Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №760/8996/24 — Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/8919/26

Справа №760/8996/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2026 року олом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Усатової І.А.,

при секретарі - Омельяненко С.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором.

Посилається в позові на те, що 03 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 0005/07/00-N, відповідно до якого позичальнику було надано кредитні кошти в розмірі 220 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення 12 квітня 2022 року.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_5 13 квітня 2007 року було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник С.А. за реєстровим номером №2542, відповідно до якого в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 97 кв.м.

Згідно з п. 1.2 Договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно, що стане власністю іпотекодавця після укладення цього договору, а саме квартира АДРЕСА_1 .

Заявою від 05 квітня 2007 року адресованою АКБ «Форум», ОСОБА_5 , серед іншого, перед отриманням кредиту вказала, що призначення кредиту: покупка квартири.

Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» на підставі договору відступлення права вимоги №526-Ф від 27 квітня 2017 року відступлено право вимоги первісного кредитора до позичальника за кредитним договором новому кредитору -Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінмарк». Розмір заборгованості за кредитним договором згідно відступлення права вимоги 182 876,26 доларів США.

27 квітня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» на підставі договору про відступлення прав вимог за договором іпотеки від 27 квітня 2017 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А., за реєстрованим номером №1443 відступлено право вимоги первісного іпотекодержателя за договором іпотеки новому іпотекодержателю -Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінмарк».

27 квітня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінмарк» та ОСОБА_1 був укладений договір №200/03-17-К про відступлення права вимоги, за яким ОСОБА_1 відступлено право вимоги за кредитним договором №0005/07/00-N від 13 квітня 2007 року та договором іпотеки від 13 квітня 2007 року за реєстровим №2542. Розмір заборгованості за кредитним договором згідно відступленого права вимоги, передана на користь ОСОБА_1 - 182 876,26 доларів США, яка складається з 148 324,75 доларів США суми основного боргу, 34 551,51 доларів США процентів.

На виконання договору від 27 квітня 2017 року №200/03-17-К про відступлення права вимоги між ТОВ ФК «Фінмарк» та ОСОБА_1 підписаний акт прийому-передачі права вимоги згідно договору №200/03-17-К про відступлення прав вимог від 27 квітня 2017 року.

На момент отримання кредиту, ОСОБА_5 перебувала в офіційному шлюбі з ОСОБА_4 , доказом чого є заява ОСОБА_4 щодо згоди на отримання дружиною ОСОБА_5 кредиту від 13 квітня 2007 року.

Також в п.п. 2.7., 9 анкети від 05 квітня 2007 року ОСОБА_5 вказала, що є заміжня, її чоловік ОСОБА_4 .

Кредитні кошти використані третьою особою, а фактично спільно з відповідачем на придбання квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 97 кв.м., яку передано в іпотеку згідно договору іпотеки та в якій третя особа та відповідач спільно проживали тривалий час, тобто майно використане в інтересах їх сім і.

У зв`язку з наявною простроченою заборгованістю за кредитним договором, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. провів державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 в порядку передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та п.61 Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженою постановою КМУ від 25.12.2015 №1127.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 листопада 2023 року у справі №760/23802/19 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_5 та визнано незаконним дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О. щодо проведення 22 червня 2017 року державної реєстрації права власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 97 кв.м., жила площа 63,90 кв.м., за ОСОБА_1 .

У зв`язку з скасуванням державної реєстрації квартири за ОСОБА_1 . Позивач, звернувся з позовом до суду та зазначив, що оскільки на момент укладення кредитного договору №0005/07/00-N ОСОБА_5 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 просив суд стягнути з останнього суму заборгованості у розмірі 7 237 090,25 гривень боргу, 186 181,58 гривень - 3% річних, 583 492,56 гривень інфляційних витрат та судовий збір у розмірі 15 140,00 гривень.

Виходячи з цього, позивач просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 16.04.2024 та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою судді від 29 квітня 2024 року в справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

03 липня 2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив, що 22 червня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецом Р. О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та перереєстровано іпотечну квартиру за ОСОБА_1 .

Таким чином ОСОБА_1 задовольнив свої вимоги за кредитними зобов`язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Не погодившись з діями приватного нотаріуса Швеця Р.О. третьою особою ОСОБА_5 було подано позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. про визнання протиправним, скасування рішення та витребування майна. 07 лютого 2023 року рішенням Солом`янського районного суду м.Києва в задоволені позову було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду Солом`янського районного суду м.Києва ОСОБА_5 було подано апеляційну скаргу.

За наслідками розгляду апеляційної скарги 24 листопада 2023 року Київським апеляційним судом винесено постанову про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_5 .

Визнано незаконними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О. щодо проведення 22 червня 2017 року державної реєстрації права власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 та визнано протиправними та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О., індексний номер: 35845263 від 23 червня 2017 року, згідно з яким 22 червня 2017 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис №21084358 про державну реєстрацію права власності на квартиру, за ОСОБА_1 на підставі договору іпотеки від 13 квітня 2007 року та договору про відступлення прав за договором іпотеки від 27 квітня 2017 року та витребувано у ОСОБА_6 та передано у власність ОСОБА_5 спірну квартиру.

У подальшомому після завершення судового розгляду, 28 листопада 2023 року, батько позивача, подарував квартиру ОСОБА_7 (дочці позивача).

ОСОБА_4 вважає, що позивач задовольнив свої вимоги шляхом передачі квартири іпотекодержателю.

Крім того, вказує, що оскільки 11 березня 2014 року рішенням Солом`янського районного суду м.Києва було задоволено позовні вимоги ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_5 та стягнуто заборгованість за кредитним договором з ОСОБА_5 у повному обсязі то права вимоги до ОСОБА_4 втрачено.

Також, 24 травня 2011 року, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, подружжя поділило майно, шляхом звернення з позовом до суду про поділ майна подружжя, в якому третьою особою було залучено ПАТ «Банк Форум», яким вирішено розділити майно наступним чином: квартира АДРЕСА_1 переходить у власність ОСОБА_5 , машина БМВ Х5, 2007 року випуску переходить у власність ОСОБА_4 . Жодного заперечення від банку з приводу розподілу так чином майна, не надходило.

З урахуванням вище викладеного, просив у задоволенні позову відмовити.

Протокольною ухвалою суду від 26.11.2024 закрито підготовче провадження призначено справу до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою суду від 25.04.2025 суд повернувся до стадії підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою суду від 17.11.2025 закрито підготовче провадження призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 29.01.2026 у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

У судовому засіданні позивач та його представники підтримали позов та просили його задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Установлено, що 13 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір №0005/07/00-N, відповідно до якого позичальнику було надано кредитні кошти в розмірі 220 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення 12 квітня 2022 року.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_5 13 квітня 2007 року було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник С.А. за реєстровим номером №2542, відповідно до якого в іпотеку передано квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 97 кв.м.

Згідно з п. 1.2 Договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно, що стане власністю іпотекодавця після укладення цього договору, а саме квартира АДРЕСА_1 .

27 квітня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінмарк» укладено договір про відступлення права вимоги за вищевказаним кредитним договором та договором іпотеки. Розмір заборгованості за кредитним договором згідно відступлення права вимоги 182 876,26 доларів США.

27 квітня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» на підставі договору про відступлення прав вимог за договором іпотеки від 27 квітня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А., за реєстрованим номером №1443 відступлено право вимоги первісного іпотекодержателя за договором іпотеки новому іпотекодержателю -Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінмарк».

27 квітня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінмарк» та ОСОБА_1 був укладений договір №200/03-17-К про відступлення права вимоги, за яким ОСОБА_1 відступлено право вимоги за кредитним договором №0005/07/00-N від 13 квітня 2007 року та договором іпотеки від 13 квітня 2007 року за реєстровим №2542. Розмір заборгованості за кредитним договором згідно відступленого права вимоги, передана на користь ОСОБА_1 - 182 876,26 доларів США, яка складається з 148 324,75 доларів США суми основного боргу, 34 551,51 доларів США проценти.

На виконання договору від 27 квітня 2017 року №200/03-17-К про відступлення права вимоги між ТОВ ФК «Фінмарк» та ОСОБА_1 підписаний акт прийому-передачі права вимоги згідно договору №200/03-17-К про відступлення прав вимог від 27.04.2017.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження наявності у відповідача заборгованості за вищевказаним договором, позивачем до позовної заяви було надано копію кредитного договору, копію договору іпотеки, копію договорів про відступлення права вимоги, копії актів прийому-передачі.

Разом з тим, вказані документи не підтверджують факт відступлення права вимоги за кредитним договором №0005/07/00-N від ПАТ «Банк Форум» до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінмарк», яке в свою чергу відступило право вимоги ОСОБА_1 .

Суд звертає увагу, що позивачем до позову додано копію реєстру прав вимоги, в якому не зазначено суму, що сплачується фактором клієнту за відступлення права вимоги на умовах договору факторингу, що унеможливлює встановлення судом ціни відступлення права вимог за кредитним договором.

Згідно п. 1 Договору №526 Ф про відступлення права вимоги передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальника та іпотекодавця, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитним договором та договором іпотеки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Пункт 2 Договору №526Ф про відступлення права вимоги вказує, що за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права кредитора за Основними договорами переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

Відповідно до п.4 Договору №526Ф про відступлення права вимоги сторони домовились, що за відступлення прав вимог за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 795 500,00 гривень, надалі за текстом - Ціна відступлення, до моменту укладення цього Договору на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор але не пізніше 10 робочих днів із дати складання такого протоколу.

Проте, позивач не надав жодних доказів виконання цієї умови: відсутні платіжні доручення, виписки з рахунків, квитанції, акти звірки чи інші документи, які б підтверджували перерахування коштів.

Разом з тим, відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу, якщо інше не встановлено законом або договором. Однак для визнання такого переходу суд повинен встановити не лише укладення відповідного договору, а й його виконання сторонами, зокрема сплату ціни відступлення, якщо правочин є оплатним (як у випадку купівлі-продажу майнового права за ч. 3 ст. 656 ЦК України).

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається.

Суд враховує сталу практику Верховного Суду щодо розмежування відступлення права вимоги (цесії) та договору факторингу, викладену у відповідних постановах Великої Палати Верховного Суду.

Відступлення права вимоги (цесія) є правочином, що опосередковує заміну кредитора в зобов`язанні (ст. 512-519 ЦК України). Воно може бути оплатним або безоплатним, стосуватися грошового чи негрошового зобов`язання, укладатися будь-якими особами (суб`єктний склад не обмежений). Метою є безпосередня передача права вимоги. Форма відповідає формі основного зобов`язання. Наслідок - заміна кредитора.

Договір факторингу (глава 73 ЦК України) є спеціальною фінансовою послугою за плату. Предмет - виключно грошове зобов`язання. Мета - надання клієнту фінансування за плату (окремої винагороди фактора: відсотки, дисконт тощо понад повернення суми). Фактор - банк або фінансова установа з відповідним правом (ліцензією). Договір укладається в письмовій формі з обов`язковими умовами.

Правова природа договору визначається за змістом прав та обов`язків сторін, незалежно від назви (п. 49 постанови від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18). Якщо відсутні докази надання фінансової послуги за окрему плату (позики/кредиту за плату), а мета - лише заміна кредитора (навіть з дисконтом), правочин є цесією, а не факторингом. Сам факт продажу права вимоги зі знижкою не перетворює цесію на факторинг без доказів фінансування (п. 51 постанови ВП ВС від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18; аналогічно висновок у постанові від 08 серпня 2023 року у справі № 910/8115/19).

У Договорі № 526-Ф від 27 квітня 2017 року прямо передбачено обов`язок ТОВ ФК «Фінмарк» сплатити ПАТ «Банк Форум» ціну відступлення у розмірі 795 500,00 грн протягом 10 робочих днів після складення протоколу аукціону (п. 4 договору).

Крім того, навіть за умови доведення переходу права вимоги, суд не вбачає ознак договору факторингу, оскільки відсутні докази надання окремої фінансової послуги за плату (окремої винагороди фактора понад суму повернення фінансування). З урахуванням практики Верховного Суду (зокрема постанов ВП ВС від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 та від 08.08.2023 у справі № 910/8115/19), послідовні правочини кваліфікуються як відступлення права вимоги (цесія), а не факторинг.

У даній справі позивачем не доведено ні фактичного переходу права вимоги (відсутність доказів оплати), ні наявності ознак фінансової послуги за плату, що унеможливлює визнання набуття позивачем статусу кредитором у спірному зобов`язанні.

Окрім того, Договір № 200/03-17-К про відступлення прав вимоги укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінмарк» та ОСОБА_1 , який долучений до матеріалів справи, містить лише перший і останній аркуш договору, з яких не можливо встановити будь-які домовленості між сторонами.

В той же час, встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за Договором відступлення права вимоги на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставину переходу права вимоги за вищевказанами договорами.

З огляду на викладене вище суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про стягнення заборгованості є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Сторонами по справі у відповідності до ч. 4 ст. 83 ЦПК України не було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк. Крім того, будь-які інші докази, ніж ті, що були надані позивачем разом із позовом, до суду сторонами по справі подані не були. Заяви про те, що доданий до справи або поданий до суду учасником справи для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є підробленим, до суду не надходили.

Будь-які клопотання про витребування доказів по справі в зв`язку з неможливістю їх самостійного надання та заяви про забезпечення доказів до суду сторонами по справі не подавалися.

Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Згідно із ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У даному випадку, суд позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно із ч. 2 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 2, п. 4, п. 6 п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та положення ч. 8 ст. 279 ЦПК України, судом досліджуються докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті, в даному випадку пояснення, викладені в позовній заяві та відзиві на позовну заяву, а також докази, надані разом із ними.

Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем у позові, відповідачем у відзиві та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання, що позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що в даному випадку, за встановлених судом обставин, відсутні підстави для захисту прав позивача шляхом стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, оскільки такі вимоги є необґрунтованими і недоведеними належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України, які б були достатніми, в розумінні ст. 80 ЦПК України, для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в сумі 15 140,00 грн.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України судовий збір слід залишити за позивачем.

Враховуючи вищенаведене та керуючись Конституцією України, , ст.ст.1, 2, 12, 15, 16, 204, 207, 509, 510, 512-519, 525-527, 530, 549, 551, 610-612, 626-629, 633, 634, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055,1056-1,1077-1083 ЦК України, ст.ст.2, 4, 10-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 258, 263-265, 273, 279,280-283,354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.А. Усатова