Постанова від 02 листопада 2025 р. у справі №753/23032/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/23032/25

провадження № 3/753/96/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Тамара Олександрівна, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Підсереднє Великобурлуцького (зараз - Куп`янського) району Харківської області, громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 31.10.2025 серії ВАВ № 956012 31 жовтня 2025 року о 10-50 год в магазині «Сільпо», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 12/1-А, ОСОБА_1 повторно протягом року таємно викрав товар на загальну суму 97,30 грн, а саме: слойку з індичкою та сиром фета, ГП, вартістю 59,90 грн; напій слабоалкогольний Shake Cocktails Mimosa, з/б, 0,5 л, вартістю 37,40 грн, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП).

В суді ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у викраденні чужого майна за наведених вище обставин, щиро розкаявся тапояснив, що був голодний та не мав грошей, щоб купити собі їжу.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справ, суддя дійшов до таких висновків.

Частинами першою та другою статті 51 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

За змістом положень Закону України № 3886-ІХ (набрав чинності 09.08.2024) викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України сума неоподатковуваного мінімуму в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги для відповідного року. Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня звітного року та 2025 рік становить 3028 грн.

Відповідно до частини третьої статті 51 КУпАП особа підлягає адміністративній відповідальності за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Окрім того, що сам ОСОБА_1 визнав факт скоєння ним дрібного викрадення чужого майна, вчиненого повторно протягом року, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю наявних в матеріалах справи доказів.

Такі докази містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення; у поясненнях працівників ТОВ «Сільпо-Фуд» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; у протоколі огляду та вилучення; у розписці про одержання викраденого товару на відповідальне зберігання; у підсумковій відомості переобліку від 31.10.2025; у довідці про вартість товару.

Водночас при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення за вчинене правопорушення суддя враховує вимоги статей 23, 33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

За положеннями статті 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу. Питання про можливість або ж недоцільність звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення в кожному конкретному випадку вирішується правозастосовним органом (посадовою особою).

При наданні оцінки обставинам вчиненого ОСОБА_1 правопорушення на предмет наявності у ньому ознак малозначності перш за все слід урахувати, що він викрав продукти харчування невеликої вартості для власного споживання,щиро розкаявся у скоєному та заявив, що зробив належні висновки і докладе зусиль для пошуку роботи.

Незважаючи на те, що в минулому мав місце факт піддання ОСОБА_1 адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення, суддя бере до уваги його скрутне матеріальне становище, яке є наслідком збройної агресії російської федерації проти України і призвело до його вимушеного переселення з території бойових дій до м. Києва, втрати майна та засобів для існування.

З огляду на зазначене можна зробити висновок, що накладення на ОСОБА_1 передбаченого нормою частини третьої статті 51 КУпАП адміністративного стягнення буде становити для нього надмірний тягар та не відповідатиме ступеню суспільної небезпечності вчиненого ним діяння.

Отже з урахуванням характеру і конкретних обставин вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, сукупності даних про його особу та відсутності обставин, які обтяжують відповідальність,суддя вбачає підстави для звільнення його від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП у зв`язку із малозначністю вчиненого правопорушення вважаючи, що оголошення усного зауваження буде достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності - виховного впливу, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України та недопущення подібної поведінки надалі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 212-21, 279, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 цього Кодексу за малозначністю, оголосивши усне зауваження.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя: