Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №757/3110/26-п — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3110/26-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 року суддя Печерського районного суду м. Києва Гридасова А.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. ст. 124, 122-4 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2026 до Печерського районного суду м. Києва надійшли протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 560344 серії ЕПР1 № 560367, суть яких зводиться до того, що:

- 06.01.2026 о 15:30 год. за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 9, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «LEXUS», д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, в ході чого здійснив зіткнення з припаркованим транспортним засобом марки «KIA», д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди вище вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1. Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність, згідно з ст. 124 КУпАП.

- 06.01.2026 о 15:45 год. за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 9, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «LEXUS», д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху став учасником ДТП, до якого будучи причетним залишив місце пригоди, чим порушив п. 2.10.а. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

ОСОБА_2 зазначив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнає, збитки потерпілому було відшкодовано страховою компанією за його зверненням, долучив копію повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що має ознаки страхового випадку по договору ОСЦПВВНТЗ від 08.01.2026. Щодо протоколу за ст. 122-4 КУпАП, то вважає, що в цій частині провадження підлягає закриттю, оскільки останній не покидав місце ДТП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Щодо протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 124 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до пунктів 2.3.б), 10.9 Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Аналізуючи докази по справі із точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей суддя вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП безумовно, «поза розумним сумнівом», доведена та підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 560344 від 06.01.2026; схемою ДТП; письмовими поясненнями учасника ДТП - ОСОБА_2 .

Таким чином, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вважає, що дії водія ОСОБА_2 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП вірно, протокол складено у відповідності до вимог законодавства, а вина особи безумовно, «поза розумним сумнівом», доведена та підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі і повністю встановлена під час судового розгляду.

При призначенні стягнення правопорушнику суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність.

Відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність правопорушника не встановлено.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень необхідним і достатнім буде адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ст. 124 КУпАП.

Щодо протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 122-4 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 560367 від 06.01.2026 ОСОБА_1 , 06.01.2026 о 15:30 год. за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 9, керуючи транспортним засобом марки «LEXUS», д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху став учасником ДТП, до якого будучи причетним залишив місце пригоди, чим порушив п. 2.10.а. Правил дорожнього руху України.

Пунктом 2.10 (а) Правил дорожнього руху України визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Під залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди слід розуміти дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховування факту такої пригоди або обставин її вчинення, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу (п.1.10 Правил дорожнього руху). З суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, характеризується наявністю виключно прямого умислу.

За змістом ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення вважається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер свого діяння, передбачала його шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів залишення ОСОБА_1 місця ДТП з умислом уникнути відповідальності та покарання за вчинене адміністративне правопорушення, вважаю, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а саме умисного залишення місця ДТП. При цьому, як вбачається із матеріалів справи протокол ЕПР1 № 560367 від 06.01.2026 за ст. 122-4 КУпАП складено працівником Управління патрульної поліції на місці ДТП, зі схемою ДТП ОСОБА_2 був ознайомлений 06.01.2026 о 15:45 год., про що свідчить його підпис на схемі місця ДТП, яка сталась 06.01.2026 о 15:45 год. за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 9, а пояснення відібрано у останнього о 16:00 год., що спростовує доводи, що 06.01.2026 о 15:45 год. ОСОБА_1 було залишено місце ДТП.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom) від 14 березня 2002 р., заява № 46477/99, у якій ЄСПЛ зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

До складеного протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП не долучено відповідних доказів, що відображають об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ суд вважає, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи.

В силу принципу презумпції невинуватості, який є застосовним і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року в справі №1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно з яким винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь. Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». При цьому, як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 р., провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень ст. 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП, виноситься постанова про закриття провадження.

За вищевикладених обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, не знайшла свого підтвердження, а тому провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку з ухваленням відносно ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення, з нього слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 40-1, 122-4, 124, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 122-4 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя А.М. Гридасова