Вирок від 10 лютого 2026 р. у справі №723/5147/25 — Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/5147/25

Провадження № 1-кп/723/360/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2026 року м. Сторожинець

Сторожинецький районний суд Чернiвецької областi в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сторожинець кримінальне провадження №22025260000000116 від 19.08.2025 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Озеряни, Борщівського району, Тернопільської області, громадянки України, з вищою освітою, непрацюючої, одруженої, на утриманні одна малолітня дитина, раніше не судимої,

обвинуваченої в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Сторожинецького районного суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України.

В судовому засіданні 11.02.2026 року прокурор надав суду угоду про визнання винуватості, яку сторони просили затвердити.

В ході розгляду угоди про визнання винуватості судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 у невстановленому місці за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, придбала 7 предметів нумізматики.

Надалі, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що вказані предмети музейного значення, є культурними цінностями і їх переміщення через митний кордон України потребує відповідного дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, та не маючи такого дозволу, діючи всупереч вимог ст. 12, 13 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» №1068-X/V від 21.09.1999 та п. 12 Додатку 1 до п.1.5 Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей, переслідуючи умисел на незаконне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, одну монету поставила в поліетиленовий пакет з вмістом цукерок «Eclair» та шість монет в коробку прямокутної форми від смарт-годинника, які зберігала у великій картонній коробці з надписом «Укрпошта» та помістила її разом з іншими посилками у вантажне відділення вантажно-пасажирського автобуса «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , в складі з причепом марки «Палич» д.н.з. НОМЕР_2 .

В подальшому, 30.07.2025 року о 05 год. 18 хв. на територію міжнародного автомобільного пункту пропуску «Красноїльськ - Вікову де Сус», що за адресою: с-ще Красноїльськ, вул. Дружби, 301, Чернівецького району, Чернівецької області, в напрямку на виїзд з України прибув транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 в складі з причепом марки «Палич» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_5 , яка для проходження митного контролю надала контрольний талон, заповнивши митну декларацію, в якій вказала про наявність ручної поклажі в кількості 30 місць (передачі) та не вказала про наявність в одній із картонних коробок 7 предметів нумізматики. Під час усного опитування ОСОБА_5 заявила, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо їх вивезення за межі України.

Однак, під час здійснення митного контролю, а саме: митного огляду транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ» державний номер НОМЕР_1 , особистих речей та передач було виявлено приховані від митного контролю монетоподібні вироби, округлої форми, різних розмірів в кількості 7 (сім) шт., котрі знаходились у великій картонній коробці з надписом «Укрпошта».

Як встановлено в ході досудового розслідування із 7 (семи) предметів нумізматики, вилучених під час проведення тимчасового доступу, 3 (три) є культурними цінностями.

Отже, ОСОБА_5 виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, зокрема вжила заходів, направлених на незаконне переміщення через митний кордон України культурних цінностей, з приховуванням від митного контролю, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України, а саме - закінчений замах на контрабанду культурних цінностей, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей.

Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що обвинувачена ОСОБА_5 повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, щиро кається у скоєному, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, внесла кошти в сумі 10 тис. грн. на спеціальний рахунок Національного банку України на підтримку Збройний сил України. Крім того, ОСОБА_7 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні 1 малолітню дитину.

Сторони угоди узгодили міру покарання обвинуваченій за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 2300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 39100 грн.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, наслідки відмови від здійснення обвинуваченим прав, передбачених п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки невиконання угоди.

Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України, підтвердила дійсність викладених в обвинувальному акті та угоді обставин злочину та надала суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості та призначення їй покарання, передбаченого умовами угоди, вказавши, що вона повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані в разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, які їй роз`яснені судом. Крім цього, обвинувачена підтвердила, що дана угода укладена нею добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Також обвинувачена зрозуміла роз`яснені судом права, передбачені п.1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Суд, заслухавши прокурора, обвинувачену та захисника вважає, що угода підлягає затвердженню.

Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України, оскільки остання вчинила дії, направлені на переміщення через митний кордон України культурних цінностей, з приховуванням від митного контролю, однак не змогла довести до кінця свій злочинний умисел з причин, які не залежали від її волі.

Зазначене кримінальне правопорушення згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачена повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, цілком розуміє свої права, визначені п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Дана угода на думку суду відповідає вимогам КПК України та може бути затверджена і на підставі даної угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права та інтереси сторін та інших осіб. Покарання узгоджене сторонами не суперечить закону, так як наявність пом`якшуючих обставин, відомостей про особу обвинуваченої, дає можливість на підставі положень ст.69 КК України застосувати більш м`який вид основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 201 КК України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні №22025260000000116 від 19.08.2025 року і призначення ОСОБА_5 узгодженої сторонами міри покарання.

Предмети нумізматики – старовинні монети, як предмет кримінального правопорушення відповідно до ст. 96-1, 96-2 КК України підлягають спеціальній конфіскації у власність держави.

У відповідності до ст. 124 КПК України з обвинуваченої підлягають стягненню витрати на залучення експерта.

Керуючись ст. 96-1, 96-2 КК України, ст. 100, 124, 174, 468, 469, 472, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним підрозділом органу безпеки Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_6 .

ОСОБА_8 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 2300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 39100 грн.

На підставі ст. 96-1, 96-2 КК України конфіскувати у власність держави 7 (сім) предметів нумізматики, а саме старовинних монет, три з яких є культурними цінностями, що визнані постановою слідчого від 23.09.2025 року речовими доказами у кримінальному провадженні та передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Управління СБ України в Чернівецькій області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи в розмірі 35656 (тридцять п`ять тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України з врахуванням обмеження права оскарження відповідно до ст.473 КПК України, до Чернівецького апеляційного суду через Сторожинецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ