Постанова від 12 лютого 2026 р. у справі №403/50/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2026 року м. Кропивницький

справа № 403/50/25

провадження № 22-ц/4809/351/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді–Дуковського О.Л. (суддя - доповідач),

суддів – Карпенка О.Л., Письменного О.А.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Гулого Андрія Васильовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 травня 2025 року, яким частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

24.01.2025 через систему «Електронний суд» до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області звернувся представник ТОВ «СВЕА ФІНАНС» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №1144210819046 оренди майна з правом викупу від 19.08.2021 у розмірі 50 955,00 грн. та понесених судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 19.08.2021 між ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» та ОСОБА_1 укладено договір №1144210819046 оренди майна з правом викупу, відповідно до якого ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» надало ОСОБА_1 у строкове платне володіння та користування об`єкт оренди (тип товару: смартфон; модель товару: Smart/tel Samsung Galaxy A12 4/64GB Black) з подальшим переходом права власності на умовах передбачених договором та Правилами надання в оренду, які є невід`ємною частиною договору. 03.07.2023 між ТОВ «Будинок комфорту» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» (після перейменування – ТОВ «Свеа Фінанс») укладено договір факторингу №01.02-28/23, відповідно до умов якого ТОВ «Будинок комфорту» передало ТОВ «Свеа Фінанс», а ТОВ «Свеа Фінанс» набуло права вимоги до боржників за договорами оренди, в тому числі і до відповідача. Відповідач тривалий час не виконує свої зобов`язання, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову заборгованість за договором становить 50 955,00 грн, яка складається із заборгованості за простроченими орендними платежами в розмірі 20 352,00 грн, заборгованості за пенею в розмірі 10 251,00 грн та заборгованості за вартістю орендного майна в розмірі 20 352,00 грн.

Заочним рішенням позов ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ заборгованість за договором №1144210819046 оренди майна з правом викупу від 19.08.2021 у розмірі 30 528 (тридцять тисяч п`ятсот двадцять вісім) грн, яка складається з: 20 352 грн 00 коп – заборгованість за простроченими орендними платежами;10 176 грн 00 коп – заборгованість за пенею, а в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач порушує умови договору та своєчасно їх не виконує, лише частково сплативши орендні платежі, а тому з нього підлягає стягненню заборгованість за орендними платежами, за вирахуванням суми вже внесених орендних платежів у розмірі 30 528, 00 грн.

В апеляційній скарзі Гулий А.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , просить скасувати заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.05.2025 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «СВЕА ФІНАНС» відмовити у повному обсязі та стягнути з позивача судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та невідповідністю висновків суду, обставинам справи.

Також, апелянт зазначає, що про рішення суду від 14.05.2025 відповідач дізнався лише тоді, коли відносно нього було відкрито виконавче провадження №78746182 від 01.08.2025. Крім того зазначає, що в судове засідання, в якому було ухвалено рішення він не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки, оскільки взагалі не знав про існування судового процесу та не був належним чином повідомлений про дату засідання. Зазначає, що матеріали справи не містять зворотного повідомлення про те, що відповідач був сповіщений належним чином та не з`явився до суду. Крім того, зазначає, що був позбавлений можливості вчинити такі процесуальні дії як: подання заперечень на позов та надання пояснень, які б в ході судового розгляду вплинули на ухвалення законного та обґрунтованого рішення по справі.

Відзив на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Справу розглянуто апеляційним судом відповідно до ст. 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи.

Статтею 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судове рішення, ухвалене судом першої інстанції, відповідає вищезазначеним вимогам.

Так, частково задовольняючи позовні вимоги, районний суд зазначив, що позов підлягає частковому задоволенню лише в частині стягнення з відповідача на користить позивача заборгованості за орендними платежами в розмірі 20 352 грн та заборгованість за пенею в розмірі 10 176,00 грн, а всього – 30 528,00 грн. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку з необґрунтованістю нарахування пені в розмірі понад 50% від загальної суми прострочених платежів та подвійного стягнення вартості орендного майна.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, матеріалами справи встановлено, що 19.08.2021 між ТОВ «Будинок Комфорту» та ОСОБА_1 укладено договір №1144210819046 оренди майна з правом викупу, відповідно до якого ТОВ «БУДИНОК КОМФОРТУ» надало ОСОБА_1 у строкове платне володіння та користування об`єкт оренди (тип товару: смартфон; модель товару: Smart/tel Samsung Galaxy A12 4/64GB Black) з подальшим переходом права власності на умовах передбачених договором та Правилами надання майна в оренду, які є невід`ємною частиною договору.

Зазначений договір підписано стронами в електронному вигляді, в тому числі відповідачем, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Пунктом 2 договору встановлено, що строк оренди складає 18 місяців, зі щомісячним орендним платежем в розмірі 1 139,00 грн та вартістю майна при викупі за 18 місяців – 20 502,00 грн та вартістю майна при викупі за 90 днів – 8 886,00 грн.

ТОВ «Будинок Комфорту» передало зазначене майно в оренду відповідачу, що експрес-накладною №20450429449983 «Нова Пошта», оформленою 20.08.2021.

03.07.2023 між ТОВ «Будинок комфорту» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» був укладений договір факторингу №01.02-28/23, відповідно до якого ТОВ «Будинок комфорту»(відступає) ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» приймає належні ТОВ «Будинок комфорту» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №01.02-28/23 від 03.07.2023, ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» набуло права грошової вимоги до відповідача за оренди майна № 1144210819046 від 19.08.2021 в загальному розмірі 30 603 грн.

Рішенням єдиного учасника ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» №1 від 25.03.2024, ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» змінило назву на ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Статтями 12, 13, 81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за договором №1144210819046 оренди майна з правом викупу від 19.08.2021.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Статтею 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно з ч. 1 ст. 762, ч. 1 ст. 763 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, взяті на себе зобов`язання за договором відповідач не виконав, у зв`язку з чим станом на дату подання позову (24.01.2025) виникла заборгованість в загальному розмірі 50 955,00 грн, яка складається із заборгованості за простроченими орендними платежами в розмірі 20 352,00 грн, заборгованості за пенею в розмірі 10 251,00 грн та заборгованості за вартістю орендного майна в розмірі 20 352,00 грн.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його не виконанням або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦПК України).

Частинами 1, 3 статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором оренди майна з правом викупу, лише частково сплативши орендні платежі, то з нього підлягає стягненню заборгованість за орендними платежами, за вирахуванням суми вже внесених орендних платежів (150,00 грн), в розмірі 20 352 грн.

Відповідно до п. 4 договору та п. 8.4. Правил надання майна в оренду, за прострочення орендних платежів орендодавцеь має право нарахувати орендарю пеню в розмірі 3% від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення, починаючи з першого дня прострочення, але не більше 50% від загальної суми прострочених платежів.

Оскільки, загальна сума прострочених платежів становить 20 352 грн, то розмір пені не може перевищувати 10 176,00 грн (20 352 грн х 50%).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за вартістю орендного майна, донарахованої позивачем, в розмірі 20 352,00 грн, суд зазначає наступне.

За змістом п. п. 2 – 4, 6 договору та п. 7.2. Правил надання майна в оренду викуп об`єкта оренди після закінчення строку оренди здійснюється за умови належної сплати всіх орендних платежів. Авансові платежі входять в обсяг щомісячних платежів та складають 80% від п`яти останніх щомісячних платежів, орендні платежі складають 20% від п`яти останніх щомісячних платежів.

Отже, щомісячний орендний платіж, визначений п. 2 договору, в розмірі 1 139,00 грн в себе включає як авансовий платіж за викуп об`єкта оренди, так і безпосередньо вартість оренди об`єкта майна до моменту його викупу.

За таких обставин, задоволення вимоги позивача про стягнення заборгованості за орендними платежами, за вирахуванням суми вже внесених орендних платежів, в розмірі 20 352 грн, повністю забезпечує захист права позивача на отримання грошових коштів як за оренду майна, так і відшкодовує вартість об`єкту оренди, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за вартістю орендного майна, донарахованої позивачем, в розмірі 20 352,00 грн не підлягає задоволенню.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не був сповіщений належним чином про час та місце слухання справи, оскільки як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки про його виклик в судове засідання, призначене на 14.05.2025, на адресу місця його проживання, зареєстровану в установленому порядку (а. с. 95).

При цьому, судова повістка повернулась з відміткою про відсутність відповідача за адресою місця проживання, що зареєстрована у встановленому законом порядку, а відтак в силу п. 2 ч. 7 та п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відповідач є таким, що про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Крім того, ОСОБА_1 направлялась судова повістка про виклик до суду на 14.05.2025 за адресою, зазначеною в позовній заяві: АДРЕСА_1 , однак повістка також повернулась з відміткою про відсутність відповідача за адресою місця проживання (а. с. 94).

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому не заслуговують на увагу суду.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на користь позивача підлягає стягненню за попередніми платежами в розмірі 20 352 грн та заборгованість за пенею в розмірі 10 176,00 грн, а всього – 30 528,00 грн.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами, не вбачає.

Підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який представляє інтереси ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 травня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя: О.Л. Дуковський

Судді: О.Л. Карпенко

О.А. Письменний