Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №172/2272/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1702/26 Справа № 172/2272/25 Суддя у 1-й інстанції - Прижигалінська Т. В. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.

суддів – Городничої В.С., Свистунової О.В.

при секретарі – Пікос А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 — ОСОБА_4 на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2025 року по справі за заявою адвоката Чулініна Дмитра Георгійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення доказів до подання позовної заяви, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2025 року ОСОБА_1 , через свого представника, звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви.

Заява про забезпечення доказів мотивована тим, що ОСОБА_5 може набути статусу позивача у цивільній справі про спадковий спір з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з приводу незаконного позбавлення його права на спадщину після батька з оформленням ними недійсного її поділу потайки від ОСОБА_8 без його участі у розподілі, предметом чого може стати садиба у Вокзальному провулку, 1, у селищі Васильківка для виділу в натурі в рахунок належної заявнику частки у спадщині, серед іншого, з підстав підробки підпису ОСОБА_8 у поданій до державної нотаріальної контори заяві про відмову від його імені від прийняття спадщини, але з огляду на корупційний характер допущених порушень вчинення нотаріальної дії засвідчення відмови від прийняття спадщини заявник самостійно не може запобігти ризику забороненого впливу (не виключено, через побоювання державного нотаріуса стати викритою) на необхідні для судових експертиз оригінали фальшивої заяви і реєстру нотаріальних дій, які підлягають забезпеченню за цією заявою відповідно до ст. 117 ЦПК України ще до подання позовної заяви з метою їх убезпечення від втрати чи пошкодження/спотворення способом залиття, витравлення чорнил, підчисток тощо або від виникнення інших ускладнень у проведенні судової криміналістичної експертизи та в збиранні доказів, доступ до яких для позивача обмежений застереженнями про нотаріальну таємницю і гарантії нотаріальної діяльності.

В процесі судового розгляду цивільних справ №№ 172/313/21, 172/1233/21 про стягнення грошових боргів і вжиття заходів забезпечення позову за офіційною інформацією Державного реєстру прав ОСОБА_5 мав і міг довідатися не раніше 13 листопада 2021 року про поділ всієї спадщини між іншими спадкоємцями без вирахування його частки і без його відома й участі в її розподілі ще у грудні 2013 року, про що в реєстрі нотаріальних дій Васильківської державної нотаріальної контори вчинені записи під №№ 2177-2181.

Відповідно, будучи всупереч своїй волі позбавленим реєстрації свого місця проживання в успадкованому будинку, на який вважав можливим законно претендувати в якості виділу своєї частки у спадщині, заявник у серпні 2023 року вжив заходів для з`ясування причетної до цього особи і правових підстав передачі успадкованого будинку в особисту приватну власність свого старшого брата ОСОБА_9 , в результаті чого тільки у вересні 2023 року ОСОБА_5 довідався про те що від його імені подано державному нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини з явними ознаками підробки свого власноручного підпису. Зокрема, за висновком експерта № 10308 від 04 березня 2024 року в результаті ініціативного експертного дослідження засвідченої державним нотаріусом технічної копії заяви здобуті достатні вагомі фактичні дані, які категорично, згідно з істиною, виключають наявність власноручних підписів середнього і меншого синів спадкодавця – ОСОБА_10 у складеній від їх імені, буцімто, спільній заяві щодо прийняття спадщини, яка за змістом засвідчувального напису, начебто, 02 грудня 2011 року підписувалася ними у присутності державного нотаріуса Васильківської державної нотаріальної контори Гордієнко І. В. з вчиненням запису в реєстрі нотаріальних дій за №№ 4060, 4061.

Крім того, фальшива заява оформлена від імені також і середнього сина спадкодавця – ОСОБА_3 , за зверненням якого на випадок створення видимості втрати або зіпсування посвідченої нотаріусом такої заяви відповідно до ст. 53 Закону України «Про нотаріат» тим же державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори Гордієнко І. В. може бути виданий дублікат, одночасно з чим зіпсований чи знищений оригінал втрачає чинність, а дублікат містить лише весь текст і не може бути підданий експертизі, внаслідок чого фальшива заява у такий спосіб може набути легалізованості, що явно утруднить подання заявником доказів для спростування факту своєї причетності до оформлення відмови від прийняття спадщини і доведення відсутності належного волевиявлення з цього приводу. Водночас, ОСОБА_11 з огляду на ознаки підробки у фальшивій спільній заяві свого власноручного підпису може набути статусу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, але спадщину після батька встановленим законом способом не приймав та, якщо і не знав про використане старшим братом та матір`ю зловживання довірою заявника для поділу потайки від останнього між собою нерухомості у складі спадщини, то свідомо скористався досягнутим його результатом для отримання за рахунок спільних сумісних коштів заявника і його конкубіни ОСОБА_12 компенсаційних виплат за членство у фермерському господарстві під приводом участі у розподілі спадщини після батька.

Відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону України «Про нотаріат» на обґрунтовану письмову вимогу суду у зв`язку з цивільними справами, що знаходяться у провадженні, з обов`язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки суду, а реєстри нотаріальних дій згідно ч. 4 ст. 8-1 цього Закону підлягають поверненню негайно після огляду судом, якому ці реєстри можуть бути надані за мотивованою постановою суду, оскільки в силу гарантій нотаріальної діяльності їх вилучення не допускається. З цього слідує необхідність застосування судом визначених на його власний розсуд таких способів забезпечення доказів, якими на засадах пропорційності можливо забезпечити незмінність зафіксованого стану об`єктів подальшого експертного дослідження, виключивши, подібно заходам процесуального примусу, залежність надання таких доказів від добровільного виконання вимоги суду тією особою, з якою пов`язані ризики втрати та спотворення цих засобів доказування. Таким чином, існують вагомі підстави припускати можливість впливу державного нотаріуса з протиправним втручанням у засоби доказування, не виключаючи категорично ризик їх повної втрати внаслідок викрадення чи знищення, щойно за місцем зберігання доказів буде отримана ухвала за клопотанням заявника на виконання ч. 6 ст. 177 ЦПК України про витребування оспорюваних правочинів і копії спадкової справи, так само як і припускати можливість спотворення або видачі дубліката заяви з істотним утрудненням згодом подання доказів прийняття заявником спадщини, на підставі чого визнається за необхідне забезпечити докази згідно ст. 116 ЦПК України, тимчасово вилучивши в інтересах правосуддя оригінальний примірник фальшивої спільної заяви спадкоємців державним виконавцем для наступного проведення її судової експертизи, а також реєстру нотаріальних дій за 2011, 2013 рр. для огляду судом із залученням судового експерта, і заборонивши державній нотаріальні конторі на час провадження у цивільній справі видавати будь-які дублікати документів, пов`язаних з нотаріальними діями у спадковій справі № 447/11 на майно після ОСОБА_13 .

У зв`язку з цим просить забезпечити докази прийняття ОСОБА_1 спадщини після ОСОБА_14 , застосувавши способи з

необхідністю їх визначення за даних обставин самостійно шляхом:

- заборони державним нотаріусам Васильківської державної нотаріальної контори (код за ЄДРПОУ 02891144, Соборна вулиця, 52, селище Васильківка Синельниківського району Дніпропетровської області, 52600) тимчасово, до набрання законної сили судовим рішенням за позовом ОСОБА_1 , видавати будь-які дублікати документів, пов`язаних з нотаріальними діями у спадковій справі № 447/11 на майно після ОСОБА_14 ;

- вилучення у Васильківської державної нотаріальної контори (код за ЄДРПОУ 02891144, Соборна вулиця, 52, селище Васильківка Синельниківського району Дніпропетровської області, 52600), тимчасово, на весь час огляду судом з розглядом питання про призначення і наступного проведення судової експертизи, оригіналу заяви від імені ОСОБА_3 , зареєстрованої 02 грудня 2011 року під № 874 у спадковій справі № 447/11 на майно після ОСОБА_14 ;

- огляду реєстру нотаріальних дій державного нотаріуса Гордієнко Ірини Володимирівни Васильківської державної нотаріальної контори за 2011 рік в частині записів під №№ 4060, 4061 і за 2013 рік в частині записів під №№ 2177-2181, залучивши судового експерта-почеркознавця з відеофіксацією огляду технічними засобами, а також з додаванням до протоколу завірених копій цих записів і зроблених під час огляду фотознімків сторінок реєстру, на якому такі записи виконані, з придатною для експертного дослідження якістю. Також просив звернути до негайного виконання ухвалу про забезпечення доказів за цією заявою в порядку, встановленому для виконання судових рішень, яке доручити Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), зазначивши стягувачем заявника – ОСОБА_1 (РОНКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2025 року заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви задоволено частково та ухвалено:

Заборонити державним нотаріусам Васильківської державної нотаріальної контори (код за ЄДРПОУ 02891144, Соборна вулиця, 52, селище Васильківка Синельниківського району Дніпропетровської області, 52600) тимчасово, до набрання законної сили судовим рішенням за позовом ОСОБА_1 , видавати будь-які дублікати документів, пов`язаних з нотаріальними діями у спадковій справі № 447/11 на майно після ОСОБА_14 .

Вилучити у Васильківської державної нотаріальної контори (код за ЄДРПОУ 02891144, Соборна вулиця, 52, селище Васильківка Синельниківського району Дніпропетровської області, 52600) тимчасово на час розгляду судом питання про призначення та проведення судової експертизи, оригіналу заяви від імені ОСОБА_3 , зареєстрованої 02 грудня 2011 року під № 874 у спадковій справі № 447/11 на майно після ОСОБА_14 .

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Ухвала суду мотивована тим, що заявником, в задоволеній частині вимог щодо забезпечення доказів, доведені обставини, які можуть свідчити про те, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , через свого представника, просять ухвалу суду скасувати та у задоволенні заяви відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що в матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яка подана останніми 02.12.2011 року до Васильківської державної нотаріальної контори, згідно якої ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відмовилися від прийняття спадщини після смерті батька – ОСОБА_14 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що поставили свої підписи. Також, в даній заяві міститься відмітка державного нотаріуса Гордієнко І.В. про засвідчення справжніх підписів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ..

З копії висновку експерта №10308 від 04.03.2024 року за результатами проведення почеркознавчої експертизи вбачається, що «Рукописний запис : Лебедев» у російській транскрипції, зображення якого міститься в графі «Підписи»: (перший зверху) у технічній копії Заяви до Васильківської державної нотаріальної контори, складеної від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 02.12.2011 року (зареєстрована в реєстрі №4060.4061), засвідчена державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори від 02.12.2011 року), виконано не ОСОБА_1 , не ОСОБА_1 . Цей рукописний запис виконано ОСОБА_2 . Підпис, зображення якого міститься у графі «Підписи:» ( другий зверху) у технічній копії Заяви до Васильківської державної нотаріальної контори, складеної від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 02.12.2011 року (зареєстрована в реєстрі №4060.4061), засвідчена державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори від 02.12.2011 року), виконано не ОСОБА_1 , не ОСОБА_2 . Цей рукописний запис виконано ОСОБА_1 .»

Згідно копії довідки виконавчого комітету Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області № 1318 від 14.08.2025 року, «..27.07.2023 року до ЦНАПу Васильківської селищної ради за послугою зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за заявою власника житла, звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Адміністратором ЦНАПу Овчаренко О.С., було прийнято повний пакет документів, визначений законодавством та зареєстровано адміністративну справу, яку 28.07.2023 року згідно акту прийому-передач було передано суб`єкту надання послуги «Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Васильківської селищної ради» для здійснення реєстраційних дій.».

Задовольняючи частково заяву про забезпечення доказів, суд першої інстанції виходив з того, що заявником, в задоволеній частині вимог щодо забезпечення доказів, доведені обставини, які можуть свідчити про те, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно зі ст.ст. 1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

У заяві про забезпечення доказів зазначається: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; 5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів; 6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази; 7) перелік документів, що додаються до заяви (ч. 1 ст. 117 ЦПК України).

Забезпечення доказів - це оперативне закріплення у встановленому цивільним процесуальним законом порядку відомостей про факти, яке вчиняється суддею з метою використання їх як докази при розгляді та вирішенні цивільних справ у суді. Забезпечення доказів у жодному випадку не можна ототожнювати із їх дослідженням або оцінкою. Єдина мета забезпечення доказів - це їх фіксація для забезпечення можливості їх дослідження та оцінки при подальшому розгляді справи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

За змістом ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, зокрема який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Способами забезпечення судом доказів є, зокрема, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Забезпечення доказів є процесуальною дією суду, яка вчиняється за заявою осіб, які беруть участь у справі, якщо вони вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів. Під особами, які мають право заявити про забезпечення доказів, маються на увазі суб`єкти доказування. Відтак, останні повинні довести обґрунтованість своїх побоювань, що подача відповідних доказів може стати неможливим або ускладненим. Суд не може здійснити заходи щодо забезпечення доказів лише на підставі нічим не обґрунтованих побоювань суб`єкта доказування.

Інститут забезпечення доказів є спеціальним механізмом, який використовується для їх збереження та покликаний створити можливість реалізації своїх прав особами, які беруть участь у справі, щодо подання до суду необхідних доказів за наявності обставин, які свідчать, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим в майбутньому.

Так, у заяві про забезпечення доказів вказуються обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а у клопотанні про витребування доказів – відомості про неможливість отримання таких доказів особисто. Саме такі обставини відрізняють заяву про забезпечення доказів від клопотання про витребування доказів.

Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду” від 12.06.2009 року № 5 під час попереднього судового засідання за заявою особи, яка бере участь у справі, суд може вирішити питання про забезпечення доказів, якщо для цієї особи подання потрібних доказів є неможливим або в неї є труднощі у поданні цих доказів. Закон не обмежує коло доказів, які можуть бути забезпечені судом, і здійснення процесуальних дій щодо забезпечення доказів.

Доводи апеляційної скарги про те, що вирішення судом питання щодо забезпечення доказів до подання позовної заяви у справі щодо спадкування, у якій вже більш ніж десять років тому сплив строк позовної давності, що є самостійною підставою для відмови у позові, не ґрунтується на принципах та засадах цивільного судочинства, не впливають на правильність оскаржуваної ухвали.

Доводи апеляційної скарги про те, що незважаючи на пряму норму ЦПК України щодо порядку розгляду заяви про забезпечення доказів, судом було позбавлено можливості уповноваженого представника відповідачів та третьої особи бути присутнім під час розгляду заяви про забезпечення доказів, хоча виклики сторонам направлялись, колегія суддів відхиляє, оскільки заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Вірно встановивши, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив заяву про забезпечення доказів.

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм процесуального права при його ухваленні, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи і спростовуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу, а судове рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала, як така, що відповідає вимогам процесуального закону підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 — ОСОБА_4 — залишити без задоволення.

Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 10 лютого 2026 року.

Повний текст судового рішення складено 13 лютого 2026 року.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді В.С. Городнича

О.В. Свистунова