Постанова від 12 лютого 2026 р. у справі №730/28/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

Суд: Борзнянський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 12 лютого 2026 р.

Справа: №730/28/26

Суддя: Луговець О. А.

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/28/26

Провадження № 3/730/30/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1

захисник - Віницький В.О. (у режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого й проживаючого в АДРЕСА_1 , одруженого, має 3-х малолітніх дітей, працюючого водієм ТОВ «Транс-Логістик», за ч.1 ст.130 КУпАП, -

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 03 січня 2026 року близько 22-30 год у м. Борзна по вул. Незалежності керував автомобілем «MAZDA XEDOS 9», д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння; огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився в установленому законом порядку на місці за допомогою спеціального технічного засобу «Алкофор-505», результат тесту позитивний - 1,313‰, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе у вчиненні даного правопорушення не визнав і пояснив, що працівники патрульної поліції його автомобіль зупинили незаконно, оскільки на знак 2.2. він став; спиртних напоїв не вживав і транспортним засобом керував тверезим, а надана поліцейськими для продуву алкотестера на місці зупинки автомобіля трубка (мундштук) була розкрита; подальших подій не пам`ятає, але не згоден з тим, що його повезли до відділу поліції.

Захисник надав письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, які підтримав у судовому засіданні, та просив провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зокрема, посилається на те, що: відсутні визначені Законом України «Про Національну поліцію» підстави для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , оскільки не вбачається порушення ним Правил дорожнього руху, зокрема й вимог дорожнього знаку 2.2, у зв`язку з чим складені в подальшому протокол та інші матеріали є недопустимими доказами; поліцейськими порушено процедуру складання протоколу та огляду на стан алкогольного сп`яніння стосовно ОСОБА_1 , оскільки йому на місці зупинки транспортного засобу не були повідомлені конкретні ознаки алкогольного сп`яніння, а після проведення в приміщенні відділу поліції освідування, з результатами якого ОСОБА_1 не згодився, йому не було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я; в протоколі не зазначені ознаки алкогольного сп`яніння, а відображені в інших документах виявлені працівниками поліції в ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння протирічать ознакам, вказаним у Інструкції; на відеозаписі не зафіксована перевірка герметичності упаковки, в якій перебував алкотестер, а водію не запропоновано самостійно вибрати мундштук для проходження огляду, що викликає сумніви в правильності проведеної процедури та об`єктивності отриманої інформації; зупинка і складання протоколу проводилась під час оголошення повітряної тривоги; не зазначено індивідуальні ознаки відеокамери, якою проводився відеозапис події, що може свідчити про його нелегітимність; попри фактичне затримання поліцейськими ОСОБА_1 для встановлення його особи в матеріалах справи відсутній протокол про адміністративне затримання; прилад «Алкофор 505» №14117 експлуатується понад 8 років при середньому терміну служби 5 років, але після 2020 року не проходив щорічного калібрування, що може впливати на якість і коректність роботи газоаналізатора та релевантність встановлених ним результатів огляду на стан сп`яніння; в акті огляду на стап алкогольного сп`яніння зазначено спеціальний технічний засіб «Алкофор м505» №11417, тоді як згідно відповіді ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області в їх службовому користуванні мається газоаналізатор «Алкофор 505» №14117, що свідчить про нетотожність цих приладів та недопустимість акту як доказу в справі. Крім того, ОСОБА_1 одружений, має на утриманні 3-х малолітніх дітей та постійне місце роботи, яка пов`язана з виконанням обов`язків водія.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

За змістом вимог ст.7, 9, 245, 252, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. Під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення питання, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до п.2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з приписами ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом положень ч.1-3 ст.266 КУпАП,Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015р. за №1413/27858, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.02.2008р., при наявності до того підстав огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Винуватість ОСОБА_1 в скоєнні вищевказаного правопорушення (керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння) підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №558364 від 03.01.2026р., від підписання якого та дачі пояснень притягуваний відмовився, проте будь яких зауважень чи заперечень щодо порядку оформлення протоколу працівниками поліції не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять;

- відеозаписом з технічного засобу, де зафіксовано спілкування працівників патрульної поліції з водієм автомобіля ОСОБА_1 , причиною зупинки якого було порушення вимог дорожнього знаку 2.2 ПДР. Поліцейським у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння і поставлено вимогу пройти освідування на місці алкотестером або в лікарні. ОСОБА_1 погодився продути газоаналізатор, але категорично відмовився називати свої анкетні дані й пред`являти документи, у зв`язку з чим правоохоронці доставили водія до місцевого відділу поліції для встановлення його особи. Там ОСОБА_1 пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння шляхом тестування із використанням спеціального технічного засобу «Алкофор-505», який показав наявність у водія дози алкоголю в 1,313‰. Поліцейським було роз`яснено ОСОБА_1 його права та про оформлення щодо нього адмінматеріалів за ст.130 КУпАП, від підписання яких водій відмовився; ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та паперовим звітним чеком, у яких зафіксовано виявлені в ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та позитивний результат освідування водія газоаналізатором «Алкофор 505» (1,313‰), від підписання яких притягуваний відмовився;

- направленням до закладу охорони здоров`я КНП «Борзнянська МЛ», у якому зазначено виявлені в ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, позитивний результат тестування водія газоаналізатором «Алкофор 505» (1,313‰) та відмову ОСОБА_1 від освідування в лікарні;

- довідкою інспектора САП ВВГ Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами НОМЕР_3 від 18.02.2021р., яке працівниками поліції не вилучалось.

З огляду на приписи ст.251 КУпАП зазначені протокол про адміністративне правопорушення (який є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій), письмові документи та відеозапис з технічного засобу є належними й допустимими доказами в справі про адміністративне правопорушення.

Суд відхиляє твердження захисника про порушення працівниками поліції вимог законодавства та процедури провадження в справі про адміністративне правопорушення, наслідком яких може бути недопустимість отриманих доказів, з огляду на таке.

Так, працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 було повідомлено про причину зупинки керованого ним автомобіля – порушення вимог дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», що відповідає приписам п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».

Також суд вважає, що законність зупинки правоохоронцями транспортного засобу, як і відсутність у матеріалах справи протоколу адміністративного затримання, не є тими обставинами, які впливають на наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, а відтак – не дають підстав для висновку про недопустимість доказів, зібраних уповноваженими особами органу Національної поліції.

Не дослівне цитування поліцейським виявлених на місці зупинки в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (почервоніння шкіри обличчя, нестійка хода) тим, які передбачені Інструкцією, а також зазначення в акті огляду та направленні додаткової ознаки (запах алкоголю з ротової порожнини), безумовно не свідчать про відсутність фактичних підстав для проведення щодо водія огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. Зазначені ознаки сп`яніння поліцейський уповноважений визначати суб`єктивним сприйняттям виходячи з конкретної ситуації.

До того ж, з відеозапису вбачається наявність у ОСОБА_1 чітко видимих ознак алкогольного сп`яніння: порушення мови та координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Прикметно, що як повідомив, у судовому засіданні сам притягуваний, він достеменно не пам`ятає всіх обставин того вечора, але чому – не зміг пояснити, хоча з дати події пройшло небагато часу (близько місяця).

Зафіксовані відеозаписом показання щодо результату тестування ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння на екрані газоаналізатора «Алкофор 505» і в паперовій роздруківці ідентичні - 1,313‰, що перевищує допустиму норму, тобто водій перебував у стані алкогольного сп`яніння. При цьому, безпідставними є посилання захисника на те, що відмова ОСОБА_1 від підписання складених правоохоронцями адміністративних матеріалів пов`язана з його незгодою із результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці, у зв`язку з чим водію повинно бути запропоновано освідування закладі охорони здоров`я. Адже, як вбачається з відеозапису, вказаного позитивного результату тестування алкотестером ОСОБА_1 не оспорював, ніяких претензій щодо цілісності упаковки трубки (мундштука) чи їх вибору не заявляв, побажань їхати до закладу охорони здоров`я для переогляду не висловлював, а навпаки, з самого початку проявляв готовність освідуватись на місці. Більше того, ОСОБА_1 жодним чином не мотивував свою категоричну відмову від підписання складених щодо нього поліцейським адмінматеріалів, проте неодноразово просив поліцейських «домовитись» та не складати на нього протокол за ст.130 КУпАП, оскільки має 3 дітей і працює водієм, періодично вів себе зухвало й грубо, виражався нецензурними словами.

Легітимність використання поліцейськими при освідуванні ОСОБА_1 спеціального технічного засобу «Алкофор 505» №14117 підтверджується наданими органом поліції документами: сертифікатом калібрування алкотестера, свідоцтвами про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, чинного до 16 квітня 2026 року, та узгоджується з наданими захисником листом-відповіддю ПКВФ «СОРБПОЛІМЕР», сертифікатом перевірки ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», Інструкцією з експлуатації газоаналізатора.

Експлуатація газоаналізатора «Алкофор 505» №14117 понад середній термін служби та непроходження щодо цього приладу після 2020 року щорічного калібрування за наявності на нього відповідних свідоцтв про повірку не дає підстав для висновку про неможливість використання цього приладу та безумовно не свідчить про некоректність його роботи й недостовірність результатів вимірювань, що узгоджується з інформацією ПКВФ «СОРБПОЛІМЕР».

Прикметно, що встановлений газоаналізатором «Алкофор 505» результат наявної в ОСОБА_1 дози алкоголю в 1,313‰ знаходиться явно поза межами допустимої похибки, визначеної Інструкцією з експлуатації технічними характеристиками, та в 6,5 раз перевищує передбачену чинним законодавством допустиму норму алкоголю.

Розбіжність при зазначенні номеру газоаналізатора «Алкофор 505», який застосовувався при освідуванні водія на стан алкогольного сп`яніння, є лише технічним одруком (перестановка цифр) і не свідчить про незаконність використання правоохоронцями даного газоаналізатора.

Індивідуальні ознаки технічного засобу, яким працівником поліції здійснювався відеозапис, наведено в графі 10 протоколу (бодікамера М505).

У протоколі за кваліфікуючою ознакою ч.1 ст.130 КУпАП «керування транспортними засобами особами в стані, що є порушенням п.2.9а ПДР» не потребується зазначення ознак такого сп`яніння, а має вказуватися лише результат огляду, що узгоджується з п.10 розділу ІІ Інструкції, п.4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015р №1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015р. за №1408/27853.

Оформлення правоохоронцями адміністративного матеріалу на ОСОБА_1 під час оголошення повітряної тривоги також беззаперечно не свідчить про порушення процедури провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Долучена ж до заперечення захисника судова практика не є доказами в справі про адміністративне правопорушення та джерелом права.

Одночасно, суд зазначає, що вимога п.1.3 Правил дорожнього руху зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Також суд констатує, що п.2.9а Прави дорожнього руху є імперативною нормою, яка категорично забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відтак невизнання ОСОБА_1 своєї винуватості суд розцінює як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинений проступок.

У рішенні в справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортними засобами, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання їх є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що з огляду на стандарт «доведеності вини поза розумним сумнівом» у діях ОСОБА_1 було встановлено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,і він підлягає адміністративній відповідальності.

При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд з огляду на приписи ст.33 КУпАП враховує обставини та характер вчиненого правопорушення, ступінь вини порушника, його особу та майновий стан, наявність посвідчення водія.

Тому, з урахуванням вищевказаних обставин справи, з метою виховного впливу та запобігання скоєння аналогічних правопорушень у подальшому, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Сімейний стан притягуваного, наявність у нього на утриманні 3-х малолітніх дітей та постійного місця роботи не можуть бути підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки положення чинного КУпАП не дають для цього правових підстав, зокрема за малозначністю правопорушення (ст.22 КУпАП), а санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною. При цьому, суд зауважує, що зазначеними обставинами ОСОБА_1 не переймався, сідаючи за кермо автомобіля в стані алкогольного сп`яніння.

Одночасно суд констатує, що ст.30 КУпАП не перешкоджає застосування судами адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами навіть щодо осіб, які вже були позбавлені такого права або не мають посвідчення водія, оскільки в законі не вживається поняття наявність посвідчення водія чи його відсутність, мова йде про право керування транспортним засобом, яке набагато ширше від визначення поняття посвідчення водія.

Вищенаведений висновок суду грунтується на правовій позиції, викладеній у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 04 вересня 2023 року в справі №702/301/20 за схожих правовідносин, яку в силу засади верховенства права можливо застосувати й у справах про адміністративні правопорушення.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права (ч.2 ст.317-1 КУпАП).

Відповідно до ст.40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню 665,60 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.7, 9, 30, 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 256, 266, 268, 276, 280, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. В разі несплати правопорушником штрафу в зазначений строк в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення штраф стягується в подвійному розмірі – 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання – три місяці.

Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua