Рішення від 11 лютого 2026 р. у справі №554/15363/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 12.02.2026Справа № 554/15363/25

Провадження № 2/554/773/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді – Тімошенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання – Тоцької К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

24.10.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу із відповідачем ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову позивач зазначила, що між нею та відповідачем укладено шлюб, який зареєстровано Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 1274 від 22.09.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 .

У позивача та відповідача є спільна неповнолітня донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як зазначає позивач, спору щодо утримання та виховання дитини між сторонами немає. Донька проживає разом із матір`ю. У 2022 році подружжя разом із донькою виїхали до Королівства Саудівської Аравії де проживали там до квітня 2025 року, подружжя не ведуть спільного господарства та бюджету. Позивач просила суд розірвати шлюб та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 24.11.2025 року відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Позивач прохала розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, про що зазначила в заяві.

В судові засідання відповідач не з`явився, відзиву на позов, заяв чи клопотань не надсилав. Про причини своєї неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.2 ст.247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі, укладеному 22.09.2010 року.

Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спору щодо місця проживання, виховання та утримання дитини між сторонами немає. Донька проживає разом із матір`ю.

Як встановлено судом, подружжя фактично припинило шлюбно-сімейні відносини, спільного господарства не ведуть, сімейні стосунки між ними фактично припинені.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Відповідно до п.3 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.

Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди України розглядають будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо дія чи подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України, і на час розірвання шлюбу хоча б один з подружжя проживає на її території. Оскільки укладення шлюбу між сторонами відбулось на території України, місце проживання одного з подружжя на час розірвання – на території України, то розірвання шлюбу може провадитись за законодавством України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що має істотне значення, а тому позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач не наполягала на зміні прізвища після розірвання шлюбу про, що зазначила в поданій заяві 08.01.2026 року.

Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст.141ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211грн. 20коп.

Керуючись ст.ст. 105, 110-113 Сімейного кодексу України, п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст.ст. 2-5, 10, 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 22.09.2010 року Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 1274 – розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 надалі іменувати прізвищем – « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати, які складаються з судового збору на користь ОСОБА_1 в сумі 1211грн. 20коп.

Згідно зі ст.115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 .

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Н.В.Тімошенко