Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №522/23989/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23989/25-Е

Провадження №2-а/522/45/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Олійник Мар`яною Ярославівною, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якій просить: скасувати постанову № с/10914 від 12 липня 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 17 000 грн.; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що із тексту постанови № с/10914 від 12.07.2024 вбачається, що громадянин ОСОБА_1 при особистому зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_2 нібито «не мов при собі військово-облікового документу». Водночас Постанова Кабінету Міністрів України № 559 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа» встановлює, що військово-обліковий документ (ВОД) може бути створений у електронній або паперовій формі, і що електронний ВОД (у тому числі у вигляді роздруківки з QR-кодом) та паперовий ВОД мають однакову юридичну силу. Судова практика та аналітичні висновки підтверджують, що пред`явлення даних із застосунку «Резерв+» (з QR-кодом) є рівнозначним пред`явленню паперового військово-облікового документа. Отже, вимога працівників ТЦК та СП або накладення штрафу за нібито «відсутність ВОД», коли особа має електронний обліковий документ у системі «Резерв+», є неправомірною, оскільки така позиція суперечить положенням Постанови № 559 та дискримінує електронний формат, який законом прирівняно до паперового. Крім того, якщо особа особисто звертається до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про відсутність ВОД та проханням оформити новий документ у паперовій формі, то в такому випадку може йтися лише про відповідальність, передбачену ст. 211 КУпАП (зіпсуття або втрата військово-облікових документів з необережності), але жодним чином не про ст. 210 КУпАП. В оскаржуваній постанові відсутнє будь-яке обґрунтування правових підстав для застосування саме ч. 3 ст. 210 КУпАП. Зазначила, що відсутність складеного протоколу у даному випадку є грубим порушенням процедури притягнення до адміністративної відповідальності. Така бездіяльність уповноважених осіб призвела до того, що позивач був позбавлений можливості надати свої пояснення, заявити клопотання, ознайомитися з матеріалами справи та реалізувати інші процесуальні права, гарантовані статтями 268, 268-1, 271 КУпАП. Фактично, відсутність протоколу свідчить про відсутність належно оформленої події адміністративного правопорушення, а отже, постанова, винесена без належного документального оформлення підстав притягнення особи до відповідальності, є незаконною та підлягає скасуванню. Також, справу було розглянуто 12.07.2024 за відсутності позивача, що прямо підтверджується змістом постанови. Це свідчить про порушення установленої процедури розгляду справи та про позбавлення позивача його процесуальних прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема: права бути присутнім при розгляді справи; права надавати пояснення і докази; права заявляти клопотання; права на професійну правову допомогу. Такі дії посадових осіб є порушенням статей 268, 277-2 та 278 КУпАП, що є безумовною підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення. Крім того, в оскаржуваній постанові № с/10914 від 12.07.2024 зазначено, що справу розглядав начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 . Водночас в іншій оскаржуваній постанові № с/10913 від тієї ж дати зазначено, що справу розглядав виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_3 . Таким чином, наявні дві різні постанови, винесені в один і той самий день, але різними особами, які нібито обіймали одну посаду. Дві різні посадові особи не можуть одночасно обіймати одну і ту саму посаду, а отже, постанови не можуть бути законними. Більше того, підписи на обох постановах є ідентичними, що свідчить про ймовірну фальсифікацію та складання документів поза межами встановленої процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення. Також, у постанові зазначено, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що НЕ передбачене, ч. 3 ст. 210 КУпАП. Однак, якою нормою права передбачене адміністративне правоворушення не зазначено. Відповідно, зміст постанови не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, що є істотним порушенням процедури її винесення та позбавляє постанову законної сили.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2025 року ОСОБА_1 поновлений пропущений строк для звернення з позовом до суду, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом в ухвалі запропоновано відповідачу протягом 7 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду відзив на позов та роз`яснено, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні документи:

- належним чином засвідчену копію постанови по справі про адміністративне правопорушення №с/10914 від 12.07.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17000,00 грн, а також копії усіх документів, які слугували підставою для прийняття вказаної постанови.

Відповідно до довідки про доставку електронного документа ухвала суду від 07.11.2025 була доставлена до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 08.11.2025 13:49:09.

Станом на 30.01.2026 відзив на позов до суду не надійшов, у зв`язку з чим суд розглянув справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Судом установлено, що 12 липня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № с/10914 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень.

Як зазначено у мотивувальній частині постанови ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, при особистому зверненні до Приморського РТЦКта СПза адресою: АДРЕСА_1 виявлено, що у порушення ч. 2 п.10-1 Додатку №2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», не мав при собі військово-обліковий документ. Документи щодо поважних причин відсутності документів не надав.

З 10.06.2025 ОСОБА_1 проходить військову службу, про що свідчить витяг із наказу командира військової частини (по строковій частині) №165 від 10.06.2025.

07.05.2025 ОСОБА_1 прийняв військову присягу у військовій частині, про що свідчить військовий квиток серії НОМЕР_1 .

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.5 ч.1 ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210--1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 210КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3).

Спеціальним законом, який визначає, зокрема обов`язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі - Закон № 3543/зі змінами та доповненнями згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11 квітня 2024 року).

За визначенням абзацу 5 частини першої статті 1Закону №3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від24лютого 2022року №64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і досі.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і досі.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у статті 22 Закону №3543, частина шоста якої передбачає, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу (ч. 2ст. 251 КУпАП).

Згідно з ст.254КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Статтею 280КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. Протокол складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з роз`ясненням їй прав та обов`язків, а також врученням їй копії протоколу.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 липня 2020 року у справі № 216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Разом з тим, відповідач не виконав обов`язку доведення правомірності прийнятого рішення, на виконання ухвали суду у строки встановлені судом не надав ані відзив на позовну заяву, ані витребувані судом належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, за наслідками розгляду яких було винесено оскаржувану постанови про адміністративне правопорушення.

Матеріали справи не містять складеного відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення за фактом вчинення правопорушення, передбачених .3 ст.210КУпАП щодо позивача, а також доказів на підтвердження факту порушення позивачем Правил військового обліку.

Суд зауважує, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень.

Сама лише постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Отже, відповідачем не доведено наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210КУпАП.

Пунктом 3 ч. 3 ст.286КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань останнього, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 242-246, 250, 272, 286, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № с/10914 від 12 липня 2024 року по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000,00 гривень.

Закрити провадження у справі ОСОБА_1 щодо притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченою частиною 3 ст. 210 КУпАП.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п`ять грн. 60 коп.) гривень.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Юлія КОВТУН