Постанова від 12 лютого 2026 р. у справі №733/51/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 3/733/70/26

Єдиний унікальний №733/51/26

Постанова

Іменем України

13 лютого 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Карапиш Т.В.,

за участю секретаря Чигрин Л.М.,

розглянувши матеріали, що надійшли від ВП № 2 (м. Ічня) Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , учня Ічнянської гімназії ім. Васильченка Ічнянської міської ради, РНОКПП: НОМЕР_1 , за ст. 173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2026 року о 08 годині 51 хвилині ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , стукав у двері квартири АДРЕСА_3 та вчинив хуліганські дії відносно ОСОБА_2 – розпилював газовий балончик в його бік, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с. 13). В наданій заяві просив суд розглядати справу без його участі.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року наголосив, що «сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Враховуючи вищевикладене а також те, що дії ОСОБА_1 , які виразилися у неявці за викликом в судове засідання, який був повідомлений належним чином, тоді як відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, суд оцінює як безпідставне, умисне затягування справи та зловживання правом та вважає розглянути справу без участі особи, яка притягується до адмінвідповідальності.

Факт вчинення вищевказаного адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення від 01.01.2026 року серії ВАД № 941038 (а.с. 2); копією письмових пояснень свідків ОСОБА_3 (а.с. 4), ОСОБА_4 (а.с. 6), потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 7), з яких видно, що ОСОБА_1 здійснив хуліганські дії відносно останнього.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП – дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, за яке він повинен нести адміністративну відповідальність.

Як встановлено з матеріалів справи, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, на момент вчинення правопорушення виповнилося повних шістнадцять років.

Відповідно до ч.1 ст. 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 24-1 КУпАП, за вчинення адмінправопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Суд, проаналізувавши все в сукупності, враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 адмінправопорушення, який є неповнолітнім, до адміністративної відповідальності притягається вперше, має постійне місце проживання, є учнем Ічнянської гімназії ім. Васильченка Ічнянської міської ради, ніде не працює та не має постійного джерела доходу, відсутність негативних наслідків вчиненого адміністративного правопорушення, суд вважає за можливе застосувати до неповнолітнього ОСОБА_1 заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП у виді попередження, що є достатнім для виправлення та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових адмінправопорушень.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлена у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2026 року складає 665 грн. 60 коп.

Враховуючи те, що суд застосовує до неповнолітнього ОСОБА_1 заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП, що не є накладенням адміністративного стягнення, судовий збір із останнього не стягується.

На основі викладеного, керуючись ст.ст.40-1, ст.ст. 173, 283, 284 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та на підставі ст. 24-1 КУпАП застосувати до неповнолітнього ОСОБА_1 захід впливу у виді попередження.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд Чернігівської області на протязі 10 днів з дня її винесення.

Суддя Т. В. Карапиш