Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №370/1168/23 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 370/1168/23 Апеляційне провадження № 22-ц/824/3693/2026Головуючий у суді першої інстанції - Білоцька Л.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

секретар Цалко Д.М.,

за участю:

приватного виконавця ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_3, подану від її імені та в її інтересах адвокатом Цьвок Богданом Ігоровичем, на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 02 жовтня 2025 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", приватний виконавець виконавчого округу Київської області ОСОБА_3, на бездіяльність приватного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Ковальова В.М., звернувся до суду із скаргою, в якій просив:

- визнати незаконною (неправомірною) бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_3, що полягає у невнесенні всіх відомостей та заяв ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 до Автоматизованої системи виконавчого провадження;

- визнати незаконною (неправомірною) бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_3, що полягає у не закінченні виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 у строки, визначені ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_3 вжити заходів щодо: закінчення виконавчого провадження згідно п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», зняття арештів з грошових коштів та майна ОСОБА_2 , а також виключення запису з Єдиного реєстру боржників; надання інформаційної довідки про розмір фактично стягнутих з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» грошових коштів в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1; повернення ОСОБА_1 стягнені в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 кошти, які акумульовані на рахунку приватного виконавця ОСОБА_3;

- стягнути з ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

В обґрунтування скарги зазначив, що рішенням Макарівського районного суду Київської області від 25.09.2023 у справі № 370/1168/23 було задоволено позов АТ «Приватбанк» та вирішено стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 08.07.2019 у сумі 57961,65 грн., яка складається з наступного: 45 110,21 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 12851,44 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Також, судовим рішенням було стягнуто 2684,00 грн. судових витрат зі сплати судового збору.

На підставі цього рішення було видано виконавчий лист та направлено стягувачем (АТ «Приватбанк») до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Київської області ОСОБА_3.

Приватний виконавець ОСОБА_3 своєю постановою від 18.12.2023 відкрила виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо стягнення з ОСОБА_1 2 684 грн. судового збору.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного суду від 31.07.2025 у справі №370/1168/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Макарівського районного суду Київської області від 25 вересня 2023 року скасовано та прийняте нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № б/н від 08.07.2019 у розмірі 19920 грн. 16 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Листом від 08.08.2025 ОСОБА_1 повідомив приватного виконавця ОСОБА_3 про скасування рішення суду, на підставі якого були відкриті виконавчі провадження, а також просив вжити заходів щодо зняття всіх обтяжень та надати довідку про фактично стягнуті суми в межах цих виконавчих проваджень на користь стягувача (ПАТ КБ «Приватбанк»).

Дану заяву разом з рішенням суду у різних форматах (і скановане, і з електронними підписами суддів) було направлено ОСОБА_3 на її електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 08.08.2025. Однак заява залишена без реагування.

У подальшому, ОСОБА_1 вимушений був направити аналогічну заяву на поштову адресу приватного виконавця. Дану заяву з рішенням суду було отримано ще 21.08.2025 (штрих-код поштового відправлення 0316400045620). Однак станом на 16.09.2025 виконавче провадження не закінчене, обтяження не зняті, стягнені з заробітної плати кошти, що акумульовані на рахунку приватного виконавця - не повернуті, довідки про фактично стягнені з боржника суми не надано.

До цього часу інформація про скаржника знаходиться в Єдиному реєстрі боржників, хоча рішення суду про стягнення з нього коштів за виконавчим листом виданим у справі № 370/1168/23 скасоване.

За вказаних обставин, скаржник просив скаргу задовольнити.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 02.10.2025 скаргу задоволено частково. Визнано незаконною (неправомірною) бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_3, що полягає у невнесенні всіх відомостей та заяв ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_2 до Автоматизованої системи виконавчого провадження. Визнано незаконною (неправомірною) бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_3, що полягає у незакінченні виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 у строки, визначені ч. 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження". Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_3 вжити заходів щодо: закінчення виконавчого провадження згідно з п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", зняття арештів з грошових коштів та майна ОСОБА_2 , а також виключення запису з Єдиного реєстру боржників; надання інформаційної довідки про розмір фактично стягнутих з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" грошових коштів в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_1. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено (а.с. 29-32).

В апеляційній скарзі приватний виконавець, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмовити у задоволенні скарги.

В обгрунтування апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції того, що надісланий на її електронну пошту файл під назвою "Заява про закінчення ВП.PDF" не містить електронно-цифрового підпису, тобто є неналежним чином підписаним та в силу вимог Закону України "Про звернення громадян" таке звернення не підлягає розгляду.

Крім того, 08.08.2025 з невідомої електронної пошти, що зареєстрована як "VMK", надійшов електронний лист із сканованою копією постанови Київського апеляційного суду у справі №370/1168/23 від 31.07.2025 із супровідним текстом в листі "Додатково до заяви про закінчення виконавчих проваджень направляю постанову суду від 31.07.2025 в іншому форматі", тема електронного листа відсутня, так як і підпис відправника в електронному листі.

Разом з тим, враховуючи, що на дату відправлення даного електронного повідомлення заяви від боржника на адресу виконавця не надходило, а провадження знаходилось в стані зупинення, внесення інформації про надходження такої постанови до Автоматизованої системи виконавчого провадження передбачало б поновлення виконавчого провадження та подальше вчинення виконавчих дій до завершення проваджень.

При цьому, оскільки відомостей щодо рахунку, яким користується боржник, у приватного виконавця не було, було прийнято рішення дочекатись заяви боржника про закінчення виконавчого провадження, враховуючи інформацію із електронного повідомлення.

Також, приватний виконавець вказує, що із ситуації, яка склалася в даному виконавчому провадженні, а саме в частині ненадання скаржником реквізитів для перерахунку стягнутних коштів, вбачається свідоме рішення боржника щодо подальшого написання даної скарги.

Однак, боржником на дату написання даної апеляційної скарги не було надано за неодноразовим зверненням виконавця заяви з реквізитами для повернення стягнутих коштів в ході виконання.

У свою чергу, враховуючи обставини, виконавцем на власний розсуд було прийнято рішення щодо перерахунку коштів на наявний у відомостях виконавчого провадження рахунок боржника та подальшого прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження (т. 2, а.с. 37-48).

Приватний виконавець у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Скаржник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належний чином, в матеріалах справи міститься його заява, в якій він просить розгляд справи проводити за його відсутністю та відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заінтересована особа у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не сповістила.

Разом з тим, враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, а також вимоги ст. 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності заінтересованої особи, оскільки її неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Ухвалу суду першої інстанції оскаржено лише приватним виконавцем та лише в частині задоволених вимог скарги. В іншій частині ухвалу суду першої інстанції не оскаржено.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення приватного виконавця, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Макарівського районного суду Київської області від 25.09.2023 у справі №370/1168/23 було задоволено позов АТ «Приватбанк» та вирішено стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 08.07.2019 року у сумі 57 961,65 грн., яка складається з наступного: 45 110,21 грн. заборгованість за тілом кредиту; 12 851,44 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Також, вказаним судовим рішенням було стягнуто з відповідача на користь банку 2 684,00 грн. судових витрат зі сплати судового збору.

На підставі цього рішення було видано виконавчий лист та направлено стягувачем (АТ «Приватбанк») до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Київської області ОСОБА_3

Приватний виконавець ОСОБА_3 своєю постановою від 18.12.2023 відкрила виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо стягнення з ОСОБА_1 2 684 грн. судового збору.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного суду від 31.07.2025 у справі №370/1168/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Макарівського районного суду Київської області від 25 вересня 2023 року скасовано та прийняте нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № б/н від 08.07.2019 у розмірі 19920 грн. 16 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

08 серпня 2025 року ОСОБА_1 на електронну поштову скриньку приватного виконавця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 електронним листом надіслав заяву про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3 файлом у форматі *.pdf та файлом у форматі *.p7s.

Отже, з врахуванням викладеного слід дійти висновку, що електронний лист містив заяву, що була підписана кваліфікованим електронним підписом, оскільки файл у форматі *.p7s зберігає дані та підпис (КЕП) в CMS файлі.

Також, 08 серпня 2025 року ОСОБА_1 на електронну поштову скриньку приватного виконавця ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 електронним листом надіслав постанову суду від 31 липня 2025 року у форматі pdf.

13 серпня 2025 року засобами поштового зв`язку через АТ «Укрпошта» ОСОБА_1 повторно направив заяву про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3, що підтверджується фіскальним чеком, згідно з яким за відправленням з штрих-кодом № 0316400045620 ОСОБА_3 направлено лист на відділення: 08131 Софіївська Борщагівка.

Відповідно до перевірки статусу відстеження відправлення за штрих-кодом № 0316400045620 було вручено за довіреністю 21.08.2025 у відділенні 08130 с. Петропавлівська Борщагівка.

За даними Автоматизованої системи виконавчого провадження як станом на день подання скарги (16.09.2025) та на день її розгляду судом першої інстанції, виконавче провадження № НОМЕР_1 перебувало в статусу зупинення на підставі постанови приватного виконавця від 11.03.2024 згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 2 цього Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 910/13238/18, якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Правові підстави закінчення виконавчого провадження визначаються статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження», пунктом п`ятої частини першої якої встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Частиною другою ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Згідно ст. 40 Закону у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

За приписами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

При цьому, за пунктом 3 ч. 2 ст. 18 вказаного Закону виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Крім того, згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, основною інформаційною базою про здійснення виконавчого провадження є автоматизована система виконавчого провадження (АСВП). Всі документи формуються виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження з накладанням кваліфікованого електронного підпису.

Згідно Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 05.08.2016 № 2432/5, виконавцем до АСВП обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До АСВП в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії (п. 2 розділ ІV).

У свою чергу, Розділом VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» надано право сторонам виконавчого провадження на звернення до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Заперечуючи щодо задоволення скарги, приватний виконавець посилався на те, що надісланий на її електронну пошту файл під назвою "Заява про закінчення ВП.PDF" не містить електронно-цифрового підпису, тобто є неналежним чином підписаним та в силу вимог Закону України "Про звернення громадян" таке звернення не підлягає розгляду.

Разом з тим, як вже зазначалося вище, 8 серпня 2025 року ОСОБА_1 на електронну поштову скриньку приватного виконавця ОСОБА_3 електронним листом надіслав заяву про закінчення виконавчого провадження файлом у форматі *.pdf та файлом у форматі *.p7s .

Отже, з врахуванням викладеного, слід дійти висновку, що електронний лист містив заяву, що була підписана кваліфікованим електронним підписом, оскільки файл у форматі *.p7s зберігає дані та підпис (КЕП) в CMSфайлі.

Крім того, суд вірно встановив, що 13.08.2025 Коваленко В.В. засобами поштового зв`язку звернувся до приватного виконавця ОСОБА_3 із заявою про закінчення виконавчих проваджень та надіслав копію постанови Київського апеляційного суду від 31.07.2025. Поштове відправлення за штрих-кодом № 0316400045620 було вручено за довіреністю 21.08.2025 у відділенні 08130 с. Петропавлівська Борщагівка.

Отже, заява про закінчення виконавчого провадження, надіслана засобами поштового зв'язку, все ж була вручена належному адресатові через його уповноваженого представника за довіреністю, незважаючи на те, що лист був надісланий на інше відділення АТ "Укрпошта".

Також, слід зауважити, що відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Тобто, приватний виконавець мала можливість перевірити зміст судового рішення, надісланого електронним листом, на відповідність постанові Київського апеляційного суду у справі № 370/1168/23, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином, встановивши, що у порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" як станом на день подання скарги, так і на день її розгляду, виконавче провадження закінчене не було, обтяження не зняті, а також не надано довідки про фактично стягнені з боржника суми, як того просив заявник, суд першої інстанції обгрунтованого висновку про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 шляхом визнання незаконною (неправомірною) бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_3, що полягає у невнесенні всіх відомостей та заяв ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_2 до Автоматизованої системи виконавчого провадження. визнання незаконною (неправомірною) бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_3, що полягає у незакінченні виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 у строки, визначені ч. 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", та зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_3 вжити заходів щодо: закінчення виконавчого провадження згідно з п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", зняття арештів з грошових коштів та майна ОСОБА_2 , а також виключення запису з Єдиного реєстру боржників; надання інформаційної довідки про розмір фактично стягнутих з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" грошових коштів в межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_1.

З вищенаведеного вбачається, що доводи апелянта щодо незаконності оскаржуваного судового рішення не грунтуються на вимогах закону, суперечать наявним у справі доказам та фактичним обставин справи, а отже не спростовують та не впливають на законність і обгрунтованість постановленої судом ухвали.

Отже, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам заявника належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе судове рішення.

При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування ухвали, в справі не виявлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_3, подану від її імені та в її інтересах адвокатом Цьвок Богданом Ігоровичем, - залишити без задоволення.

Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 02 жовтня 2025 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", приватний виконавець виконавчого округу Київської області ОСОБА_3, на бездіяльність приватного виконавця - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 13 лютого 2026 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова