Суд: Полтавський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про відшкодування шкоди, з них
Дата: 01 лютого 2026 р.
Справа: №553/279/25
Суддя: Триголов В. М.
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 553/279/25 Номер провадження 22-ц/814/296/26Головуючий у 1-й інстанції Подмаркова Ю. М. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Триголова В.М.
суддів: Чумак О.В., Лобова О.А.
секретар:Горбун К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Полтави від 07 травня 2025 року по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України, Міністерства внутрішніх справ України та Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Національна поліція України, про стягнення моральної та матеріальної шкоди -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів з вимогами:
- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його користь моральну шкоду у розмірі 30 000 000 (тридцять мільйонів) євро, що є еквівалентом 1 326 000 000 (один мільярд триста двадцять шість мільйонів) грн, на момент подання позову
- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 , матеріальну шкоду у розмірі 30 000 000 (тридцять мільйонів) євро, що є еквівалент 300 Біткоїнів на час подання позову та складає 1 326 000 000 (один мільярд триста двадцять шість мільйонів) грн,
Вказані суми просив стягнути з урахуванням ухвали Полтавського апеляційного суду від 24 грудня 2024 року справа № 545/3264/20 (номер провадження 11-кп/814/991/24), якою звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст.190 КК України на підставі ст. 49 КК України, провадження стосовно ОСОБА_2 закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України та у зв`язку з грубим порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини справа Karnaushenko v. Ukraine, no 23853/02, 30 november 2006, Muta v. Ukraine, no 37246/06, 31 July 2012, Chernaya v. Ukraine (dec.) Committee, no 1661/08, 15 December 2016 Державою Україна;
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що його права та законні інтереси порушені зі сторони Держави Україна в особі: Міністерства Внутрішніх справ України з урахуванням ухвали Полтавського апеляційного суду від 24 грудня 2024 року справа № 545/3264/20 (номер провадження 11-кп/814/991/24), якою звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст.190 КК України на підставі ст. 49 КК України, провадження стосовно ОСОБА_2 закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України .
Станом на 22.01.2025 ухвала Октябрського районного суду м. Полтави від 13.11.2017, справа № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/7371/2017) та ухвала Октябрського районного суду м. Полтави від 23.08.2018, справа № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/4842/2018) є не виконаними.
Факт системної бездіяльності Держави Україна в особі: Міністерства Внутрішніх справ України – як відповідача, доводиться ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24 грудня 2024 року справа № 545/3264/20 (номер провадження 11-кп/814/991/24), адже звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК України на підставі ст. 49 КК України, провадження стосовно ОСОБА_2 закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Протягом 2013-2015 років ОСОБА_2 шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами сім`ї ОСОБА_3 у сумі понад 10 500 доларів США на які придбав 300 Біткоїнів. В подальшому, 08.08.2015 слідчим відділенням Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області було порушено кримінальне провадження № 12015170300001109 за ознаками злочину, передбачено ч. ч. 1, 2, 4 ст. 190 КК України. 07.12.2016 Полтавським ВП Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області за вих. № 16295/115/104-2016 позивачу було надано довідку, про завдання матеріальних збитків сім`ї ОСОБА_3 на загальну суму 10 500 доларів США на які ОСОБА_2 придбав 300 Біткоїнів, що зафіксовано слідчим СУ ГУНП в Полтавській області Нагієва С., під час допиту у слідчого ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_1 , але вказаний факт проігнорований, місце знаходження 300 Біткоїнів станом на 22.01.2025 не встановлено, 300 ОСОБА_4 не повернуто, придбані за грошові кошти сім`ї ОСОБА_3 чим завдано матеріальних збитків на суму понад 30 000 000 (тридцять мільйонів) євро. Але Міністерством Внутрішніх справ України, вказані факти проігноровані, що є неприпустимим фактом та свідчить про повну бездіяльність.
Міністерством внутрішніх справ України, як відповідачем по справі, допущено повну бездіяльність, що підтверджено викладеним та наданими доказами, адже на адресу Міністерства внутрішніх справ України, було направлено понад 1 тисячу скарг та заяв, які були проігнорованими, що стосувалось вчасності та ефективності та всебічності, проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12015170300001109 порушеного за ч. ч. 1, 2, 4 ст. 190 КК України, протягом розумного строку та стало грубим порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже місце знаходження 300 Біткоїнів – не встановлено, 300 Біткоїнів не повернуто станом на 22.01.2025 та є порушенням ст. 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини справа Karnaushenko v. Ukraine, no 23853/02, 30 november 2006, Muta v. Ukraine, no 37246/06, 31 July 2012, Chernaya v. Ukraine (dec.) Committee, no 1661/08, 15 December 2016 Державою Україна.
На обґрунтування завдання моральних збитків на суму 30 000 000 (тридцять мільйонів) євро, що є еквівалентом 1 326 000 000 (один мільярд триста двадцять шість мільйонів) грн, посилається на системну бездіяльність поліції, що призвело до стресів, моральних страждань та психо-емоційних навантажень, що встановлено рішеннями судів та не потребує додаткового доказування.
Рішенням Подільського районного суду міста Полтави від 07 травня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Держави України, Міністерства внутрішніх справ України та Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Національна поліція України, про стягнення моральної та матеріальної шкоди - залишено без задоволення.
Непогодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив позивач ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дотримання статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини справа Karnaushenko v. Ukraine, no 23853/02, 30 november 2006, Muta v. Ukraine, no 37246/06, 31 July 2012, Chernaya v. Ukraine (dec.) Committee, no 1661/08, 15 December 2016 Державою Україна.
Скаржник вказує, що факт системної бездіяльності, Міністерства внутрішніх справ України – як Відповідача, підтверджена постановою Верховного Суду від 26 травня 2025 року справа № 545/3264/20 (провадження № 51-2653км24) та іншими судовими рішеннями та матеріалами у додатках наданих до суду першої інстанції та мають преюдиційне значення і додатковими доказами наданими у справі.
Пред`явивши позов до держави Україна, що відповідає вимогам статті 48 ЦПК України, позивач ОСОБА_1 зазначив органи, в особі яких Держава здійснює свої повноваження, що підтверджується та встановлено Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від15 липня 2020 року справа № 554/2224/18, провадження № 61-43928св18. Але зазначених вище обставин судом першої інстанції взято до уваги не було, що суперечить сталій практиці Європейського суду з прав людини та є прямим порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - Відсутність будь-якого ефективного захисту в національному праві.
Апелянт наголошує, що листом прокуратури Полтавської області від 21.11.2018р. за вих. № 04/2/2-4893-16, встановлені факти, що органи поліції неналежно виконували вимоги КПК України та допущено тяганину. На адресу керівництва СУ ГУНП в Полтавській області направлено лист, щодо проведення службової перевірки, притягнення до відповідальності службових осіб, які допустили порушення.
Листом прокуратури Полтавської області від 19.10.2018р. за вих. № 04/2/2-4893-16, встановлені факти – не забезпечення органами поліції, належного реагування та організації розслідування кримінального провадження № 12015170300001109. З огляду на встановлення ряду порушень, заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_5 звільнено із займаної посади.
Листом прокуратури Полтавської області від 18.10.2018р. за вих. № 04/2/2-4893-16, встановлені факти, що органами поліції неналежно виконуються, вимоги КПК України та допущено тяганину. Листом Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 29 березня 2018р. за вих. № 13/7- і312246.18-1/16-78 повідомлено про проведення перевірки.
Ухвалою Октябрського октябрського районного суду від 18.04.2018р. справа № 554/12566/15-к, постанову заступника начальника СВ Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області Нездійминоги В.М. від 13 лютого 2018 року про закриття кримінального провадження № 12015170300001109 від 08.08.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 4 ст. 190 КК України – скасовано, як незаконну.
Ухвалою Октябрського Октябрського районного суду від 14.11.2017р. справа № 554/12566/15-к, встановлено строк у 3 (три) місяці з моменту надходження матеріалів кримінального провадження № 12015170300001109 до Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування в рамках, вказаного кримінального провадження.
Станом на 11.06.2025 року, ухвала Октябрського районного суду від 14.11.2017р. справа № 554/12566/15-к, є не виконаною. Тож, вказані обставини свідчать про завдання матеріальної та моральної школи позивачу.
Зважаючи на викладене апелянт просить скасувати рішення Подільського районного суду міста Полтави від 07 травня 2025 року, та постановити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Від МВС України надійшов відзив на апеляційну скаргу , в якому відповідач посилаючись на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Також відзив надійшов від Національної поліції України , згідно якого оскаржуване рішення відповідає критеріям, встановленим статтею 263 ЦПК України, оскільки воно є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в цивільній справі, підтверджених тими доказами , які були надані учасникам справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, особою з інвалідністю 2 групи - ветераном війни, учасником бойових дій, що підтверджується наявними у справі копіями паспорту ОСОБА_1 , посвідчення серії НОМЕР_1 , посвідчення серія НОМЕР_2 , посвідчення серія НОМЕР_3 , довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ № 0021281. (а. с. 48, 49, 58 т. 1).
Територіальним управлінням ДБР, розташованим у м. Полтаві, на заяву ОСОБА_1 від 24.04.2019, а також аналогічні за змістом заяви від 24.04.2019, щодо умисного невиконання службовими особами Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 13.11.2017 повідомлено, що за фактом умисного невиконання службовими особами Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 13.11.2017 ТУ ДБР, розташованим у м. Полтаві, 25.04.2019 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019170000000311, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, що підтверджується листом № Ф-2760/02-2 від 06.06.2019 та витягом з ЄРДР №62019170000000311 від 25.04.2019.
На підтвердження численних скарг та звернень позивачем долучено ряд відповідей та роз`яснень, а саме: лист відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 11.09.2024 за вих. № 125992/Ф-26099/20.1, лист Генеральної прокуратури України від 11.11.2019 № 04/2/3-979-17, лист Головного слідчого управління від 16.01.2020, лист Міністерства юстиції України № 22667/Ф-2243/20.1 від 12.02.2024, лист відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 24.08.2023 за вих. № 112084/Ф-26495/7/20.1, лист керівника Офісу Президента України від 07.11.2019 № 02-01/2367, лист Міністерства юстиції України № 140898/Ф-34263/9.1.4 від 27.10.2023, лист Міністерства юстиції України № 22667/Ф-2243/20.1 від 12.02.2024, лист слідчого Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Кислого А.О. від 07.12.2016 № 16295/115/104-2016, депутатські звернення, копію рішення рішення Європейського суду з прав людини у справі "Владика та інші проти України", лист Управління моніторингу дотримання прав людини МВС України від 24.05.2019 № 37/479, лист Управління забезпечення прав людини НП України від 18.11.2019 № Ф-208/37/02-2019, лист Прокуратури Полтавської області від 17.11.2017 № 04/2/2-4893-16 та від 21.11.2018 № 04/2/2-4893-16, лист Секретаріату уповноваженого ВРУ з прав людини від 01.11.2017, лист Прокуратури Полтавськї області від 19.10.2018 № 04/2/2-4893-16, копії скарг на постанови про закриття кримінального провадження ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , огляд рішень Європейського суду з прав людини, лист апарату ВРУ від 05.12.2019 № 09-0410.16.16/176.2-12.19, копії вказівок.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21.06.2017 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/3862/2017) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого щодо неприйняття рішення по клопотанню задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність слідчого щодо відсутності процесуального реагування на клопотання потерпілого ОСОБА_1 про здійснення процесуальних дій, подане 29 травня 2017 року до Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області по кримінальному провадженню № 12015170300001109 у порядку статті 220 КПК України. Зобов`язано слідчого Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області по кримінальному провадженню № 12015170300001109 розглянути відповідно до вимог статті 220 КПК України клопотання потерпілого ОСОБА_1 від 29 травня 2017 року щодо підготовки клопотання про надання дозволу на проведення обшуку за адресою реєстрації, тимчасового проживання чи перебування ОСОБА_2 . У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18.05.2017 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/3234/2017) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого задоволено. Визнано протиправною бездіяльність слідчого щодо не виконання вимог ст. 220 КПК України. Зобов`язано слідчого Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження № 12015170300001109 розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.04.2017 року про звернення за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, щодо проведення тимчасового доступу до речей та документів, а саме: електронного гаманця системи W1 зареєстрованого на ім`я моєї дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою отримання інформації (місця знаходження користувача, його IP-адрес з прив`язкою до місцевості, рух коштів по рахунку «електронному гаманцю» з їх подальшим виводом з системи), щодо входження до системи W1 в електронний гаманець безпосередньо гр. ОСОБА_2 .
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 15.08.2018 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/6103/2018) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого задоволено частково. Зобов`язано Полтавський РВП Полтавського ГУНП в Полтавській області вчинити певну дію – розглянути подане 02.07.2018 року клопотання ОСОБА_1 та прийняти процесуальне рішення, відповідно до вимог ст. 220 КПК України .
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21.06.2017 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/3856/2017) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого щодо неприйняття рішення по клопотанню задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність слідчого щодо відсутності процесуального реагування на клопотання потерпілого ОСОБА_1 про здійснення процесуальних дій, подане 29 травня 2017 року до Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області по кримінальному провадженню № 12015170300001109 у порядку статті 220 КПК України. Зобов`язано слідчого Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області по кримінальному провадженню № 12015170300001109 розглянути відповідно до вимог статті 220 КПК України клопотання потерпілого ОСОБА_1 від 29 травня 2017 року щодо вжиття належних заходів для перевірки інформації, викладеної ОСОБА_2 в письмовому поясненні стосовно передачі грошових коштів, та щодо повідомлення потерпілого про результати вжитих заходів. У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21.06.2017 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/3859/2017) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого щодо неприйняття рішення по клопотанню задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність слідчого щодо відсутності процесуального реагування на клопотання потерпілого ОСОБА_1 про здійснення процесуальних дій, подане 29 травня 2017 року до Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області по кримінальному провадженню № 12015170300001109 у порядку статті 220 КПК України. Зобов`язано слідчого Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області по кримінальному провадженню № 12015170300001109 розглянути відповідно до вимог статті 220 КПК України клопотання потерпілого ОСОБА_1 від 29 травня 2017 року щодо проведення відповідних слідчо-оперативних заходів у кримінальному провадженні. У задоволенні решти вимог скарги відмовлено .
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 21.06.2017 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/3861/2017) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого щодо неприйняття рішення по клопотанню задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність слідчого щодо відсутності процесуального реагування на клопотання потерпілого ОСОБА_1 про здійснення процесуальних дій, подане 29 травня 2017 року до Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області по кримінальному провадженню № 12015170300001109 у порядку статті 220 КПК України. Зобов`язано слідчого Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області по кримінальному провадженню № 12015170300001109 розглянути відповідно до вимог статті 220 КПК України клопотання потерпілого ОСОБА_1 від 29 травня 2017 року щодо підготовки клопотання про надання дозволу на проведення обшуку за адресою реєстрації, тимчасового проживання чи перебування ОСОБА_7 . У задоволенні решти вимог скарги відмовлено .
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07.06.2017 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/3230/2017) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого щодо неприйняття рішення по клопотанню задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність слідчого щодо відсутності процесуального реагування на клопотання потерпілого ОСОБА_1 про здійснення процесуальних дій, подане 20 квітня 2017 року до Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області по кримінальному провадженню № 12015170300001109 у порядку статті 220 КПК України. Зобов`язано слідчого Полтавського РВП ГУНП в Полтавській області по кримінальному провадженню № 12015170300001109 розглянути клопотання потерпілого ОСОБА_1 від 20 квітня 2017 року щодо допиту ОСОБА_7 відповідно до вимог статті 220 КПК України. У задоволенні решти вимог скарги відмовлено .
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19.05.2017 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/3216/2017) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області щодо не розгляду клопотання у кримінальному провадженні № 12015170300001109 від 08.08.2015 року задоволено частково. Зобов`язано слідчого Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 19.04.2017 року, зареєстроване за вхідним номером Ф-245 від 20.04.2017 року. У задоволенні решти вимог скарги відмовлено .
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18.05.2017 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/3229/2017) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого задоволено. Визнано протиправною бездіяльність слідчого щодо не виконання вимог ст. 220 КПК України. Зобов`язано слідчого Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження № 12015170300001109 розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.04.2017 року про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, щодо проведення тимчасового доступу до речей та документів, а саме: справи № 2/1625/1446/12 від 28.08.2016 Полтавського районного суду Полтавської області суддя Цибізова С.А. в якій міститься інформація, щодо заволодіння титульними знаками системи «WebMoney Transfer» мережі інтернет безпосередньо гр. ОСОБА_2 в строки передбачені ст.220 КПК України та винести вмотивовану Постанову по суті розгляду клопотання .
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18.05.2017 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/3232/2017) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого задоволено. Визнано протиправною бездіяльність слідчого щодо не виконання вимог ст. 220 КПК України. Зобов`язано слідчого Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження № 12015170300001109 розглянути клопотання ОСОБА_1 а від 20.04.2017 про звернення за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, щодо проведення тимчасового доступу до речей та документів, а саме: електронного гаманця «WebMoney Transfer» який зареєстрований на ім`я ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у своїх цілях використовував гр. ОСОБА_2 з метою отримання інформації (місця знаходження користувача, його IP-адрес з прив`язкою до місцевості, рух коштів по рахунку «електронному гаманцю» з їх подальшим виводом з системи), щодо входження до системи «WebMoney Transfer» безпосередньо гр. ОСОБА_2 .
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 у справі № 816/463/18 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 10 січня 2018 року та відповідь на вказане звернення від 22 січня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 10 січня 2018 року відповідно до порядку, визначеного Законом України "Про звернення громадян". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а. с. 112-114 т. 1). Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2019 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 по справі № 816/463/18 скасовано. Провадження у справі № 816/463/18 за позовом ОСОБА_1 до Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії закрито. Роз`яснено позивачу право на звернення з аналогічними вимогами в порядку кримінального судочинства.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 у справі № 816/467/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Полтавського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 17 січня 2018 року № ФИ-7748439 та надання відповіді на вказане звернення. Зобов`язано Полтавське районне відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 17 січня 2018 року № ФИ-7748439 із наданням відповіді у розрізі кожного із поставлених у зверненні питань у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 03.05.2018 .
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 у справі № 816/2327/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавської області задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавської області щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 від 26.10.2017 року. Зобов`язано Полтавське районне відділення поліції Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавської області розглянути звернення ОСОБА_1 від 26.10.2017 року та надати відповідь. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 01.03.2018 .
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 у справі № 816/466/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Полтавського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 від 17 січня 2018 року №ФИ-7749920. Зобов`язано Полтавське районне відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області розглянути звернення ОСОБА_1 від 17 січня 2018 року №ФИ-7749920. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 03.05.2018 .
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 у справі № 816/1400/18 позов ОСОБА_1 до Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавської області, Головного управління Національної поліції у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавської області щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 від 01.04.2018, реєстраційний номер ФИ-7986936. Зобов`язано Полтавський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавської області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 01.04.2018, реєстраційний номер ФИ-7986936 із наданням відповіді щодо кожного зазначеного позивачем у зверненні питання у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 05.07.2018 .
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2018 у справі № 816/2358/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавської області щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 від 22.10.2017. Зобов`язано Полтавський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавської області розглянути звернення ОСОБА_1 від 22.10.2017. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 08.03.2018 .
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.03.2018 у справі № 816/468/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Полтавського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 від 17 січня 2018 року № ФИ-7749480 та надання відповіді на вказане звернення. Зобов`язано Полтавське районне відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 17 січня 2018 року № ФИ-7749480 із наданням відповіді у розрізі кожного із поставлених у зверненні питань у порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 03.05.2018.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 у справі № 816/492/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Полтавського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 від 09.01.2018 реєстраційний номер №7718431. Зобов`язано Полтавське районне відділення поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області розглянути звернення ОСОБА_1 від 09.01.2018 реєстраційний номер №7718431. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 30.05.2018 .
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 у справі № 816/2309/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Полтавського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавської області щодо не розгляду звернення ОСОБА_1 від 27.10.2017. Зобов`язано Полтавський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавської області розглянути звернення ОСОБА_1 від 27.10.2017. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 20.02.2018 .
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 10.09.2018 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/6098/2018, 1-кс/554/6102/2018) скарги ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області у кримінальному провадженні №12015170300001109 від 08 серпня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.2, 4 ст.190 КК України задоволено частково. Зобов`язано слідчих у кримінальному провадженні №12015170300001109 від 08 серпня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.2, 4 ст.190 КК України встановити громадян яким ОСОБА_2 з електронного гаманця системи LIQPAY зареєстрованого на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахував (переводив) грошові кошти, які належали ОСОБА_6 ; опитати громадян яким ОСОБА_2 з електронного гаманця системи LIQPAY зареєстрованого на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахував (переводив) грошові кошти, які належали ОСОБА_6 ; провести обшук за адресою реєстрації та інших місць тимчасового перебування ОСОБА_7 , 1978 року народження, зареєстрований – АДРЕСА_1 з метою явлення знарядь та засобів вчинення злочину. В іншій частині скарг відмовлено.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 08.02.2018 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/53/2018) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області в порядку ст.303 КПК України задоволено частково. Зобов`язано слідчого Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області в порядку ст.220 КПК України розглянути клопотання потерпілого ОСОБА_1 від 20.04.2017 року про вчинення певних дій у кримінальному провадженні №12015170300001109 від 08.08.2015 року, а саме: про звернення за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, щодо проведення тимчасового доступу до речей та документів, електронного гаманця «WebMoney Transfer», який зареєстрований на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з отриманням інформації (місця знаходження користувача, його IP-адрес з прив`язкою до місцевості, рух коштів по рахунку «електронному гаманцю» з їх подальшим виводом з системи); про результати розгляду якого повідомити ОСОБА_1 . В задоволенні інших вимог скарги відмовлено .
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 08.02.2018 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/50/2018) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області в порядку ст.303 КПК України задоволено частково. Зобов`язано слідчого Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області в порядку ст.220 КПК України розглянути клопотання потерпілого ОСОБА_1 від 20.04.2017 року про вчинення певних дій у кримінальному провадженні №12015170300001109 від 08.08.2015 року, а саме: про звернення з клопотанням до прокурора на погодження щодо проведення обшуку за адресою реєстрації та інших місць тимчасового проживання чи перебування гр. ОСОБА_7 , 1978 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та тимчасових перебувань в АДРЕСА_2 та в подальшому до слідчого судді; про результати розгляду якого повідомити ОСОБА_1 . В задоволенні інших вимог скарги відмовлено .
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18.02.2019 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/2756/2019) заяву потерпілого ОСОБА_1 про відвід слідчого начальника СВ Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області майора поліції Голтвянського Віталія Сергійовича у кримінальному провадженні №12015170300001109 від 08 серпня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,4 ст. 190 КК України задоволено. Призначити іншого слідчого у кримінальному провадженні №12015170300001109 від 08 серпня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,4 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 23.08.2018 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/4842/2018) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого задоволено. Визнано протиправною бездіяльність слідчого Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, щодо тривалого досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12015170300001109 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08 серпня 2015 за ознаки ч.2,4 ст.190 КК України. Визнано протиправною бездіяльність слідчого Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, щодо порушення розумних строків досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12015170300001109 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08 серпня 2015 за ознаки ч.2,4 ст.190 КК України. Зобов`язано слідчого Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області по кримінальному провадженні №12015170300001109 від 08.08.2015, щодо проведення процесуальних дій необхідних для закінчення досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12015170300001109 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08 серпня 2015 за ознаки ч.2,4 ст.190 КК України у строк 2 місяці.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 13.11.2017 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/7371/2017) клопотання ОСОБА_1 про встановлення процесуальних строків задоволено. Встановлено строк у 3 (три) місяці з моменту надходження матеріалів кримінального провадження №12015170300001109 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08 серпня 2015 року за ознаками ч.2 ст.190 КК України до Полтавського районного відділення Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області для проведення процесуальних дій необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування в рамках кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18.02.2019 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/2724/2019) заяву потерпілого ОСОБА_1 про відвід старшого слідчого СВ Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області майора поліції Козіна Антона Григоровича у кримінальному провадженні №12015170300001109 від 08 серпня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,4 ст. 190 КК України задоволено. Призначити іншого слідчого у кримінальному провадженні №12015170300001109 від 08 серпня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2,4 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 25.01.2018 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/563/2018) скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано службову особу Полтавського РВП Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальне правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_1 від 04.12.2017 року у відповідності до вимог ст. 214 КПК України. У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18.04.2018 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/2536/2018) скаргу ОСОБА_8 на постанову про закриття кримінального провадження задоволено частково, постанову заступника начальника СВ Полтавського РВП ПВП ГУ НП в Полтавській області Нездійминоги В.М. від 13 лютого 2018 року про закриття кримінального провадження за № 12015170300001109 від 08.08.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190 та ч.4 ст. 190 КК України скасовано, матеріали кримінального провадження № 12015170300001109 від 08.08.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190 та ч.4 ст. 190 КК України повернуто заступнику начальника СВ Полтавського РВП ПВП ГУ НП в Полтавській області Нездійминозі В.М. для організації досудового розслідування, в задоволенні іншої частини скарги відмовлено.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 05.04.2017 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/1977/2017) скаргу ОСОБА_1 на рішення слідчого про закриття кримінального провадження задоволено, скасовано постанову від 22.02.2017, винесену слідчим слідчого відділу Полтавського РВП Полтавського ВП ГУ НП у Полтавській області Кислим А.О. про закриття кримінального провадження № 12015170300001109 від 08.08.2015 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КК України, матеріали кримінального провадження № 42016171260000071 направлено до Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП у Полтавській області для проведення досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 18.01.2019 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/343/2019) скаргу ОСОБА_8 на постанову про закриття кримінального провадження №12015179300001109 від 08.08.2015 року задоволено частково, скасовано постанову начальника СВ Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області про закриття кримінального провадження від 05.12.2018 року в кримінальному провадженні №12015179300001109 від 08.08.2015, матеріали кримінального провадження №12015179300001109 від 08.08.2015 направлено для продовження досудового розслідування, в іншій частині вимог скарги відмовлено.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 13.11.2017 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/7371/2017) клопотання ОСОБА_1 про встановлення процесуальних строків задоволено. Встановлено строк у 3 (три) місяці з моменту надходження матеріалів кримінального провадження №12015170300001109 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08 серпня 2015 року за ознаками ч.2 ст.190 КК України до Полтавського районного відділення Полтавського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області для проведення процесуальних дій необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування в рамках кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 14.11.2017 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/7405/2017) клопотання ОСОБА_8 про вставлення процесуальних строків задоволено, встановлено строк у 3 місяці з моменту надходження матеріалів кримінального провадження № 12015170300001109 до Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування в рамках вказаного кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 08.02.2018 у справі № 554/12566/15-к (провадження № 1-кс/554/49/2018) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області в порядку ст.303 КПК України задоволено частково. Зобов`язано слідчого Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області в порядку ст.220 КПК України розглянути клопотання потерпілого ОСОБА_1 від 20.04.2017 року про вчинення певних дій у кримінальному провадженні №12015170300001109 від 08.08.2015 року, а саме: про проведення слідчо-оперативних заходів із застосуванням оперативно-технічних можливостей, направлених на встановлення зв`язків та можливих спільників гр. ОСОБА_2 , який зловживаючи довірою, шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами сім`ї скаржника; встановлення фактів використання, переводів та кінцевого місця знаходження грошових коштів в сумі 10,500 (десять тисяч п`ятсот) доларів США, якими гр. ОСОБА_2 шахрайським шляхом заволодів зловживаючи довірою; проведення обшуків та тимчасових доступів до речей та документів; встановлення осіб причетних до заволодіння грошовими коштами у сумі 10,500 (десять тисяч п`ятсот) доларів США; встановлення інших ошуканих громадян, які постраждали від протиправних дій гр. ОСОБА_2 ; про результати розгляду якого повідомити ОСОБА_1 . В задоволенні інших вимог скарги відмовлено.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24.12.2024 у справі № 545/3264/2 вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 20.09.2023 відносно ОСОБА_2 в частині звільнення за правопорушення передбачених в частині 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності скасовано. Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 задоволено. Звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК України на підставі ст. 49 КК України, провадження стосовно ОСОБА_2 закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. В іншій частині вирок залишено без змін.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди вказаними органами діють правила частини шостої цієї статті і завдана шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.
Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.
Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії чи бездіяльності цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
Апелянт зазначає, що станом на 22.01.2025 місце знаходження 300 біткоїнів не встановлено , Фисуну за кошти якого вони придбані , 300 біткоїнів не повернуто , чим завдано збитків його сім`ї на загальну суму 30 000 000 євро. По при те , що під час допиту ОСОБА_2 слідчим СУ ГУНП в Полтавській області було зафіксовано факт використання ОСОБА_2 , коштів ОСОБА_1 для придбання 300 біткоїнів , місце їх знаходження не встановлено. Тож окрім майнової шкоди позивач просив стягнути також і моральну шкоду завдану йому порушенням його прав та законних інтересів під час вчинення дій у кримінальному провадженні №12015170300001109, за результатами яких у справі №545/3264/20 ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності.
Так, відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 3постанови від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(далі - Постанова №4), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у: моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Якщо законодавством встановлені межі відшкодування моральної шкоди, суд визначає її розмір з урахуванням цих меж. Визначивши розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен навести в рішенні відповідні мотиви (пункт 9 Постанови №4).
Пунктом 5 вказаної Постанови роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Колегія суддів погоджується із висновком суду про відмову в задовленні вимог про стягнення моральної та майнової шкоди , він не суперечить загальним засадам цивільного законодавства про справедливості, добросовісності та розумності, з огляду на відсутність у даній справі встановлення факту порушення особистого немайнового права позивача невиконанням на його думку ухвал Октябрського районного суду у справі №554/12566/15-к від 13.11.202017 та від 23.08.2018 та звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності , за відсутності достатніх доказів на підтвердження його моральних страждань виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, оскільки позивачем не доведено факту спричинення Міністерством внутрішніх справ України моральних страждань, підстави для стягнення моральної та матеріальної шкоди відсутні.
Відповідачем за вимогами про стягнення моральної та майнової шкоди ОСОБА_1 визначив Міністерство внутрішніх справ України.
Та колегія суддів зауважує, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 року № 1118-р «Питання реформування органів внутрішніх справ України» було схвалено розроблену Міністерством внутрішніх справ Стратегію розвитку органів внутрішніх справ України та Концепцію першочергових заходів реформування системи Міністерства внутрішніх справ, основним завданням якої є оптимізація структури МВС. Згідно зі змістом вказаної концепції МВС України повинно мати таку структуру, щоб жодним чином не асоціюватися з «міністерством поліції», виконуючи при цьому роль цивільного та відкритого органу.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 878, Міністерство внутрішніх справ України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МВС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах, зокрема, забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Згідно із пунктом 1 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Отже, Міністерство внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684) та Національна поліція України (код ЄДРПОУ 40108578) є окремими центральними органами виконавчої влади, не підпорядкованими одне одному.
Відтак , у даній справі за вимогами ОСОБА_1 , Міністерство внутрішніх справ не є належним відповідачем , оскільки матеріали позову не містять жодного доказу порушення прав або інтересів апелянта збоку Міністерства внутрішніх справ України, Міністерство не наділено повноваженнями втручатися в діяльність слідчого, повноваженнями на проведення досудових розслідувань кримінальних правопорушень, повноваженнями на притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції.
Щодо вимог заявлених до Державної казначейської служби України.
У п.п. 63, 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 641/8857/17 зазначено, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляє державу в суді, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.
У пункті 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц зазначено, що держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.
Згідно з пунктом 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) зроблено висновок про те, що у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. У справах про відшкодування шкоди державою, остання бере участь як відповідач через той орган, діями якого заподіяно шкоду.
Отже, відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади, яким заподіяно шкоду.
Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України).
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України). Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).
Відповідно до пункту 9 Прикінцевих та Перехідних положень Бюджетного кодексу України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Відповідно до п.1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15 квітня 2015 року Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Одним із основних завдань Казначейства є реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів (п.3).
Відповідно до покладених завдань Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (підпункт 3 пункту 4 цього Положення).
Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.
Згідно пункту 35 Порядку Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.
Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин, яка у цих правовідносинах бере участь через орган Казначейської служби як розпорядника бюджетних коштів.
Таким чином, з повноважень та завдань Державної казначейської служби України не вбачається, що цей орган несе відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями працівників поліції, прокуратури під час досудового слідства.
Самостійним відповідачем Державна казначейська служба України за такими позовами бути не може.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 459/2566/21.
Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,382 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду міста Полтави від 07 травня 2025 року – залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: В. М. Триголов
Судді: О.В.Чумак
О.А. Лобов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua