3029 (три тисячі двадцять дев`ять) гривень 12 (дванадцять) копійок.

Відповідно до ч.4 ст. 382 КПК України копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст. 394 КПК України.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 і 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Суддя ОСОБА_1