Вирок від 12 лютого 2026 р. у справі №642/765/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

13.02.2026

справа № 642/765/26

провадження № 1-кп/642/312/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження: прокурора – ОСОБА_3 , захисника – ОСОБА_4 , обвинуваченого – ОСОБА_5 , потерпілого – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12026221220000001 від 02.01.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, одруженого, із середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи достеменно обізнаним про введення воєнного стану по всій території України, починаючи з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строк дії якого в подальшому продовжувався у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015, вчинив злочин проти власності в умовах воєнного стану за наступних обставин:

10.12.2025 приблизно о 17 год 00 хв, точний час в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_5 , проходячи повз пиріжкову, яка розташована на трамвайній зупинці «вул. Олександра Лавренка» у м. Харкові, побачивши раніше йому знайомого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,, що перебував у стані алкогольного сп`яніння в положенні лежачи на землі біля входу до вказаної пиріжкової, відгукнувся на прохання робітника пиріжкової, раніше йому знайомої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , допомогти їй підняти з землі ОСОБА_6 .

Під час спроб підвести ОСОБА_6 з землі, ОСОБА_5 раптово побачив на шиї потерпілого ланцюжок з хрестиком із золота. У цей момент у ОСОБА_5 виник раптовий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливого мотиву, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, будучи впевненим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, ОСОБА_5 шляхом вільного доступу, правою рукою зняв з шиї ланцюжок з хрестиком із золота та поклав їх до кишені своєї куртки, яка була на ньому.

Виконавши всі дії, які вважав за необхідне для досягнення своєї противоправної мети, спрямованої на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 покинув трамвайну зупинку, тим самим звернувши на свою користь викрадене майно та розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.

Відповідно до висновку експерта від 21.01.2026 №СЕ-19/121-26/1017-ТВ за результатами судової товарознавчої експертизи вартість хрестика, виготовленого із золота 585 проби, без урахування ПДВ, становить 16 586 грн 08 копійок, вартість ланцюжка, виготовленого із золота 585 проби, без урахування ПДВ, становить 25 669 грн 42 копійки.

Своїми протиправними діями, ОСОБА_5 завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 42 205 гривень 50 копійок.

Такі дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

30 січня 2026 року між обвинуваченим ОСОБА_5 , з участю захисника адвоката ОСОБА_4 , та прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно такої угоди ОСОБА_5 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.4 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років та на підставі ст. 75 КК України із звільненням

ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, а також, покладенням обов`язків,передбачених ст.76 КК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав угоду про визнання винуватості та просив її затвердити.

Обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав себе винуватим та беззастережно, пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, а саме призначення йому покарання у виді 5 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Обвинувачений просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно, надав згоду на призначення обумовленого сторонами покарання.

Захисник ОСОБА_4 просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Потерпілий ОСОБА_6 , який надав прокурору письмову заяву про згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим по даному кримінальному провадження, підтвердив згоду на укладення угоди про визнання винуватості, та не заперечував проти призначення покарання узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, внаслідок якого шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного: обвинувачений ОСОБА_5 без застереження визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 .

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати стягнути з ОСОБА_5 .

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст.314, 373, 374, 472, 474 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Затвердити угоду від 30 січня 2026 року про визнання винуватості між прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника адвоката ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання, з іспитовим строком на 1 (один) рік.

У відповідності зі ст. 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-26/1017-ТВ від 21.01.2026, яка виконана експертами Харківського НДЕКЦ МВС України, у розмірі 2 674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 20 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1