Суд: Васильківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Домашнє насильство
Дата: 11 лютого 2026 р.
Справа: №362/5381/25
Суддя: Сухарева О. В.
Єдиний унікальний номер № 362/5381/25
Провадження № 1-кп/362/318/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.2026 місто Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області під головуванням судді ОСОБА_1 розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про примирення у кримінальному провадженні (№ЄРДР № 42025112030000199 від 25.04.2025) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 126-1 КК України, ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Вінницькі Стави Васильківського району Київської області, РНОКПП НОМЕР_1 , який не має місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою технічною освітою, офіційно не працює, не одружений, в силу ст. 89 КК України не судимий,
Учасники провадження:
секретар судового засідання ОСОБА_3 ,
прокурор ОСОБА_4 ,
потерпілий ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_2 ,
захисник ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИВ :
Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.
В період часу з 20.07.2024 по 07.04.2025 ОСОБА_2 систематично умисно та безпричинно вчиняв по відношенню до свого батька ОСОБА_5 фізичне та психологічне насильство.
Так, 20.07.2024 о 13 годині 05 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем спільного проживання з батьком ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно свого батька – ОСОБА_5 .
В подальшому згідно постанови Васильківського міськрайонного суду від 02.10.2024 ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_2 , продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 05.11.2024 о 07 годині 30 хвилин, перебуваючи за місцем спільного проживання з батьком ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , погрожував останньому фізичною розправою та наносив удари по тулубу, що не спричинили тілесних ушкоджень, чим вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно свого батька – ОСОБА_5 .
В подальшому згідно постанови Васильківського міськрайонного суду від 04.02.2025 ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Також ОСОБА_2 , продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на вчинення домашнього насильства, 14.11.2024 близько 17 годині 00 хвилин, 16.11.2024 близько 12 годин 30 хвилин, 20.11.2024 близько 06 години 30 хвилин, перебуваючи за місцем спільного проживання з батьком ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , умисно виражався нецензурною лайкою відносно останнього, кидався в бійку, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого батька – ОСОБА_5 .
В подальшому згідно постанови Васильківського міськрайонного суду від 18.12.2024 ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з цим ОСОБА_2 умисно систематично вчиняв психологічне насильство щодо свого батька ОСОБА_5 внаслідок психотравмуючих сімейних обставин у нього зафіксовано комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, погіршеним настроєм, страхом за здоров`я та безпеку, що призводить до погіршення його соціального функціонування та зниження якості поточного життя.
Відомості про укладення угоди сторонами кримінального провадження
28.06.2024 між потерпілим ОСОБА_5 і обвинуваченим ОСОБА_2 укладено угоду про примирення на таких умовах: сторони дійшли згоди стосовно формулювання обвинувачення, правової кваліфікації дій ОСОБА_2 за ст. 126-1 КК України, істотних для кримінального провадження обставин; узгодили міру покарання, яку слід призначити ОСОБА_2 за ст. 126-1 КК України у виді 2 років пробаційного нагляду, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення та наслідки невиконання угоди.
Позиції сторін щодо можливості затвердження угоди.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненому визнав повністю, показав, що фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті та угоді про примирення відповідають дійсності та наполягав на затвердженні угоди про примирення.
При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України, та наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, а саме: обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні вказав, що між ним та ОСОБА_2 укладена угода про примирення, просив дану угоду затвердити.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Мотиви суду щодо затвердження угоди про примирення та призначення покарання.
Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про примирення, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468, ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.
На підставі пояснень обвинуваченого, потерпілого, суд в судовому засіданні переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні фізичного та психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних та психологічних страждань потерпілої особи, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Умови угоди відповідають вимогам КПК України, а саме: угода про примирення укладена між потерпілим та обвинуваченим у провадженні щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, відповідно до ч.1 ст. 469 КПК України, ініціатором укладення даної угоди про примирення був потерпілий по даному кримінальному провадженню. Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України, зокрема вона містить узгоджене покарання та згоду сторін на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.
Узгоджена потерпілим і обвинуваченим міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, є необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню ним нових злочинів чи кримінальних проступків. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку та тяжкість вчиненого, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення та призначення ОСОБА_2 узгодженого сторонами покарання в межах санкції ст. 126-1 КК України у виді 2 років пробаційного нагляду.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
Витрати на залучення експертів в кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст. ст. 100, ст. 314, ст. 374, ст. ст. 468-469, ст. ст. 472-475 КПК України, -
УХВАЛИВ :
Затвердити угоду про примирення, укладену 12 лютого 2026 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 2 (двох) років пробаційного нагляду.
У відповідності до ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки» та «Формування життєвих навичок».
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, застосувати до ОСОБА_2 строком на 3 місяці обмежувальний захід, а саме: направлення для проходження програми для кривдників
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua