Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №522/215/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/215/26

Провадження №3/522/203/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року Місто Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Коваленко В.М., за участю секретаря Бабалунга О. М., особи, що притягується до адміністративної відповідальності- ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №763237 від 06.01.2026, ОСОБА_1 02.01.2026, близько 22 години, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 вчинила у присутності неповнолітнього сина ОСОБА_2 2010 р.н. відносно колишнього чоловіка ОСОБА_3 домашнє насильство психологічного характеру (протокол серії ВАД №758902 від 06.01.2026 року за ч.1 ст.173-2 КпАП) чим вчинила домашнє насильство відносно неповнолітнього.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.173-2 КУпАП за ознаками: вчинення домашнього насильства психологічного характеру, вчинене стосовно неповнолітньої особи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила факти викладені у протоколі, пояснивши, що не вчиняла стосовно свого чоловіка домашнього насильства психологічного характеру, зазначила, що між ними відбулася сварка на ґрунті побутового конфлікту, який спровокував її неповнолітній син.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що в них з ОСОБА_1 02.01.2026 року виник конфлікт на побутовому підґрунті, психологічного насильства стосовно нього вона не вчиняла, претензій до неї в нього відсутні, а тому він просив закрити провадження по справі.

Дослідивши докази та матеріали справи, заслухавши учасників судового розгляду, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.254 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом винуватості особи, письмові пояснення осіб суд не враховує, оскільки в своєму рішенні може посилатися на показання осіб, які були безпосередньо допитані в судовому засіданні.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч.2 ст.173-2 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які За таких обставин, вважаю за необхідне провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

В результаті аналізу досліджених доказів, суд дійшов до висновку про те, що зібраних органами поліції доказів недостатньо для визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, а саме: у вчиненні домашнього насильства, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП. Відсутність достатніх доказів тягне за собою в даному випадку недоведеність подій правопорушень та вчинення саме ОСОБА_1 протиправних дій щодо свого чоловіка і як наслідок відсутність об`єктивної сторони складу інкримінованого їй діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час, ст. 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно п.3 ст.1 Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2671-VIII від 17.01.2019, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Під час розгляду справ встановлено, що співробітниками поліції, які склали протоколи про вчинення адміністративного правопорушення не надані будь-які докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

До матеріалів справи про адміністративне правопорушення згідно протоколу серії ВАД №763237 від 06.01.2026 року за ч.2 ст.173-2 КУпАП, приєднаний протокол прийняття заяви від ОСОБА_1 про вчинене кримінальне правопорушення від 06.01.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 повідомив, що ОСОБА_1 вчинила з ним сварку, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ..

З наданих матеріалів вбачається, що між ОСОБА_1 та її колишнім чоловіком відбулася сварка на побутовому підґрунті. Такі внутрішньо сімейні конфлікти притаманні вказаному подружжю та свідчать про особливості спілкування між членами сім`ї. При цьому ОСОБА_1 не переслідувала мети приниження честі та гідності чоловіка. Докази відсутності поваги до особистості в матеріалах справи також відсутні.

Враховуючи зазначені обставини, аналізуючи в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні достатні об`єктивні дані, які вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого саме ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, на підставі чого справа про адміністративне правопорушення стосовно неї за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, слід закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Зазначені дії ОСОБА_1 не утворюють складу інкримінованого правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що відомості, які могли б свідчити про психологічне насильство, містяться лише в письмових поясненнях ОСОБА_3 , які він фактично спростував в судовому засіданні. Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 , немає. Посадова особа, яка склала протокол, не довела, що ОСОБА_1 було вчинено домашнє насильство та наявний склад адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 173-2 КУпАП.

Аналіз матеріалів справи вказує на суттєві недоліки у діях поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, так не встановлено фактичних обставин, які б свідчили про психологічне насильство, не перевірено наявності або відсутності шкоди потерпілому та не зафіксовано обставин, що могли б пом`якшити або обтяжити відповідальність. Внаслідок цього протокол містить лише порожнє формальне констатування порушення, без документального чи свідкового підтвердження, що є обов`язковою умовою для притягнення до адміністративної відповідальності. Орган поліції, складаючи протокол, мав встановити: чи дійсно мало місце правопорушення, які конкретні дії становили психологічне насильство, а також чи заподіяли вони шкоду фізичному чи психічному здоров`ю потерпілого. Відсутність таких даних свідчить про недотримання статті 280 КУпАП, яка зобов`язує з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та створює ризик необґрунтованого обвинувачення. Крім того, протокол не містить посилань на інші джерела доказів, окрім пояснень потерпілого. Це порушує принципи належного доказування, встановлені статтею 251 КУпАП, та підриває юридичну основу для притягнення до відповідальності. Неповне або однобоке відображення подій у протоколі, а також ігнорування вимоги щодо перевірки фактичних обставин, створює ризик необґрунтованого обвинувачення. Такий підхід суперечить статті 7 КУпАП та принципу презумпції невинуватості, за яким сумнів щодо доведеності вини тлумачиться на користь особи, яка притягається до відповідальності. На думку суду, дії поліції потребують забезпечення всебічного з`ясування обставин та документування фактів при розгляді адміністративних правопорушень. Оформлення протоколу без збору доказів не може слугувати підставою для обвинувачення. Кожен документ має містити достатню доказову базу для обґрунтованого підтвердження складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КпАП.

Таким чином, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч.3 ст.173-2, п.1 ст. 247, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м.Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: