Вирок від 12 лютого 2026 р. у справі №642/740/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

13.02.2026

справа № 642/740/26

провадження № 1-кп/642/311/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження: прокурора – ОСОБА_3 , захисника – ОСОБА_4 , обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12025221220001246 від 02.10.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Руська Лозова, Дергачівського району Харківської області, громадянина України, із базовою середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

відповідно до ст. 178 Цивільного кодексу України, п.п. 1-4, 9, 15 «Положення по дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, додатку № 1, затвердженого п.1 постанови Верховної Ради України від 07.06.1992 №2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 2.3.2, 2.6, 8.1, 8.3, 8.8, 8.9, 12.1, 12.2, 12.17 (далі – Постанова) «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року, зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), вибухові речовини й засоби вибуху не можуть перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України. Право носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача, чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів здійснюється на підставі передбачених законом дозволів, проте, в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та, бажаючи їх настання, підозрюється у вчиненні злочину проти громадської безпеки за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , не маючи передбаченого законом дозволу, у невстановлений судовим розглядом час, придбав в невстановлений судовим розглядом спосіб у невстановленому судовим розглядом місці 1 (одну) ручну гранту М67 з підривачем М213, 1 (один) корпус ручної осколкової гранати Ф – 1 та 12 (дванадцять) патронів калібру 5,45х39 АК, після чого усвідомлюючи, що вказані предмети являються бойовими припасами та вибуховими речовинами, почав їх незаконно переносити та зберігати без передбаченого законом дозволу у невстановлений судовим розглядом час та місці, але не пізніше 01.11.2025, з метою реалізації свого злочинного, корисливого умислу спрямованого на особисте протиправне збагачення, шляхом збуту за готівку вищевказаних бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

01.11.2025, згідно попередньої домовленості близько 19 год 23 хв, ОСОБА_5 діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного, корисливого умислу спрямованого на особисте протиправне збагачення, шляхом збуту за готівку вищевказаних бойових припасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу, перебуваючи на перехресті провулку Верховського та провулку Кульбицького у м. Харкові, за попередньою домовленістю зустрівся з громадянином з вигаданими анкетними даними « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », особисті дані якого змінено в порядку ст. ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», та в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув боєприпаси та вибухові речовини без передбаченого законом дозволу ОСОБА_6 , а саме 1 (одну) ручну гранту М67 з підривачем М213, 1 (один) корпус ручної осколкової гранати Ф – 1 та 12 (дванадцять) патронів калібру 5,45х39 АК, за що ОСОБА_5 , отримав від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 2000 (дві тисячі) гривень.

Після чого ОСОБА_5 отримавши від ОСОБА_6 за збут ним бойових припасів та вибухових речовин, грошові кошти в загальній сумі 2000 (дві тисячі) гривень, покинув місце вчиненого ним злочину та розпорядившись отриманими злочинним шляхом грошовими коштами на власний розсуд.

01.11.2025 року о 19 годині 29 хвилини, поблизу будинку № 84 по вул. Полтавський Шлях, Холодногірського району в м. Харкові, у присутності двох понятих, ОСОБА_6 добровільно видав оперуповноваженому ВКП ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області 1 (один) корпус ручної гранати Ф – 1, 1 (одну) гранату М – 67 з підривачем М213 та 12 (дванадцять) патронів калібру 5,45х39 АК, які він придбав в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії – контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_5 .

Згідно висновку експерта ХНДЕКЦ МВС України за результатами проведення судової вибухово – технічної експертизи № КСЕ – 19/121 – 25/28234 від 28.11.2025, предмети наданні на дослідження, є: корпусом ручної осколкової гранати М67, в окремому стані (без засобу підриву) до категорії вибухових пристроїв і бойових припасів не відноситься, корпусом ручної осколкової гранти Ф – 1, в окремому стані (без засобу підриву) до категорії вибухових пристроїв і бойових припасів не відноситься, підривачем М213 до ручних гранат, який є вибуховим пристроєм (засобом підриву), до категорії бойових припасів не відноситься.

У своїй сукупності (штатному з`єднанні) корпус ручної осколкової гранати М67 з підривачем М213 до ручних гранат утворюють ручну гранату М67, яка відноситься до категорії бойових припасів. Корпус ручної гранати М 67 споряджений зарядом сумішевої вибухової речовини на основі тротилу та гексану. Корпус ручної гранати Ф – 1 споряджений зарядом вибухової речовини «тротил». Підривач М213 споряджається комбінованим зарядом ініціюючої вибухової речовини (тетронітрорезорцинат свинцю та азид свинцю) та бризантної вибухової речовини (ТЕН, гексоген).

Згідно висновку експерта ХНДЕКЦ МВС України за результатами експертизи зброї № СЕ – 19/121 – 25/28079 БЛ від 18.11.2025, наданні на дослідження 12 (дванадцять) патронів є бойовими припасами – бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39 АК. 5 «перевірених» патронів придатні для стрільби, зовнішній вигляд та технічний стан 7 патронів, що залишились дозволяють припускати їх придатність до стрільби. Наданні на дослідження 12 (дванадцять) патронів калібру 5,45х39 АК, призначені для стрільби зі зброї системи Калашникова, а також з іншої нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (автомати, кулемети). 12 патронів виготовленні промисловим способом (СРСР).

Такі дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у незаконне придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.

30 січня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_5 , з участю захисника адвоката ОСОБА_4 , та прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно такої угоди ОСОБА_5 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст. 263 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком та з покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав угоду про визнання винуватості та просив її затвердити.

Захисник просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_5 , повністю визнав себе винуватим та беззастережно, пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, а саме призначення йому покарання у виді 4 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Обвинувачений просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно, надав згоду на призначення обумовленого сторонами покарання.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного: обвинувачений без застереження визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 ..

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у незаконному придбанні, носінні, зберіганні та збуті бойових припасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_5 в повному обсязі розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_5 ..

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 96-1, 96-2 КК України, ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 472, 474 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Затвердити угоду від 30 січня 2026 року про визнання винуватості між прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника адвоката ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

У відповідності зі ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави процесуальні витрати на проведення судової експертизи зброї № СЕ-19/121-25/28079-БЛ від 18.11.2025 у розмірі 1782,80 гривень, та витрати на проведення судової вибухово-технічної експертизи №КСЕ-19/121-25/28234 від 18.11.2025 у розмірі 10 696, 80 гривень.

Речові докази :

- металеві уламки, в опечатаному полімерному сейф-пакеті експертної служби МВС № 2682138, що передані на зберігання до камеру схову речових доказів ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області (квитанція № 4190) – знищити.

На підставі ст. ст.96-1, 96-2 КК України, п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України застосувати спеціальну конфіскацію до речових доказів та вилучити 5 (п`ять) гільз, 1 (одна) куля, 7 (сім) патронів, що знаходяться в опечатаному полімерному сейф-пакеті Експертної служби МВС № 6645252, та передані на зберігання до камеру схову речових доказів ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області (квитанція № 1869), у власність держави в особі Міністерства оборони України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не обирався.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1