Вирок від 09 лютого 2026 р. у справі №753/2555/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2555/26

провадження № 1-кп/753/1399/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 (далі - суд), розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12025105020001251 від 12.11.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостка Сумської

області, громадянина України, який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 , та який

проживає за адресою:

АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком

Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2025 року

за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді однієї тисячі

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить

17 000 грн (штраф не сплачено),

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

встановив:

До Дарницького районного суду м. Києва 09 лютого 2026 року в порядку ст. 302 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) надійшов обвинувальний акт з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Відповідно до формулювання висунутого обвинувачення, яке суд визнає доведеним, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку за таких обставин.

Так, ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він маючи на меті протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, 12 листопада 2025 року, приблизно о 16 год. 13 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, неподалік станції метрополітену «Бориспільська», більш точної адреси органом досудового розслідування не встановлено, через месенджер «Телеграм», встановлений на його мобільному телефоні, з невстановленою органом досудового розслідування особою за грошові кошти в сумі 403 грн, домовився щодо незаконного придбання психотропної речовини - PVP, для власного вживання, без мети збуту.

Одразу ж після цього, ОСОБА_2 , реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне придбання психотропної речовини, через додаток банківської системи «Монобанк» перерахував зазначену грошову суму на вказаний невстановленою органом досудового розслідування особою номер рахунку та отримав повідомлення з інформацією про місце знаходження психотропної речовини.

У подальшому, 12 листопада 2025 року, у невстановлений органом досудового розслідування час, ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Старобориспільська, неподалік станції метро «Червоний хутір» КП «Київський метрополітен» з ґрунтової поверхі землі забрав, тим самим умисно, незаконно придбав раніше замовлену психотропну речовину - PVP, масою 0,243 г, що знаходилась у пакеті з прозорого полімерного матеріалу з пазовим замком, який ОСОБА_2 поклав до правої кишені куртки, у яку він був одягнений, тим самим почав умисно, незаконно зберігати при собі для власного вживання, без мети збуту.

Того ж дня, а саме 12 листопада 2025 року, о 16 год. 56 хв., за адресою: м. Київ, вул. Старобориспільська, неподалік станції метро «Червоний хутір» КП «Київський метрополітен» працівниками поліції затримано ОСОБА_2 , у якого під час особистого обшуку, у присутності двох понятих, з правої кишені куртки, у яку він був одягнений, виявлено та вилучено пакет з прозорого полімерного матеріалу з пазовим замком, всередині з кристалоподібною речовиною білого кольору, що у своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,243 г, яку ОСОБА_2 умисно, незаконно придбав та зберігав для власного вживання, без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні незаконного придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Кримінально-правова кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_2 органом дізнання визначена як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 382 КПК України, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Орган дізнання у цьому кримінальному провадженні довів, що суб`єкт проступку діяв умисно, але без мети збуту.

Проступок вчинений у формі - незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, вчинене без мети його збуту.

Психотропна речовина, виявлена та вилучена у ОСОБА_2 є такою, обіг якого заборонено.

Психотропна речовина PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено, включена до «Список № 2. Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено», «Таблиця І», що входять до «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою КМУ від 06 травня 2000 року № 770.

Крім того, вага виявленої та вилученої психотропної речовини є більшою за встановлений невеликий розмір вказаної психотропної речовини, тобто підлягає кримінальній відповідальності (наказ Міністерства охорони здоров`я України від 01 серпня 2000 року, № 188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», Таблиця № 2).

Обставини вчинення ОСОБА_2 12 листопада 2025 року незаконного придбання та зберігання психотропної речовини, обіг якої заборонено, до моменту вилучення того ж дня, останнім не оспорювалися та беззаперечно визнавалися.

Водночас підстави розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, викладені в згаданому клопотанні прокурора, були ретельно перевірені судом під час призначення обвинувального акта до розгляду у спрощеному порядку.

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, тобто передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, з чим беззастережно й погодився останній.

Щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_2 виду й розміру покарання за вказаний кримінальний проступок, то суд виходить з такого.

Суд, дотримуючись загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, зокрема, призначення покарання у межах, установлених у санкції частини статті, відповідно до положень Загальної частини КК України, із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, призначає покарання, що буде необхідним й достатнім для виправлення винного та попередження нових кримінальних правопорушень.

Санкція частини 1 ст. 309 КК України передбачає як альтернативні такі види основних покарань: штраф, виправні роботи, пробаційний нагляд, обмеження волі.

Таким чином, враховуючи конкретні обставини провадження щодо вчинення кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, з вищою освітою, молодого віку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, наявність обставини, яка пом`якшує покарання, - щире каяття, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень слід призначити ОСОБА_2 покарання у мінімальних межах санкції частини статті, а саме у виді штрафу.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України обвинуваченому ОСОБА_2 буде визначено остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді штрафу.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.

Відтак законодавець у згаданому положенні визначив, що основне покарання у виді штрафу при призначенні його за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків не підлягає складанню саме з іншими видами покарань, водночас за положеннями закону України про кримінальну відповідальність не є перешкодою до складання основних покарань у виді штрафу, а саме їх розмірів.

Разом з тим, при складання розмірів штрафів та визначення його розміру у виді трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян не суперечитиме і положенням частин 2, 4 ст. 12 КК України, а саме таким межам для відповідної категорії кримінального правопорушення за тяжкістю, зокрема, як у цьому випадку - кримінального проступку.

Запобіжний захід у цьому провадженні не обирався.

Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись статтями 302, 370, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного складання призначених покарань, за цим вироком та попереднім вироком Дарницького районного суду м. Києва від 25 листопада 2025 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, визначити обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.

Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні не обирався.

Після набрання вироком законної сили, речові докази у кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон, повернутий обвинуваченому під зберігальну розписку, залишити останньому як власнику за належністю; психотропну речовину PVP, масою 0,243 г, передану на зберігання до камери схову Дарницького УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 219657), знищити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 витрати за проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта від 18 грудня 2025 року № СЕ-19/111-25/69927-НЗПРАП) у розмірі 3 565,60 грн на користь держави.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його оголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_3