Рішення від 05 лютого 2026 р. у справі №635/4911/21 — Харківський районний суд Харківської області

06.02.26

Харківський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2026 року

селище Покотилівка Харківської області

Справа №635/4911/21

Провадження №2/635/1646/2026

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Карасави І.О.,

секретаря судового засідання – Федотова Д.Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача – ОСОБА_2 ,

відповідач – ОСОБА_3 ,

представник відповідача – ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач ОСОБА_3 (далі –позивач) звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_3 (далі – відповідач) на свою користь матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП у розмірі 42 490,60 гривень та моральну шкоду у розмірі 30 000,00 гривень. Також просить суд стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу у розмірі 15 102,82 гривень.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 21.01.2021 о 07:00 по вул.Полтавське шосе 149/2 в смт Пісочин Харківського району Харківської області ОСОБА_3 керуючи автомобілем ВАЗ-2107 р.н. НОМЕР_1 , не обрав безпечну швидкість руку, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з належним мені автомобілем Volkswagen Passat р.н. НОМЕР_2 , який в результаті ДТП отримав механічні пошкодження.

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 09.03.2021, яка набрала чинності, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні вказаної ДТП та накладено адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн 00 коп.

Позивач є власником автомобіля Volkswagen Passat р.н. НОМЕР_3 , тому його пошкодженням в результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_3 була заподіяна матеріальна(майнова) шкода.

Відповідно до висновку експерта №3183 від 12.03.2021 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Passat p.н. НОМЕР_4 , становить 27 780,08 грн.

Разом з тим відповідно до ремонтної калькуляції цієї ж експертизи вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Passat р.н. НОМЕР_5 становить 66 992,10 грн.

Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», в якому була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 , позивачу було сплачено страхове відшкодування у розмірі 24 501,50 грн.

Таким чином невідшкодованою залишається матеріальна шкода у розмірі 42 490,60 грн, яку просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач також вважає, що йому завдано моральної шкоди, яка полягає у моральних переживаннях у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу, яку він оцінює у розмірі 30 000,00грн.

Відповідач подав відзив, який був прийнятий судом, в якому зазначено, що відповідач позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення матеріальної шкоди на суму 7 037,10 гривень та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 3 000,00 гривень.

Також відповідач визнає такі обставини: факт дорожньо-транспортній пригоди, яка мала місце 21 січня 2021 року о 07:00 годині по вул. Полтавське шосе в смт. Пісочин Харківського району Харківської області за участі автомобілів ВАЗ 2107, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 ; факт визнання ОСОБА_3 винним у скоєні ДТП 21.01.2021 постановою Харківського районного суду Харківської області від 09.03.2021; спричинення ОСОБА_1 , як особі, яка керувала автомобілем Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 під час ДТП моральної шкоди на суму 3 000,00 гривень; матеріальна шкода, завдана автомобілю Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_4 була відшкодована ПАТ «НАСК «ОРАНТА» щонайменше у сумі 24 501,50 гривень, а на суму 7 037,10 гривень підлягає відшкодуванню відповідачем.

Як вбачається з висновку експерта №3183, складеного 12.03.2021, та калькуляції до нього технічний огляд автомобіля Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 було здійснено експертом лише 23.02.2021, тобто більше ніж через місяць після ДТП; на момент огляду автомобіля експертом автомобіля Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_6 , він мав інші пошкодження, які експерт не враховував у ремонтній калькуляції. Тобто з самого висновку вбачається, що як до, так і після ДТП, яке відбулося 21.01.2021 за участю ОСОБА_3 , автомобіль ОСОБА_1 потрапляв в інші ДТП і їх наслідки не було усунуто власником автомобіля; у самому висновку експертом зроблено наступні застереження: «Висновки даного дослідження достовірні при дотримані наступних умов: 2. Показання власника КТЗ (автомобіля Volkswagen Passat), щодо умов експлуатації транспортного засобу, наявності чи відсутності в нього інших аварійних і інших пошкоджень до дати оцінки, і інших даних, що використовуються в розрахунках, є достовірними. 3. Усі пошкодження, визначені під час огляду виникли в результаті ДТП від 21.01.2021 року».

Відповідач звертає увагу, що, експерт чітко зазначив, що при визначені відносності пошкоджень, що мав автомобіль Volkswagen Passat на момент його огляду, саме до ДТП, яка сталася 21.01.2021, він повністю спирався на показання ОСОБА_1 , надані йому; експерт самостійно не спирався на показання ОСОБА_1 , надані йому; експерт самостійно не визначав, які пошкодження на автомобілі відносяться до ДТП від 21.01.2021, а які ні, однак, при цьому експерт чітко зазначив, що автомобіль має і інші пошкодження; у разі, якщо ОСОБА_1 спотворив інформацію про реальний час та обставини завдання його автомобілю пошкоджень, експерт включив до розрахунку пошкодження, які дійсно мав автомобіль на момент його огляду експертом 23.02.2021, але які не мають жодного відношення до ДТП від 21.01.2021.

При здійсненні розрахунку експерт виходив з того, що саме внаслідок ДТП від 21.01.2021 були пошкоджені наступні частини автомобіля Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_7 , які підлягають заміні, а частина з них і фарбування: бампер задній (заміна, фарбування), спойлер нижній бампера заднього (заміна), кришка багажника (заміна, фарбування), плівка захисна (заміна); вартість кришки багажника становить 31 254,74 гривень; вартість робіт з заміни кришки багажника становить 870 гривень; вартість матеріалів на фарбування кришки багажника становить 3328,76 гривень.

Таким чином, загальна вартість кришки багажника, матеріалів на її фарбування та робіт з її заміни становить 35 453,50гривень.

Однак ОСОБА_1 не надав жодного доказу того, що пошкодження кришки багажника відбулося саме 21.01.2021 і саме внаслідок ДТП за участю ОСОБА_3 , при цьому є докази, які спростовують позицію позивача в цьому питанні.

З урахуванням зазначених обставин та норм діючого законодавства відповідач вважає, що у ОСОБА_3 відсутній обов?язок відшкодування ОСОБА_1 майнової шкоди на суму 35 453,50 гривень, завданої йому пошкодженням кришки багажника Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_8 , оскільки пошкодження кришки багажника не має жодного відношення до ДТІІ, яке мало місце 21.01.2021 і до її пошкодження ОСОБА_3 не має жодного відношення.

Таким чином, в частині стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди, завданої ДТП, позовні вимоги є законними та обґрунтованими лише в сумі 7 037,10 гривень, із розрахунку: 66 992,1 грн(вартість ремонту згідно висновку експерта з урахуванням заміни кришки багажника) - 35 453,50 грн (вартість кришки багажника та робіт з його фарбування та заміни).

Представником відповідача заявлено клопотання про витребування доказів та виклик свідків, яке судом було задоволено.

Рух справи

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 грудня 2023 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду, відповідачу наданий строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 серпня 2024 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 щодо витребування доказів.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 вересня 2025 року задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_4 щодо виклику у судове засідання свідка ОСОБА_5 .

Позивач та представник позивача Майборода С.С. у судове засідання не з`явилися, надав суду заяву, в якій просить розглядати справи за відсутності позивача.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились усі учасники справи, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені фактичні обставини справи, застосовані норми права та мотиви суду

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою(пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 4 грудня 2019 року в справі №359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Предметом спору у суді є сума відшкодування майнової шкоди, яка не покриває витрати для відновлення пошкодженого майна.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , є власником транспортного засобу Volkswagen Passat реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 .

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 09.03.2021 встановлено, що 21.01.2021 о 07:00 по вул.Полтавське шосе 149/2 в смт Пісочин Харківського району Харківської області ОСОБА_3 керуючи автомобілем ВАЗ-2107 р.н. НОМЕР_1 , не обрав безпечну швидкість руку, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Passat р.н. НОМЕР_2 , чим порушив вимоги пунктів 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність статтею 124 КУпАП.

Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Згідно полісу №AP/7164903 вбачається, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована ПАТ «НАСК «ОРАНТА», ліміт шкоди заподіяної майну становить 130 000,00грн, франшиза 1 500,00грн

Згідно вказаного договору ПАТ «НАСК «ОРАНТА» здійснило виплати страхового відшкодування ОСОБА_6 завдану автомобілю Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_4 в наслідок ДТП у розмірі 24 501,50 гривень, що не оспорюється сторонами та підтверджується квітанціями.

Відповідно до висновку експерта Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" №3183 від 12.03.2021, за результатами проведення автотоварознавчого дослідження за заявою ОСОБА_1 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_4 пошкодженого внаслідок ДТП, що мало місце 21.01.2021 становить: 27 780,08 гривень. Згідно висновку експерта вбачається, що пошкодженнями транспортного засобу є: бамбер задній – пошкоджений з утворенням розривів матеріалу; спойлер нижній бампера заднього; кришка багажника – деформована з утворенням згину та залому металу каркаса в лівій частині на ділянці порядку 8х5см та деформація каркасу в правій частині на ділянці порядку 5х3см; плівка захисна – плівка бампера заднього та кришки багажника. Пошкоджена з утворенням подряпин та рпозривів.

Згідно ремонтної калькуляції №3183 від 12.03.2021 Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" вбачається, що вартість ремонту автомобіля Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 становить 66 992,10 гривень.

Зі схеми місця ДТП від 21.01.2021 вбачається, що внаслідок ДТП, що мало місце 21.01.2021 автомобіль Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_4 отримав пошкодження – розбито задній бамбер. Суд звертає увагу, що згідно вказаної схеми були зазначені тільки видимі(зовнішні) пошкодження транспортного засобу, отриманих внаслідок ДТП.

Щодо твердження відповідача, що в внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 21.01.2021, не було пошкоджено кришку багажника автомобіля Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , оскільки зіткнення було незначним - автомобіль ОСОБА_1 не рухався, а автомобіль ОСОБА_3 на момент зіткнення мав швидкість не більше 5-7 км/год, суд ставиться критично, оскільки вказані обставини жодними доказами не підтверджені; свідок, який був заявлений стороною відповідача у судове засідання також не з`явився.

Таким чином, під час судового розгляду судом не здобуто та учасниками процесу не надано жодних належних та допустимих доказів, що автомобіль Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_4 мав будь-які пошкодження до ДТП, яка мала місце 21.01.2021.

А тому суд приймає як належний і допустимий доказ в підтвердження заподіяних пошкоджень спричинених автомобілю Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_4 під час ДТП, яка мала місце 21.01.2021 з вини відповідача, оскільки сам факт ДТП сторона відповідача не заперечує, а будь-яких інших доказів на спростування виявлених пошкоджень на зазначеному автомобілі стороною відповідача не надано.

Стороною відповідача не надано іншого експертного висновку, який би спростовував обставини встановлені у вказаному висновку. Клопотання щодо проведення будь-якої судової експертизи відповідачем не заявлялося.

Визначаючи суму, яка підлягає відшкодуванню у зв`язку з заподіяною шкодою, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року в справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Отже, відповідач, як особа, яка винна у вчиненні ДТП, зобов`язана сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Механізм відшкодування витрат у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу визначається, зокрема, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно зі статті 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого, належить, зокрема, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 1.6 Методики, товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів економічна доцільність ремонту КТЗ - принцип оцінки, який передбачає, що відновлювальний ремонт КТЗ є доцільним лише за умови, що вартість відновлювального ремонту КТЗ підвищує його ринкову вартість, проте не перевищує її. Відповідно до п. 8.2 Методики, вартість матеріального збитку (У), завданого власнику КТЗ, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження, якщо незважаючи на принципи внеску та найбільш ефективного використання, вартість відновлювального ремонту КТЗ не менша за його ринкову вартість.

Таким чином, судом встановлено, що в наслідок неправомірних дій відповідача, позивачу було завдано майнової шкоди збитків, які знаходяться в безпосередньому причинному зв`язку зі вказаними діями відповідача. Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

З огляду на викладене, суд встановив, що матеріальний збиток завданий позивачу як власнику транспортного засобу Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 становить 42 490,60 гривень, що є різницею між фактичним розміром шкоди(вартістю відновлювального ремонту автомобіля – 66 992,10грн) і страховою виплатою(24 501,50грн).

Таким чином з відповідача в користь позивача слід стягнути в рахунок відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП різницю між розміром матеріального збитку та сумою виплаченого страхового відшкодування, що становить 42 490,60 гривень.

Щодо стягнення моральної шкоди

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 1 березня 2021 року в справі №180/1735/16-ц (провадження №61-18013сво18).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі №487/6970/20 (провадження №61-1132св22).

Грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі №487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі №477/874/19 (провадження №14-24цс21).

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року в справі №752/17832/14 (провадження №14-538цс19).

Позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 30 000,00 гривень.

Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Відповідно правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі №216/3521/16-ц, виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної(немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Суд погоджується, що внаслідок ДТП і пошкодження транспортного засобу позивача йому була спричинена моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню, однак суд не може погодитись з заявленим розміром такої.

Визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає відшкодуванню, суд враховує, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу в наслідок ДТП позивач мав певні порушення усталеного способу життя, беручи до уваги психологічно-травмуючий фактор(неправомірних дій відповідача), враховуючи визнання відповідачем моральної шкоди у розмірі 3 000,00грн, користуючись принципами розумності, співмірності та справедливості, суд дійшов висновку, що розмір моральної шкоди слід визначити у сумі 3 000,00 гривень, що буде достатнім для розумного задоволення потреб позивача та не призведе до його безпідставного збагачення.

Щодо судових витрат

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом і суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно Договором про надання правової допомоги від 22.06.2021 передбачена вартість послуг, яка за домовленістю сторін складає фіксовану суму у розмірі 10 000,00 грн.

Постановою ВС України від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 визначено, що гонорар адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не потребує надання детального опису робіт.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суду надано розрахунок вартості правничої допомоги по відшкодуванню шкоди, заподіяної внаслідок ДТП від 22.06.2021, з якого вбачається, що адвокат Майборода С.С. отримав від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10 000,00грн. Вказаний розмір витрат на оплату правничої допомоги включає підготовку цивільного позову до суду, представництво інтересів в Харківському районному суду Харківської області, а також за необхідності в Харківському апеляційному суду.

Так, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи, та пропорційності до розміру задоволених позовних вимог.

Оцінюючи співмірність послуг категоріям складності справи, ціни позову, обсягом наданих послуг, суд враховує, що предметом позову є відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 42 490,60 грн, справа відноситься до справ незначної складності з типовим предметом позову, у суму вартості правової допомоги включені також можливі витрати представництва адвоката в суді апеляційної інстанції.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сума у розмірі 10 000, 00 грн в якості судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою під час розгляду справи в Харківському районному суді Харківської області, яку просить стягнути позивач з відповідача не є пропорційною та розумною.

Суд зазначає, що сума у розмірі 3 500,00 грн в якості судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою під час розгляду справи в Харківському районному суді Харківської області, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, буде відповідати пропорційності розміру задоволених позовних вимог, є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Оскільки позивачем за вимогу майнового характеру, яка задоволена повністю, був сплачений судовий збір у розмірі 908,00грн, а також за вимогу немайнового характеру, яка була задоволена частково(10%), був сплачений судовий збір у розмірі 908,00грн, суд дійшов висновку, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 998,80грн, а також понесені позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 3 500,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 223, 200, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, яка заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 42 490,60 гривень та моральну шкоду заподіяної в наслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 3 000,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 3 500,00 гривень та судовий збір у розмірі 998,80 гривень.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_11 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Суддя І.О.КАРАСАВА