Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №127/20814/24 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/20814/24

Провадження № 22-ц/801/172/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Волошин С. В.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 рокуСправа № 127/20814/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Міхасішина І.В.,

суддів : Матківської М.В., Сопруна В.В.

за участю секретаря судового засідання: Кахно О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу № 127/20814/24 за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою представника позивача Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» - адвоката Роя Володимира Леонідовича на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 жовтня 2025 року, ухваленого міським судом під головуванням судді Волошина С.В., -

встановив:

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н (Договір 1) від 19.07.2023 в розмірі 62668,51 гривень, заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н (Договір 2) від 19.07.2023 в розмірі 47015,08 гривень, загальним розміром 109683,59 грн.

Позов мотивований тим, що 19.07.2023 відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту. 19.07.2023 Відповідач підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг №б/н від 19.07.2023 та погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн. (п.9.2. Договору); Тип кредитної карти: Картка «Універсальна Gold»; Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.9.2. Договору); Процентна ставка, відсотків річних: 40,8% (п.9.3 Договору); Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.9.4. Договору); Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.9.4. Договору); Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.9.5. та п.2.1.1.2.12. Договору).

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля, про що зазначено в полі підпис Клієнта із позначкою дати та часу. На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії 08/26, тип - Віртуальна картка Універсальна GOLD VISA. Відповідач скористався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, таким чином відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.

Також Відповідачем 19.07.2023 було взято ще одне зобов`язання відповідно до Заяви про надання кредиту «Оплата частинами» за договором 23071934590594 від 19.07.2023 на cуму 49999,00 грн. (Договір 2) та підписано Графік кредиту за допомогою ОТР пароля.

Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно Позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору 1,2, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором (додається до позовної заяви) та підтверджується випискою за рахунком.

В ході підготовки позовної заяви було встановлено, що Відповідач перестав вносити кошти на погашення кредитів за Договором 1 та Договором 2 посилаючись на спірні операції, які були проведені 19.07.2023.

За зверненням Відповідача, Банком було проведено службову перевірку і встановлено наступні обставини:

До Управління безпеки Приватбанку надійшов запит про проведення службової перевірки по факту звернення клієнта ОСОБА_1 , щодо зняття 19.07.2023 з його картки НОМЕР_1 - грошових коштів.

В своєму зверненні клієнт ОСОБА_1 повідомив, що 19.07.2023 був заблокований його номер телефону шахраями і оформлено два кредити.

На підставі виписки по карті НОМЕР_1 підтверджено 8 списань 19.07.2023 на загальну суму 46486,00 грн., в тому числі і на картку НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 .

В подальшому кошти з картки НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_2 були зняті невстановленою особою у банкоматах м. Кривий Ріг. Встановити контакт з клієнтом ОСОБА_2 не було можливості, так як він не бере слухавку. Наведене обумовило внесення клієнта ОСОБА_2 в список обмежень з кодифікатором - 1.41 (шахраї в електронних мережах).

B ході аналізу хроніки авторизацій в Приват24 клієнта ОСОБА_1 встановлено, що 19.07.2023 авторизації в акаунті клієнта відбулися з нетипового для клієнта пристрою Smartphohe (WEВ-вepciя).

Крім того, 19.07.2023 в 16:57 через Приват24 клієнта було оформлено кредит готівкою на суму 49999,00 грн. Підтвердження операції оформлення кредиту відбувалось за допомогою Простого електронного підпису ОТР- пароля на фінансовий номер телефону: НОМЕР_4 . Порушень оформлення договору не виявлено.

На підставі вищевказаних матеріалів перевірки і враховуючи пояснення ОСОБА_1 позивачем зроблено висновок про те, що 19.07.2023 треті особи перевипустили SIМ-картку ОСОБА_1 (його фінансового телефону), потім отримали доступ в Приват24 клієнта змінивши пароль до акаунта, при цьому вхід було підтверджено ПІН кодом по карті НОМЕР_5 ) (імовірно було передано ПІН-код) та по IVR дзвінку від банку. Після чого треті особи здійснили вказані вище операції.

Таким чином, на переконання позивача, проведення операцій з рахунками клієнта ОСОБА_1 , стало можливим внаслідок віддаленої заміни SІМ картки клієнта та розголошення ним конфіденційної інформації під час контакту з шахраями.

Клієнту ОСОБА_1 рекомендовано звернутися з відповідною заявою в правоохоронні органи та проінформовано, що співробітникам поліції буде надано повну та необхідну допомогу в межах чинного законодавства.

У зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору відповідач, за розрахунками позивача, станом на 18.03.2024 має заборгованість: за Договором 1 в сумі 62668,51 гривень, з яких: 50040,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12628,51 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; за Договором 2 в сумі 47015,08 грн., з яких: 46990,08 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 25,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. Загальна заборгованість складає 109683,59 грн. Існування цієї заборгованості стало підставою для звернення позивачем до суду з цим позовом.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 жовтня 2025 року в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.

Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» (на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 30000,00 грн.

В апеляційній скарзі представник позивача Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» - адвокат Рой В.Л. зазначив, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, що призвело до порушення прав, свобод та законних інтересів Банку, а тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт зазначає, шо судом неправильно встановлено фактичні обставини справи. Банк у даній справі виконав обов`язок доказування і довів наявність вини клієнта.

Відзиви на апеляційну скаргу від учасників справи не надходили.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Рой В.Л. апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити на підставах викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача адвокат Рябов Д.С. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив суд залишити її без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» за договором банківського обслуговування. Зазначені обставини відповідачем визнані, а тому в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

19.07.2023 від імені відповідача ОСОБА_1 підписано Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та з позивачем узгоджено наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн. (п.9.2. Договору); Тип кредитної карти: Картка «Універсальна Gold»; Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.9.2. Договору); Процентна ставка, відсотків річних: 40,8% (п.9.3 Договору); Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.9.4. Договору); Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн., щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.9.4. Договору); Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.9.5. та п.2.1.1.2.12. Договору).

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від імені Відповідача підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля, про що зазначено в полі підпис Клієнта із позначкою дати та часу (а.с. 59-81, т. 1).

Використання ОТР пароля в якості простого електронного підпису погоджено із Відповідачем ОСОБА_1 у Анкеті - опитувальнику від 14.10.2022, яка підписана Відповідачем власноруч на планшеті. (а.с. 17 - 18 т. 1).

На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_6 , строк дії 08/26, тип - Віртуальна картка Універсальна GOLD VISA (а.с.19, т. 1).

У подальшому, 19.07.2023 ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування та отримав послугу «Оплата частинами» на суму 49999,00 грн., з використанням ОТР пароля підписав Паспорт кредиту та Графік кредиту.

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» №0000003458746531 від 20.03.2024 про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н), 19.07.2023 встановлений на картці Кредитний ліміт у розмірі 49999,00 гривень, 19.07.2023 - кредитний ліміт зменшено.(а.с. 16, т. 1).

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» №0000003456113381 від 19.03.2024 про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н), 19.07.2023 встановлений на картці Кредитний ліміт у розмірі 50000,00 гривень, 19.07.2023 - кредитний ліміт зменшено до 26000,00 гривень, 19.07.2023 - кредитний ліміт зменшено до 26000,00 гривень, 20.10.2023 кредитний ліміт зменшено до 0,00 гривень (а.с. 20, т. 1).

Згідно виписки позивача за договором б/н за період з 19.07.2023-19.03.2024 вбачається, що 19.07.2023 було здійснено банківські операції - грошові перекази на картку ПриватБанку через Приват24. Одержувач: ОСОБА_2 на загальну суму- 43647,50 грн, та поповнення картки, грошові перекази у сумі 9098,82 грн (а.с. 23, т. 1).

Згідно виписки позивача за договором б/н за період з 19.07.2023-19.03.2024 вбачається, що 19.07.2023 було здійснено банківські операції - покупка, грошові перекази в сумі 49999,00 грн (а.с. 24, т. 1).

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості:

- за договором № б/н від 19.07.2023 (Договір 2) станом на 19.03.2024 у розмірі 47015,08 грн., яка, як вбачається з розрахунку заборгованості складається із заборгованості за поточним тілом кредиту - 49990,08 грн. та заборгованості за простроченими відсотками 25,00 грн (а.с. 21-22, т. 1).

- за договором №б/н від 19.07.2023 (Договір 1), борг ОСОБА_7 станом на 18.03.2024 становить 62668,51 грн., з яких: 50040,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 12628,51 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 25-26, т. 1).

Представник відповідача надав суду витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023020040000506 від 25.07.2023 за ч. 3 ст. 190 КК України, відповідно до якого: 24.07.2023 до ЧЧ ВП №2 ВРУП звернувся ОСОБА_1 , який просить прийняти міри до невідомої особи, яка шляхом обману заволоділа його мобільним номером телефону НОМЕР_7 та в подальшому, використовуючи його персональні дані отримала споживчий кредит в сумі 50000,00 грн. та підвищили ліміт на кредитну картку до 50000,00 грн., з яких купили товару на 47221,28 грн. Обидва кредити у Приватбанку. Крім того, на його ім`я видано два кредити, один на 200 грн., в компанії швидких кредитів Смартівей, інший на 2000 грн. в Є-гроші (а.с. 166, т. 1).

В межах даного кримінально провадження слідчим поліції було проведено огляд інформації, яка міститься на оптичному носії (CD-R), яку було отримано в ПрАТ «Київстар», про що складено протокол огляду документа. З протоколу вбачається, що номер мобільного телефону НОМЕР_8 згідно базовим станціям перебував з 19.07.2023 14:23:48 год. за адресою: АДРЕСА_1 . 19.07.2023 14:56:43 номер мобільного телефону НОМЕР_8 згідно базовим станціям перебував за адресою: АДРЕСА_2 , та в подальшому вхідні та вихідні дзвінки, СМС повідомлення здійснювалися у: Дніпропетровська обл. м. Кривий Ріг (а.с. 233-235А, т. 1).

На виконання вимог ухвали ТОВ «Комфі Трейд» надало інформацію, з якої вбачається, що з використанням номеру телефону НОМЕР_8 , 19.07.2023 у магазині за адресою: м. Кривий Ріг, площа 30 - річчя Перемоги,1 , були придбані товари: смартфон Apple iPhone 14 Pro 128 Gb Deep Purple - за 49998,00 грн., стартовий пакет Vodafone - за 1,00 грн, всього - на 49999,00 грн. Товари були оплачені через Інтернет, з використанням ЕПЗ 414962**3966. Відеозаписи із камер відео спостереження за вказаний період не збереглися. На підтвердження даної інформації додано фіскальний чек №ЧКRH2-0067 від 19.07.2023. (а.с. 160 - 163 т. 2).

З інформації, наданої ПрАТ «Київстар» вбачається, що послуги по телефонному номеру НОМЕР_8 до 19.07.2023 надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар», знеособлено (анонімно), без укладання письмового договору. 19.07.2023 телефонний номер НОМЕР_8 був зареєстрований за фізичною особою - абонентом контрактної форми обслуговування (за письмовим договором). При цьому, ОСОБА_1 не є особою, на чиє ім`я був зареєстрований телефонний номер НОМЕР_8 . Відповідно в ПрАТ «Київстар» відсутні достатні законні підстави вважати, що саме ОСОБА_1 був користувачем телефонного номеру НОМЕР_8 , зокрема 19.07.2023.

ІНФОРМАЦІЯ_1 о 14 год. 53 хв. у дилерському магазині з назвою «Київстар», за адресою м. Кривий Ріг, Майдан Олександра Химиченка (30-річчя Перемоги), 1, здійснено заміну СІМ-карти з телефонними номером НОМЕР_8 на іншу СІМ-карту з таким самим телефонним номером. Також надано інформацію про вхідні та вихідні дзвінки по телефонному номеру. (а.с. 167 - 169 т. 2).

Факт звернення ОСОБА_1 до банку про здійснення перевірки, а так само його звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно нього шахрайських дій, та порушення кримінального провадження не заперечується позивачем.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частинах першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частинами першою-другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення виконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки. Держатель платіжного інструменту є фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту.

Неналежна платіжна операція - це платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі. Неналежним платником є особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно), а неналежним отримувачем - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 136 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164 (в редакції на час спірних правовідносин), користувач платіжної послуги зобов`язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.

Пунктом 143 цього Положення передбачено, що надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).

Пунктом 146 Положення встановлено, що власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

У постанові Верховного суду від 10 липня 2019 року у справі № 522/22780/15 вказано, що саме на позивача покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення.

У постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/17744/21 вказано, що встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

У постановах Верховного Суду: від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16 (провадження № 61-17629св18), від 24 липня 2019 року у справі № 753/16954/16-ц (провадження № 61-24323св18), від 01 липня 2020 року у справі № 712/9107/18 (провадження № 61-9877св19), від 21 квітня 2021 року у справі № 751/6050/18 (провадження № 61-18544св19), від 07 липня 2021 року у справі № 370/476/16 (провадження № 61-10242св20), від 17 грудня 2021 року у справі № 263/3704/19 (провадження № 61-1799св21) від 13 червня 2022 року у справі № 587/586/21 (провадження № 61-19319св21), від 24 січня 2024 року у справі № 758/14517/18 (провадження № 61-12347св23) викладені правові висновки про те, що сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.

Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У справі, що переглядається в апеляційному порядку, позивачем надано належні, достатні та переконливі докази, які безспірно доводять, що відповідач своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою.

Посилання відповідача на наявність порушеного кримінального провадження за цим фактом, не звільняє останню від обов`язку сплатити борг, оскільки саме дії ОСОБА_1 , сприяли незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою.

Будь-яких доказів на спростування висновків службової перевірки сторона позивача суду не надала, хоча відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Судом крім того встановлено, що зняття коштів з картки позивача ОСОБА_1 відбулося 19 липня 2023 року, а до банку ОСОБА_1 звернувся лише 30 липня 2023 року, тобто через одинадцять днів після зняття коштів з її картки.

Верховний Суд у своїй постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/17744/21 зазначив, що встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

Однак суд першої інстанції на вищезазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про те, що АТ КБ «ПриватБанк» належними та допустимими доказами не підтверджено, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції щодо перерахування грошових коштів з її карткового рахунку.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції в порушення норм процесуального права неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не застосував закон, який підлягав застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до положень статті 376 ЦПК України та з урахуванням встановлених апеляційним судом обставин є підставою для скасування судового рішення частково та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 367; 374; 376; 381; 38;2 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив :

Апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» - адвоката Роя Володимира Леонідовича задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 жовтня 2025 року скасувати і ухвалити нове яким позов Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»,заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н (Договір 1) від 19.07.2023 в розмірі 62668,51 гривень, заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н (Договір 2) від 19.07.2023 в розмірі 47015,08 гривень, загальним розміром 109683,59 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» судові витрати, а саме : судовий збір за подання позовної заяви в розмірі - 2422,40грн, а також за подання апеляційної скарги в розмірі - 3633,60 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий: І.В. Міхасішин

Судді: М.В. Матківська

В.В. Сопрун