Вирок від 12 лютого 2026 р. у справі №465/186/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/186/26

1-кп/465/819/26

Вирок

Іменем України

13.02.2026 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження №42025142410000337 від 12.09.2025 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Солігорськ Мінської області (Республіка Білорусь), одруженого, із середньою спеціальною освітою, військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, маючи умисел на незаконне поводження з вибуховими речовинами та вибуховими пристроями, без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, в порушення вимог Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 року № 2471-XII, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №576, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 року №622, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці незаконно придбав (привласнив) вибухові речовини та вибухові пристрої, а саме: речовину світло-коричневого кольору, яка міститься в предметі циліндричної форми, що є сумішевою вибуховою речовиною на основі гексогену, тротилу та порошкоподібного алюмінію, що придатна до виробництва вибуху в повному обсязі; електродетонатор типу ЕД-8Ж промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв, призначений для ініціювання вибуху зарядів вибухової речовини, придатний для здійснення вибуху; пластичну речовину білого кольору паралелепіпедної форми, що є сумішевою вибуховою речовиною на основі гексогену та нафтової оливи, придатна до виробництва вибуху у повному обсязі; речовину коричнево-жовтого кольору плоскоциліндричної форми у кількості трьох штук, що є тротилом, яка відноситься до вибухових речовин, придатна до виробництва вибуху у повному обсязі; речовину коричнево-жовтого кольору плоскоциліндричної форми у кількості двох штук, що є тротилом, яка відноситься до вибухових речовин, придатна до виробництва вибуху у повному обсязі; речовину оранжевого кольору циліндричної форми, що є сумішевою бризантною вибуховою речовиною на основі гексогену та барвника оранжевого кольору, придатна до виробництва вибуху у повному обсязі, які за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (час, місце, спосіб) незаконно перевіз та зберігав з метою збуту у невстановленому досудовим розслідуванням місці до 30.09.2025 року.

В подальшому солдат ОСОБА_4 30.09.2025 року приблизно о 12 год. 55 хв., продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на незаконний збут вибухових речовин та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, в порушення вимог вищевказаного законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою власного незаконного збагачення, знаходячись в автомобілі марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , який перебуває у його постійному користуванні, що був припаркований на автостоянці ТЦ «ВАМ» за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 35а, шляхом передачі в руки збув ОСОБА_6 за грошову винагороду 100 доларів США вибухові речовини, а саме: пластичну речовину білого кольору паралелепіпедної форми, що є сумішевою вибуховою речовиною на основі гексогену та нафтової оливи, придатна до виробництва вибуху у повному обсязі; речовину коричнево-жовтого кольору плоскоциліндричної форми у кількості трьох штук, що є тротилом, яка відноситься до вибухових речовин, придатна до виробництва вибуху у повному обсязі; речовину коричнево-жовтого кольору плоскоциліндричної форми у кількості двох штук, що є тротилом, яка відноситься до вибухових речовин, придатна до виробництва вибуху у повному обсязі; речовину оранжевого кольору циліндричної форми, що є сумішевою бризантною вибуховою речовиною на основі гексогену та барвника оранжевого кольору, придатна до виробництва вибуху у повному обсязі, - отримавши від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 100 доларів США.

Також ОСОБА_4 01.10.2025 року приблизно о 10 год. 05 хв., продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на незаконний збут вибухових речовин та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, в порушення вимог вищевказаного законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою власного незаконного збагачення, знаходячись у автомобілі марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , який перебуває у його постійному користуванні, що був припаркований на автостоянці ТЦ «ВАМ» за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 35а, шляхом передачі в руки збув ОСОБА_6 вибухові речовини та вибухові пристрої, а саме: електродетонатор типу ЕД-8Ж промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв, призначений для ініціювання вибуху зарядів вибухової речовини, придатний для здійснення вибуху; речовину світло-коричневого кольору, яка міститься в предметі циліндричної форми, що є сумішевою вибуховою речовиною на основі гексогену, тротилу та порошкоподібного алюмінію, що придатна до виробництва вибуху в повному обсязі.

Крім цього, солдат ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне поводження з вибуховими речовинами та вибуховими пристроями, без передбаченого законом дозволу, діючи умисно та повторно, в порушення вимог вищевказаного законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці незаконно придбав (привласнив) вибухові речовини та вибухові пристрої, а саме: три циліндричні предмети загальною вагою приблизно 500 грам, всередині яких знаходиться вибухова речовина; електродетонатор типу ЕД-8Ж промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв, призначений для ініціювання вибуху зарядів вибухової речовини, придатний для здійснення вибуху, які за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (час, місце, спосіб) незаконно перевіз та зберігав з метою збуту у невстановленому досудовим розслідуванням місці до 15.10.2025 року.

В подальшому солдат ОСОБА_4 15.10.2025 року приблизно о 08 год. 00 хв., продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на незаконний збут вибухових речовин та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, діючи умисно та повторно, в порушення вимог вищевказаного законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, з метою власного незаконного збагачення, перебуваючи на проїжджій частині по вул. Трускавецька у м. Львові, поблизу Військової частини НОМЕР_1 НГУ, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом передачі в руки збув ОСОБА_6 за грошову винагороду 500 доларів США вибухові речовини та вибухові пристрої, а саме: три циліндричні предмети загальною вагою приблизно 500 грам, всередині яких знаходиться вибухова речовина; електродетонатор типу ЕД-8Ж промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв, призначений для ініціювання вибуху зарядів вибухової речовини, придатний для здійснення вибуху, - отримавши від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 500 доларів США.

Надалі 15.10.2025 року злочинна діяльність ОСОБА_4 була припинена працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_4 скоїв придбання, зберігання та збут вибухових речовин, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 263 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, визнав повністю, надав детальні показання про мотиви та обставини вчинення злочинів. Пояснив, що він з 2022 року є військовослужбовцем Національної гвардії України за мобілізацією. Впродовж служби відбув значну кількість ротацій на Сході України, зокрема, у 2025 році 4,5 місяці ніс службу в складі підрозділів, які здійснювали оборону м. Покровськ Донецької області, являється учасником бойових дій. У війську виконував роботу сапера, тому мав доступ і постійно працював з вибуховими речовинами. Після останньої поїздки на Схід привіз із собою невелику кількість вибухових речовин, які про всяк випадок зберігав в селі. У вересні 2025 року до нього звернувся його бойовий побратим Зорян, з яким спільно служили, з проханням надати вибухівку для риболовлі. Він на це погодився і в подальшому у вересні та жовтні 2025 року передав вибухові речовини ОСОБА_6 , якого ОСОБА_7 відрекомендував як свого товариша, з яким мають спільний ставок. За надані речовини і засоби ОСОБА_6 віддячився матеріально. Після останньої передачі був затриманий працівниками правоохоронних органів, яким повністю сприяв у розслідуванні. Усвідомлює, що вчинив неправильно, у скоєному кається, просить суворо його не карати, врахувавши, що він продовжує військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, незабаром повинен вибувати в чергову ротацію на Схід, а з того, що відбулось, зробив для себе правильні висновки на все подальше життя і будь-яких порушень більше не допускатиме.

Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст.394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників процесу та на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого, а також дослідженням характеризуючих даних на особу обвинуваченого та документів, які стосуються речових доказів і процесуальних витрат у справі.

Отже, суд вважає доведеним факт скоєння ОСОБА_4 придбання, зберігання та збуту вибухових речовин, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно із ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

З огляду на викладене при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, які з урахуванням положень ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, які пов`язані з незаконним обігом вибухових речовин та посягають на громадську безпеку, мету та мотив їх вчинення, зокрема бажання відгукнутися на потребу співслуживця та покращити свій матеріальний стан, відсутність обтяжуючих покарання обставин, наявність пом`якшуючих обставин, якими суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння ним розкриттю кримінальних правопорушень, особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, проходить військову службу за мобілізацією, є діючим військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, командуванням якої характеризується як такий, що добре зарекомендував себе при виконанні бойових задач, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Тому з урахуванням тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, характеру і ступеня їх суспільної небезпеки ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі. Водночас, беручи до уваги наявність на стороні обвинуваченого двох пом`якшуючих покарання обставин (щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень), відсутність обтяжуючих покарання обставин, які згідно обвинувального акту йому не інкримінувалися, а також те, що ОСОБА_4 як під час досудового розслідування, так і в ході розгляду справи судом свою вину у вчиненому визнав повністю і беззастережно, застосоване до обвинуваченого покарання підлягає застосуванню в межах, визначених ст.69-1 КК України. При цьому, обрана судом міра покарання здатна сприяти досягненню завдань покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 та виконувати функції як спеціальної, так і загальної превенції.

Також суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У даному випадку, на переконання суду, до ОСОБА_4 можуть бути застосовані положення ст.75 КК України, оскільки встановлені в ході судового розгляду обставини, зокрема, усвідомлення обвинуваченим своєї провини, щире каяття останнього, готовність відповідати за скоєне, публічне вибачення обвинуваченого в судовому засіданні за вчинені злочини, його позитивна посткримінальна поведінка, яка проявилася у повному сприянні правоохоронним органом в розкритті злочинів, відсутність в обвинуваченого судимостей, його безпосередня участь в захисті України від збройної агресії, наявність статусу учасника бойових дій, а також подальше проходження ним військової служби в лавах Національної гвардії України та регулярна участь в ротаціях для виконання бойових завдань є достатніми для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання. Суд вважає, що за наведених обставин слід надати можливість обвинуваченому довести перед державою та суспільством своє виправлення. При цьому, береться до уваги те, що можливість такого виправлення є цілком реальною, адже обвинувачений своєю позитивною посткримінальною поведінкою довів, що готовий до позитивних змін, цілком усвідомив свою провину, намагається організувати своє життя відповідно до загальноприйнятих уявлень про законослухняність і добропорядність. Разом з тим, на ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, визначені ст.76 КК України, які відповідатимуть завданням контролю за поведінкою засудженого з метою встановлення факту його виправлення. Наведене, на переконання суду, є достатнім та спроможне стимулювати в подальшому належну поведінку обвинуваченого і сприяти запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

До обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16.10.2025 року застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням альтернативного розміру застави в сумі 121120 грн. У зв`язку із внесенням заставодавцем ОСОБА_8 застави за обвинуваченого на даний час щодо ОСОБА_4 виконується запобіжний захід у виді застави. Як встановлено в ході розгляду справи, обвинувачений свої процесуальні обов`язки виконував належним чином, а тому, з урахуванням наведеного та призначення ОСОБА_4 покарання із звільненням від відбування такого з випробуванням доцільності у подальшому застосуванні запобіжного заходу немає, тому такий підлягає скасуванню з одночасним поверненням заставодавцю внесеної за обвинуваченого застави відповідно до положень ч.11 ст.182 КПК Україи.

Цивільний позов в межах кримінального провадження не заявлявся.

У справі наявні процесуальні витрати на проведення експертиз. Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування Львівським НДЕКЦ МВС України проводились судові вибухово-технічні та комплексні вибухово-технічні експертизи. Згідно наявних довідок про вартість виконаних експертиз витрати на залучення експертів з оформленням висновків №СЕ-19/114-25/24074-ВТХ від 13.10.2025 року, №СЕ-19/114-25/24075-BTХ від 10.10.2025 року, №СЕ-19/114-25/24076 від 10.10.2025 року, №СЕ-19/114-25/24073 від 10.10.2025 року, №СЕ-19/114-25/24077 від 10.10.2025 року №СЕ-19/114-25/24079 від 10.10.2025 року, №СЕ-19/114-25/24078 від 10.10.2025 року, №СЕ-19/114-25/25861-BTX від 07.01.2026 року, №КСЕ-19/114-25/25807 від 07.01.2026 року, №СЕ-19/114-25/25822-ВТХ від 07.01.2026 року, №КСЕ-19/114-25/25808 від 07.01.2026 року, №КСЕ-19/114-25/25809 від 07.01.2026 року, №КСЕ-19/114-25/25810 від 07.01.2026 року, №СЕ-19/114-25/25815 від 07.01.2026 року, №СЕ-19/114-25/25811 від 07.01.2026 року сумарно становлять 75769,00 грн. З урахуванням положень ст.124 КПК України зазначені витрати на проведення експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України. При цьому, особистий мобільний телефон, вилучений 15.10.2025 року при затриманні ОСОБА_4 , який не є предметом чи знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, не був здобутий внаслідок їх скоєння, а також стосунку якого до вчинених злочинів не встановлено, слід повернути обвинуваченому. У свою чергу, вибухові речовини та пристрої, які були безпосереднім предметом вчинення кримінальних правопорушень, є небезпечними в поводженні і можуть становити загрозу, слід знищити.

У справі наявні підстави для застосування приписів ст.174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно з ч.4 ст.76 КК України нагляд за засудженим військовослужбовцем ОСОБА_4 покласти на командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій ОСОБА_4 проходить військову службу. У разі звільнення засудженого з військової служби - на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Запобіжний захід, заснований до ОСОБА_4 у виді застави, - скасувати.

Заставу у сумі 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн. 00 коп., що внесена ОСОБА_8 за обвинуваченого ОСОБА_4 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області згідно платіжної інструкції №2.357474801.1 від 16.10.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16.10.2025 року у справі №463/9702/25, - повернути заставодавцю ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ).

Стягнути із ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) на користь держави процесуальні витрати за проведення судових вибухово-технічних та комплексних вибухово-технічних експертиз в сумі 75769 (сімдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят дев`ять) гривень 00 коп.

Скасувати арешти, накладені у кримінальному провадженні згідно ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20.10.2025 року, на майно вилучене 15.10.2025 року під час затримання ОСОБА_4 , а саме: 5 грошових купюр номіналом 100 доларів США кожна купюра, на загальну суму 500 доларів США, кожна купюра має ідентичний серію та номер РВ 68433102, які поміщено до сейф-пакету ДБР №В2002654; мобільний телефон марки «Samsung A14» серійний номер НОМЕР_5 , із сім-картою оператора мобільного зв`язку «Lifecell» з номером НОМЕР_6 , який поміщено до сейф-пакету ДБР №В2002641.

Речові докази: 1) 5 грошових купюр номіналом 100 доларів США кожна купюра, на загальну суму 500 доларів США, кожна купюра має ідентичний серію та номер РВ 68433102, які поміщено до сейф-пакету ДБР №В2002654 як імітаційні засоби, - зберігати при матеріалах кримінального провадження №42025142410000337 (в матеріалах досудового розслідування); 2) мобільний телефон марки «Samsung A14» серійний номер НОМЕР_5 , із сім-картою оператора мобільного зв`язку «Lifecell» з номером НОМЕР_6 , який поміщено до сейф-пакету ДБР №В2002641 та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, - повернути ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 3) циліндричний предмет жовтого кольору з наявним маркуванням на ньому барвником чорного кольору «ББ5.581.52 107-1-89», який поміщено в сейф-пакет НП України «Вибухотехнічна Служба» № АВ 1162307; пластикову ємкість, всередині якої знаходиться сипуча речовина сірого кольору, яку поміщено в сейф-пакет НП України «Вибухотехнічна Служба» № АВ 1161819; циліндричний предмет червоного кольору, який поміщено в сейф-пакет НП України «Вибухотехнічна Служба» № АВ 1161704; електродетонатори ЕДЖ в кількості 8 штук та пластикову трубу чорного кольору, обмотану синьою стрічкою, в якій знаходиться електродетонатори, які поміщено у спецпакет №AB 3008296 «Національна поліція України»; два електропристрої дальнього зведення чорного кольору з написом Sokil S1 та «Рух», які поміщено у спецпакет №AB 1160719 «Національна поліція України»; предмет прямокутної форми вагою приблизно 500 гр. схожий на пластичну вибухову речовину з написами жовтого кольору С4, на якому наявне маркування барвником жовтого кольору «СОМР-С4»; 5 предметів плоскої циліндричної форми темно-жовтого кольору вагою приблизно 115 гр. кожна; предмет циліндричної форми червоного кольору, вагою приблизно 30 гр.; металевий предмет циліндричної форми срібного кольору з однієї сторони із глухим металевим втисненням металу в середину, з іншої сторони - з пластиковим корком з червоними провідниками довжиною близько 100 см. та з електородетонатором промислового виробництва типу ЕД-8Ж; пластиковий циліндричний предмет сірого кольору, в центрі якого присутній отвір діаметром близько 18 мм., у який вставлена пластикова гільза близько 14 мм. із вмістом вибухової речовини, загальною вагою 392 грами; пластиковий предмет прямокутної форми розміром 6х5х2,8 сантиметрів зеленого кольору, на лицевій стороні присутній надпис методом втиснення латинськими літерами «Sokill S1» із наявним вимикачем чорного кольору з надписом методом втиснения латинськими літерами «ON-OFF», а також світловими індикаторами, пластиковим мікроперемикачем чорного кольору з написами на провідниках «ЕДП», «ВУСА», які передано на зберігання до камери зберігання речових доказів Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1