Вирок від 12 лютого 2026 р. у справі №203/1195/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/1195/26

Провадження №1-кп/0203/1531/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року м. Дніпро

Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянув у спрощеному провадженні без проведення судового засідання, за відсутності учасників судового провадження, в залі суду кримінальне провадження ЄРДР № 12026047170000007 від 25.01.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Старичі Яворівського району Львівської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період на посаді такелажника такелажного відділення взводу забезпечення роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходячи її на посаді такелажника такелажного відділення взводу забезпечення роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» та ст. ст. 1,4,7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», посягаючи на суспільні відносини в сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, 22 січня 2026, близько 10:00 години, перебуваючи у зоні бойових дій у м. Лиман Донецької області, поблизу розташування бойових позицій, більш точного часу та місця досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим, знайшов на землі один прозорий пакет з полімерного матеріалу з речовиною рослинного походження зеленого кольору та металевий пристрій для подрібнення (гріндер) з речовиною рослинного походження зеленого кольору, розуміючи, що в прозорому пакеті з полімерного матеріалу та гріндері знаходиться наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, він підняв з землі знайдений прозорий пакет з полімерного матеріалу та металевий гріндер і поклав їх до належного йому рюкзаку військового типу, тим самим, шляхом привласнення знайденого, незаконно придбав та почав зберігати при собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено, для подальшого особистого вживання, без мети збуту.

Після чого, 24 січня 2026, близько 19:00 годин, більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не представилось можливим, ОСОБА_3 , продовжуючи зберігати при собі у належному йому рюкзаку військового типу, раніше знайдений ним прозорий пакет з полімерного матеріалу та металевий гріндер, із наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, прибув на маршрутному таксі до залізничного вокзалу станції «Дніпро-Головний», що знаходиться за адресою: м. Дніпро, площа Вокзальна, буд.11, вчинивши тим самим незаконне перевезення наркотичного засобу, без мети збуту.

В подальшому, того ж дня, а саме 24 січня 2026, близько 22:08 годин, ОСОБА_3 проходив у центральному холі залізничного вокзалу станції «Дніпро-Головний», що за адресою: м. Дніпро, пл. Вокзальна, 11, де був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області з метою перевірки документів, що посвідчують особу, згідно ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», в процесі чого, на запитання працівників поліції, чи має ОСОБА_3 при собі речі або предмети, обіг яких заборонений, останній повідомив, що має при собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, який він зберігає для власного вживання без мети збуту.

Надалі, 24 січня 2026, в період часу з 22:15 год. до 22:35 год., під час проведення огляду місця події, у центральному холі залізничного вокзалу станції «Дніпро-Головний», що за адресою: м. Дніпро, пл. Вокзальна, 11, ОСОБА_3 добровільно надав для огляду працівникам поліції прозорий пакет з полімерного матеріалу та металевий гріндер, із наркотичний засобом, обіг якого обмежено - канабіс, масою 146,882г та 0,235г відповідно, які він незаконно придбав, зберігав та перевозив для особистого вживання, без мети збуту.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до суду з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, заявою обвинуваченого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Згідно ч. 2 і ч. 3 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

При цьому, під час досудового розслідування обвинувачений подав заяву, в якій зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, у заяві ОСОБА_3 в присутності захисника погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, вказав, що його згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без його участі є добровільною.

Вивчив подані прокурором разом з обвинувальним актом матеріали досудового розслідування, суд не вбачає підстав для самообмови обвинуваченим, оскільки його позиція на стадії досудового розслідування не змінювалася, під час досудового розслідування обвинуваченому був призначений захисник, будь - яких зауважень, заперечень, скарг на дії співробітників поліції під час досудового розслідування сторона захисту не подавала.

Крім цього, судом встановлено, що дане кримінальне провадження підсудне Центральному районному суду міста Дніпра, підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, подав заяву, в якій вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України визнав повністю, встановлені під час дізнання обставини не оспорює і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяв та клопотань інших учасників кримінального провадження, суд доходить висновку, що обвинувальний акт може бути розглянутий в спрощеному порядку без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до частини 4 ст.107 КПК України за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснюється.

Отже, оцінив досліджені у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку, що ОСОБА_3 винуватий у вчиненні кримінального проступку і дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.309 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту.

При визначенні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а саме:

ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, за місцем проживання характеризується задовільно, за місцем служби - позитивно, раніше не судимий в силу ст.89 КК України, одружений, має на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходить військову службу, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в мінімальних межах, передбачених санкцією відповідної частини статті 309 Особливої частини КК України.

На думку суду дане покарання є необхідним і достатнім для можливого перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі, запобіжні заходи, не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 381- 382, 368, 370, 374 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази, що передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, а саме речовини рослинного походження зеленого кольору масами 164,132 г, 0,250 г, що є верхівковими частинами рослини роду конопля і є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу (в перерахунку на висушену речовину) становить відповідно 146,882 г, 0,235 г, які було поміщено в спеціалізований експертний пакет з полімерного матеріалу з №6511993 3 пояснювальним написом та підписом експерта, які опечатано в сейф-пакет №6511993, знищити;

- відеозапис з бодікамер інв.№798659, №798798 з назвами "export-5abj0.mp4", "export-v94k8.mp4", які записано на оптичний носій диск DVD-R, що зберігається в матеріалах справи, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні витрати на проведення експертизи № СЕ-19/104-26/2921-НЗПРАП від 27.01.2026 в розмірі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн. 50 коп.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно надіслати прокурору та обвинуваченому.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1