Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №367/536/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Суд: Ірпінський міський суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне викрадення чужого майна

Дата: 11 лютого 2026 р.

Справа: №367/536/26

Суддя: Білогруд О. О.

Справа № 367/536/26

Провадження №3/367/303/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2026 року місто Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О.,

за участю особи, стосовно якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , якому роз`яснено положення статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, вивчивши матеріали, які надійшли з ВП № 2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 51 КУпАП, –

установив:

до Ірпінського міського суду Київської області надійшла справа з протоколом (серія ВАД №969700 від 31.12.2025) про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 51 КУпАП.

Дослідивши матеріли справи про адміністративне правопорушення та вислухавши пояснення ОСОБА_1 у судовому засіданні, суддею установлено таке.

31.12.2025 о 14:10 за адресою: Київська область, місто Ірпінь, вулиця Поезії, 13, у магазині «Екомаркет» ОСОБА_1 здійснив дрібну крадіжку продуктів харчування та алкоголю на суму 715,46 грн без ПДВ.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV вказаного Кодексу для відповідного року. Зазначеним положенням Податкового кодексу України встановлено, що розмір податкової соціальної пільги дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. Законом України «Про Державний бюджет на 202 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2025 встановлений на рівні 3028,00 грн. Таким чином, 0,5 неоподаткованих мінімуму доходів громадян станом на 01.01.2025 для цілей кваліфікації за статтею 51 КУпАП складає 757 грн (1514 грн х 0,5 = 757 грн).

Відповідальність за вказане правопорушення передбачено частиною першою статті 51 КУпАП.

У суді ОСОБА_1 вину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому.

Факт порушення ОСОБА_1 підтверджується в своїй сукупності дослідженими доказами, а саме: відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення (серія ВАД № 969700, складеному 31.12.2025), протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 31.12.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 31.12.2025, довідкою про вартість товару від 31.12.2025, а також поясненнями ОСОБА_1 у суді.

Клопотання про відшкодування завданої майнової шкоди в межах цього судового провадження в матеріалах справи відсутні.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суддя приходить до висновку, що дії правопорушника слід кваліфікувати за частиною першою статті 51 КУпАП, яка передбачає відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`яти діб.

При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , є щире розкаяння.

Обставин, що обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.

Враховуючи викладене, а також характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, ступінь вини та його ставлення до вчиненого, суддя вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення та завдань Кодексу України про адміністративного правопорушення достатнім буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією статті, а саме п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Згідно з копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 01.02.2017, наданого ОСОБА_1 під час судового засідання, ОСОБА_1 є людиною з інвалідністю 2 групи. Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 є звільним від сплати судового збору.

Керуючись пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», статтями 23, 27, 33-35, 40-1, статтями 51, 221, 283 та 284 КУпАП, суддя –

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 51 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.

Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень 00 копійок, які необхідно сплатити в дохід держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі апеляційного оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом (статті 307 та 308 КУпАП).

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання – три місяці з дня її винесення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня прийняття відповідної постанови.

Суддя О.О. Білогруд

Оригінал: reyestr.court.gov.ua