Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №204/7683/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1783/26 Справа № 204/7683/25 Суддя у 1-й інстанції - Дубіжанська Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.

за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу №204/7683/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «газорозподільні мережі України» в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальні мережі України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі трейд груп», третя особа Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Токаревої Ганни Олександрівни на ухвалу Чечелівського районного суду міста Дніпра від 13 жовтня 2025 року про закриття провадження у справі, постановлену у складі судді Дубіжанської Т.О., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Чечелівського районного суду міста Дніпра з позовом до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», Дніпровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі ТОВ «Газопостачальні мережі України», ТОВ «Енерджі трейд груп», третя особа Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позивач ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірними дії ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» щодо нарахування некоректної заборгованості; визнати неправомірною бездіяльність ТОВ «Енерджи Трейд Груп» щодо зарахування переплати; визнати неправомірною бездіяльність Дніпровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо ненадання інформації; зобов`язати відповідачів провести спільну звірку обсягів споживання та фінансових взаєморозрахунків за період з 01.01.2023 року по 31.01.2025 року; зобов`язати Дніпровську філію ТОВ «Газорозподільні мережі України» (Оператора ГРМ) здійснити коригування помилково наданих обсягів споживання природного газу ОСОБА_1 за період з січня по березень 2023 року (1616,67 м.кв. замість фактичних 268,5 м.кв.) у базах даних постачальників ТОВ «Енерджи Трейд Груп» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на підставі контрольних показників лічильника, та провести перерахунок заборгованості/переплати відповідно до реальних показників вузла обліку; стягнути з відповідачів на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму по 3333,33 грн. з кожного та судові витрати.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 24 липня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

08 жовтня 2025 року до суду першої інстанції надійшла заява представника ОСОБА_2 , згідно якої, ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_1 помер, про що надано копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27 серпня 2025 року. Посилаючись на вказані обставини просила замінити позивача ОСОБА_1 на його правонаступника ОСОБА_2 , яка є співвласницею житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 22 травня 2017 року, оскільки предмет спору безпосередньо пов`язаний із користуванням вказаним будинком, права та обов`язки позивача переходять до його співвласниці – дружини ОСОБА_2 , яка є правонаступницею частки померлого.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 13 жовтня 2025 року заяву представника ОСОБА_2 про заміну сторони правонаступником залишено без задоволення. Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», Дніпровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі ТОВ «Газопостачальні мережі України», ТОВ «Енерджі трейд груп», третя особа Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії закрито у зв`язку із смертю позивача, на підставі п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Токарева Г.О. подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а також при неповному з`ясуванні фактичних обставин справи.

В апеляційній скарзі вказує, що суд не врахував, що вимоги позову спрямовані на усунення порушень у розрахунках і постачанні комунальної послуги - природного газу, які безпосередньо впливають на права та обов`язки співвласників житлового будинку.

Такі вимоги мають майновий характер, оскільки пов`язані з розрахунками за спожитий енергоресурс та визначенням обсягів споживання, а відтак - допускають матеріальне та процесуальне правонаступництво.

Відмова суду у заміні сторони правонаступником є передчасною, необґрунтованою та суперечить положенням статей 55, 255 ЦПК України, що стало підставою для незаконного закриття провадження у справі.

Дружина позивача ОСОБА_1 є співвласницею житлового будинку, у якому здійснюється постачання природного газу. Це підтверджується відповідними правовстановлюючими документами. Вона фактично користується майном, сплачує комунальні платежі та має законне право на отримання житлово-комунальних послуг, у тому числі природного газу.

Для переоформлення договору на постачання природного газу на своє ім`я ОСОБА_1 не зобов`язана вступати у спадщину після смерті іншого співвласника, оскільки її право власності на частку вже існує та реалізується незалежно від інших часток. Вона продовжує проживати за місцем постачання послуг відповідно, на неї покладається обов`язок утримувати майно спадкодавця, зокрема - сплачувати заборгованість, що виникла за життя спадкодавця - співвласника, у розмірі 11292,83 грн., а тому має правовий інтерес у результаті справи.

Крім того, правовідносини, що виникли між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та ОСОБА_1 (який помер), після його смерті, та які стосуються стягненню заборгованості за житлово-комунальні послуги газопостачання, трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника, його дружиною ОСОБА_2 та підлягають сплаті.

Суд першої інстанції помилково класифікував усі вимоги як особисті немайнові, ігноруючи, що частина вимог має майновий характер (перерахунок заборгованості, проведення звірки обсягів споживання газу), що безпосередньо стосується фінансових зобов`язань, пов`язаних із правом власності на майно.

За нормами цивільного законодавства майнові права та обов`язки, які не пов`язані з особою спадкодавця, переходять у спадщину.

Судом не було враховано положення ст.55 ЦПК України, яка дозволяє залучення правонаступника на будь-якій стадії судового процесу у разі переходу прав та обов`язків

У зв`язку з чим просила суд скасувати ухвалу Чечелівського районного суду м.Дніпра від 13 жовтня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні заяви про заміну сторони її правонаступником та постановити нову ухвалу, якою: задовольнити заяву про заміну сторони її правонаступником, залучити до участі у справі як правонаступницю позивача ОСОБА_2 , яка є співвласницею житлового будинку та має безпосередній майновий інтерес у предметі спору, передати справу до Чечелівського районного суду м.Дніпра для продовження розгляду по суті з урахуванням правонаступництва.

Відповідач ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»,скориставшись своїм правом, подало відзив через свого представника ОСОБА_3 , в якому вважає апеляційну скаргу безпідставною та невмотивованою. Аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди позивача з ухваленим у справі судовим рішенням.

Вказує, викладені в апеляційній скарзі факти були оцінені судом першої інстанції, та у рішенні суд правильно застосував норми матеріального і процесуального права, надав оцінку аргументам сторін.

Процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення, в силу тих або інших причин, переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Можливість процесуального правонаступництва визначається можливістю правонаступництва в матеріальному праві.

Тому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Вважає, що суд обґрунтовано дійшов висновку, що заявлені вимоги позивача ОСОБА_1 , є особистими немайновими вимогами, які нерозривно пов`язані з особою померлого позивача ОСОБА_1 , а тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги і відзиву, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

Звернувшись до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 просив суд визнати неправомірними дії ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» щодо нарахування некоректної заборгованості; визнати неправомірною бездіяльність ТОВ «Енерджи Трейд Груп» щодо зарахування переплати; визнати неправомірною бездіяльність Дніпровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» щодо ненадання інформації; зобов`язати відповідачів провести спільну звірку обсягів споживання та фінансових взаєморозрахунків за період з 01.01.2023 року по 31.01.2025 року; зобов`язати Дніпровську філію ТОВ «Газорозподільні мережі України» (Оператора ГРМ) здійснити коригування помилково наданих обсягів споживання природного газу ОСОБА_1 за період з січня по березень 2023 року (1616,67 м.кв. замість фактичних 268,5 м.кв.) у базах даних постачальників ТОВ «Енерджи Трейд Груп» та ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на підставі контрольних показників лічильника, та провести перерахунок заборгованості/переплати відповідно до реальних показників вузла обліку; стягнути з відповідачів на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму по 3333,33 грн. з кожного та судові витрати.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_1 помер.

Закриваючи провадження у справі, в оскарженій ухвалі суд першої інстанції посилався на те, що заявлені вимоги позивача ОСОБА_1 є особистими не майновими вимогами, які нерозривно пов`язані з особою померлого позивача ОСОБА_1 , тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо та спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Цивільно-процесуальний кодекс України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю, після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Смерть фізичної особи, як підстава для процесуального правонаступництва, має універсальний характер.

У тих випадках, коли матеріальні правовідносини тісно пов`язані з особою суб`єкта, правонаступництва матеріального, а відтак, і процесуального не може бути.

Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Тобто вимоги, які випливають з цієї категорії правовідносин, процесуального правонаступництва не допускають.

Водночас допускається правонаступництво у справі за позовами про право, яке за своєю природою є майновим та тісно не пов`язані з особою суб`єкта.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками (по 12/100 часток у кожного) домоволодіння АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування 24/100 часток домоволодіння від 22 травня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Деллаловим А.Ю., зареєстрованим в реєстрі за №290 (а.с.40, 41).

Позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються усунення порушень у розрахунках і постачанні комунальної послуги - природного газу у домоволодінні АДРЕСА_2 , та також впливають на права та обов`язки ОСОБА_2 як співвласника вказаного домоволодіння.

ОСОБА_2 фактично користується майном, сплачує комунальні платежі та має законне право на отримання житлово-комунальних послуг, у тому числі з постачання природного газу, та відповідно, на неї покладається обов`язок утримувати майно, частина якого належить їй та частина якого перейшла їй в порядку спадкування, після смерті позивача по справі, зокрема - сплачувати заборгованість (за особовим рахунком який закріплено за адресою нерухомого майна співвласником якого вона є), що виникла за життя спадкодавця-співвласника у розмірі 11292,83 грн.

Частина позовних має майновий характер, що стосується фінансових зобов`язань пов`язаних із володінням нерухомим майном учасника справи, що вибув, та його дружини ОСОБА_2 , як співвласника та спадкоємця, зокрема пов`язані з розрахунками за спожитий енергоресурс та визначенням обсягів споживання, а відтак допускають процесуальне правонаступництво в даній справі щодо відповідної частини вимог.

Отже, суд першої інстанції, постановляючи оскаржену ухвалу про закриття провадження у справі, не встановив характер спірних правовідносин, не звернув належної уваги на зазначене, та дійшов передчасного висновку про закриття провадження у цій справі за всіма позовними вимогами.

Згідно з п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Токаревої Ганни Олександрівни - задовольнити.

Ухвалу Чечелівського районного суду міста Дніпра від 13 жовтня 2025 року про закриття провадження у справі №204/7683/25 - скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складено 11.02.2026 р.

Головуючий суддя О.В.Агєєв