Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №357/8818/24 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8818/24

3/357/209/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.02.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олександр Шовкопляс, за участі секретаря Юлії Шутенко, розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП,

за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Коннової Н.І.,

за участі потерпілої ОСОБА_2 ,

установив:

21.06.2024 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшли адміністративні матеріали про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, які на підставі протоколу про автоматизований розподіл справ (справа № 357/8818/24) було передано судді Шовкоплясу О.П. для розгляду.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 935992 від 18 червня 2024 вбачається, що 06 червня 2024 року о 13 год. 30 хв. за адресою АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 допустила самовільне залишення території домоволодіння собаки породи «Стафордшиирський тер`єр», без намордника та поведінка, що спричинила заподіяння шкоди здоров`ю гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до консультаційного висновку спеціаліста від 05.06.2024 року та висновку експертного дослідження № 95 від 11.06.2024 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.154 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.06.2024 року матеріали справи повернуто за ч. 3 ст. 154 КУпАП до Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області, як такі, що не підлягають розгляду судом для направлення за підсудністю.

09.07.2024 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_3

11.07.2024 року апеляційну скаргу та додатки до неї було направлено до Київського апеляційного суду на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.06.2024 року.

Київським апеляційним судом винесено постанову від 23.12.2024 року, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково та повернуто до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області на новий розгляд.

11.11.2025 матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли з Київського апеляційного суду до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, які на підставі протоколу про автоматизований розподіл справ (справа № 357/8818/24) було передано судді Шовкоплясу О.П. для розгляду.

В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується довідкою про доставку смс повідомлення.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвокат Коннова Н.І., Морозова С.О. не заперечували щодо розгляду справи без ОСОБА_1 ..

Враховуючи відсутність імперативної заборони розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом прийнято рішення за можливе здійснити розгляд справи без участі ОСОБА_1 ..

В судовому засіданні захисник, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Коннова Н.І. пояснила, що ОСОБА_1 вину не визнала, просила провадження закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування заявленого клопотання посилалась на те, що матеріали справи не містять документів, кому належить дана собака, також кому належить саме домоволодіння, а зібрані матеріали, які містяться у справі взагалі не зрозуміле їх походження. Зауважила, що у даному правопорушенні взагалі не встановлено суб`єкт адміністративного правопорушення та не доведено, що саме ОСОБА_1 є суб`єктом. Зазначила, що диспозицією ч. 3 ст. 154 КУпАП, яка інкримінується її підзахисній є бланкетною, а тому при формуванні суті правопорушення є обов`язковим зазначенням конкретного пункту правил тримання собак, коті і хижих тварин у населених пунктах, які вважаються порушеними. Адміністративне правопорушення ч. 3 ст. 154 КУпАП має обов`язково містити посилання на відповідний нормативний акт, зокрема відповідні правила утримання собак, які вважаються порушеними та має бути викладене у його змісті, однак протокол про адміністративне правопорушення не містить нормативно правового акту, тобто не вказано статтю, частину, пункт, яку саме порушила ОСОБА_1 , а це зазначення є невід`ємною частиною об`єктивної сторони адміністративного правопорушення. А тому захисник вважає, що у зв`язку із вищевикладеним відсутня не тільки суб`єктивна сторона, а і об`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Крім того зауважила, що до протоколу не додано відомостей про ідентифікацію собаки, окрас, кличку тварини, вік, та чи наявна її реєстрація, оскільки дана стаття передбачає конфіскацію тварини. Зауважила, що взагалі не відомо чи це собака ОСОБА_1 вкусила потерпілу. Звернула увагу суду на те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено із порушення строків тобто 24 години. Просила закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, а у разі закриття справи за закінченням строків не визнавати останню винуватою.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що дана справа підтверджується наявними уній доказами. Суду пояснила 05.06.2024 приблизно 13 год. 30 хв. що вона йшла на річку Рось покупатися. Назустріч вибігла сусідська собака, яка гуляла без намордника та повідка та покусала її. Собака із породи «американський стафордширський тер`єр», яка належить до породи небезпечних собак. Після укусів собаки приблизно через годину вона вимушена була їхати до лікарні для оброблення ран. Для оформлення заяви про укус собаки до поліції вона звернулася 07.06.2024 оскільки погано себе почувала, мала високу температуру тіла. ОСОБА_1 з дня укусу не цікавилася її станом здоров`ям та не повідомляла про стан собаки та чи наявні у собаки щеплення. Повідомила, що рани, які нанесені собакою турбують її по сьогоднішній час. Крім того зауважила, що дана собака покусала ще одну сусідку, бабусю похилого віку, якій біля дев`яносто років та про це знає все село, але чому ніхто про це не говорить. Повідомила, що ОСОБА_1 на даний час також вигулює собаку без повідка. Крім того 15.07.2024 на ОСОБА_1 працівниками поліції було знову зафіксовано порушення про притягнуто до адміністративної відповідальності. Вважає, що протокол працівниками поліції складений вірно порушень не містить, але має мало граф для детального оспису всіх обставин. Наголосила на тому, що ОСОБА_1 жодного разу не вибачилася тільки пропонувала їй відшкодування шкоди в сумі 5000 тисяч гривень, але вона за три дні витратила більше 10 000 тисяч гривень, а в загалом на лікування витратила 30 тисяч гривень. Просила приєднати до матеріалів справи консультативний висновок ортопеда травматолога від 03.07.2024. Також просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 154 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, а витрати відповідно до ст. 40-1 КУпАП покласти на ОСОБА_1 .

Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Коннову Н.І., потерпілу ОСОБА_4 , дослідивши матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Диспозицією ч. 1 ст. 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях.

Диспозицією ч. 2 ст. 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ті ж самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених ч. 1 ст. 154 КУпАП.

Диспозицією ч. 3 ст. 154 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну, порушення з числа передбачених ч. 1 ст. 154 КУпАП.

Крім того, необхідною умовою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КпАП, є спричинення шкоди здоров`ю людини.

Крім того, відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.154 КУпАП, настає за утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях), що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

Диспозиція цієї норми закону є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших галузей права, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки осіб щодо тримання собак, встановлені відповідними правилами на адміністративній території певного населеного пункту. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.

Згідно положень ст. ст. 1, 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», собаки відносяться до домашніх тварин. Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.

Враховуючи, що диспозиція статті 154 КУпАП є бланкетною, при формулюванні суті правопорушення обов`язковим є зазначення конкретного пункту (пунктів) Правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах, який вважається порушеним.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.154 КУпАП, має обов`язково містити посилання на відповідний нормативний акт (зокрема відповідні Правила тримання собак), який вважається порушеним та має бути викладено його зміст.

Всупереч зазначеному у вказаних вище протоколі про адміністративне правопорушення йдеться про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.154 КУпАП, не зазначено вимоги якого нормативно-правового акту (стаття, частина, пункт) були нею порушені, що є невід`ємною частиною об`єктивної сторони даного адміністративного правопорушення, а також до протоколів не додано документів, необхідних для встановлення обставин щодо настання наслідку у виді заподіяння шкоди здоров`ю чи майну особи.

Також відсутні відомості, необхідні для ідентифікації собак, які згідно санкції ч.3 ст.154 КУпАП підлягають конфіскації.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

Статтею 265-5 КУпАП встановлено, що за наявності підстав вважати, що власником тварини вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації тварини, особа, уповноважена на складання протоколу про адміністративні правопорушення відповідно до статей 88-1, 89 та 154 КупАП, тимчасово вилучає тварину до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення. Про тимчасове вилучення тварини складається протокол або робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Порядок тимчасового вилучення тварини визначається Кабінетом Міністрів України.

До тимчасового вилучення тварини застосовуються положення цього Кодексу щодо тимчасового вилучення речей та документів з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.

При цьому у відповідності до Порядку тимчасового вилучення тварин у справах про адміністративні правопорушення, затвердженого Постановою КМУ від 08.09.2023 року № 1010, тимчасове вилучення тварини здійснюється не пізніше наступного дня після виявлення адміністративного правопорушення.

Уповноважена особа складає протокол про тимчасове вилучення тварини за формою згідно з додатком 1 або робить запис у протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначає біологічний вид, породу, приблизний вік, стать, зовнішній вигляд та інші індивідуалізуючі ознаки вилученої тварини.

Проте органом, який складав протокол про адміністративне правопорушення, ані в самому протоколі про адміністративне правопорушення, ані в окремому протоколі про тимчасове вилучення тварини (який зовсім не складався), не вказано біологічний вид, приблизний вік, стать, зовнішній вигляд та інші індивідуалізуючі ознаки вилученої тварини, зазначено лише, що собака є небезпечної породи, що в свою чергу позбавляє можливості вірно ідентифікувати таку тварину з-поміж інших тварин даної породи, та відповідно застосувати такий вид покарання, як конфіскація, а також в подальшому унеможливлює виконання такого рішення суду. Відсутність цих відомостей позбавляє суд можливості вирішити питання щодо конфіскації тварини.

Крім того, матеріали справи не містять відомостей про ознаки тварини, яка скоїла напад, за якими дана тварина має бути ідентифікована (окрас, стать, кличка, вік собаки та інші прикмети).

Таким чином, всупереч вимогам чинного законодавства, фабула правопорушення у протоколі не відповідає диспозиції ч. 3 ст. 154 КУпАП, у той час, як ЄСПЛ у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Тим самим, таке уточнення фабули судом є неприйнятним з наведених передумов.

Суддя не вправі самостійно вносити доповнення, зміни у протоколи про адміністративні правопорушення, витребувати додаткові докази у справі, оскільки це є недопустимим та буде свідчити про необ`єктивність, упередженість судді при розгляді справи, порушення права на захист, рівності сторін процесу.

Поряд з цим суддя, не може спростувати доводи захисника, щодо невчасного складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки з наявних матеріалів справи вбачається, що подія відбулася 05.06.2024, заяву ОСОБА_2 подала 07.06.2024, а сам протокол про адміністративне правопорушення був складений 18.06.2024.

Згідно вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, слід вважати, що після виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, відносно останньої не пізніше двадцяти чотирьох годин повинен бути складний відповідний протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, будь-яких випадків відстрочення моменту складання протоколу чинним законодавством не передбачено.

Протокол про адміністративне правопорушення ВАВ №935992 відносно ОСОБА_1 по ч.3 ст.154 КУпАП складено лише 18 червня 2024 року, тобто пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Тому, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки його було складено уповноваженою посадовою особою пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення, що, в свою чергу, тягне за собою недопустимість такого протоколу, оскільки він був оформлений з порушення порядку, встановленого цим Кодексом.

Допущенні порушення при складанні цього протоколу про адміністративне правопорушення позбавляють суд можливості здійснити повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи, а отже досягти завдань провадження в справі про адміністративне правопорушення, що в свою чергу є перешкодою для розгляду адміністративної справи по суті, з`ясування її обставин та прийняття рішення по ній.

Крім того, сам по собі факт складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.154 КУпАП не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Щодо позиції потерпілої відносно винесення окремої постанови відносно працівників поліції, які неналежним чином склали протокол про адміністративне правопорушення, суддя зазначає наступне, відповідно до вимог до ст. 284 КУпАП існують такі види постанов, а саме: постанова про накладення адміністративного стягнення, постанова про застосування заходів впливу передбачених ст. 24-1 КУпАП та постанова про закриття провадження. Разом із цим суддя зазначає, що оскарження дій працівників поліції, особа може самостійно звернутися до суду у порядку адміністративного судочинства, або зі скаргою безпосередньо до їх вищого керівництва.

Поряд з цим, чинним КУпАП не надано права суду на самостійну перекваліфікацію вчиненого діяння, відсутні передбачені законом і підстави для самостійного збирання доказів, так само як і жодною нормою КУпАП не передбачено повернення матеріалів.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи викладене, суддя вважає, що вказані недоліки матеріалів справи не дозволяють повністю встановити об`єктивну сторону правопорушення та суб`єкта правопорушення, і також унеможливлюють застосування додаткового стягнення у виді конфіскації тварини за ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оскільки в матеріалах справи не наведено достатніх доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, суддя вважає, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останньої.

На підставі викладеного, керуючись статтями 40-1, 154 ч. 3, 247, 221, 284 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови виготовлено та проголошено 13 лютого 2026 року в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Суддя Олександр ШОВКОПЛЯС