Постанова від 18 січня 2026 р. у справі №521/9301/25 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю

Дата: 18 січня 2026 р.

Справа: №521/9301/25

Суддя: Журавльов О. Г.

Номер провадження: 33/813/171/26

Номер справи місцевого суду: 521/9301/25

Головуючий у першій інстанції Кузьменко Н. Л.

Доповідач Журавльов О. Г.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду – Журавльов О.Г., за участі - секретаря судового засідання Хангельдян К.С., представника Одеської митниці - Ревенко Т.А, представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Соколюка В.П., в режиме відеоконференції розглянувши апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Соколюка В.П., на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 11.11.2025, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , на момент подій протоколу працюючої на посаді директора ТОВ «СЕРВІС ТЕХНОЛОДЖІ» (код ЄДРПОУ 43994177), проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 11.11.2025, ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накладено стягнення у виді в розмірі 50 відсотків вартості товарів (безпосередніх предметів порушення митних правил), що становить 731500 гривень з конфіскацією таких товарів.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.

Встановлено, що 18.12.2024 року о 17 годині 58 хвилин через пункт пропуску «Орлівка» митного поста «Придунайський» Одеської митниці на підставі митної декларації (далі - МД) типу ІМ ЕЕ №24UA500000946872U9 та товаросупровідних документів (інвойс від 03.12.2024 №09, CMR від 07.12.2024 №б/н, та сертифікату про походження товару від 06.12.2024 №24 025050 В) у автотранспортному засобі «HH5097AB/BK3353XP», на адресу ТОВ «СЕРВІС ТЕХНОЛОДЖІ» (Україна, місто Полтава) переміщено товари загальною вагою брутто/нетто 22000 кг, фактурною вартістю 20058,72 USD, а саме: «Труби безшовні з чорних металів обсадні зовнішнім діаметром понад 168,3 мм, але не більше як 406,4 мм:- Труба обсадна 177,8х10,36 мм N-80T1 BTC/7"29 PPF N-80 BTC Range 3 - 39 шт.; торгівельна марка: немає відомостей; виробник: немає відомостей; країна походження: Аргентина, (AR)», код товарів згідно УКТЗЕД 7304293000, ставка ввізного мита 0%.

20.12.2024 року, після прибуття автотранспортного засобу з товарами до зони діяльності митного поста «Одеса-внутрішній» Одеської митниці, з метою здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг ввезених на митну територію України товарів, до Одеської митниці подано електронну митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» №24UA500500043434U2 з документами: інвойс від 03.12.2024 №09, CMR від 07.12.2024 № б/н, сертифікат про походження товару від 06.12.2024 №24 025050 В, експортна декларація країни відправлення від 07.12.2024 №01242000130715 та іншими товаросупровідними документами, які передбачені ст. 335 Митним кодексом України.

Згідно наданих товаросупровідних документів встановлено, що країною походження товарів є Аргентина, продавцем та відправником товарів є компанія «BAHAR ENERGY OPERATING COMPANY LIMITED» (Республіка Азербайджан), а одержувачем товарів та особою відповідальною за фінансове врегулювання є ТОВ «СЕРВІС ТЕХНОЛОДЖІ» (Україна, місто Полтава).

Відповідно до графи 44 МД №24UA500500043434U2 (попередня МД №24UA500000946872U9) за кодом «0861» - Сертифікат про походження товару від 06.12.2022 № 24 025050 В, країною походження товару є Аргентина.

24.12.2024 року, на підставі переліку форм митного контролю визначених із застосуванням системи аналізу та управління ризиками (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684 «Про затвердження Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю») посадовими особами митного органу проведено митний огляд товарів за МД №24UA500500043434U2.

За результатами проведеного митного огляду складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів №24UA500500043434U2, відповідно якого товар представляє собою труби безшовні обсадні у кількості 39 штук, на яких присутнє маркування «OSTL ISO 11960 5 CT – 0243 2 1. 7 29 N Q «S» P 6800 BC D», «GLOBAL OIL EOUIPMENT SUPPLY LTD. GOES – IIT – 11006» та зазначена їх довжина від 11.57 MTR до 12.77 MTR.

Дане маркування не вказане в графі 31 МД №24UA500500043434U2 та інвойсі від 03.12.2024 №09.

Крім того, виявлене маркування при митному огляді відсутнє в описі товару яке зазначене в сертифікаті про походження товару від 06.12.2022 №24 025050 В.

Під час перевірки наявних на сертифікаті про походження товару реквізитів (печатка, підпис та ПІБ відповідальної особи) з наявними даними щодо актуальних реквізитів, доведених листом Міністерства закордонних справ від 08.04.2024 №660/15-4757, Держмитслужби України від 08.04.2024 №9969/5.4, ім`я особи та зразок підпису відповідальної за видачу сертифікату не відповідає наявним у поданому сертифікаті від 06.12.2022 №24 025050 В.

Відповідно до маркування на товарі, а саме «5 СТ – 0243» являє собою номер ліцензії на сертифікат повноважень на використання офіційної монограми АРІ, який виданий Oil Country Tubular LTD з країною походження Індія.

Згідно веб-сайту «www.octlindia.com» за посиланням «www.octlindia.com/profile.html» встановлено, що повна переробна діяльність Oil Country Tubular LTD розташована в Наркетпаллі, Індія.

Отже, Аргентина, як країна походження товару, яка зазначена в сертифікатів про походження товару від 06.12.2022 №24 025050 В, не відповідає дійсності, оскільки відповідно до маркування на товарі та сертифікату повноважень на використання офіційної монограми АРІ, країною походження є Індія.

У зв`язку з не наданням ТОВ «СЕРВІС ТЕХНОЛОДЖІ» документів, які підтверджують країну походження товару та ст. 46 Митного кодексу України, антидемпінгове мито за кодом УКТЗЕД 7304293000 має становити 51,52%.

Декларантом за МД № 24UA500500043434U2 розраховано митні платежі у сумі 194604,22 гривні.

Згідно службової записки митного поста «Одеса-внутрішній» від 27.12.2024 №28-05/28-05-02/60004 митні платежі з урахуванням антидемпінгового мита повинні складати 796172,95 гривні.

Таким чином, різниця митних платежів між розрахованими та платежами які підлягають сплаті, з урахуванням антидемпінгового мита становить 601 566,73 гривні.

Перебуваючи на посаді керівника підприємства, громадянка України ОСОБА_1 відповідає за фінансово-господарську діяльність підприємства і зобов`язана забезпечити надання до митного контролю і оформлення документи з достовірною та правдивою інформацією.

Таким чином, громадянкою України ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо країни походження товару.

Зазначені дії, на переконання митниці, мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

На дану постанову представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Соколюк В.П. подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення .

Доводи обґрунтовує тим, що відповідно до договору продавець надає Покупцеві відповідні сертифікати на товар. Отже, відповідно до зазначеного Договору, саме Продавець відповідальний за надання Покупцеві відповідного Сертифікату походження товару.

Відповідно до Сертифіката походження товару (Оригінал Az 24 025050В), виданого в Азербайджанській республіці - ТОВ "Сервіс Технолоджі" до Контракту №BEOCL/CSNG/006-06.11.24, Специфікація №1 від 06.11.2024 року, в пункті 5 «Країна походження» 39-ти обсадних труб (пункти 8, 9 - Кількість та Опис товару), було зазначено – «Аргентина».

Отже у директора ТОВ "Сервс Технолоджі ОСОБА_1 не було підстав сумніватись у відповідності зазначеного Сертифікату походження придбаних обсадних труб в кількості 39 штук саме з Аргентини. Зазначене свідчить про те, що директор ТОВ «Сервіс Технолоджі» ОСОБА_1 не мала наміру чи умислу приховувати від митного контролу при переміщені придбаних труб країни їх походження.

Навпаки, 13.01.2025 року директор ТОВ «Сервіс Технолоджі» ОСОБА_1 направила на адресу Одеської митниці листа, в якому було зазначено, що 08.01.2025 року ТОВ «Сервіс Технолоджі» отримало від постачальника листа стосовно описки в Договорі та супроводжувальних документах щодо походження товару, з доданням до листа відповідних документів.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Соколюка В.П., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника Одеської митниці Ревенко Т.А., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП - апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положення ст. 487 МК України передбачають, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

В силу ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Визнаючи винною ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, суд першої інстанції прийняв до уваги відомості, зазначені в митній декларації та відомості, зазначені в наданих сторонами поясненнях та документах та дійшов до висновку, що Аргентина, як країна походження товару, яка зазначена в сертифікаті про походження товару від 06.12.2024 №24 025050 В, не відповідає дійсності, оскільки печатка, підпис та ПІБ відповідальної особи на даному сертифікаті ( ОСОБА_2 ) не співпадають з даними щодо зразків печатки, підпису та ПІБ осіб, відповідальних за видачу сертифікатів про походження товарів, які експортуються Азербайджанської Республіки (Лист від 08.04.2024 року №660/15-4757). Крім того, відповідно до маркування на товарі встановлено, що «5 СТ – 0243» являє собою номер ліцензії на сертифікат повноважень на використання офіційної монограми АРІ, який виданий Oil Country Tubular LTD з країною походження Індія.

Проте, всупереч вимогам ст.ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 486, 489 МК України суд першої інстанції належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без з`ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для її розгляду, та не звернув уваги на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Згідно ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Частиною 1 статті 483 МК України встановлено адміністративну відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Аналіз даної норми права дає підстави вважати, що встановлений національним законодавством порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України є об`єктом порушення митних правил за ст. 483 МК України. Об`єктивною стороною зазначеного правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України. Під дією мається на увазі активна поведінка (вчинок) особи, в якій відображена зовні її воля і, що спрямована на спричинення певних негативних наслідків.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України або вивезти за межі території України з порушенням встановленого порядку.

Згідно роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.

Декларування, відповідно до вимог ч. 1 ст. 257 МК України, здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Пункт 8 ч. 1 ст. 4 МК України містить визначення поняття «декларант», згідно якого це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 МК України, декларантами мають право виступати: 1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір; 2) в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.

Резидентами, згідно вимог п.п. а) п. 50 ч. 1 вищезгаданої ст. 4 МК України, є юридичні особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України, з місцезнаходженням на її території, а також їх відокремлені підрозділи за кордоном, що не здійснюють господарської діяльності.

Згідно положень ч. 5 ст. 265 МК України, декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

Стаття 266 МК України встановлює обов`язки, права та відповідальність декларанта та уповноваженої ним особи, зокрема, ч. 4 зазначеної статті передбачено, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

В свою чергу, відповідно до ч. 5 ст. 266 МК України, особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 4.2. Договору №ВЕОСL/CSNG/006-06.11.24 dsl 06.11.2024 року, укладеного між ТОВ «Сервіс Технолоджі», надалі - Покупець та Представництвом «Bahar Energy Operating Company Limited» в Азербайджанській республіці, надалі – Продавець, згідно з яким Покупець придбав у Продавця обсадні труби, зазначені в Додатку 1 до цього Договору та під час доставки Товару Продавцем Покупцеві надаються: Акт прийому-передачі, накладна, Витяг з переліку товарів (накладна).

Крім того, згідно з п. 6.1. Продавець надає Покупцеві відповідні сертифікати на товар. Отже, відповідно до зазначеного Договору, саме Продавець відповідальний за надання Покупцеві відповідного Сертифікату походження товару.

Відповідно до Сертифіката походження товару (Оригінал Az 24 025050 В), виданого в Азербайджанській республіці - ТОВ "Сервіс Технолоджі" до Контракту №ВЕОСL/CSNG/006-06.11.24, Специфікація №1 від 06.11.2024 року, в пункті 5 «Країна походження» 39-ти обсадних труб (пункти 8, 9 – Кількість та Опис товару), було зазначено – «Аргентина».

Згідно з листом продавця - Представництва «Bahar Energy Operating Company Limited» в Азербайджанській республіці обсадні труби в кількості 39 штук відповідають по якості в Азербайджанській республіці стандартам, технічним умовам і можуть бути відвантажені на експорт (а.с. 27).

В п. 5 накладної (а.с. 28), яка була видана продавцем – «Bahar Energy Operating Company Limited» Азербайджанська республіка перевізнику – Приватному підприємству «Інтертранс К», ЄДРПОУ 37645515 (67700 Одеська область, Білгород-Дністровський, вул. Сонячна, 5-В, 12) зазначений Сертифікат походження Az 24 025050 В від 06.12.2024 року, в якому зазначена країна походження товару – «Аргентина». =

Отже у директора ТОВ «Сервіс Технолоджі» ОСОБА_1 не було підстав сумніватись у відповідності зазначеного Сертифікату походження придбаних обсадних труб в кількості 39 штук саме з Аргентини.

Зазначене свідчить про те, що директор ТОВ «Сервіс Технолоджі» ОСОБА_1 не мала наміру чи умислу приховувати від митного контролю при переміщені придбаних труб країни їх походження.

Навпаки, як вбачаєтеся з матеріалів справи, 13.01.2025 року директор ТОВ «Сервіс Технолоджі» ОСОБА_1 направила на адресу Одеської митниці листа (а.с. 15), в якому було зазначено, що 08.01.2025 року ТОВ «Сервіс Технолоджі2 отримало від постачальника листа (а.с. 35) стосовно описки в Договорі та супроводжувальних документах щодо походження товару, з доданням до листа відповідних документів.

Отже, ще до оформлення протоколу про порушення митних правил №0018/UА50000/2025, складеного 14 січня 2025 року в.о. державного інспектора оперативного відділу №1 управління боротьби з порушеннями митних правил Одеської митниці Дармопук Е.В., директор ТОВ «Сервіс Технолоджі» ОСОБА_1 повідомила Одеську митницю про невідповідність у митній декларації щодо походження товару (труб), яка є наслідком описки постачальника в договорі та супроводжувальних документах.

Крім того, апеляційний суду звертаю увагу на те, що відповідно до Повідомлення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням з Китайської народної республіки» від 02.08.2023 року, згідно із Законом України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», розрахунок і сплата остаточного антидемпінгового мита стосується лише товарів із країною походження - Китайська Народна Республіка, а також щодо товару, стосовно якого неможливо визначити його походження (а.с. 71-75).

Відповідно до Службової записки начальника Митного поста Д. Перстинчика від 27.12.2024 року (а.с. 60-61), було здійснено звірку наявного маркування на товарі (39-ти обсадних трубах) з інформацією на сайті https://mycerts.api.org за сертифікацією «0243» та стандартом «АРІ-5СТ» та отримано інформацію, що дане маркування має відношення до Oil Country Tubular Ltd з країною походження Індія.

Отже, відповідно до зазначеного та матеріалів справи (а.с. 62-64) було підтверджене походження товара (39-ти обсадних труб), які були переміщені ТОВ «Сервіс Технолоджі» на митну територію України – Індія.

Тому, висновок суду першої інстанції про те, що матеріалами справи та наданими ОСОБА_1 документами, жодним чином не спростовуються висновки про сумніви щодо країни походження товару не відповідають вищезазначеній інформації, яку містять матеріали справи.

Крім того, посилання районного суду про розумні сумніви щодо дійсності Сертифікату походження товару №25011768 В від 26.05.2025 року з виправленою країною походження, з причини того, що в цьому сертифікаті наявні ПІБ посадової особи та її підпис – « ОСОБА_3 », який відсутній в переліку осіб, відповідальних за видачу сертифікатів про походження товарів, які експортуються з Азербайджанської республіки (Лист від 08.04.2024 року №660/15-4757, (а.с. 65, 70) спростовується тим, що зазначена посадова особа, які підписала виправлений сертифікат, була призначена на посаду після 08.04.2024 року.

В матеріалах справи відсутні жодні докази, які б свідчили про недійсність Сертифікату походження товару №25011768 В від 26.05.2025 року з країною походження товару – Індія.

Крім того, відповідно до Договору №ВЕОСL/CSNG/006-06.11.24 dsl 06.11.2024 року, укладеного між ТОВ «Сервіс Технолоджі», в особі ОСОБА_1 і Представництвом «Bahar Energy Operating Company Limited» в Азербайджанській республіці, останнє продало ТОВ «Сервіс Технолоджі» 39 обсадних труб та видало перевізнику – Приватному підприємству «Інтертранс К», ЄДРПОУ 37645515 (67700 Одеська область, Білгород-Дністровський, вул. Сонячна, 5-В, 12) відповідні товаросупроводжувальні документи, серед яких був Сертифікат походження Az 24 025050В від 06.12.2024 року, в якому зазначена країна походження товару – «Аргентина», що в подальшому було визнано опискою та надано новий сертифікат походження товару – Індія. Ні Аргентина ні Індія не були віднесені антидемпінговим законодавством України, діючим станом на 18.12.2024 року (час ввезення труб на територію України) до країн, стосовно яких застосовувались антидемпінгові заходи при розмитнені товарів.

Все вищевикладене у сукупності свідчить про те, що в діях директора ТОВ «Сервіс Технолоджі» ОСОБА_1 відсутній умисел на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 495 МК України та статтями 251, 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім цього, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Частина 1, 2 статті 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень».

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 року у справі №760/10803/15-а (адміністративне провадження №К/9901/19074/18) в якої зазначено, що один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Докази, надані Одеською митницею до цієї справи на підтвердження вини ОСОБА_1 викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Таким чином, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, та те, що під час апеляційного розгляду справи було встановлено те, що ОСОБА_1 не мала наміру вчиняти будь-яких протиправних дій направлених на приховування товару від митного контролю, що свідчить про відсутність умислу на вчинення митного правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргупредставника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Соколюка В.П. – задовольнити.

Постановусудді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 11.11.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МКУ – скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua