Постанова від 12 лютого 2026 р. у справі №695/273/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду

Дата: 12 лютого 2026 р.

Справа: №695/273/26

Суддя: Апанасенко К. І.

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13 лютого 2026 рокуСправа №: 695/273/26

Номер провадження 3/695/382/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Апанасенко К.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Державної екологічної інспекції Центрального округу, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

13 січня 2026 року об 11 год. 25 хв ОСОБА_1 порушив правила охорони та використання території та об`єктів природно-заповідного фонду, а саме: здійснював вилов рибу зимовою вудкою в Липівському орнітологічному заказнику на Кременчуцькому водосховищі в адміністративних межах села Благодатне. Риби він не виловив.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив ст. 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд», вчинивши адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 91 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, покладався на розсуд суду.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Диспозиція ст.91 КУпАП забороняє здійснення в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об`єктів, самовільну зміну їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду.

Відповідно до преамбули Закону України «Про природно-заповідний фонд» природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Уповноважений орган влади - Державна екологічна інспекція Центрального округу, встановила, що ОСОБА_2 вчинив вилов риби на території Липівському орнітологічному заказнику на Кременчуцькому водосховищі в адмінмежах села Благодатне.

Липівський орнітологічний заказник створено у 1974 році на площі 4500 га згідно з постановою Ради Міністрів УРСР від 28.10.1974 р. № 500. У 2016 році Указом Президента України площу заказника збільшено до 4631 га.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про природно-заповідний фонд» на території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об`єкти, а саме: мисливство, рибальство, лісокультурні роботи, рубка дуплястих дерев, всі види екскурсій, крім пішохідних, біотехнічні заходи, сінокосіння механізованими засобами, туризм, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, крім матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, знайшла своє підтвердження, зокрема, вона підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 005985 від 13.01.2026. При складанні державним інспектором з ОНПС ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був присутній, в графі «підпис» власноручно підписався, при цьому зазначив, що з правопорушенням згідний, більше порушувати не буде.

Будь-яких даних, які би спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, суду не надано.

При накладенні стягнення суддя відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення та особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність.

Обставин, що згідно зі ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням особи правопорушника та ступеня його вини, характеру вчиненого ним правопорушення, суддя вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 91 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що в провадженні по справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2026 складає 665,60 грн.

Керуючись ст. 9, 23, 40-1, ст. 91, ст. 251, 252, 280, 283, 284, 294, 307, 308 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП, та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) грн 00 коп., без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше, як протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в указаний строк штраф підлягає стягненню з правопорушника в примусовому порядку в подвійному розмірі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя К.І. Апанасенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua