Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №522/28219/25 — Приморський районний суд м. Одеси

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

20.12.2025 року о 19:53 год. ОСОБА_1 у м. Одеса, Артилерійська, 4, керуючи транспортним засобом «Volkswagen», державні номерні знаки НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Артилерійська здійснюючи поворот ліворуч на вул. Краснова на заборонений сигнал світлофора вчинив своїми діями аварійну ситуацію автомобілю «Hyundai» державні номерні знаки НОМЕР_2 , який починав рух на зелений сигнал світлофора був змушений різко гальмувати та подавати звуковий сигнал для уникнення зіткнення, чим ОСОБА_1 порушив п. 8.7.3 «е» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Судовий розгляд проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Так, з метою повідомлення особи про час і місце розгляду справи, а також дотримання строків розгляду справи, ОСОБА_1 було повідомлено шляхом направлення судової повістки та на офіційному сайті Судової влади України за посиланням https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/gromadyanam/csz/ були розміщені відомості про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Таким чином, суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з`явився, суд оцінює таку поведінку притягуваного, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду поважних причин своєї неявки.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідив матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху, що призвело до створення аварійної обстановки, а саме примусили іншого учасника дорожнього руху різко змінити швидкість, при обставинах, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №546306 від 20.12.2025 року та іншими матеріалами доданими до протоколів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Як було вище наведено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, що призвело до створення аварійної обстановки, а саме примусили іншого учасника дорожнього руху різко змінити швидкість.

Так, ОСОБА_1 порушуючи вимоги п. 8.7.3 «е» ПДР України, який передбачає, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух, керуючи транспортним засобом «Volkswagen», державні номерні знаки НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Артилерійська здійснюючи поворот ліворуч на вул. Краснова на заборонений сигнал світлофора вчинив своїми діями аварійну ситуацію автомобілю «Hyundai» державні номерні знаки НОМЕР_2 , який починав рух на зелений сигнал світлофора був змушений різко гальмувати та подавати звуковий сигнал для уникнення зіткнення.

Таким чином встановлені судом обставини та досліджені докази, їх належна оцінка в сукупності, дають можливість прийти однозначного висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, а також з огляду на те, що згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності притягується вперше, а вчинене ним адміністративне правопорушення не потягло тяжких наслідків, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами та вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення ним нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у виді штрафу.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору.

Керуючись ст. ст. 40-1, 124, 283 – 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 5 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 85 (вісімдесят п`ять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 1445,00 (одна тисяча чотириста сорок п`ять) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва

Єдиний унікальний номер справи: №522/28219/25

Номер провадження №3/522/344/26

Головуючий суддя – Русєва А.С.