Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №450/1833/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 450/1833/25 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.

Провадження № 33/811/152/26 Доповідач в 2-й інстанції: Гончарук Л. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., розглядаючи апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 вересня 2025 року,

встановив:

цієї постановою, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення в межах ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000,00 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в доход держави 605 грн 60 коп судового збору.

На вказану постанову особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає розгляду і таку слід повернути апелянту, виходячи з наступного.

За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та вимоги апеляційної скарги і клопотання про поновлення строку приходжу до висновку, що апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, що 16 жовтня 2025 року особа яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу (а.с. 23-27).

03.11.2025 року було призначено розгляд справи в суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , про що було повідомлено останню.

Постановою Львівського апеляційного суду від 20.11.2025 було закрито апеляційне провадження у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 відмовилася від апеляційної скарги.

Поряд з цим, 23 грудня 2025 року особа яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала повторно апеляційну скаргу (а.с.43-46) аналогічного змісту.

При цьому, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження особа яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження, оскільки її тривала відсутність по місцю проживання унеможливила подання апеляційної скарги на дане рішення.

Процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.

Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.

Таким чином, сукупність вищевказаних обставин свідчить про те, що особа яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 мала можливість повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення, однак у встановлений законом строк не скористалася таким, крім того подавала апеляційну скаргу та відмовилася від такої, а з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулася повторно із пропуском строку на апеляційне оскарження, проте не навела доводів на поважність причин пропуску такого строку.

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (Справа "МПП "Голуб" проти України" (Заява N 6778/05)).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (Справа "Перетяка та Шереметьев проти України" (Заяви N 17160/06 та N35548/06)).

З викладеного, апеляційний суд приходить до обґрунтованого переконання про те, що причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду не є поважними, а в клопотанні про поновлення строку ОСОБА_1 не зазначила виключних підстав для поновлення процесуального строку на оскарження даного рішення та не додала доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Відмовити в задоволенні клопотання особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 - повернути апелянту.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Я. Гончарук