Постанова від 12 лютого 2026 р. у справі №707/5192/25 — Черкаський районний суд Черкаської області

707/5192/25

3/707/40/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Волкова Н.С., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Відділу поліцейської діяльності № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст наданих до суду протоколів, позиції учасників справи

1.1. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 472724, 16.11.2025 близько 04 години 00 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив психологічне насильство по відношенню до дружини ОСОБА_2 , а саме – виражався нецензурною лайкою в її адресу, погрожував фізичною розправою, чинив психологічний тиск, не пускав у помешкання.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

1.2. У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив, зазначив, що не вчиняв домашнього насилля стосовно своєї на даний час колишньої дружини ОСОБА_2 . Вказав, що у зазначений у протоколі день події вони з дружиною перебували в стані розлучення.

2. Релевантні джерела права

2.1. Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд, згідно з положеннями ст. ст. 280, 283 КУпАП, повинен з`ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності за нормою закону, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.

2.2. Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальність передбачена за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

2.3. Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію закріплених у ст. 7 КПК таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.

Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України(частина перша статті 64).

У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950, ратифікованою Україною 17.07.1997, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

3. Опис обставин, установлених під час розгляду справи, та оцінка аргументів учасників

3.1. Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується вчинення насильства психологічного характеру відносно його дружини ОСОБА_2 (станом на 16.11.2025). У матеріалах справи про адміністративне правопорушення містяться протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення або таке, що готується від ОСОБА_2 .

Суд наголошує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та пояснення потерпілої не можуть бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не є імперативними фактами доведеності вини особи, а лише фіксують обставини вчиненого правопорушення, які повинні бути підтверджені доказами, долученими до протоколу.

Наявні в матеріалах справи докази не є достатніми для встановлення доведеності вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру.

Долучений до матеріалів справи відеозапис також не підтверджує факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки вказаним відеозаписом зафіксовано складання адміністративного матеріалу працівниками поліції.

3.3. Аналізуючи надані суду докази, як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

4. Накладення стягнення та вирішення інших процесуальних питань

4.1. Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч.1 п. 3 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП виносить постанову про закриття справи.

За встановлених у судовому засіданні обставин, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 173-2, 247, 252, 283-285, 287 КУпАП, суддя-

УХВАЛИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Черкаський районний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Н. С. Волкова