Суд: Приморський районний суд м. Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 12 лютого 2026 р.
Справа: №522/8939/25-Е
Суддя: Ковтун Ю. І.
Справа № 522/8939/25-Е
Провадження №2а/522/36/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2026 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ковтун Ю.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Поповим Володимиром Володимировичем, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення, в якій просить: визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.09.2024 №С/15888 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення складену відносно ОСОБА_1 ; визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.09.2024 №С/15890 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення складену відносно ОСОБА_1 ; закрити провадження у справах про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.09.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 склав постанови №С/15888 та №С/15890 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП згідно яких ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу в сумі 17000 гривень за кожною постановою. Зазначені постанови складалась у відсутність позивача, про час та місце складання постанов його не повідомляли. Постанови № С/15888 та №С/15890 складені 03.09.2024 та є ідентичними за своїм змістом та стосуються одних і тих же подій та одного і того ж правопорушення, яке існує на думку відповідача. Тобто відбулось повторне притягнення до адміністративної відповідальності за одне і теж порушення, існуюче на думку відповідача. В постановах зазначено, що 03.09.2024 року о 11.00 у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 відмовився від підписання та отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 03.09.2024 року о 21.00 про що складено Акт відмови від отримання повістки. Але будь-яка повістка будь-яким чином позивачу не вручалась та не надсилалась, не було також спроб вручити повістку. Мета виклику та зміст повістки позивачу не відомі. Також зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог Інструкції та 256 КУпАП взагалі відсутні посилання на будь-які документи, які до нього долучають та на підставі яких можливо б було зробити висновок про наявність або відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Також порушено права позивача передбачені ст. 268 КУпАП.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2025 року поновлено позивачу ОСОБА_1 пропущений строк для звернення з позовом до суду. Прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Попова В.В. про витребування доказів.
Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні документи:
- належним чином засвідчену копію постанови по справі про адміністративне правопорушення № С/15888 від 03.09.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17000,00 грн, а також копії усіх документів, які слугували підставою для прийняття вказаної постанови;
- належним чином засвідчену копію постанови по справі про адміністративне правопорушення № С/15890 від 03.09.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17000,00 грн, а також копії усіх документів, які слугували підставою для прийняття вказаної постанови.
25.07.2025 на адресу суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне. У відповідності до п. 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів. Диспозиція ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачає, що порушення призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку є адміністративним правопорушенням, а вчинення таких дій в особливий період (яким є у тому числі період воєнного стану та проведення загальної мобілізації) тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП і постановою від 03.09.2024 № С/15888 на нього накладено адміністративне стягнення.
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Як передбачено п. 47 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560 у разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину. Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Диспозиція ст. 210-1 КУпАП передбачає, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є адміністративним правопорушенням, а вчинення таких дій в особливий період (яким є у тому числі період воєнного стану та проведення загальної мобілізації) тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Таким чином порушення ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 становить склад адміністративного правопорушення - порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і постановою від 03.09.2024 № С/15890 на нього накладено адміністративне стягнення. Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Проти задоволення позовних вимог заперечують в повному обсязі.
До відзиву надав справу про адміністративне правопорушення № 919 (постанова від 03.09.2024 № С/15890) та справу про адміністративне правопорушення № 920 (постанова від 03.09.2024 № С/15888).
Ухвалою суду від 15 липня 2025 року задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Попова В.В. про забезпечення позову. Зупинено стягнення на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.09.2024 №С/15888 за якою відкрито виконавче провадження ВП № 77215685 Київським відділом ДВС у м. Одесі Південного МЮ (м.Одеси) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_3 штрафу за порушення правил військового обліку в подвійному розмірі у сумі 34000 гривень до набрання рішенням суду законної сили.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Судом установлено, що 03 вересня 2024 року офіцером ІНФОРМАЦІЯ_1 лейтенантом ОСОБА_2 складено Протокол № С/15889 про адміністративне порушення, відповідно до якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Суть адміністративного правопорушення: 03 вересня 2024 року о 11 год. 00 хв. в умовах особливого періоду і особистому зверненні в супереч вимог ч. 1 п. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» АДРЕСА_1 відмовився від підписання та отримання повістки на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 до каб. № 24 на 03 вересня 2024 року о 21 год. 00 хв, про що складено Акт відмови про отримання повістки за підписом двох військовослужбовців групи оповіщення відповідно до «Порядку проведення призову громадян під час мобілізації на особливий період» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, від пояснень своєї відмови від отримання та підписання повістки відмовився, документів, які б підтвердили причини відмови не надав.
03 вересня 2024 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 було винесено постанову № С/15890 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень.
Як зазначено у мотивувальній частині постанови ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» 03 вересня 2024 року о 11 год. 00 хв. у АДРЕСА_1 відмовився від підписання та отримання повістки на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 до каб. № 24 на 03 вересня 2024 року о 21 год. 00 хв, про що складено Акт відмови про отримання повістки за підписом двох військовослужбовців групи оповіщення відповідно до «Порядку проведення призову громадян під час мобілізації на особливий період» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, від пояснень своєї відмови від отримання та підписання повістки відмовився, документів, які б підтвердили причини відмови не надав.
03 вересня 2024 року офіцером адміністративного відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 лейтенантом ОСОБА_2 складено Протокол № С/15887 про адміністративне порушення, відповідно до якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.
Суть адміністративного правопорушення: 03 вересня 2024 року о 11 год. 00 хв. в умовах особливого періоду, при особистому зверненні до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_1 виявлено, що у порушення ч. 2 п. 10-1 Додатку № 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» не мав при собі військово-обліковий документ, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
03 вересня 2024 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 було винесено постанову № С/15888 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень.
Як зазначено у мотивувальній частині постанови ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» 03 вересня 2024 року о 11 год. 00 хв. у АДРЕСА_1 відмовився від підписання та отримання повістки на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 до каб. № 24 на 03 вересня 2024 року о 21 год. 00 хв, про що складено Акт відмови про отримання повістки за підписом двох військовослужбовців групи оповіщення відповідно до «Порядку проведення призову громадян під час мобілізації на особливий період» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, від пояснень своєї відмови від отримання та підписання повістки відмовився, документів, які б підтвердили причини відмови не надав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
За правилами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Отже, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Громадяни зобов`язані:
з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.
Відповідно до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП визначено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пп. 1 п. 41 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» № 560 від 16.05.2024, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
У п.47 Постанови КМУ від 16.05.2024 року №560 вказано, що у разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.
Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.
Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Зі змісту оскаржуваних постанов про адміністративне правопорушення слідує, що ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» 03 вересня 2024 року о 11 год. 00 хв. у АДРЕСА_1 відмовився від підписання та отримання повістки на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 до каб. № 24 на 03 вересня 2024 року о 21 год. 00 хв, про що складено Акт відмови про отримання повістки за підписом двох військовослужбовців групи оповіщення відповідно до «Порядку проведення призову громадян під час мобілізації на особливий період» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, від пояснень своєї відмови від отримання та підписання повістки відмовився, документів, які б підтвердили причини відмови не надав.
На виконання вимог ухвали суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли матеріали справ про адміністративне правопорушення №919 та № 920, що вчинене ОСОБА_1 .
Проте, надані матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів на підтвердження відмови ОСОБА_1 від отримання повістки, зокрема акту відмови від отримання повістки за підписом двох військовослужбовців групи оповіщення відповідно до «Порядку проведення призиву громадян під час мобілізації на особливий період» затвердженого постановою Кабінет Міністрів України № 560 від 16.05.2024.
Отже, відповідач не виконав обов`язку доведення правомірності прийнятого ним рішення.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідно, наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Таким чином, суд приходить до висновку, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 79 КАС України відповідачем не було надано належних, допустимих та достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а отже й правомірності оскаржуваних постанов.
З огляду на наведене, суд вважає, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанови тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 № С/15888 від 03.09.2024 та №С/15890 від 03.09.2024, якими ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 гривень підлягає скасуванню, а справи про адміністративне правопорушення слід закрити.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань останнього, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2119,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 242-246, 250, 272, 286, 295 КАС України,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування постанов про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 № С/15888 від 03.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Скасувати постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 № С/15890 від 03.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2119,60 (дві тисячі сто дев`ятнадцять грн. 60 коп.) гривень.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Юлія КОВТУН
Оригінал: reyestr.court.gov.ua